Вулиця Толбухіна у Харкові перейменували іменем Володимира Пасічника.

Володимир Пасічник — один із засновників Народного Руху України та його очільник на Харківщині з 1990 по 1993 рік, до 2009 року голова громадської організації Харківської крайової організації Народного Руху. Заснував також на Харківщині Харківську групу Української Гельсінської Спілки, обласну організацію Товариства української мови ім. Т. Шевченка.

Був ініціатором і організатором встановлення у Харкові першого в Україні Хреста жертвам Голодомору (1990 р.), Пам'ятного знаку, встановленого на честь проголошення Декларації про суверенітет (1990 р.) та Пам'ятний знак Української Повстанської Армії (1992 р.).

Ми пропонували назвати цю вулицю іменем Олега Челнова, проте ця пропозиція теж хороша.
Хоча ОВА все ж мала б вшанувати обох і ставити на одній вулиці їх було недоречно.

Будемо шукати нову вулицю і обов'язково його теж вшануємо.

Також у Харкові нарешті з'явилася вулиця Юрія Колларда.

Юрій Коллард - український громадсько-політичний діяч, інженер, співзасновник Революційної української партії, міністр урядів Української Народної Республіки (УНР), письменник.

Тривалий час проживав у Харкові.

Також замість вулиці Красноградської у Харкові тепер вулиця Миколи Зерова!

Тепер би й сам Красноград нарешті перейменувати.

Також у Харкові нарешті з'явилася вулиця Сергія Тимошенка.

Сергій Тимошенко - видатний український архітектор і суспільно-політичний діяч, міністр шляхів в урядах Ісаака Мазепи, В’ячеслава Прокоповича та Андрія Лівицького, учасник Другого зимового походу.

Тривалий час жив і працював у Харкові.

З його біографією радимо ознайомитися тут:
https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/lyutyy/5/1881-narodyvsya-sergiy-tymoshenko-arhitektor-i-derzhavnyy-diyach-unr

У Харкові все ж таки перейменували вулицю Маршала Рибалка!

Відтепер вона носить назву на часть бригади "Хартія".

Теж доволі хороша назва для великої вулиці.

Ми пропонували цю вулицю назвати іменем Данила Дідіка, бо саме на цьому районі він жив. І чиновники ОВА зробили величезну помилку, зіштовхнувши ці 2 пропозиції на 1 вулиці.

У наступному зверненні до міської ради, будемо пропонувати перейменувати вулицю Ощепкова (росіянин з Алтайського краю, який загинув під час Другої світової) іменем Дані Дідіка.

Також у Харкові нарешті з'явився провулок Григорія Сосідка.

Григорій Сосідко - український військовик, підполковник Дієвої армії УНР, живописець, театральний режисер аматорського театру, актор.

Народився у селі Велика Данилівка (тепер Харків).

А вулицю Чайковську у середмісті Харкова перейменували на Михайля Семенка.

Михайль Семенко - поет доби Розстріляного відродження; основоположник і теоретик українського футуризму (також відомого як панфутуризм), організатор футуристичних угрупувань, редактор багатьох видань

А вулиці Лермонтовську у середмісті Харкова перейменували іменем Майка Йогансена.

Майк Йогансен - український поет, прозаїк доби «Розстріляного відродження». Також - перекладач, критик, лінгвіст, сценарист.
Жив на цій вулиці.

Також у Харкові з'явився в'їзд Олександра Плітаса

Олександр Плітас - український військовий діяч, лікар, санітарний сотник Армії УНР.

Лицар Залізного хреста УНР та Хреста Симона Петлюри.

Займав посаду дивізійного лікаря під час Першого зимового походу.
Коли восени 1921 року його дивізія у складі Волинської повстанської групи вибралася з польського табору у Листопадовий рейд, він пішов з нею як керівник військового шпиталю при Штабі Повстанської армії. Цей похід закінчився геройською смертю 359 вояків під Базаром. Плітас врятувався лише дивом і повернувся знову до таборів інтернованих.

У 1938 р, як тільки почалася боротьба за Карпатську Україну, переїздить до Хусту, де працює спочатку як повітовий лікар, а згодом як лікар окружної каси хворих та лікар Карпатської Січі.Під час боїв з угорськими військами Олександр організує польовий шпиталь та залишається при ньому із своїми раненими, аж поки угорці не окуповують Закарпаття.

Був студентом медичного факультету Харківського університету.

Також у Харкові з'явився проїзд Костя Реутова

Кость Реутов - підполковник Армії УНР.

Народився в м. Харків.

У 1917 р. — один з учасників українізації 6-го армійського корпусу та перетворення його на 2-й Січовий Запорізький військ Центральної Ради.

У 1918 р. — старшина 2-го Запорізького полку Армії Української Держави, був підвищений гетьманом П. Скоропадським до ранги значкового. У 1919 р служив у Запорізькому корпусі та Запорізькій групі Дієвої армії УНР. 1920 р. — старшина штабу 6-ї Січової дивізії Армії УНР.

У 1928 р. закінчив гідротехнічний відділ Української господарської академії у Подєбрадах. Потому мешкав на еміграції у Чехословаччині.

Помер та похований у м. Гартфорді (США).

Іван Липа - український громадський і політичний діяч, письменник, за фахом лікар. Співзасновник таємного товариства «Братство тарасівців». Український комісар Одеси (1917), член ЦК Української партії соціалістів-самостійників, міністр віросповідань УНР (1919). Борець за незалежність України у ХХ сторіччі. Батько Юрія Липи.

У 1888 вступив на медичний факультет Харківського університету.

1891 року став засновником таємного товариства «Братство тарасівців», яке мало на меті поширення ідей Тараса Шевченка та боротьбу за національне визволення українського народу. У цій справі також співпрацював із Борисом Грінченком та Миколою Міхновським. 1893 року Івана Липу заарештували за народницьку і проукраїнську діяльність та виключили із університету.

І є дуже дуже хороші новини з Одеси!

Трохи почекайте.

Ось розпорядження про перейменування вулиць в Одеській області!

Назви просто неймовірні. Одеса перевершила дуже багато міст.

З Харковом не порівняти.

А ось свіженьке розпорядження про перейменування вулиць на Сумщині.

На жаль, вулиці Чехова, Лушпи, Кожедуба - лишилося на мапі міста.

Але загалом список по області доволі якісний.
Хоча, звісно, що є і дуже слабенькі назви по кількох громадах.

Детальніший розбір буде згодом.

Є ще кілька розпоряджень.

Але опубілкуємо це все вже завтра-післязавтра.

Плюс тут буде тривати детальний розбір найкращих перейменувань по регіонах.

Плюс вже готуємо список того, що лишилося, аби оновити мапу.
А, на жаль, недопрацювання у обласних адміністрацій є. Десь більше, а десь менше.

Замість вулиці Ільфа і Петрова в Одесі з'явилася вулиця Сім'ї Глодан.

23 квітня 2022 року російська ракета поцілила у житловий комплекс "Тірас". Тоді загинули восьмеро людей, серед них родина Юрія — дружина Валерія, донька Кіра і теща Людмила.

Восени 22 року Юрій Глодан приєднався до лав ЗСУ.

12 вересня 2023 року старший стрілець – оператор Юрій Глодан загинув під час звільнення н.п. Андріївка поблизу м. Бахмут Донецької області. 22 лютого 2024 року

У Одесі перейменовано вулицю Лейтенанта Шмідта іменем Олександра Станкова "Перуна" - одного з лідерів міського націоналістичного руху.

Він був одним з тих, хто завжди відстоював українську Одесу у найважчий для міста час.

Радимо ознайомитися з його біографією тут:
https://www.ukrinform.ua/amp/rubric-ato/3711552-pamati-soldata-sturmovoi-brigadi-suhoputnih-vijsk-oleksandra-stankova-pozivnij-perun.html

На Житомирщині в 37 громадах перейменовують понад 200 вулиць та провулків. Розпорядження "Про деколонізацію топонімії" підписав керівник Житомирської ОВА. Які нові назви з'являться в населених пунктах і чи набули вони українського змісту.

І розбираємо найкращі пенейменування на Житомирщині.
На жаль, більшість з них була безликою.

Вулиця Огороднікова у Звягелі (Єдина до пенейменування) отримала назву на часть українських добровольців.

А у селі Ярунь, що біля Звягеля, вулиця Партизанська отримала назву на честь Євгена Коновальця!

Лише зараз, після розпорядження голови Житомирської ОВА у селі Базар з'явився провулок Героїв Базару.

І до кінця липня 2024 року в них був провулок Радянський(!!!)

Провулок названий на честь 359 полонених вояків похідної групи Армії УНР, які відмовились перейти на службу до Червоної Армії і були розстріляні 21 листопада 1921 року біля с. Базар Житомирської області.