Під час обговорення кампанії при Сьюелл-Маунтін співрозмовник запитав командувача конфедератів генерала Лі , чому той відмовився атакувати, коли цього вимагали обурені газети, а влада втрачала до нього довіру?

Лі сумно посміхнувся і сказав: «Я не міг дозволити собі пожертвувати життям п'яти чи шести сотень солдатів лише задля того, щоб приглушити галас у пресі».

ЗНАК ПАНУВАННЯ.

Наш герб успадковано від доби Старої України, від часу честі, слави та ієрархії. Часу нашого панування.

Це не символ вигаданий просто вчора, як емблема "демократичної держави". Його не створювали з нічого всі ці "народницько - соціалістичні" псевдопатріоти і недоінтелегенти, яких нам подають як "отців нації".

Священний Тризуб прорвався до нас крізь сторіччя як втілення відродженої Традиції.

Це Знак священного роду, нащадків князя - вовка Ігоря Старого та першої нашої святої - рівноапостольної Ольги.

Це Знак великодержавності Золотоверхого Київа та імперських амбіцій його володарів.

Знак в якому переплітаються православні ідеали Святої Русі та темна архаїчна сила дохристиянського коріння.

Знак не "рожевих мрій", а вищого надлюдського реалізму Традиції.

Знак Волі до Міці, споконвічної української Der Wille zur Macht.

Знак сакральності та таємниці.

Знак панування.

Недавно подумав, що останні ветерани нашої війни підуть з цього світу вже в 22 сторіччі.

Принаймні останні ветерани Війни між штатами, дожили до 1950 - х.

Ці дідугани (якім зараз плюс - мінус 20) будуть живою легендою.

Всіх з 23 лютого!

Славетний день перемоги військ друга українців – імператора  Вільгельма – над більшовицьми дикунами під Псковом та Нарвою!

​​​​РІЧНИЦЯ ВБИВСТВА ДАНИЛА СКОРОПАДСЬКОГО

23 лютого 1957 року несподівано помер спадкоємець гетьманської булави, голова династії Скоропадських, Його Світлість Данило Павлович Скоропадський.

Не старий чоловік без важких захворювань навряд чи помре ось так просто.

Особливо, якщо його ненавидять і бояться в Кремлі.

Особливо, якщо він зміг налагодити взаємодію з ОУНівцями, припинивши ворожнечу між двома флангами правої еміграції.

Особливо, якщо одруження за лічені місяці і він повинен продовжити династію. Між іншим, династична правонаступність стала таки реальністю в гетьманському русі, навіть незважаючи на відсутність реальної державної влади.

Особливо, якщо найширші кола позаполітичної української еміграції все більше довіряють саме йому, а не мутним діячам «демократичних кіл» з їх істериками, чварами і політичною імпотентністю.

Особливо, якщо саме після його смерті послідовно вбивають Льва Ребета, а трохи пізніше й Степана Бандеру, порозуміння з яким гетьманича настільки лякало червону Москву (та й її агентів або «корисних ідіотів» з українського середовища, яким не була потрібна Україна «якщо не буде вона соціалістичною»).

Не буває таких смертей просто так...

Але втративши гетьманича, ми не втратили ані гетьманської ідеї, ані обов'язків перед династією.
Скоропадські пішли, але вони нам залишили зразок істинного державництва та вірне бачення порятунку України.

«У нас є різні партії, й кожна з них має в своєму складі багатьох чесних українських патріотів – треба намагатися всіх їх єднати для служби нації».

«Переді мною, як зверхником Гетьманського Руху, стоїть завдання: принести Гетьманську Ідею на суд українського народу».

Ось, що заповів нам гетьманич. Ми повинні боротись за єднання українців як Нації та зберегти гетьманську ідею, яка в стратегічній перспективі єдина може забезпечити виживання, а втім і панування українства.

@EdYurchenko🎓

МІЙ ПЕРШИЙ ДОПИС ПІСЛЯ ПОЧАТКУ МАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ. РІВНО ДВА РОКИ ТОМУ.

"​​Наша армія контролює ситуацію і діє ефективно. Швидке успішне вторгнення ворога неможливе  навіть теоретично.

Хід війни залежить від звичайних цивільних людей, яких подавляюча більшість. Ворог може перемогти лише через паніку, це його єдиний шанс.

Особисто я прокинувся сьогодні від вибухів, як і багато киян. Звісно психологічно не дуже приємно  але що ж поробиш.

Зараз з апетитом поснідав і моніторю інформацію. 80 відсотків ранкових "страшилок" виявилось фейками, як я і очікував. Паніка остання надія для ворогів, які приречені на поразку.

Приємно, що першим з загальнонаціональних лідерів відреагував митрополіт Єпіфаній, наш народ не дарма довіряє саме церкві та армії.

З нами Бог! Відлік часу до народження Великої України розпочато."

Сьогодні День народження одного з найвидатніших консервативних філософів сучасності, який на жаль залишив нас чотири роки тому.

Невеличкий уривок з моєї дисертації присвячений його постаті та ідеям. На момент її написання сер Роджер був щє живий...

Після перемоги французьких військ над австрійцями та росіянами у битві при Аустерлиці (1805 р.) Наполеон викликав міністра закордонних справ Талейрана та повіз його на поле битви, усипане трупами своїх солдатів. Міністра нудило від запахів, він попросив імператора дати йому можливість повернутися в місто, на що отримав наступну відповідь:

«Дивіться – це французи, відчуйте те, що відчуватимуть їхні батьки та матері, вдихайте ці запахи. Ви вестимете переговори про мирний договір і зобов'язані зрозуміти, яким він НЕ повинен бути для Франції».

@EdYurchenko 🎓

🇬🇧🇺🇦Ріші Сунак особисто попросив начальника Штабу оборони Великобританії адмірала Тоні Радакіна залишитися ще рік на своїй посаді, оскільки він відіграє ключову роль у підготовці військової стратегії України у Чорному морі.

Характерно, що в ЗМІ підкреслюється підтримка позиції прем'єра персонально королем, хоча зазвичай це не коментується окремо.

Радакін мав залишити посаду в листопаді 2024 року, тепер це очікується не раніше осені 2025 року. Як раз з листопада 2024 по лютий 2022 буде відбуватись перехідний період в США, обумовлений президентськими виборами.

За даними The Times, адмірал добре виявив себе посередником на переговорах між військовим командуванням США та України. Тоді він суттєво підштовхнув американців до більш рішучої підтримки України.

В контексті цього рішення варто згадати візит Ліз Трасс на консервативну конференцію де фактично зібрались трампісти та слова Бориса Джонсона в підтримку Трампа. Корона явно налаштована підстрахувати проукраїнський курс США при новому президенті.

В добу Модерну монархічні роди виявилися у вкрай двозначному становищі. Навіть в тих країнах, де монархія збереглася, вона була фактично перетворена в механізм, що викликало на династичну монархію шквал критики не тільки з боку лівих, а й  з традиціоналістських позицій.

«Час королів пройшов. Те, що тепер називається народом - негідно мати короля» – з гіркотою констатував Ф. Ніцше. Ідею про те, що монарх милістю Божою більш неможливий, оскільки, його просто не будуть вважати таким, висунув Донносо Кортес. У зв'язку з цим, його симпатії звернулися до диктатури.

Вельми критично на адресу сучасних йому монархій висловлювався так само Юліус Евола, що, однак, не завадило йому залишитися переконаним прихильником династичної монархії.  Критично до монархії ставився так само Ернст Юнгер, чиє ставлення до неї коливалося від відверто негативного (в 1920-х) до нейтрально-скептичного (у роботі «Ривароль»).

Проте, у сучасних представників августійших родів не можна відняти головного: їх походження, їх крові. Сучасний представник монаршого роду може навіть заперечувати свій сакральний статус, проте, він не може перестати бути тим, ким він є.

Ще менше значення має те, що про нього думають інші люди.

У будь-якому випадку, представники августійших родів  залишаються особливими істотами, в жилах яких тече кров дохристиянських богів і християнських святих.

У цьому контексті цікаво те, що представники всіх монарших родів Європи мають у своєму родоводі принаймні кілька загальновизнаних на Сході й Заході християнських святих.

Звернувшись до ведичної традиції, можна піддати  критиці сучасні августійші  роди, спираючись на твердження про те, що «непосвячений брахман нічим не краще шудри».
Однак, при цьому ми не повинні забувати, що шудра залишиться шудрою в будь-якому випадку. А необізнаний брахман потенційно може пройти процедуру другого народження і знайти свій метафізичний статус у всій повноті.
Ще в більшому ступені це стосується Монарха...

@EdYurchenko 🎓

ПРО НЕМИНУЧІСТЬ ПЕРЕНЕСЕННЯ ВІЙНИ НА ТЕРЕНИ РФ

«Україна тільки тоді закріпить своє панування над Доном, Дніпром і Чорним Морем, як опреться на Сході об Волгу, Каспій і Кавказ.

Тому що нащадки Святослава не пішли його слідами і не укріпилися над Волгою, тому мусили миритися зі степовиками на передмістях Києва...»

©️ Михайло Колодзинський

П. С....на фото мій дім, після "прильоту" в березні місяці 2022.

Цікавишся консерватизмом, шануєш Українську Традицію та шукаєш однодумців?

👉Український інститут консервативних досліджень та інновацій – платформа для твого розвитку.

Своєю діяльністю ми хочемо нагадати українцям про сенс Традиції. На наших сторінках ви знайдете аналітичні матеріали, новини зі світу консерватизму, цікаві підбірки й рекомендації.

Крім того, зовсім скоро стартують 10 спеціальних навчальних курсів від експертів УІКДІ. Серед тем:

- сучасні течіії та напрямки консервативної думки;
- політологія, військова історія;
- традиційна українська фемінність тощо.

Долучайся до спільноти УІКДІ, щоб завжди бути в курсі подій! Творімо інтелектуальне середовище разом💪🏻

#про_УІКДІ 🪶 Підпишись

В свій час , біля трьох сотень років тому, в гірській Вірменії, був лідер та полководець - Мхітар - бек. Він наводив страх на турок і персів водночас. Роками він вів нерівну боротьбу з ворогами кожен з яких був сильнішим.

Навіть не знаю з чим це порівняти, бо якби Україна зараз воювала проти рашки й НАТО водночас, наша ситуація була б на порядок кращє.

Вороги його не змогли  вбити. Це зробили зрадники зі своїх, з вірменів. Мешканці села які побоялися, що воно стане ареною військовий дій. Вони вбили героя і принесли його голову турецькому паші який очолював османські війська послані проти Мхітар - бека.

Паша уважно подивився і сказав : " Він був мені ворогом і  пощади б від мене йому б не було. Але ж для вас він був захисником! Розумію ваше бажаня стати рабами нашого великого султана. Але такі лайнові люди не гідні бути його рабами!" Після чого наказав їх стратити...

Я рідко схвально кажу про турок. Але цей випадок підтверджує, що вони є  імперським народом. Імперії не будуються з опорою на зрадників.

Пропонуємо вам доєднатись до низки дружніх телеграм каналів, що сповідують традиційні та консервативні політичні погляди

Вояки вдачі та солдати віри, юнаки з палкими серцями, елітиризм та вулична аристократія в останніх своїх проявах

Слідкуй за величним:

https://news.1rj.ru/str/addlist/gxDhckSbYZ1jNjAy
https://news.1rj.ru/str/addlist/gxDhckSbYZ1jNjAy
https://news.1rj.ru/str/addlist/gxDhckSbYZ1jNjAy

5 березня 1950 року, в нерівному бою, загинув головнокомандувач УПА Роман Шухевич.

Більшовицькі окупанти кинули проти генерала більше тисячі бійців радянських каральних органів. Але їм не вдалось захопити генерала живим. Він пішов зі зброєю в руках, забравши з собою мінімум одного з ворогів.

Роман Шухевич являв собою унікальний тип генія, який поєднував в собі різноманітні здібності. Один з найуспішніших партизанських лідерів в історії, майстер підпільної роботи та обдарований бізнесмен. Талановитий музикант та блискучий інтелектуал, який за інших обставин міг би стати видатним митцем або науковцем.

При погляді на Романа Шухевича на згадку приходять такі різнопланові державні діячі як Наполеон або Юлій Цезар. Але волею долі він став лідером поневоленого народу, який прийшлось рятувати від прямої загибелі, а не розбудовувати для нього вже усталену державу.

Сьогодні, коли українці знову ведуть збройну боротьбу за своє майбутнє, ми знаходимось в значно кращому становищі ніж військо генерала Шухевича. Але це не наша заслуга і не вдалий збіг обставин. Це безцінний подарунок попереднього покоління борців, які ціною власного життя заклали фундамент на який ми зараз маємо можливість спиратись.

Генерал-хорунжий Роман Йосипович Шухевич — присутній!

@EdYurchenko 🎓

ВАЛЬДЕМАР ПАБСТ - ЗАБУТИЙ ГЕРОЙ ХРИСТИЯНСЬКОГО СВІТУ.

(На згадку про Розу Люксембург)

15 січня 1919 року було поставлено жирну крапку в спробі більшовиків захопити владу в Німеччині. В цей день були успішно ліквідовані їх ватажки - Лібкнехт та Роза Люксембург.

Але хто їх зупинив?

Вальдемар Пабст-офіцер, який пройшов пекло боїв під Верденом, пізніше став одним з лідерів легендарних "фрайкорів".

Лібкнехт і Люксембург, пацифісти доби Вердену,  в 1919 році, коли Німеччина вже лежала в руїнах, виступили під гаслом "НІ громадянському миру - так громадянській війні".

Завдячуючи мужності "фрайкорів" більшовицький путч, який мав всі шанси на успіх, було подавлено. Пабст, не коливаючись наказав ліквідувати його ватажків. Німеччину було врятовано.

"Перемога комуністів в Німеччині була б ударом по всьому християнському Заходу. Ліквідація небезпеки була варта ліквідації двох злочинців"- згадував він в старості.

Господь благословив Вальдемара Пабста довгим та цікавим життям.Він прожив біля 90 років і спочив мирно.

"Ніхто мене не любить - піду у феміністки"

Тарас Шевченко. Між стихійним традиціоналізмом та теоретичним модернізмом

До річниці Дня народження Пророка публікую класичну статтю про філософські витоки Тараса Шевченка.