Малопродуктивним є питання про визволення України як найвищої мети.
Чи те визволення в майбутньому має бути змістом української закордонної політики? Чи про це мають думати тільки бійці за Україну і бачити в цьому мету своєї боротьби?
Це варте невольників-муринів! Там такий зміст їхньої політики цілком зрозумілий, але він принижує націю, що дала світові таку імперію, як Русь! Таких політиків, як Ярослав Мудрий, Осмомисл, Богдан Хмельницький.
Чи це дійсно зміст та найвища мета, коли кусень території колишньої Росії буде відокремлений і перетриває менш чи більш щасливо деякий час над Чорним морем?
©️Юрій Липа
@EdYurchenko🎓
Чи те визволення в майбутньому має бути змістом української закордонної політики? Чи про це мають думати тільки бійці за Україну і бачити в цьому мету своєї боротьби?
Це варте невольників-муринів! Там такий зміст їхньої політики цілком зрозумілий, але він принижує націю, що дала світові таку імперію, як Русь! Таких політиків, як Ярослав Мудрий, Осмомисл, Богдан Хмельницький.
Чи це дійсно зміст та найвища мета, коли кусень території колишньої Росії буде відокремлений і перетриває менш чи більш щасливо деякий час над Чорним морем?
©️Юрій Липа
@EdYurchenko🎓
Рекомендую підписатися на ютуб-канал ORDEN, де я декілька разів на тиждень проводжу трансляції на філософські, історичні те геополітичні теми.
https://www.youtube.com/c/ORDEN83
https://www.youtube.com/c/ORDEN83
ТРАМПІСТСЬКИЙ МАЙДАН?
Дональд Трамп закликав своїх прихильників до маршу на Вашингтон 6 січня. Саме в цей день, на сумісному засіданні Сенату та Палати представників, повинні бути підтверджені результати виборів.
Це останній шанс щось змінити в межах правового поля.
Характерно, що напередодні Трамп жорстко висловився про політиків-республіканців, зокрема про лідера республіканської більшості Мітча Макконела.
Він звинуватив їх в бездіяльності в момент, коли він "веде боротьбу з жорстоким і брехливим ворогом – ультралівими демократами".
Фактично Трамп робить ставку на праві маси і праву вулицю, не довіряючи республіканському естеблішменту. Варто згадати при цьому реальну підтримку його місцевими консервативними елітами в більшості республіканських штатів та велику лояльність основної маси силовіків.
@EdYurchenko🎓
Дональд Трамп закликав своїх прихильників до маршу на Вашингтон 6 січня. Саме в цей день, на сумісному засіданні Сенату та Палати представників, повинні бути підтверджені результати виборів.
Це останній шанс щось змінити в межах правового поля.
Характерно, що напередодні Трамп жорстко висловився про політиків-республіканців, зокрема про лідера республіканської більшості Мітча Макконела.
Він звинуватив їх в бездіяльності в момент, коли він "веде боротьбу з жорстоким і брехливим ворогом – ультралівими демократами".
Фактично Трамп робить ставку на праві маси і праву вулицю, не довіряючи республіканському естеблішменту. Варто згадати при цьому реальну підтримку його місцевими консервативними елітами в більшості республіканських штатів та велику лояльність основної маси силовіків.
@EdYurchenko🎓
ОЛЕКСАНДР ДУГІН ПРО ВІЙНУ В КАРАБАСІ
Провідний ідеолог «російського світу» та неоєвразійства дав ексклюзивне інтерв'ю провідному мілітарному ресурсу Азербайджана armiya.az.
Варто відмітити, що Дугін є свого роду пресс-секретарем Кремля, який озвучує реальну позицію російського керівництва поза межами протокольних обмежень. Якщо Жириновський розповідає «ватній» публіці те, що вона хоче чути, то Дугін створює більш-менш відповідні до реальності меседжі для більш освіченої частини суспільства. Досить характерною є і надана площадка.
Ось основний уривок:
«Президент Азербайджану Ільхам Алієв показав свої союзницькі відносини з Москвою. І це зумовило невтручання РФ в конфлікт. Всі повинні розуміти, що Москва намагалася уникнути військового сценарію, але він був неминучий. Володимир Путін погодився з тим, що відновлення територіальної цілісності Азербайджану військовим шляхом стало доконаним фактом.
Війну виграв Азербайджан, а програв її особисто Нікол Пашинян і ультранаціоналізм «вірменської формі». Я, звичайно ж, до сих пір дивуюся тому, як вірмени обрали в якості свого лідера Нікола Пашиняна. І я бачу, як спокійно, виважено поводиться Президент Азербайджану Ільхам Алієв. Це просто небо і земля. Перемога, безумовно, дісталася сильному.
Вірменія програла війну, і цей факт визнаний Росією!
Зараз Карабах — це Азербайджан. Іншого статусу не буде. А вірменське населення Карабаху опиниться під захистом азербайджанської влади. Переможець, що відновив свою територіальну цілісність, Азербайджан стає головним миротворцем. Це і є мистецтво сильного народу.
- Анкара і Москва обмінюються компліментами, створюється російсько-турецький спільний центр по Карабаху. Чи можна говорити про те, що ми прийшли до регіонального формату вирішення конфліктів? Що знають в Вашингтоні про ситуацію в Карабасі, яке реальне уявлення про ситуацію є у європейських гравців?
- Ви абсолютно праві! І саме за це ми ведемо боротьбу проти західної гегемонії. Конфлікти на Близькому Сході, в Євразії, повинні вирішуватися за участю регіональних країн. Захід втратив всяке моральне право впливати на що б то не було, Захід повинен бути виключений з усіх процесів, які відбуваються за його межами. Зарозумілість Заходу зараз осоромлено, розтоптано, в тому числі і подіями в Карабасі.
Що стосується Туреччини, то вона поводилася гранично адекватно. При цьому Реджеп Тайіп Ердоган демонстрував повну підтримку Азербайджану, показував свою послідовність. Але він жодного разу не зачепив Москву, хоча вірменська пропаганда намагалася показати, що Туреччина приходить на Південний Кавказ, а Росія йде. Нічого подібного не було.
Відносини двох братніх народів, - турецького і азербайджанського - це справа Туреччини і Азербайджану. І вони ні в якому разі не є антагоністами Росії, до речі, як і Іран. Ми зацікавлені в мирі, справедливому вирішенні карабаського конфлікту. І коли Росія усвідомила, що ніяк не може вплинути на свого союзника по ЄАЕС і ОДКБ, а Пашинян поводився абсолютно зухвало, то погодилася на силове вирішення карабахського конфлікту. І Азербайджан зробив це своїми силами. Підтримка Анкари була тільки політичною, і не суперечила російським інтересам.»
Коротше кажучи, всіх нас можна в черговий раз привітати з «перемогою». Наші «азербайджанські (і турецькі) союзники» , явно інтенсивно працюють над спільним анти-московським триумфом. План «Анаконда-2» в дії!
@EdYurchenko🎓
Провідний ідеолог «російського світу» та неоєвразійства дав ексклюзивне інтерв'ю провідному мілітарному ресурсу Азербайджана armiya.az.
Варто відмітити, що Дугін є свого роду пресс-секретарем Кремля, який озвучує реальну позицію російського керівництва поза межами протокольних обмежень. Якщо Жириновський розповідає «ватній» публіці те, що вона хоче чути, то Дугін створює більш-менш відповідні до реальності меседжі для більш освіченої частини суспільства. Досить характерною є і надана площадка.
Ось основний уривок:
«Президент Азербайджану Ільхам Алієв показав свої союзницькі відносини з Москвою. І це зумовило невтручання РФ в конфлікт. Всі повинні розуміти, що Москва намагалася уникнути військового сценарію, але він був неминучий. Володимир Путін погодився з тим, що відновлення територіальної цілісності Азербайджану військовим шляхом стало доконаним фактом.
Війну виграв Азербайджан, а програв її особисто Нікол Пашинян і ультранаціоналізм «вірменської формі». Я, звичайно ж, до сих пір дивуюся тому, як вірмени обрали в якості свого лідера Нікола Пашиняна. І я бачу, як спокійно, виважено поводиться Президент Азербайджану Ільхам Алієв. Це просто небо і земля. Перемога, безумовно, дісталася сильному.
Вірменія програла війну, і цей факт визнаний Росією!
Зараз Карабах — це Азербайджан. Іншого статусу не буде. А вірменське населення Карабаху опиниться під захистом азербайджанської влади. Переможець, що відновив свою територіальну цілісність, Азербайджан стає головним миротворцем. Це і є мистецтво сильного народу.
- Анкара і Москва обмінюються компліментами, створюється російсько-турецький спільний центр по Карабаху. Чи можна говорити про те, що ми прийшли до регіонального формату вирішення конфліктів? Що знають в Вашингтоні про ситуацію в Карабасі, яке реальне уявлення про ситуацію є у європейських гравців?
- Ви абсолютно праві! І саме за це ми ведемо боротьбу проти західної гегемонії. Конфлікти на Близькому Сході, в Євразії, повинні вирішуватися за участю регіональних країн. Захід втратив всяке моральне право впливати на що б то не було, Захід повинен бути виключений з усіх процесів, які відбуваються за його межами. Зарозумілість Заходу зараз осоромлено, розтоптано, в тому числі і подіями в Карабасі.
Що стосується Туреччини, то вона поводилася гранично адекватно. При цьому Реджеп Тайіп Ердоган демонстрував повну підтримку Азербайджану, показував свою послідовність. Але він жодного разу не зачепив Москву, хоча вірменська пропаганда намагалася показати, що Туреччина приходить на Південний Кавказ, а Росія йде. Нічого подібного не було.
Відносини двох братніх народів, - турецького і азербайджанського - це справа Туреччини і Азербайджану. І вони ні в якому разі не є антагоністами Росії, до речі, як і Іран. Ми зацікавлені в мирі, справедливому вирішенні карабаського конфлікту. І коли Росія усвідомила, що ніяк не може вплинути на свого союзника по ЄАЕС і ОДКБ, а Пашинян поводився абсолютно зухвало, то погодилася на силове вирішення карабахського конфлікту. І Азербайджан зробив це своїми силами. Підтримка Анкари була тільки політичною, і не суперечила російським інтересам.»
Коротше кажучи, всіх нас можна в черговий раз привітати з «перемогою». Наші «азербайджанські (і турецькі) союзники» , явно інтенсивно працюють над спільним анти-московським триумфом. План «Анаконда-2» в дії!
@EdYurchenko🎓
95 РІЧНИЦЯ ВБИВСТВА СЕРГІЯ ЄСЕНІНА
Мало хто знає, що закатований більшовиками поет був великим другом України і шанувальником її історії та культури.
Виключний вплив на нього справила творчість Тараса Шевченка та його постать в цілому. Він казав: "Шевченко відкрив мені очі, збагатив душевно". Як згадує сестра Єсеніна Шура, особливо любив він поему Шевченка "Гайдамаки". Його приваблювали героїчні образи цієї поеми.
Сергій Єсенін став одним з небагатьох російських поетів, які перекладали вірші Шевченка на російську.
Ось, наприклад, творчо перкладений уривок з поеми Шевченко «Княжна»
Село! В душе моей покой.
Село в Украйне дорогой,
И, полный сказок и чудес,
кругом села зеленый лес.
Цветут сады, белеют хаты,
А на горе стоят палаты,
И перед крашеным окном в
шелковых листьях тополя,
А там все лес, и все поля,
И степь и горы за Днепром…
З інших мов, крім української, Єсенін не перекладав.
Я не маю сумнівів в тому, що його вбили, хоча офіційна версія досі стверджує, що мало місце самогубство.
Справа в тому, що неофіційне розслідування загибелі поета вели не екзальтовані псевдо-конспірологи чи любителі «фолк-хісторі», а професійний слідчий – полковник Едуард Олександрович Хлисталов.
Хлисталов багато років пропрацював на Петрівці, 38 і був нагороджений низкою відомчих відзнак. Мав репутацію висококласного фахівця та кришталево чистої людини. Характерно, що з 1976 року він був призначеним в те, що зараз називають «внутрішньою безпекою» , а тоді він рахувався в «Управлінні по вихованню особового складу МВС СРСР». Фактично його робота полягала в розслідуванні злочинів, здійснених правоохоронцями. «Поліція поліції» так би мовити.
Наврядчи така людина поставила б під удар свою репутацію заради сумнівної популярності.
Характерно, що версію вбивства поета не визнає не тільки чекистський режим Путіна. В роки відносної свободи 1990-х років справедливості на офіційному рівні тако ж не вдалось добитись. Таке враження, що існує негласний договір умовних «демократів» з умовними «комуняками» про приховування істинних обставин злочину.
Що ж, будемо сподіватись, що правда переможе і справедливість для вбитого генія буде відновлена.
На завершення хочу навести присвячений загибелі Єсеніна чудовий вірш української поетеси, жертви більшовицьких репресій, Ладі Могілянської.
І слова, божевільні від крови,
Тільки кров'ю рука напише:
„В цьому світі вмирати не ново,
Але й жити теж не новіше…“
І твоє рязанське волосся
У кривавій одбилось калюжі…
Синьоокий, злотоволосий,
Прощавай… До побачення, друже!
@EdYurchenko🎓
Мало хто знає, що закатований більшовиками поет був великим другом України і шанувальником її історії та культури.
Виключний вплив на нього справила творчість Тараса Шевченка та його постать в цілому. Він казав: "Шевченко відкрив мені очі, збагатив душевно". Як згадує сестра Єсеніна Шура, особливо любив він поему Шевченка "Гайдамаки". Його приваблювали героїчні образи цієї поеми.
Сергій Єсенін став одним з небагатьох російських поетів, які перекладали вірші Шевченка на російську.
Ось, наприклад, творчо перкладений уривок з поеми Шевченко «Княжна»
Село! В душе моей покой.
Село в Украйне дорогой,
И, полный сказок и чудес,
кругом села зеленый лес.
Цветут сады, белеют хаты,
А на горе стоят палаты,
И перед крашеным окном в
шелковых листьях тополя,
А там все лес, и все поля,
И степь и горы за Днепром…
З інших мов, крім української, Єсенін не перекладав.
Я не маю сумнівів в тому, що його вбили, хоча офіційна версія досі стверджує, що мало місце самогубство.
Справа в тому, що неофіційне розслідування загибелі поета вели не екзальтовані псевдо-конспірологи чи любителі «фолк-хісторі», а професійний слідчий – полковник Едуард Олександрович Хлисталов.
Хлисталов багато років пропрацював на Петрівці, 38 і був нагороджений низкою відомчих відзнак. Мав репутацію висококласного фахівця та кришталево чистої людини. Характерно, що з 1976 року він був призначеним в те, що зараз називають «внутрішньою безпекою» , а тоді він рахувався в «Управлінні по вихованню особового складу МВС СРСР». Фактично його робота полягала в розслідуванні злочинів, здійснених правоохоронцями. «Поліція поліції» так би мовити.
Наврядчи така людина поставила б під удар свою репутацію заради сумнівної популярності.
Характерно, що версію вбивства поета не визнає не тільки чекистський режим Путіна. В роки відносної свободи 1990-х років справедливості на офіційному рівні тако ж не вдалось добитись. Таке враження, що існує негласний договір умовних «демократів» з умовними «комуняками» про приховування істинних обставин злочину.
Що ж, будемо сподіватись, що правда переможе і справедливість для вбитого генія буде відновлена.
На завершення хочу навести присвячений загибелі Єсеніна чудовий вірш української поетеси, жертви більшовицьких репресій, Ладі Могілянської.
І слова, божевільні від крови,
Тільки кров'ю рука напише:
„В цьому світі вмирати не ново,
Але й жити теж не новіше…“
І твоє рязанське волосся
У кривавій одбилось калюжі…
Синьоокий, злотоволосий,
Прощавай… До побачення, друже!
@EdYurchenko🎓
Forwarded from Орден
Раптовий #OrdenStream!
Сьогодні будемо проводжати ненайпростіший 2020-й. Згаlаємо усі події, які він нам приніс: від коронавірусу до BLM, участь в них України та про те, що готує нам 2021-й.
Приєднуйтесь, буде цікаво (сьогодні з відео).
Початок о 21:00
https://youtu.be/SbxT6bgdC7c
Сьогодні будемо проводжати ненайпростіший 2020-й. Згаlаємо усі події, які він нам приніс: від коронавірусу до BLM, участь в них України та про те, що готує нам 2021-й.
Приєднуйтесь, буде цікаво (сьогодні з відео).
Початок о 21:00
https://youtu.be/SbxT6bgdC7c
З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ – ВЕЛИКИЙ ПОЕТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ГЕРОЇЗМУ!
Сьогодні виповнюється 155 років від Дня народження великого поета та письменника Редьярда Кіплінга.
Він був співцем величі Британської імперії, але може вважатись поетом загальноєвропейським, натхненним одвічними ідеалами героїки та експансіонізму Західного чоловіка.
Сьогодні, коли нам нав'язують культ слабкості та поразки, творчість великого Кіплінга є справжньою протиотрутою.
Його легендарний вірш «Боги Абетки» може вважатись істинним маніфестом правого світогляду, що протистоїть лівацькому утопізму.
———
У сотнях епох та націй, де я інкарнації мав,
Богів Торгових Майданів кумиром своїм визнавав.
Затуливши лице руками, крізь пальці їх зліт та крах
Я бачив – а Боги Абетки все міцно стоять на ногах.
Жили ми ще на деревах, коли вони з вістю прийшли:
«Вода – буде мочити, і буде Вогонь пекти.»
Та ми не знайшли в цій рутині Натхнення, Польоту Душі,
Тому – хай Горил навчають, а ми – Шляхом Людства пішли.
Ми мчали волею Духа. Вони ж не міняли крок,
Бо їх породив не вітер, так, як Богів Ярмарок.
Та завжди вони доганяли, і ми дізнавались знов –
То плем’я в льодах пропало, то варвар Рим поборов.
Духовних Цінностей наших вони не бажають сприйнять,
Твердять, що Місяць – не з сиру, компромісу не хочуть шукать.
Думки для них – це не Коні, не бачать Крил у Свині, –
Ми ж ішли за Богами Торгових Майданів, нам це обіцяли вони.
Коли Уельс усмиряли, вічний мир привітали вони,
Віщали – віддайте зброю, загарбник і ви – брати!
Коли ж ми мечі віддали – продали нас в ланцюгах,
А Боги Абетки ж казали – «Цурайся нового Зла».
Повноту Життя обіцяли на фемінізмі піску
(Почавши з любові до ближнього – кохай і його жону).
Дітей у жінок не стало, сенс і честь загубили мужі,
А Боги Абетки ж казали – «Дістанеш смерть за Гріхи».
У вугільний вік обіцяли, що буде вдосталь всього
Коли від Петра-хазяїна відбере в колектив Павло;
Стало доволі грошей – та де взять на них товар?
А Боги Абеток казали – «Помре, хто не працював».
І впали Боги Базарів, геть пішла красномовців юрба,
І навіть до серцем убогих дійшло – говорять недарма,
Що Двічі Два – то Чотири, не все Золото, що Блищить,
І Боги Абеток неквапно прийшли це знов повторить.
Так від початку Людства було, і так буде знов,
Чотири лише певні речі Суспільний Прогрес знайшов:
Пес – назад до своєї Блювоти, Свиня – піде знов в багно,
А Дурень, хоча й опечений, лізе в Вогонь все одно.
А потім, як все це мине, почнуть будувать новий світ,
Де платять за те, що живете, і кари нема за гріхи,
Але як Вода завжди мочить, і як опікає Вогнем,
Так повернуться Боги Абетки до нас з вогнем і мечем!
Rudyard Kipling The Gods of the Copybook Headings
Переклад : Є.О.Пілянкевич, 2010
@EdYurchenko🎓
Сьогодні виповнюється 155 років від Дня народження великого поета та письменника Редьярда Кіплінга.
Він був співцем величі Британської імперії, але може вважатись поетом загальноєвропейським, натхненним одвічними ідеалами героїки та експансіонізму Західного чоловіка.
Сьогодні, коли нам нав'язують культ слабкості та поразки, творчість великого Кіплінга є справжньою протиотрутою.
Його легендарний вірш «Боги Абетки» може вважатись істинним маніфестом правого світогляду, що протистоїть лівацькому утопізму.
———
У сотнях епох та націй, де я інкарнації мав,
Богів Торгових Майданів кумиром своїм визнавав.
Затуливши лице руками, крізь пальці їх зліт та крах
Я бачив – а Боги Абетки все міцно стоять на ногах.
Жили ми ще на деревах, коли вони з вістю прийшли:
«Вода – буде мочити, і буде Вогонь пекти.»
Та ми не знайшли в цій рутині Натхнення, Польоту Душі,
Тому – хай Горил навчають, а ми – Шляхом Людства пішли.
Ми мчали волею Духа. Вони ж не міняли крок,
Бо їх породив не вітер, так, як Богів Ярмарок.
Та завжди вони доганяли, і ми дізнавались знов –
То плем’я в льодах пропало, то варвар Рим поборов.
Духовних Цінностей наших вони не бажають сприйнять,
Твердять, що Місяць – не з сиру, компромісу не хочуть шукать.
Думки для них – це не Коні, не бачать Крил у Свині, –
Ми ж ішли за Богами Торгових Майданів, нам це обіцяли вони.
Коли Уельс усмиряли, вічний мир привітали вони,
Віщали – віддайте зброю, загарбник і ви – брати!
Коли ж ми мечі віддали – продали нас в ланцюгах,
А Боги Абетки ж казали – «Цурайся нового Зла».
Повноту Життя обіцяли на фемінізмі піску
(Почавши з любові до ближнього – кохай і його жону).
Дітей у жінок не стало, сенс і честь загубили мужі,
А Боги Абетки ж казали – «Дістанеш смерть за Гріхи».
У вугільний вік обіцяли, що буде вдосталь всього
Коли від Петра-хазяїна відбере в колектив Павло;
Стало доволі грошей – та де взять на них товар?
А Боги Абеток казали – «Помре, хто не працював».
І впали Боги Базарів, геть пішла красномовців юрба,
І навіть до серцем убогих дійшло – говорять недарма,
Що Двічі Два – то Чотири, не все Золото, що Блищить,
І Боги Абеток неквапно прийшли це знов повторить.
Так від початку Людства було, і так буде знов,
Чотири лише певні речі Суспільний Прогрес знайшов:
Пес – назад до своєї Блювоти, Свиня – піде знов в багно,
А Дурень, хоча й опечений, лізе в Вогонь все одно.
А потім, як все це мине, почнуть будувать новий світ,
Де платять за те, що живете, і кари нема за гріхи,
Але як Вода завжди мочить, і як опікає Вогнем,
Так повернуться Боги Абетки до нас з вогнем і мечем!
Rudyard Kipling The Gods of the Copybook Headings
Переклад : Є.О.Пілянкевич, 2010
@EdYurchenko🎓
Forwarded from Орден
Зараз в інтернеті прийнято оголошувати плани на майбутній рік. І хоча це вже трохи нагадує моветон, ми також не втрималися від цього.
Ударними темпами за останній місяць набрали 1000 підписників на нашому Youtube-каналі. В планах на рік – збільшити цю кількість впринаймні до 100 тисяч. Створити альтернативу усім цим «Телебаченням Торонто», «соколовим», «шаріям» та іншим представникам лівацько-сепарського порядку денного.
Відсутність у правих потужного медіа-ресурсу – це велика проблема, і ми збираємося її вирішити.
Але тут нам потрібна ваша допомога. Зараз на першому місці – придбання потужного ПК. Він потрібен як для якісних стрімів, так і для монтажу коротких змістовних відео на праву тематику. За допомогою добрих людей ми вже зібрали пристойну сумму, яка добігає потрібної нам відмітки.
Друзі, якщо буде ваша допомога, вже до Різдва зможемо продемонструвати зовсім інший по якості формат. Прийняти участь можна за реквизитами нижче:
PrivatBank (Юрченко Едуард)
5221 1911 0054 6406
Дякуємо!
Ударними темпами за останній місяць набрали 1000 підписників на нашому Youtube-каналі. В планах на рік – збільшити цю кількість впринаймні до 100 тисяч. Створити альтернативу усім цим «Телебаченням Торонто», «соколовим», «шаріям» та іншим представникам лівацько-сепарського порядку денного.
Відсутність у правих потужного медіа-ресурсу – це велика проблема, і ми збираємося її вирішити.
Але тут нам потрібна ваша допомога. Зараз на першому місці – придбання потужного ПК. Він потрібен як для якісних стрімів, так і для монтажу коротких змістовних відео на праву тематику. За допомогою добрих людей ми вже зібрали пристойну сумму, яка добігає потрібної нам відмітки.
Друзі, якщо буде ваша допомога, вже до Різдва зможемо продемонструвати зовсім інший по якості формат. Прийняти участь можна за реквизитами нижче:
PrivatBank (Юрченко Едуард)
5221 1911 0054 6406
Дякуємо!
Сьогодні день св. Іллі Печерського (більш відомого як Ілля Муромець — оборонець віри православної та Русі-України). Він прожив життя як непереможний воїн, але потім пішов в ченці для здобуття вже духовних перемог. Він є втіленням подвійного ідеалу воюючої Церкви – і як герой, і як аскет.
Водночас сьогодні день народження Степана Бандери — видатного борця з більшовизмом за нашу віру та народ. Навіть зараз його ім'я викликає жах і ненависть у червоної наволочі.
1957 р. Степан Андрійович писав: «Справа релігії, її оборони перед наступом безбожницького комунізму, справжнє ісповідування і підтримування живої християнської віри – це найважливіша справа не тільки самої Церкви, але й всього народу, всіх національних сил, зокрема національно-визвольного руху. Нам треба не відмежовувати оборону християнської віри і Церкви від національно-визвольних змагань, тільки зосередити головну увагу і головні зусилля довкола тих найважливіших тверджень, проти яких ворог спрямовує найсильніший наступ».
Збіг обставин? Не думаю 😉
@EdYurchenko🎓
Водночас сьогодні день народження Степана Бандери — видатного борця з більшовизмом за нашу віру та народ. Навіть зараз його ім'я викликає жах і ненависть у червоної наволочі.
1957 р. Степан Андрійович писав: «Справа релігії, її оборони перед наступом безбожницького комунізму, справжнє ісповідування і підтримування живої християнської віри – це найважливіша справа не тільки самої Церкви, але й всього народу, всіх національних сил, зокрема національно-визвольного руху. Нам треба не відмежовувати оборону християнської віри і Церкви від національно-визвольних змагань, тільки зосередити головну увагу і головні зусилля довкола тих найважливіших тверджень, проти яких ворог спрямовує найсильніший наступ».
Збіг обставин? Не думаю 😉
@EdYurchenko🎓
6 січня вже поруч – якою буде битва за сертифікацію виборів?
117 сесія Конгреса США розпочинає свою роботу сьогодні. 6 січня відбудеться сертифікація результатів президентських виборів.
Прихильники Трампа планують проведення масових заходів в Вашингтоні, за попередніми оцінками це повинні бути найпотужніші вуличні акції республіканців з доби активності «Руху чаювання». Місцевий бізнес в паніці зачиняється на декілька днів, всі очікують масових заворушень в форматі зіткнень правих й антифа.
Але найцікавіше відбуватиметься в стінах законодавчих органів. Мінімум 12 сенаторів присягнули протистояти сертифікації результатів виборів, які вони вважають сфальсифікованими. Їх очолює харизматичний Тед Круз, представник консервативного флангу партії, борець проти абортів, одностатевих шлюбів та обмежень на володіння зброєю. Цікаво, що саме він під час президентських виборів 2016 року був основним конкурентом Трампа серед республіканців.
Тед Круз закликає створити незалежну комісію для розслідування випадків фальсифікацій на виборах.
Такі прецеденти вже бували в американській історії. Наприклад, в 1877 році створювалася комісія для розслідування порушень на виборах у Флориді, Південній Кароліні і Луїзіані.
Майкл Пенс, який буде головувати під час сертифікації, вже висловив підтримку непримиренній групі сенаторів. Ще більшим сюрпризом є те, що на схожих позиціях знаходиться більше сотні членів Палати представників, можливо до 140.
6 січня наближається і може показати ще багато несподіваного.
@EdYurchenko🎓
117 сесія Конгреса США розпочинає свою роботу сьогодні. 6 січня відбудеться сертифікація результатів президентських виборів.
Прихильники Трампа планують проведення масових заходів в Вашингтоні, за попередніми оцінками це повинні бути найпотужніші вуличні акції республіканців з доби активності «Руху чаювання». Місцевий бізнес в паніці зачиняється на декілька днів, всі очікують масових заворушень в форматі зіткнень правих й антифа.
Але найцікавіше відбуватиметься в стінах законодавчих органів. Мінімум 12 сенаторів присягнули протистояти сертифікації результатів виборів, які вони вважають сфальсифікованими. Їх очолює харизматичний Тед Круз, представник консервативного флангу партії, борець проти абортів, одностатевих шлюбів та обмежень на володіння зброєю. Цікаво, що саме він під час президентських виборів 2016 року був основним конкурентом Трампа серед республіканців.
Тед Круз закликає створити незалежну комісію для розслідування випадків фальсифікацій на виборах.
Такі прецеденти вже бували в американській історії. Наприклад, в 1877 році створювалася комісія для розслідування порушень на виборах у Флориді, Південній Кароліні і Луїзіані.
Майкл Пенс, який буде головувати під час сертифікації, вже висловив підтримку непримиренній групі сенаторів. Ще більшим сюрпризом є те, що на схожих позиціях знаходиться більше сотні членів Палати представників, можливо до 140.
6 січня наближається і може показати ще багато несподіваного.
@EdYurchenko🎓
ТОЛКІН – НЕ ПРАВИЙ, А УЛЬТРАПРАВИЙ
Сьогодні своє День народження святкує один з найвидатніших письменників ХХ ст. Джон Роналд Руел Толкін запам'ятався нам в першу чергу чарівним світом Володаря перснів. Тож варто згадати і про політичні погляди генія.
Консервативні симпатії Толкіна не є секретом. Але їх нерідко вважають чимось на кшталт сентиментальної симпатії до всього старовинного, не надаючи їм реального політичного значення. Тим не менш недостатня політизованість «професора» пов’язана не з його аполітичністю чи поміркованістю, а з тим, що в Європі його часу не було сил, достатньо правих та консервативних (точніше традиціоналістичних), аби пригорнути його щирі симпатії.
Толкін ненавидів демократію в усіх її проявах, зокрема і в комуністичному. Цікаво, що він, цілком в дусі крайньо правої позиції вважав ці явища різними стадіями однієї хвороби. Навіть фашизм не пригорнув його симпатій саме через те, що був занадто масовим і демократичним. В цьому позиція Толкіна дивовижно нагадує Юліуса Еволу.
Нерідко йому приписують симпатії до демократії на підставі певної ідеалізації ним способу життя хоббітів, як свого роду ідеальних «простих людей». Але йому імпонувала в них ідея спокійного життя, що базується на традиціях замість законів та добрій згоді замість державного примусу. В хоббітів немає королів і аристократів не тому, що в них рішення приймає більшість, а тому що в них відсутнє політичне життя елітарного рівня. Їх самоврядування це просто мінімальна організація побуту громади.
Так само ідея свободи, по Толкіну, є цінною саме в протиставленні її безособовій демократичній державі але, водночас, не передбачає ані рівності, ані відходу від традиції як системи регулювання життя.
В «великому світі», за межами Шира, Толкін явно звеличує монархію та аристократію і, більш того, не бачить їм альтернативи.
Про його релігійність навіть казати нічого не треба. Людина, яка прийняла католицизм як більш традиційну форму християнства в протестантській Англії і, мало того, вкрай негативно сприймала модерністські реформи в межах самого католицизму, просто не може не визнаватись християнським традиціоналістом.
Толкіна нерідко вважають ледь не інтернаціоналістом через критику Британської імперії. Але в тому і проблема, що критикував він її (і навіть Великобританію саму по собі) з позицій етнічного націоналізму, залишаючись при цьому палким патріотом Англії.
В національному питанні Толкін був попередником таких сучасних рухів як альт-райти або ідентаристи. Негативно ставлячись до шовінізму, він однозначно підтримував націоналізм в його етнічному вимірі.
Звісно, матеріал величезний і в форматі коротенької замітки викладений не може бути суто з технічних міркувань. Але деякі речі ми можемо окреслити чітко.
Толкін був за Традицію проти бюрократії та законодавства сучасного зразка. За релігію проти секулярності. За монархію та аристократію проти демократії. За етнічний націоналізм проти космополітичних держав модерного зразку. Ідею рівності він вважав чимось на кшталт синоніму дияволопоклонства.
І цікаво, як би він поставився до сучасної боротьби за толе толерантність?
@EdYurchenko🎓
Сьогодні своє День народження святкує один з найвидатніших письменників ХХ ст. Джон Роналд Руел Толкін запам'ятався нам в першу чергу чарівним світом Володаря перснів. Тож варто згадати і про політичні погляди генія.
Консервативні симпатії Толкіна не є секретом. Але їх нерідко вважають чимось на кшталт сентиментальної симпатії до всього старовинного, не надаючи їм реального політичного значення. Тим не менш недостатня політизованість «професора» пов’язана не з його аполітичністю чи поміркованістю, а з тим, що в Європі його часу не було сил, достатньо правих та консервативних (точніше традиціоналістичних), аби пригорнути його щирі симпатії.
Толкін ненавидів демократію в усіх її проявах, зокрема і в комуністичному. Цікаво, що він, цілком в дусі крайньо правої позиції вважав ці явища різними стадіями однієї хвороби. Навіть фашизм не пригорнув його симпатій саме через те, що був занадто масовим і демократичним. В цьому позиція Толкіна дивовижно нагадує Юліуса Еволу.
Нерідко йому приписують симпатії до демократії на підставі певної ідеалізації ним способу життя хоббітів, як свого роду ідеальних «простих людей». Але йому імпонувала в них ідея спокійного життя, що базується на традиціях замість законів та добрій згоді замість державного примусу. В хоббітів немає королів і аристократів не тому, що в них рішення приймає більшість, а тому що в них відсутнє політичне життя елітарного рівня. Їх самоврядування це просто мінімальна організація побуту громади.
Так само ідея свободи, по Толкіну, є цінною саме в протиставленні її безособовій демократичній державі але, водночас, не передбачає ані рівності, ані відходу від традиції як системи регулювання життя.
В «великому світі», за межами Шира, Толкін явно звеличує монархію та аристократію і, більш того, не бачить їм альтернативи.
Про його релігійність навіть казати нічого не треба. Людина, яка прийняла католицизм як більш традиційну форму християнства в протестантській Англії і, мало того, вкрай негативно сприймала модерністські реформи в межах самого католицизму, просто не може не визнаватись християнським традиціоналістом.
Толкіна нерідко вважають ледь не інтернаціоналістом через критику Британської імперії. Але в тому і проблема, що критикував він її (і навіть Великобританію саму по собі) з позицій етнічного націоналізму, залишаючись при цьому палким патріотом Англії.
В національному питанні Толкін був попередником таких сучасних рухів як альт-райти або ідентаристи. Негативно ставлячись до шовінізму, він однозначно підтримував націоналізм в його етнічному вимірі.
Звісно, матеріал величезний і в форматі коротенької замітки викладений не може бути суто з технічних міркувань. Але деякі речі ми можемо окреслити чітко.
Толкін був за Традицію проти бюрократії та законодавства сучасного зразка. За релігію проти секулярності. За монархію та аристократію проти демократії. За етнічний націоналізм проти космополітичних держав модерного зразку. Ідею рівності він вважав чимось на кшталт синоніму дияволопоклонства.
І цікаво, як би він поставився до сучасної боротьби за толе толерантність?
@EdYurchenko🎓
Про те, як батько модерної самостійності мав реалістичний план рейдернути Російську імперію і як "прогресивна вишиватна громадськість" зруйнувала наймасштабніший план першого з українських націоналістів.
https://catars.is/mikhnovsky/
https://catars.is/mikhnovsky/
Найвідоміша Різдвяна пісня від ветеранів олдскульного хеві-метала. Вийшло досить адекватно і навіть без натяка на постмодерн.
🎵Слухати
@EdYurchenko🎓
🎵Слухати
@EdYurchenko🎓
YouTube
MANOWAR - Eric Adams - Silent Night (Metal Version) | Csendes éj
Iratkozz fel! / Subscribe: http://bit.ly/SubscribeManowarfans | https://manowar.hu/
Boldog, Békés Karácsonyt Kívánunk!
#karácsony #merrychristmas #SilentNight
Eric Adams - Manowar - Silent Night
Silent Night (Metal Version): http://bit.ly/manowar_si…
Boldog, Békés Karácsonyt Kívánunk!
#karácsony #merrychristmas #SilentNight
Eric Adams - Manowar - Silent Night
Silent Night (Metal Version): http://bit.ly/manowar_si…
Forwarded from BRUSOV
Польський посол в Україні долучився до звинувачень свого ізраїльського колеги. Вони спільно засудили святкування Дня народження Бандери. Посол Польщі також прямо підтримав тезу про те, що Бандера – «посібник нацистів».
Тепер і нащадки Пілсудського заявили, що українці мають примиритись зі своїм минулим та визнати Бандеру «нацистом».
Я рекомендую полякам також примиритись зі своїм минулим і визнати себе «прибічниками нацистів». Це ж ви у 1934 році підписали пакт «Пілсудського-Гітлера», а в 1938 разом з Третім Рейхом ділили Чехословаччину.
А взагалі маніпулювати історією може кожен. Питання в тому, чи потрібно.
Боротьба між українцями та поляками – це не новина Другої світової війни. Усі ми знаймо про величезну кількість козацьких повстань проти гніту польської шляхти, усі ми знаємо про Визволю війну Хмельницького, усі ми знаємо про знищення поляками культурного життя західноукраїнської інтелігенції. Конфлікт під час Другої світової війни – це черговий акт міжнаціонального конфлікту через, знову ж таки, українські території.
А причини давайте шукати ще у середньовіччі – Польща завжди мала невпинне бажання підкорити українців силою.
Саме тому подібні заяви про Степана Бандеру та його начебто «союзу» з Третім Рейхом – не більше, ніж проста маніпуляція. Польща – наш сусід та потенційний союзник у складі Інтермаріуму. Ми не маємо будувати відносини між нашими державами на маніпуляціях.
@BrusovDanylo
Тепер і нащадки Пілсудського заявили, що українці мають примиритись зі своїм минулим та визнати Бандеру «нацистом».
Я рекомендую полякам також примиритись зі своїм минулим і визнати себе «прибічниками нацистів». Це ж ви у 1934 році підписали пакт «Пілсудського-Гітлера», а в 1938 разом з Третім Рейхом ділили Чехословаччину.
А взагалі маніпулювати історією може кожен. Питання в тому, чи потрібно.
Боротьба між українцями та поляками – це не новина Другої світової війни. Усі ми знаймо про величезну кількість козацьких повстань проти гніту польської шляхти, усі ми знаємо про Визволю війну Хмельницького, усі ми знаємо про знищення поляками культурного життя західноукраїнської інтелігенції. Конфлікт під час Другої світової війни – це черговий акт міжнаціонального конфлікту через, знову ж таки, українські території.
А причини давайте шукати ще у середньовіччі – Польща завжди мала невпинне бажання підкорити українців силою.
Саме тому подібні заяви про Степана Бандеру та його начебто «союзу» з Третім Рейхом – не більше, ніж проста маніпуляція. Польща – наш сусід та потенційний союзник у складі Інтермаріуму. Ми не маємо будувати відносини між нашими державами на маніпуляціях.
@BrusovDanylo
👍1
СІМ ЗЛОБОДЕННИХ ЦИТАТ ТОМАСА ДЖЕФФЕРСОНА
«Для суспільства бунт – річ не менш корисна, ніж гроза для природи. Ці ліки необхідні для здоров'я уряду.»
«Наша свобода залежить від свободи преси, яку, якщо обмежити, значить втратити.»
«Вибирати собі уряд має право лише той народ, який постійно знаходиться в курсі того, що відбувається.»
«Тільки брехня потребує підтримки уряду. Істина відстоює себе сама.»
«Коли народ боїться уряду – це тиранія, коли уряд боїться народу – це свобода.»
«Прагніть завжди виконати свій обов'язок, і людство виправдає вас навіть там, де ви зазнаєте невдачі.»
«Дерево свободи потрібно поливати час від часу кров'ю патріотів і тиранів, це для нього природне добриво.»
@EdYurchenko🎓
«Для суспільства бунт – річ не менш корисна, ніж гроза для природи. Ці ліки необхідні для здоров'я уряду.»
«Наша свобода залежить від свободи преси, яку, якщо обмежити, значить втратити.»
«Вибирати собі уряд має право лише той народ, який постійно знаходиться в курсі того, що відбувається.»
«Тільки брехня потребує підтримки уряду. Істина відстоює себе сама.»
«Коли народ боїться уряду – це тиранія, коли уряд боїться народу – це свобода.»
«Прагніть завжди виконати свій обов'язок, і людство виправдає вас навіть там, де ви зазнаєте невдачі.»
«Дерево свободи потрібно поливати час від часу кров'ю патріотів і тиранів, це для нього природне добриво.»
@EdYurchenko🎓
🫡1
ЦЕЗАР ПЕРЕЙШОВ РУБІКОН
10 січня 49 року до Р.Х. той, хто зводив свій рід до богині Венери та належав до найродовитіших аристократів Риму, розпочав наймасштабнішу революцію в Античності. Гай Юлій Цезар з'єднав ветеранів, вільних трудівників та позбавлених впливу олігархами аристократів проти республіки нуворишів та політиканів.
Цезаріанська революція була викликом інститутам старої республіки, які перетворились в мертве прикриття влади ворогів Вітчизни. Засновник імперії не побоявся кинути виклик мертвому, щоб врятувати життя та майбутнє.
Воїстину, історія це книга, яка одвічно служить дороговказом до майбуття.
@EdYurchenko🎓
10 січня 49 року до Р.Х. той, хто зводив свій рід до богині Венери та належав до найродовитіших аристократів Риму, розпочав наймасштабнішу революцію в Античності. Гай Юлій Цезар з'єднав ветеранів, вільних трудівників та позбавлених впливу олігархами аристократів проти республіки нуворишів та політиканів.
Цезаріанська революція була викликом інститутам старої республіки, які перетворились в мертве прикриття влади ворогів Вітчизни. Засновник імперії не побоявся кинути виклик мертвому, щоб врятувати життя та майбутнє.
Воїстину, історія це книга, яка одвічно служить дороговказом до майбуття.
@EdYurchenko🎓
ЗРАДА ПАРТЙНОГО ІСТЕБЛІШМЕНТУ ТА МАЙБУТНЄ РЕСПУБЛІКАНЦІВ
Мережею та мейнстрімними ЗМІ ходить інформація про те, що республіканці масово підтримали демократів в їх протистоянні Трампу. Але це зовсім не так.
Проведене YouGov швидке онлайн-опитування показало, що 45% республіканців підтримують штурм Капітолію. В цілому кожен п'ятий виборець (21%) говорить, що підтримує те, що відбувається в Капітолії. Ті, хто вважає, що фальсифікація виборців мала місце і вплинуло на результат виборів, особливо схильні вважати сьогоднішні події виправданими – 56%.
І це при тому, що сам Трамп закликав поводитись законослухняно і штурм не підтримував.
З конгресменами все теж не просто. Адже приблизно 130 конгресменів та декілька сенаторів голосували проти сертифікації.
Тобто в межах самої партійної верхівки утворилась дуже помітна меншість, яка готова кинути виклик ліволіберальному режиму. Серед твердих його супротивників помітні такі впливові республіканці, як Тед Круз, найсильніший конкурент Трампа на праймеріз 2016 року. Характерно, що його невірно вважати трампістом. Круз саме ідеологічно переконаний правий республіканець, який нерідко критикує Трампа, але завжди готовий його підтримати зі світоглядних переконань.
Тобто, що ми бачимо в «сухому осаді»?
Біля половини республіканського електорату налаштовані відчутно радикальніше за Трампа, отже якщо він хоче зберегти їх прихильність, то повинен довести, що не зрадив їх.
Верхівка партії зберігає контроль над структурою, але її навряд підтримає більше 40% республіканських виборців, а для радикальної половини вони вороги і зрадники в прямому сенсі, до того ж зрадники країни, а не ідеології.
Трамп може однозначно розраховувати на підтримку всіх інших, це приблизно десята частина консервативних виборців. Тепер він або опиниться між молотом і наковадлом, або переконає радикалів, що він все ще їх лідер.
Проблема в тому, що шлях направо від трампізму це вихід за межі політикуму, прямо в лави революціонерів в старому доброму стилі, яких в Америці призабули ще в ХХ ст.
З іншого боку, з лав твердо налаштованих консервативних конгресменів може виділитись лідер, який очолить цю, мабуть першу в історії США після війни між штатами ультраправу партію. Був ще рух Джорджа Воллеса в 1960-х, але там все оберталось лише навколо расового питання і масштаб був не той.
Водночас треба враховувати, що шанси одягнути на голову корону або залишитись без неї будуть приблизно рівні. Причому в обох варіантах в прямому сенсі, адже і доба демократії і цивілізовані форми тиску на опонентів явно залишаються в американському минулому.
Республіканська партія вже припинила існування як єдина сила. Між тим хто підтримує штурм Капітолія та між тими, слухняно сертифікував голоси, які консервативні виборці вважають знаряддям держперевороту, немає нічого, крім взаємної ненависті.
Парадоксально, але саме Дональд Трамп уособлював внутрішньореспубліканський компроміс та відігравав роль голосу розуму. Хоча можливо саме це і обумовить його поразку.
@EdYurchenko🎓
Мережею та мейнстрімними ЗМІ ходить інформація про те, що республіканці масово підтримали демократів в їх протистоянні Трампу. Але це зовсім не так.
Проведене YouGov швидке онлайн-опитування показало, що 45% республіканців підтримують штурм Капітолію. В цілому кожен п'ятий виборець (21%) говорить, що підтримує те, що відбувається в Капітолії. Ті, хто вважає, що фальсифікація виборців мала місце і вплинуло на результат виборів, особливо схильні вважати сьогоднішні події виправданими – 56%.
І це при тому, що сам Трамп закликав поводитись законослухняно і штурм не підтримував.
З конгресменами все теж не просто. Адже приблизно 130 конгресменів та декілька сенаторів голосували проти сертифікації.
Тобто в межах самої партійної верхівки утворилась дуже помітна меншість, яка готова кинути виклик ліволіберальному режиму. Серед твердих його супротивників помітні такі впливові республіканці, як Тед Круз, найсильніший конкурент Трампа на праймеріз 2016 року. Характерно, що його невірно вважати трампістом. Круз саме ідеологічно переконаний правий республіканець, який нерідко критикує Трампа, але завжди готовий його підтримати зі світоглядних переконань.
Тобто, що ми бачимо в «сухому осаді»?
Біля половини республіканського електорату налаштовані відчутно радикальніше за Трампа, отже якщо він хоче зберегти їх прихильність, то повинен довести, що не зрадив їх.
Верхівка партії зберігає контроль над структурою, але її навряд підтримає більше 40% республіканських виборців, а для радикальної половини вони вороги і зрадники в прямому сенсі, до того ж зрадники країни, а не ідеології.
Трамп може однозначно розраховувати на підтримку всіх інших, це приблизно десята частина консервативних виборців. Тепер він або опиниться між молотом і наковадлом, або переконає радикалів, що він все ще їх лідер.
Проблема в тому, що шлях направо від трампізму це вихід за межі політикуму, прямо в лави революціонерів в старому доброму стилі, яких в Америці призабули ще в ХХ ст.
З іншого боку, з лав твердо налаштованих консервативних конгресменів може виділитись лідер, який очолить цю, мабуть першу в історії США після війни між штатами ультраправу партію. Був ще рух Джорджа Воллеса в 1960-х, але там все оберталось лише навколо расового питання і масштаб був не той.
Водночас треба враховувати, що шанси одягнути на голову корону або залишитись без неї будуть приблизно рівні. Причому в обох варіантах в прямому сенсі, адже і доба демократії і цивілізовані форми тиску на опонентів явно залишаються в американському минулому.
Республіканська партія вже припинила існування як єдина сила. Між тим хто підтримує штурм Капітолія та між тими, слухняно сертифікував голоси, які консервативні виборці вважають знаряддям держперевороту, немає нічого, крім взаємної ненависті.
Парадоксально, але саме Дональд Трамп уособлював внутрішньореспубліканський компроміс та відігравав роль голосу розуму. Хоча можливо саме це і обумовить його поразку.
@EdYurchenko🎓
Прямо зараз. Президент Трамп виступає з промовою у техаському Аломо, біля побудованої ним стіни між Мексикою та США.
Прямий ефір
Прямий ефір
ВІТАЮ ЗІ СПРАВЖНІМ НОВИМ РОКОМ
Для того щоб розмовляти про точність, треба розрізняти астрономічний та календарний роки. Якщо рік астрономічний відображає події космічні, то рік календарний забезпечує системну життєдіяльність людей. Отже, абсолютно точним з астрономічної точки зору він не буває ніколи.
Але проблема в тому, що і астрономічний рік поняття розтяжне. Який саме рік мається на увазі? Тропічний чи зоряний? Хоча ще виділяють і інші різновиди. Григоріанський календар є точнішим лише з точки зору тропічного року. Юліанський календар відображає у собі гармонію космосу через поєднання космічних орієнтирів.
За відправну точку юліанського календаря було визначення року в 365 діб і 6 годин, де взята середня величина між сонячним (тропічним) і зоряним (сидерическим) роками. Ця величина була філософськи осмислена і свідомо змінена (на 1 хвилину), для того, щоб в календарі було відбито повторення фаз місяця — 19-ти річний метонів цикл, — а також збіг днів тижня з числами місяця в 28-річному періоді.
Юліанський календар містить в собі зоряний, сонячний і місячний орієнтири. Його головне досягнення, яке можна назвати наукової геніальністю, це сувора циклічність, яка, не перериваючись, приходить в нескінченність. Звернем увагу, що це чудово поєднується з християнським баченням Священного часу: з одного боку такі визначальні події як Різдво та Воскресіння відбувались одноразово, з іншого боку — космос функціонує циклічно, з третього — час є нічим іншим як інобуттям Вічності.
Отже, юліанський календар має величезне філософське та символічне значення. Варто відзначити, що мова йде не про простий символізм, а про сакральний. Тобто про певне відображення надприродної реальності в природному матеріальному світі, на кшталт ікони.
Між іншим цікаво, що зачаття Богородиці Праведною Анною відзначається 22 грудня за новим стилем (9-го за юліанським календарем), тобто якраз тоді, коли день починає поступово збільшуватись після найдовшої ночі в році. Але ж саме зачаття Богородиці розпочинає цикл земного втілення Господа, а не безпосередньо Різдво. Тому аргументи про те, що григоріанське Різдво ближче до зимового сонцестояння теж не підходять.
Те, що календар було створено в дохристиянські часи, немає ніякого значення. Церква завжди охоче брала на озброєння дохристиянські і нехристиянські знання про створений Господом світ. Достатньо згадати про значення античної філософії в християнській картині світу. Навіть відмінності між Західним та Східним християнством нерідко пояснюють відмінностями між платонізмом та аристотелізмом.
Точність кожного календаря необхідно розглядати по відношенню до його парадигмі. Тому, щоб визначити математичну точність юліанського календаря, слід взяти середню величину сонячного і зоряного років, і потім порівняти її з тим відхиленням від координат, на яке пішов Созиген (головний астроном Юлія Цезаря та основний автор календаря) для того, щоб зберегти безперервну циклічність і періодичність юліанської календарної системи.
Таким чином, критика юліанського календаря з точки зору відображення реальності космосу і питання точності немає ніякого сенсу.
@EdYurchenko🎓
Для того щоб розмовляти про точність, треба розрізняти астрономічний та календарний роки. Якщо рік астрономічний відображає події космічні, то рік календарний забезпечує системну життєдіяльність людей. Отже, абсолютно точним з астрономічної точки зору він не буває ніколи.
Але проблема в тому, що і астрономічний рік поняття розтяжне. Який саме рік мається на увазі? Тропічний чи зоряний? Хоча ще виділяють і інші різновиди. Григоріанський календар є точнішим лише з точки зору тропічного року. Юліанський календар відображає у собі гармонію космосу через поєднання космічних орієнтирів.
За відправну точку юліанського календаря було визначення року в 365 діб і 6 годин, де взята середня величина між сонячним (тропічним) і зоряним (сидерическим) роками. Ця величина була філософськи осмислена і свідомо змінена (на 1 хвилину), для того, щоб в календарі було відбито повторення фаз місяця — 19-ти річний метонів цикл, — а також збіг днів тижня з числами місяця в 28-річному періоді.
Юліанський календар містить в собі зоряний, сонячний і місячний орієнтири. Його головне досягнення, яке можна назвати наукової геніальністю, це сувора циклічність, яка, не перериваючись, приходить в нескінченність. Звернем увагу, що це чудово поєднується з християнським баченням Священного часу: з одного боку такі визначальні події як Різдво та Воскресіння відбувались одноразово, з іншого боку — космос функціонує циклічно, з третього — час є нічим іншим як інобуттям Вічності.
Отже, юліанський календар має величезне філософське та символічне значення. Варто відзначити, що мова йде не про простий символізм, а про сакральний. Тобто про певне відображення надприродної реальності в природному матеріальному світі, на кшталт ікони.
Між іншим цікаво, що зачаття Богородиці Праведною Анною відзначається 22 грудня за новим стилем (9-го за юліанським календарем), тобто якраз тоді, коли день починає поступово збільшуватись після найдовшої ночі в році. Але ж саме зачаття Богородиці розпочинає цикл земного втілення Господа, а не безпосередньо Різдво. Тому аргументи про те, що григоріанське Різдво ближче до зимового сонцестояння теж не підходять.
Те, що календар було створено в дохристиянські часи, немає ніякого значення. Церква завжди охоче брала на озброєння дохристиянські і нехристиянські знання про створений Господом світ. Достатньо згадати про значення античної філософії в християнській картині світу. Навіть відмінності між Західним та Східним християнством нерідко пояснюють відмінностями між платонізмом та аристотелізмом.
Точність кожного календаря необхідно розглядати по відношенню до його парадигмі. Тому, щоб визначити математичну точність юліанського календаря, слід взяти середню величину сонячного і зоряного років, і потім порівняти її з тим відхиленням від координат, на яке пішов Созиген (головний астроном Юлія Цезаря та основний автор календаря) для того, щоб зберегти безперервну циклічність і періодичність юліанської календарної системи.
Таким чином, критика юліанського календаря з точки зору відображення реальності космосу і питання точності немає ніякого сенсу.
@EdYurchenko🎓