Минув майже рік із моменту створення Сил Безпілотних Систем України — окремого роду сил, який ми формували в умовах повномасштабної війни у максимально стислий термін та в обставинах, що вимагали ухвалення швидких, асиметричних рішень. Разом із побратимами ми пройшли шлях від ідеї до ефективних Сил Безпілотних Систем, які щодня наближають перемогу.

Цю команду ми збирали не за наказом, а за покликом — людей, які вірили в ідею так само, як і я, які вкладали в СБС не лише знання, досвід і час, а й своє серце. Я вдячний кожному, хто став частиною цього шляху — саме завдяки вам СБС має бойовий сенс і людське обличчя.

Я пишаюся тим, що мав честь очолювати СБС у перший, найскладніший рік їх становлення. Цей рік, хоча й неповний, було проведено з користю. Ми сформували і відразу закріпили на практиці засади, на яких функціонує цей унікальний для світу рід сил. В портфоліо СБС — власні інноваційні розробки, унікальні і успішні бойові операції, нова модель відповідального рекрутингу.

Водночас на цьому етапі наші бачення щодо подальшого розвитку СБС розходяться з керівництвом. Вважаю чесним і професійним рішенням у цій ситуації завершити свою каденцію на посаді командувача СБС. Залишаю посаду з глибокою вірою в кожного, хто продовжує нести цю ідею далі.

Моя мета — Перемога. І я вірю, що СБС, як інноваційна бойова структура, має всі передумови стати системою, що формує нову парадигму війни — і для України, і для світу. Фундамент закладено правильно.

Як воїн і офіцер, я залишаюсь у строю та продовжую службу в лавах Збройних Сил України. Як людина — залишаюсь відданим ідеї, що більша за будь-яку посаду.

З повагою,
полковник Вадим «Борсук» Сухаревський