Деколонізація.Україна – Telegram
Деколонізація.Україна
11.9K subscribers
20.1K photos
442 videos
43 files
4.36K links
Команда, яка займається очищення нашої країни від усього російського.

Наш сайт: https://decolonization.center/

Звертатися сюди: @Decolonizator
Download Telegram
Схоже, що ця пані хоче бути однією з перших до кого буде застосовано закон про колаборантів.
👍53🔥5
Сьогодні 148 років від дня народження о. Августина Волошина (1874-1945), культурного й релігійного діяча, президента Карпатської України, Героя України (посмертно).
"...Свобода одного народу – це великий дар Божий, який не легко здобути, але ще тяжче зберегти". "...Народ, що так солідно оцінює свободу найменшої частини нації, не загине, але житиме і прийде час, що природні й Божі права, за які так много терпів, терпить, працював і працює, здійсняться незадовго". А. Волошин
41👍3🔥1
Харківський театр імені Пушкіна звернувся до обласної влади з проханням прибрати з власної назви слово російський.
👍51
Звернення ужгородців до міської ради
Починаючи з 2014 року Україна перебуває у стані війни з Росією, а з 24 лютого 2022 року це стало очевидним для всього світу. Мета цієї війни – повернути Україну під владу Кремля, встановити над нею контроль, повернути її у імперське поле впливу. Російська імперія і Радянський Союз утримували контроль над Україною не тільки військово-політичними засобами, але також за допомогою культурної експансії.
Одним із інструментів творення спільного культурного простору був уніфікований реєстр власних назв, зокрема міст, областей, вулиць, скверів, площ тощо, що чітко маркував ареал так званого «російського/радянського світу», за який зараз активно бореться Кремль. Після 2014 року Україні вдалося реалізувати політику декомунізації, тобто частково відчистити нашарування комуністичних власних назв. На черзі наступний крок – дерусифікація/деколонізація.
Багато вулиць, площ, скверів провулків нашого міста названо на честь російських діячів політики, літератури та мистецтв, які жодним чином не дотичні до Закарпаття та Ужгорода, а отже, є атавізмом попередньої політики побудови спільного загальноросійського та загальнорадянського культурного простору. Лев Толстой ніколи не був на Закарпатті і ніколи не писав про Ужгород, однак на його честь названо одну з центральних вулиць міста.
Ось список аналогічних назв вулиць та площ міста Ужгорода:
Анкудінова, Адмірала Нахімова, П. Багратіона, О. Бестужева-Рюміна, О. Бородіна, В. Верещагіна, Ю. Гагаріна, М. Глінки, О. Грибоєдова, Декабристів, М. Добролюбова, Д. Донського, Ф. Достоєвського, І. Крилова, М. Лермонтова, М. Ломоносова, О. Маресьєва, Д. Мендєлєєва, І. Мічуріна, О. Можайського, М. Мусоргського, М. Некрасова, М. Огарьова, І. Павлова, О. Пушкіна, О. Радищева, С. Разіна, К. Рилєєва, М. Салтикова-Щедріна, І. Сєченова, О. Столєтова, В.Сурикова, К. Тімірязєва, Л. Толстого, І. Тургенєва, К. Ціолковського, П. Чайковського, Челюскінців, М. Чернишевського, А. Чехова, І. Шишкіна.
На відміну від росіян з їхньою сліпою і тваринною українофобією, ми не сповідуємо русофобії, просто вказуємо на недоречність увіковічнення у назвах міста тих осіб, що ніяким чином не дотичні до нашої історії та культури.
Так само недоречною вважаємо присутність бюсту Пушкіна у центральній частині міста. Цей поет жодним чином не пов’язаний із Закарпаттям, тому доцільно демонтувати його пам’ятник у цивілізований спосіб, поки цього не зробили більш радикальні верстви населення.
У ці дні в нас з’являються нові герої, що жертвують своїми життями за нашу країну. Це їхню пам’ять ми зобов’язані увіковічнювати і плекати. Окрім цього, на гідне пошанування заслуговують видатні діячі історії та культури Закарпаття зокрема та України загалом, які в радянський період перебували під забороною.
Виступаємо з пропозицією розпочати процес дерусифікації міста за встановленою законом процедурою.
Ужгородці:
Евеліна Балла, літературознавець, УжНУ
Лесь Белей, письменник
Анастасія Вешеш, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови УжНУ
Микола Вегеш, доктор історичних наук, професор кафедри політології і державного управління УжНУ
Оксана Гаврош, мистецтвознавиця, доктор філософії
Тарас Ганич, професор кафедри факультетської терапії ДВНЗ УжНУ
Олександра Гаркуша, видавець.
Ангеліна Гафинець, художниця
Володимир Гуцул, кандидат історичних наук, доцент УЖНУ
Ліна Дегтярьова, ГО "Ужгородський модернізм", викладачка УжНУ
Наталія Кабацій, директорка БО «Комітет Медичної Допомоги в Закарпатті»
Надія Керецман, кандидат історичних наук, доцент УжНУ
Павло Павлович Ковач, художник
Василь Кузан, письменник
Мирослава Лендьел, доктор політичних наук, професор УжНУ
Лариса Липкань, журналістка
Людмила Лівак, голова Закарпатського осередку Пласту
Андрій Любка, письменник
Галина Малик, письменниця
Володимир Мойжес, кандидат історичних наук, УжНУ
Євгенія Напуда, культурна менеджерка
Наталія Петій-Потапчук, директор-художній керівник Заслуженого академічного Закарпатського народного хору
Мар‘яна Прохасько, художниця, письменниця
Іван Ребрик, письменник, видавець
Наталія Ребрик, доцент ЗІППО, літературознавиця
👍24
Михайло Рошко, літературознавець, письменник, декан факультету іноземної філології УжНУ
Тарас Табака, художник
Владислав Товтин, краєзнавець
Ігор Тодоров, професор УжНУ, директор Центру міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції
Наталя Тодорова, доцент, кандидат філологічних наук, УжНУ
Наталія Толочко, журналістка, канд. наук із соц.ком, ДВНЗ "УжНУ"
Дмитро Тужанський, директор Інституту Центральноєвропейської Стратегії
Руслан Федько, лікар акушер-гінеколог
Галина Шумицька, доктор філологічних наук, професор УжНУ
Список оновлюється, підписати звернення можна тут:

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSe5TfL5Pza7u4UWRFNpOJbulHhsgiRv4g-4lhPs76LBROhpVQ/viewform
🔥7👍1
А ви ж знаєте, що назви залізниць (тепер регіональних філій Укрзалізниці) йдуть ще з часів царської Росії?

В 1907 році Харківсько-Миколаївську та Курсько-Харково-Севастопольську залізниці було об'єднано в одну мережу під назвою «Південні казенні залізниці», після чого в 1934 році дана залізниця була розділена на дві залізниці – Південна та Донецька.
Південно-Західна залізниця створена 1878 року.

Тяглість традицій та назв - це добре, але хіба не час змінити їхні назви. Адже Харківська область - не південна область України, а Київ - не південний захід

Звісно, це не сама нагальна потреба під час війни, але чому зараз не почати процес зміни російських назв?

Олександр Рудоманов
👍48
❗️ Пам`ятну плиту, встановлену до 300-річчя так званого "возз'єднання" України та Росії, демонтовують в ці хвилини в Ужгороді.

Плита була розташована в Боздоському парку.

Дивно, як воно збереглося до цього часу.

Хороший приклад для інших тилових міст. Треба негайно вичищати все, що пов'язано з окупантами.
👍32🔥7
Ще фото з Ужгорода.

Автор: Сергій Гудак.
🔥32
Перейменувати вулиці Тернополя, які пов’язані з російськими діячами, а також задуматися, чи є місце в нашому місті пам’ятникам російських окупантів та російських діячів, пропонує місцевий письменник Юрій Завадський.

https://www.0352.ua/news/3355388/teper-uze-nemae-tolerantnosti-ternopilskij-pismennik-proponue-ciselnij-demontaz-pamatnikiv-u-misti
👍23
Всім доброї ночі і ставимо вам хорошу пісню на ніч.


Чи буде на землі родючій приріст?
Не довго я думав, бо йшов комуніст
Його закопав – тепер буде в ній
Свій перегній, свій перегній.

https://www.youtube.com/watch?v=kNNOUql4jGU
👍19
У Мукачеві сьогодні було перейменовано вулицю Льва Толстого на честь загиблого під час російсько-української війни підполковника 128 бригади та Героя України Андрія Літуна.

До слова, у сусідніх Ужгороді та Виноградові теж ініційовано перейменування російських назв вулиць.
👍3515
Поки влада Лондона розглядає можливість перейменування рашистських назв вулиць, мешканці вже склали свою думку і активно її демонструють.
👍38
У Чернівцях з Алеї зірок прибрали іменну зірку співачки Ані Лорак, яка народилася у цьому місті.
Замість того, щоб засудити агресію Росії, вона розпочала гру в мовчанку, наплювавши на те, що її рідну країну намагаються стерти з лиця землі, - повідомили активісти.
Також прибрали зірку оперного співака Василя Герелло, який виступив на путінгу у Лужниках.
👍39