Це абсолютно справжнє фото, не фотошоп і не якийсь фейк. Завтра я вам розповім про його історію, чекайте!
#уп_гумор
#уп_психологія
#уп_поезія
#уп_політика
#уп_гумор
#уп_психологія
#уп_поезія
#уп_політика
Маленький Майдан біля стін Кремля
Це сталося у 1990му році, передостанньому році існування СРСР. Це були часи політичної нестабільності та постійних мітингів. У липні 1990го року в самому серці Москви, на Червоній площі в лічені дні виросло несанкціоноване владою наметове містечко. Там жили незадоволені тим, що відбувається в країні. Це були дисиденти, різноманітні "шукачі правди" та "ходоки до Горбачова", біженці, всілякі чаклуни, пророки і невизнані винахідники, а також і звичайні безхатченки.
Місце було обрано невипадково. Поруч знаходився готель "Росія", де жили депутати з'їзду Верховної Ради СРСР. Вони ходили на засідання до Кремля як раз через територію табору. Таким чином, депутати були змушені тісно спілкуватися із його жителями.
У мешканців містечка не було єдиних вимог. Там можна було побачити плакати на кшталт "Вимагаємо гласного розслідування і гласного суду над тими, хто творив беззаконня над нами і покривав посадових злочинців" або ж "Депутат Мосради Осєтров С.І. Кому продався?". Сам прохід між наметами отримав назву "проспект терору КПРС".
В кінці вересня влада нарешті вирішила вступити в діалог з жителями наметового містечка. Мосрада запевнила мітингувальників, що їх права будуть захищені законом, а скарги, яких накопичилося аж 144, розглянуть найближчим часом.
Пік популярності маленького Майдану припав на жовтень 1990-го року. Ця тема посилено освітлювалася в пресі, на телебаченні, а також різного роду політиками. У листопаді комісією Верховної Ради СРСР були розглянуті усі скарги, однак обгрунтованими з них визнали лише три. Усі інші були відхилені. Нажаль, вимога предати КПРС Нюрнберзькому суду теж була серед них.
Ближче до зими Мосрада прийняла резолюцію: виселити мешканців незаконно збудованого наметового табору, а саму територію очистити. Це сталося 29 грудня 1990го року. О 19:30 жителям містечка було оголошено про його знесення. Вони категорично відмовилися покинути територію. После цього з 2:35 до 3:50 ночі бійці ОМОН розгромили містечко. Жителів - 21 чоловіка, 15 жінок та 7 дітей, силою посадили в автобус і відвезли в спецприймальники ГУВС. Усього ОМОН зніс 52 намети. Всі сліди поселення зачистили ще до 6 години ранку.
Громадський фонд допомоги мешканцям наметового містечка якийсь час ще намагався судитися з владою через матеріальні збитки, які були нанесені жителям табору, проте все це було марно.
Ліквідація наметового містечка ознаменувала закінчення Перебудови з її свободою та гласністю. Відтепер вулична демократія почне замінюватися управлінням чиновників.
#уп_історія
#уп_майдан
#уп_політика
Це сталося у 1990му році, передостанньому році існування СРСР. Це були часи політичної нестабільності та постійних мітингів. У липні 1990го року в самому серці Москви, на Червоній площі в лічені дні виросло несанкціоноване владою наметове містечко. Там жили незадоволені тим, що відбувається в країні. Це були дисиденти, різноманітні "шукачі правди" та "ходоки до Горбачова", біженці, всілякі чаклуни, пророки і невизнані винахідники, а також і звичайні безхатченки.
Місце було обрано невипадково. Поруч знаходився готель "Росія", де жили депутати з'їзду Верховної Ради СРСР. Вони ходили на засідання до Кремля як раз через територію табору. Таким чином, депутати були змушені тісно спілкуватися із його жителями.
У мешканців містечка не було єдиних вимог. Там можна було побачити плакати на кшталт "Вимагаємо гласного розслідування і гласного суду над тими, хто творив беззаконня над нами і покривав посадових злочинців" або ж "Депутат Мосради Осєтров С.І. Кому продався?". Сам прохід між наметами отримав назву "проспект терору КПРС".
В кінці вересня влада нарешті вирішила вступити в діалог з жителями наметового містечка. Мосрада запевнила мітингувальників, що їх права будуть захищені законом, а скарги, яких накопичилося аж 144, розглянуть найближчим часом.
Пік популярності маленького Майдану припав на жовтень 1990-го року. Ця тема посилено освітлювалася в пресі, на телебаченні, а також різного роду політиками. У листопаді комісією Верховної Ради СРСР були розглянуті усі скарги, однак обгрунтованими з них визнали лише три. Усі інші були відхилені. Нажаль, вимога предати КПРС Нюрнберзькому суду теж була серед них.
Ближче до зими Мосрада прийняла резолюцію: виселити мешканців незаконно збудованого наметового табору, а саму територію очистити. Це сталося 29 грудня 1990го року. О 19:30 жителям містечка було оголошено про його знесення. Вони категорично відмовилися покинути територію. После цього з 2:35 до 3:50 ночі бійці ОМОН розгромили містечко. Жителів - 21 чоловіка, 15 жінок та 7 дітей, силою посадили в автобус і відвезли в спецприймальники ГУВС. Усього ОМОН зніс 52 намети. Всі сліди поселення зачистили ще до 6 години ранку.
Громадський фонд допомоги мешканцям наметового містечка якийсь час ще намагався судитися з владою через матеріальні збитки, які були нанесені жителям табору, проте все це було марно.
Ліквідація наметового містечка ознаменувала закінчення Перебудови з її свободою та гласністю. Відтепер вулична демократія почне замінюватися управлінням чиновників.
#уп_історія
#уп_майдан
#уп_політика
Комуністи завжди стверджують, що вони підтримують інтернаціоналізм та виступають проти расизму і націоналізму. Але природне розділення людей на своїх та чужих настільки глибоко вкорінене у людській свідомості, що його прояви з'являються іноді в найнеочікуваніших місцях. Наприклад, в бажанні зробити свого кумира своїм земляком.
1-2 фото: Ленін в уявленні китайців.
3 фото: Ленін-кореєць. Цей портрет багато років висів у центрі Пхеньяну, столиці Північної Кореї. При сьогоднішньому лідері Ким Чен Ині він був прибраний через політичні зміни.
4 фото: Ленін-бурят.
5 фото: Ленін-індус.
6 фото: Ленін - негр. Судячи з забарвлення одягу Леніна, виробник має відношення до растаманів. Це наркоманська субкультура курців маріхуани, яка пішла від ідей про вищість негроїдної раси. Зроблено фото, як не дивно, в Сибіру.
7 фото: Справжнє фото Леніна для порівняння. Хоча він і був на чверть калмиком, але все ж не мав настільки монголоїдних рис обличчя.
#уп_гумор
#уп_психологія
#уп_культура
#уп_історія
#уп_політика
1-2 фото: Ленін в уявленні китайців.
3 фото: Ленін-кореєць. Цей портрет багато років висів у центрі Пхеньяну, столиці Північної Кореї. При сьогоднішньому лідері Ким Чен Ині він був прибраний через політичні зміни.
4 фото: Ленін-бурят.
5 фото: Ленін-індус.
6 фото: Ленін - негр. Судячи з забарвлення одягу Леніна, виробник має відношення до растаманів. Це наркоманська субкультура курців маріхуани, яка пішла від ідей про вищість негроїдної раси. Зроблено фото, як не дивно, в Сибіру.
7 фото: Справжнє фото Леніна для порівняння. Хоча він і був на чверть калмиком, але все ж не мав настільки монголоїдних рис обличчя.
#уп_гумор
#уп_психологія
#уп_культура
#уп_історія
#уп_політика