У Кривому Розі нарешті демонтовано пам'ятник Льву Толстому!

Але в місті ще є низка маркерів окупації.

Депутати Харківської обласної ради підтримали перейменування Харківського драматичного театру.
Театр, який багато років носив ім’я Пушкіна, відтепер називається іменем українського драматурга Григорія Квітки-Основ’яненка. Це рішення підтримали 88 депутатів на сесії облради.

Дуже багато проблем ще є у місті Білгород-Дністровський, проте ми обов'язково вирішимо і їх.

Деталі за посиланням:

https://bessarabiainform.com/2024/11/dekomunizatsiya-chy-imitatsiya-vulytsi-akkermana-vse-sche-hovoryat-movoyu-ahresora/

Дуже неприємний і небезпечний прецедент від Львівської міської ради.

Вони проголосували за перейменування частини вулиць, які вже було перейменовано головою Львівської обласної адміністрації ще в липні.

Але частину назв "забули".

Вони взагалі не мали цього робити, бо назви вже були змінені в реєстрах.

Що це за політичні ігрища проти деколонізації від пана Садового?

Також з'явилася і таку вулиця у Львові.

І чудовий свіжий матеріал від Суспільне Культура, який ми вам радимо до ознайомлення.

https://youtu.be/VEkPoYRTiTM?si=Q0z-ElzxGvO_J199

У Луцьку на стіні СІЗО з'явився мурал на честь останнього розстріляного комуністами бандерівця - Івана Гончарука. Його вбили, тільки подумайте, 12 липня 1989 року. Коли вже буяли на мітингах синьо-жовті прапори і навіть червоно-чорні. Коли вже існували Рух і "Меморіал". За рік до ухвалення декларації про державний суверенітет України. І всі, хто цей постріл у історію зробив, потім чудово почувалися в самостійній Україні. Від судді Плахтія і до типу президентки УССР Валентини Шевченко, шістки Щербицького і КГБ. Стаття про вояка УПА Гончарука, яку варто прочитати - https://www.istpravda.com.ua/articles/2019/10/23/156416/

У Миколаєві перейменовано ще низку вулиць.

Тепер усунуто дублі.

Деталі за посиланням:
https://news.pn/uk/public/318513

Зміни на Google Maps тривають дрібними але впевненими кроками.

Я був у Грушовичах в 2018 році, коли польський інститут національної пам'яті, з ініціативи місцевого війта (чи навпаки) розкопував українську могилу. Перед тим вандали зруйнували на тому місці український пам’ятник. Розкопками хотіли довести, що там нібито немає ніяких поховань, то ж і пам’ятник був недоречний. Але вже за кілька годин виявили перші кістки. До участі в розкопках тоді українську сторону не допустили, а висновки українців проігнорували.

У Грушовичах я бачив абсолютно жалюгідну поведінку польського війта. З сусідніх сіл приходили українці і мало не плакали, дивлячись на те осквернення. І коли переконували, що там точно є поховання, то війт чуть не бився з ними. Це було ницо, негідно і просто дивно.

Як є ницим, негідним й дивним відсутність адекватної офіційної реакції на вандалізм щодо українських пам'ятників у Польщі. Акти вандалів не засуджували, могили і пам'ятники не відновлювали. Українські символи валили молотами і топтали, а офіційна Польща це ігнорувала. Жодних пояснень, притягнень до відповідальності, вибачень.

У відповідь тоді полякам заборонили проведення ексгумаційних робіт в Україні. Це був той рідкісний випадок, коли українська сторона чітко заявила польській, що або поляки проявлятимуть повагу і розмовлятимуть на рівних, або розмови не буде.
Сьогодні, коли чимало українських істориків і працівників Інституту національної пам’яті в лавах Збройних Сил України, з польської сторони, ніби користуючись моментом, знову лунає зверхнє «Україна повинна».

Volodymyr Molodiy

Також на Google Maps більше немає села з назвою Новомосковське у Дніпропетровській області.

І чудові новини зі Львівщини!

Селище Перше Травня, що на Донеччині, на Google Maps нарешті змінило назву на актуальну - Леонтовичі.