Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Сьогодні побувала в Бориспільському професійному ліцеї, щоб познайомитися з агентами змін реформи шкільного харчування. Тут, у кулінарному хабі, постійно підвищують кваліфікацію кухарі, медичні сестри з дієтичного харчування, відповідальні за організацію процесів у шкільних їдальнях. Власне, усі, завдяки кому наші діти матимуть якісне харчування, а отже, й умови для кращого навчання та зростання.
❤406👍39
Стримувати свої почуття. Не зізнаватися нікому, що от сьогодні ти «не вивозиш». Прокидатися зрану — якщо вдалося поспати після чергової безсонної ночі — і «триматися», працюючи на автоматі. Іноді нам здається, що це непоганий спосіб впоратися з усім, що відбувається.
Під час війни багато хто наклав вето на власну вразливість й зовні виглядає «окей». Натомість наша психіка витрачає купу зусиль, щоб втриматися у такому «нечутливому» стані.
Постійне стримування емоцій шкідливе для нашого фізичного та психічного здоров’я — й про це четверта серія відеороликів створених ГО «Безбар'єрність» спільно з МОЗ України за підтримки ВООЗ у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «ТИ ЯК?».
👉 У ній про те, як не тримати накопичене в собі, аби допомогти психіці здолати стрес. Про те, що бути слабкими, вразливими, втомленими — і зізнаватися в цьому — не лише можна, але й потрібно. Адже на те ми й люди, аби довіряти одне одному і «лікувати» одне одного підтримкою та розумінням.
Увесь цикл роликів про те, як перемогти стрес, дивіться за посиланням 💻
Під час війни багато хто наклав вето на власну вразливість й зовні виглядає «окей». Натомість наша психіка витрачає купу зусиль, щоб втриматися у такому «нечутливому» стані.
Постійне стримування емоцій шкідливе для нашого фізичного та психічного здоров’я — й про це четверта серія відеороликів створених ГО «Безбар'єрність» спільно з МОЗ України за підтримки ВООЗ у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «ТИ ЯК?».
👉 У ній про те, як не тримати накопичене в собі, аби допомогти психіці здолати стрес. Про те, що бути слабкими, вразливими, втомленими — і зізнаватися в цьому — не лише можна, але й потрібно. Адже на те ми й люди, аби довіряти одне одному і «лікувати» одне одного підтримкою та розумінням.
Увесь цикл роликів про те, як перемогти стрес, дивіться за посиланням 💻
❤271👍20
🫂 Продовжуємо з турботою й увагою питати «Ти як?» у рідних і близьких. В Україні діє Всеукраїнська програма ментального здоров’я з такою назвою, що допомагає підтримати ментальний стан – свій та оточуючих (поради і допомога близько – прямо тут, за посиланням https://howareu.com).
🖼 Тим часом сьогодні задається цим питанням і шукає відповіді – мистецтво. З 1 по 25 червня Український музей сучасного мистецтва, платформа культури пам’яті «Минуле / Майбутнє / Мистецтво» та Національний центр «Український Дім» презентують проєкт «Ти як?» – виставку мистецьких робіт українських художників про досвід 2022 року.
Понад 100 сучасних українських художників та художниць, близько 500 робіт, створених після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, займуть усі п’ять поверхів Українського Дому.
🤝 Наше мистецтво і наша культура – наша підтримка. Щось важливе вони говорять нам про нас, бо навіть серед війни українці стали частіше відвідувати музеї та театри. Згідно з опитуванням КМІС (Київського міжнародного інституту соціології), в лютому 2023 року 60% респондентів відвідали принаймні один культурний захід (проти 50% до війни).
❓ «Ти як?» – питає нас і країну мистецтво. І дає відповіді. Не лише про сьогодення – про майбутнє, яке, попри всі випробування, відбудовуємо разом. 🇺🇦
🖼 Тим часом сьогодні задається цим питанням і шукає відповіді – мистецтво. З 1 по 25 червня Український музей сучасного мистецтва, платформа культури пам’яті «Минуле / Майбутнє / Мистецтво» та Національний центр «Український Дім» презентують проєкт «Ти як?» – виставку мистецьких робіт українських художників про досвід 2022 року.
Понад 100 сучасних українських художників та художниць, близько 500 робіт, створених після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, займуть усі п’ять поверхів Українського Дому.
🤝 Наше мистецтво і наша культура – наша підтримка. Щось важливе вони говорять нам про нас, бо навіть серед війни українці стали частіше відвідувати музеї та театри. Згідно з опитуванням КМІС (Київського міжнародного інституту соціології), в лютому 2023 року 60% респондентів відвідали принаймні один культурний захід (проти 50% до війни).
❓ «Ти як?» – питає нас і країну мистецтво. І дає відповіді. Не лише про сьогодення – про майбутнє, яке, попри всі випробування, відбудовуємо разом. 🇺🇦
❤267👍22😢1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
П’ять поверхів Українського дому з творами сучасних українських художників, що рефлексують досвід українців із моменту повномасштабного вторгнення.
Відвідала сьогодні виставку мистецьких робіт «Ти як?» і щиро раджу побачити її на власні очі всім киянам та гостям міста, адже проєкт триватиме до 25 червня. Щоб через мистецтво спробувати знайти свою відповідь: і про майбутнє країни, і про власне відчуття цієї війни.
Відвідала сьогодні виставку мистецьких робіт «Ти як?» і щиро раджу побачити її на власні очі всім киянам та гостям міста, адже проєкт триватиме до 25 червня. Щоб через мистецтво спробувати знайти свою відповідь: і про майбутнє країни, і про власне відчуття цієї війни.
❤342👍28😢5
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Марія Чупініна, харків’янка, що всиновила та удочерила семеро дітей. Усі — із різними хворобами, через що від них відмовилися рідні батьки та попередні прийомні сім‘ї.
Ірина Целухіна вивезла із Рубіжного 10 прийомних дітей. Її чоловік загинув, лишившись наглядати за будинком.
Родина Ірини Сербіної евакуювалась до Дніпропетровської області зі Святогорська, тут теж виховують десять дітей. Теж дбають про них і захищають — що б не трапилося навколо.
Батьки, які під час війни прагнуть оточити піклуванням не лише своїх дітей, а й тих малюків, хто його позбавлений, — це історії, про які має чути весь світ. Ми у Фундації допомагаємо подібним дитячим будинкам сімейного типу, бо віримо: такі великі родини просто не мають бути самі у цей непростий час.
Подивіться відео про них — воно про неймовірну стійкість та любов, на якій тримається кожна сім’я — а, отже, тримається й наша країна 🇺🇦
Ірина Целухіна вивезла із Рубіжного 10 прийомних дітей. Її чоловік загинув, лишившись наглядати за будинком.
Родина Ірини Сербіної евакуювалась до Дніпропетровської області зі Святогорська, тут теж виховують десять дітей. Теж дбають про них і захищають — що б не трапилося навколо.
Батьки, які під час війни прагнуть оточити піклуванням не лише своїх дітей, а й тих малюків, хто його позбавлений, — це історії, про які має чути весь світ. Ми у Фундації допомагаємо подібним дитячим будинкам сімейного типу, бо віримо: такі великі родини просто не мають бути самі у цей непростий час.
Подивіться відео про них — воно про неймовірну стійкість та любов, на якій тримається кожна сім’я — а, отже, тримається й наша країна 🇺🇦
❤320👍25😢4
🗓 Сьогодні перший день літа, якого завжди так чекають діти і батьки. День захисту дитинства і дітей. На жаль, сьогодні в результаті чергової російської атаки в Києві загинули 9-річна дівчинка та її мама.
Вшанували їхню пам’ять і пам’ять усіх загиблих від російського вторгнення батьків і дітей хвилиною мовчання на національному форумі «Родина для кожної дитини».
📍Усім його учасникам тема захисту дитинства є зрозумілою за визначенням – на захід в онлайн-форматі зібралися прийомні родини та ДБСТ з усієї країни. Нагадаю, Україна поставила за мету повністю замінити інтернати сімейними формами виховання.
Тож разом із міністеркою соціальної політики України Оксаною Жолнович, омбудсменом Дмитром Лубінцем, представником ЮНІСЕФ в Україні Муратом Шахіним, представниками Офісу Президента – обговорювали, як зробити, щоб у кожної дитини, навіть тої, що втратила близьких, така родина з’явилась.
👉Говорили про підготовку нових прийомних сімей, психологічну підтримку для дітей і дорослих, допомогу у громадах. Щоб якомога більше українських дітей зростали у родинах, отримуючи любов, захист і турботу, на які вони заслуговують.
За місяці російського вторгнення українські діти перенесли надто багато: смертельний ризик, втрату близьких і домівок, розлуку, фізичні і психологічні рани. Вони навчилися розрізняти вибухи та зброю за звуками, робити уроки і жити у бомбосховищах, і навіть у дитсадочках нині вивчають мінну безпеку.
Це не те, чого ми, батьки, бажали для своїх дітей. Ми не думали, що в сучасному світі їм треба буде боротися за виживання.
Але ми зробимо все, щоб вони не тільки вижили, а й попри все вірили в себе та світ. Щоб вони перемогли. І вони вже перемагають – навіть коли просто усміхаються до нас.
Вшанували їхню пам’ять і пам’ять усіх загиблих від російського вторгнення батьків і дітей хвилиною мовчання на національному форумі «Родина для кожної дитини».
📍Усім його учасникам тема захисту дитинства є зрозумілою за визначенням – на захід в онлайн-форматі зібралися прийомні родини та ДБСТ з усієї країни. Нагадаю, Україна поставила за мету повністю замінити інтернати сімейними формами виховання.
Тож разом із міністеркою соціальної політики України Оксаною Жолнович, омбудсменом Дмитром Лубінцем, представником ЮНІСЕФ в Україні Муратом Шахіним, представниками Офісу Президента – обговорювали, як зробити, щоб у кожної дитини, навіть тої, що втратила близьких, така родина з’явилась.
👉Говорили про підготовку нових прийомних сімей, психологічну підтримку для дітей і дорослих, допомогу у громадах. Щоб якомога більше українських дітей зростали у родинах, отримуючи любов, захист і турботу, на які вони заслуговують.
За місяці російського вторгнення українські діти перенесли надто багато: смертельний ризик, втрату близьких і домівок, розлуку, фізичні і психологічні рани. Вони навчилися розрізняти вибухи та зброю за звуками, робити уроки і жити у бомбосховищах, і навіть у дитсадочках нині вивчають мінну безпеку.
Це не те, чого ми, батьки, бажали для своїх дітей. Ми не думали, що в сучасному світі їм треба буде боротися за виживання.
Але ми зробимо все, щоб вони не тільки вижили, а й попри все вірили в себе та світ. Щоб вони перемогли. І вони вже перемагають – навіть коли просто усміхаються до нас.
❤271👍18😢15