​​Міністр юстиції взяв у помічники довічницю

Про це Малюська розповів у Фейсбуці - заявив, що результатами роботи задоволений, і взагалі працювати мають усі працездатні, бо справа ж не лише в грошах, а й в ресоціалізації.

Ми всіляко підтримуємо таку позицію міністра, бо питання роботи для в’язниці - одне з дуже болючих. А ще готуємо звернення для уточнення деяких тонкощів - наприклад, як іншим засудженим, яким ресоціалізуватися треба значно швидше, ніж довічниці, претендувати на роботу на кшталт позиції аналітика у міністерстві юстиції.

Друзі, нагадуємо, що сьогодні ми презентуємо нашу книжку "З бліндажа за ґрати" на фестивалі Book space у Дніпрі.

Своїми роздумами та спогадами ділитимуться двоє бійців - авторів, чиї історії увійшли до збірки. Тому долучайтеся, буде цікаво!

​​Презентація книги "З бліндажа за ґрати" у Дніпрі відбулася

Теплий прийом аудиторії нас дуже підтримав та порадував. Дякуємо усім, хто прийшов нас послухати, - саме завдяки вам атмосфера презентації була такою камерною та щирою.

Окрема подяка авторам за відкритість та готовність до чесної розмови на надзвичайно складну тему, на яку, втім, необхідно говорити.

Міцні обійми видавництву "Пропала грамота".

Хто дуже хотів, але не встиг купити книжку, - вона ще є в наявності тут.

​​Коли робота надихає творити

Один із прокурорів Медведчука в очікуванні, поки суддя догортає 8 томів справи, малював схожий на в’язницю (за влучним спостереженням ЗМІ) будиночок.

Під будиночком прокурор написав слово “Клопотання”.

​​-У мене серце стане. - Нічого страшного.

Позаштатний кореспондент “Радіо.Свободи” Владислав Єсипенко дав показанні у засіданні “суду” тимчасово окупованого Криму.

Моторошні тортури, про які розповів Владислав, знайомі переважній більшості українських в’язнів кремлівського режиму.

Що відбувалося з журналістом і як він це пережив - читайте за посиланням.

​​Справу тортур в “Ізоляції” перенесли у Київ

Якщо точніше, то йдеться про Євгена Бражнікова, якого передали на підконтрольну територію 29 грудня 2019 року разом з українськими полоненими, у катуванні яких він сам брав участь.

Про перенесення до Києва просили 9 постраждалих, серед яких Станіслав Асеєв та Олег Сугерей. Тепер замість Красноармійського суду Покровська справу розглядатиме Оболонський суд Києва.

Бражніков цьому був не радий -  і, здається, це хороший показник.

​​Віктор Камінський - один із бійців, які поділилися своїми історіями для книги "З бліндажа за ґрати".

Зустрілися з героїчним капітаном Жаком на його території, поспілкувалися про хід його справи - скоро розповімо усі деталі у великому інтерв'ю.

Не перемикайтеся!

​​Суддю Печерського райсуду Віталія Писанця знайшли мертвим під Києвом.

За інформацією зі ЗМІ, стався конфлікт під час відпочинку в заміському будинку, де Писанець відпочивав з компанією під алкогольні напої.

Деталі уточнюються. Чекаємо на офіційну версію слідства.

​​Кілька років спілкування з військовими за гратами, десятки судів, десятки відвіданих тюрем, сотні передачок на рік, сотні різноманітних звернень показали нам головне - суспільство ставить “хрест” на військових із судимістю.

Рік роботи над книгою. 

Ця книга про те, що люди потрапляють (або ні) в різні ситуації, які часто від них не залежать.

Про цілеспрямованість, впертість, відданість, доброту або про нерозуміння, цькування, безвихідь. Про спільні й відмінні риси військових, які потрапляють з грати. Про (не) сприйняття в суспільстві або в тюремних застінках, про спогади з війни чи Майдану, про проблеми.

Без ниття, без голосних фраз “я воював, мені на все  п***й” чи “я убд, мені можна”.  Те, що можна почути лише в тісних душевних компаніях.

Такими ви їх ще не бачили! Ми зробили все, щоб познайомити вас ближче.

​​Цієї неділі, 19 вересня, презентуємо нашу книгу “З бліндажа за грати” на Форумі видавців у Львові.

Спікери-добровольці АТО, страшні і смішні історії із застінків українських в’язниць - ну, ви зрозуміли, буде круто.

Чекатимемо на вас о 18 на локації в готелі “Жорж”.

До зустрічі!

​​Як приборкати вуличне мистецтво

Спойлер: ніяк.

Місяць тому ветерану Олександру Тарнавському інкримінували дрібне хуліганство за напис "Зе х*йло" на будівничому паркані.

Днями Тарнавського підтримав художник та громадський діяч Сергій Поярков - написав на власному паркані ту саму фразу, а відео виклав у мережу.

Силовики відреагували швидко - мовляв, це "заборонений напис" (ким і як - незрозуміло). Цікаво, скільком ще незадоволеним прилетить таке безглузде обвинувачення.

Буває, на життя людини випадає важке випробування. Деяким «везе», і таких випробувань у їхньому житті декілька.
Є чоловіки, яким у вік тіктоків, Грет Тунберг і всього «прогресивного» довелося пройти через вічні Війну і Тюрму.

Книга про тих, хто прямо з окопів опинився на нарах. Кому після свисту куль довелося звикати до лязгу закриваючихся замків.

Мій особистий досвід був зворотній, після двох років в тюрмі політв'язнем режиму Януковича я опинився на фронті в якості добровольця. Але долі солдатів, перетворених на каторжників, мені близькі і зрозумілі.

Про тих, хто не зламався, хто знайшов у собі сили не нити про важку долю, хто, оступившись, пробує піднятися і хто залишився людиною.

Почитайте, дуже рекомендую.

@BiletskyAndriy

​​Малюська налаштований продавати Київське СІЗО

Про це йшлося уже давно - на заміну Лук’янівки будують установу по Бориспольській трасі. Тільки от установа чомусь розрахована на тисячу людей, хоча зараз там утримують близько двох тисяч.

Проте міністр вирішує це питання у свій спосіб - пропонує продавати Київське СІЗО частинами, а будівлю перепрофілювати на готель. Першими можуть переїхати утриманці найстарішого корпусу, так званої “Катьки”. Арештанти з інших двох корпусів лишатимуться не менш як років через 5-6. 

Уявляємо черги бажаючих відпочити в такому готелі.