Також у Харкові з'явилася вулиця Валерія Романовського.

Валерій Романовський - український історик, пам'яткознавець, документознавець, архівознавець, музеєзнавець, етнограф, краєзнавець, викладач, військовослужбовець. Кандидат історичних наук, доцент.

У 2014 р. добровольцем пішов у Збройні сили України. Служив рядовим на Луганщині у 2014-15 роках. Демобілізований у 2015 році. 25 лютого 2022 р. пішов на фронт у складі Сил територіальної оборони, проходив службу на посаді старшого стрільця-кулеметника. Наприкінці серпня 2022 р. важко поранений на Куп'янському напрямку. Помер у результаті важкого поранення після кількамісячного перебування у комі.

Також нарешті у Харкові з'явилася вулиця Алли Горської.

Поступово назви вулиць у місті все більше і більше набирають українського обличчя.

Хоч ми пропонували її на куди більшу вулицю, проте нарешті у місті її вшанували.

Доволі велика вулиця Єсеніна у Харкові отримала ім'я Олександра Олеся!

Це теж одне з найкращих нових імен на мапі міста.

Хоч, наша пропозиція була назвати іменем Василя Мисика, який жив на ній, проте ми обов'язково теж знайдемо місце на мапі Харкова і для нього.

Обласна адміністрація підтримала перейменування вулиці Шолохова іменем Сергія Параджанова!

Нарешті у Харкові є вулиця названа на його честь.

Вулиця Толбухіна у Харкові перейменували іменем Володимира Пасічника.

Володимир Пасічник — один із засновників Народного Руху України та його очільник на Харківщині з 1990 по 1993 рік, до 2009 року голова громадської організації Харківської крайової організації Народного Руху. Заснував також на Харківщині Харківську групу Української Гельсінської Спілки, обласну організацію Товариства української мови ім. Т. Шевченка.

Був ініціатором і організатором встановлення у Харкові першого в Україні Хреста жертвам Голодомору (1990 р.), Пам'ятного знаку, встановленого на честь проголошення Декларації про суверенітет (1990 р.) та Пам'ятний знак Української Повстанської Армії (1992 р.).

Ми пропонували назвати цю вулицю іменем Олега Челнова, проте ця пропозиція теж хороша.
Хоча ОВА все ж мала б вшанувати обох і ставити на одній вулиці їх було недоречно.

Будемо шукати нову вулицю і обов'язково його теж вшануємо.

Також у Харкові нарешті з'явилася вулиця Юрія Колларда.

Юрій Коллард - український громадсько-політичний діяч, інженер, співзасновник Революційної української партії, міністр урядів Української Народної Республіки (УНР), письменник.

Тривалий час проживав у Харкові.

Також замість вулиці Красноградської у Харкові тепер вулиця Миколи Зерова!

Тепер би й сам Красноград нарешті перейменувати.

Також у Харкові нарешті з'явилася вулиця Сергія Тимошенка.

Сергій Тимошенко - видатний український архітектор і суспільно-політичний діяч, міністр шляхів в урядах Ісаака Мазепи, В’ячеслава Прокоповича та Андрія Лівицького, учасник Другого зимового походу.

Тривалий час жив і працював у Харкові.

З його біографією радимо ознайомитися тут:
https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/lyutyy/5/1881-narodyvsya-sergiy-tymoshenko-arhitektor-i-derzhavnyy-diyach-unr

У Харкові все ж таки перейменували вулицю Маршала Рибалка!

Відтепер вона носить назву на часть бригади "Хартія".

Теж доволі хороша назва для великої вулиці.

Ми пропонували цю вулицю назвати іменем Данила Дідіка, бо саме на цьому районі він жив. І чиновники ОВА зробили величезну помилку, зіштовхнувши ці 2 пропозиції на 1 вулиці.

У наступному зверненні до міської ради, будемо пропонувати перейменувати вулицю Ощепкова (росіянин з Алтайського краю, який загинув під час Другої світової) іменем Дані Дідіка.

Також у Харкові нарешті з'явився провулок Григорія Сосідка.

Григорій Сосідко - український військовик, підполковник Дієвої армії УНР, живописець, театральний режисер аматорського театру, актор.

Народився у селі Велика Данилівка (тепер Харків).

А вулицю Чайковську у середмісті Харкова перейменували на Михайля Семенка.

Михайль Семенко - поет доби Розстріляного відродження; основоположник і теоретик українського футуризму (також відомого як панфутуризм), організатор футуристичних угрупувань, редактор багатьох видань

А вулиці Лермонтовську у середмісті Харкова перейменували іменем Майка Йогансена.

Майк Йогансен - український поет, прозаїк доби «Розстріляного відродження». Також - перекладач, критик, лінгвіст, сценарист.
Жив на цій вулиці.

Також у Харкові з'явився в'їзд Олександра Плітаса

Олександр Плітас - український військовий діяч, лікар, санітарний сотник Армії УНР.

Лицар Залізного хреста УНР та Хреста Симона Петлюри.

Займав посаду дивізійного лікаря під час Першого зимового походу.
Коли восени 1921 року його дивізія у складі Волинської повстанської групи вибралася з польського табору у Листопадовий рейд, він пішов з нею як керівник військового шпиталю при Штабі Повстанської армії. Цей похід закінчився геройською смертю 359 вояків під Базаром. Плітас врятувався лише дивом і повернувся знову до таборів інтернованих.

У 1938 р, як тільки почалася боротьба за Карпатську Україну, переїздить до Хусту, де працює спочатку як повітовий лікар, а згодом як лікар окружної каси хворих та лікар Карпатської Січі.Під час боїв з угорськими військами Олександр організує польовий шпиталь та залишається при ньому із своїми раненими, аж поки угорці не окуповують Закарпаття.

Був студентом медичного факультету Харківського університету.

Також у Харкові з'явився проїзд Костя Реутова

Кость Реутов - підполковник Армії УНР.

Народився в м. Харків.

У 1917 р. — один з учасників українізації 6-го армійського корпусу та перетворення його на 2-й Січовий Запорізький військ Центральної Ради.

У 1918 р. — старшина 2-го Запорізького полку Армії Української Держави, був підвищений гетьманом П. Скоропадським до ранги значкового. У 1919 р служив у Запорізькому корпусі та Запорізькій групі Дієвої армії УНР. 1920 р. — старшина штабу 6-ї Січової дивізії Армії УНР.

У 1928 р. закінчив гідротехнічний відділ Української господарської академії у Подєбрадах. Потому мешкав на еміграції у Чехословаччині.

Помер та похований у м. Гартфорді (США).

Іван Липа - український громадський і політичний діяч, письменник, за фахом лікар. Співзасновник таємного товариства «Братство тарасівців». Український комісар Одеси (1917), член ЦК Української партії соціалістів-самостійників, міністр віросповідань УНР (1919). Борець за незалежність України у ХХ сторіччі. Батько Юрія Липи.

У 1888 вступив на медичний факультет Харківського університету.

1891 року став засновником таємного товариства «Братство тарасівців», яке мало на меті поширення ідей Тараса Шевченка та боротьбу за національне визволення українського народу. У цій справі також співпрацював із Борисом Грінченком та Миколою Міхновським. 1893 року Івана Липу заарештували за народницьку і проукраїнську діяльність та виключили із університету.

І є дуже дуже хороші новини з Одеси!

Трохи почекайте.

Ось розпорядження про перейменування вулиць в Одеській області!

Назви просто неймовірні. Одеса перевершила дуже багато міст.

З Харковом не порівняти.

А ось свіженьке розпорядження про перейменування вулиць на Сумщині.

На жаль, вулиці Чехова, Лушпи, Кожедуба - лишилося на мапі міста.

Але загалом список по області доволі якісний.
Хоча, звісно, що є і дуже слабенькі назви по кількох громадах.

Детальніший розбір буде згодом.

Є ще кілька розпоряджень.

Але опубілкуємо це все вже завтра-післязавтра.

Плюс тут буде тривати детальний розбір найкращих перейменувань по регіонах.

Плюс вже готуємо список того, що лишилося, аби оновити мапу.
А, на жаль, недопрацювання у обласних адміністрацій є. Десь більше, а десь менше.