🫂 Продовжуємо з турботою й увагою питати «Ти як?» у рідних і близьких. В Україні діє Всеукраїнська програма ментального здоров’я з такою назвою, що допомагає підтримати ментальний стан – свій та оточуючих (поради і допомога близько – прямо тут, за посиланням https://howareu.com).

🖼 Тим часом сьогодні задається цим питанням і шукає відповіді – мистецтво. З 1 по 25 червня Український музей сучасного мистецтва, платформа культури пам’яті «Минуле / Майбутнє / Мистецтво» та Національний центр «Український Дім» презентують проєкт «Ти як?» – виставку мистецьких робіт українських художників про досвід 2022 року.

Понад 100 сучасних українських художників та художниць, близько 500 робіт, створених після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, займуть усі п’ять поверхів Українського Дому.

🤝 Наше мистецтво і наша культура – наша підтримка. Щось важливе вони говорять нам про нас, бо навіть серед війни українці стали частіше відвідувати музеї та театри. Згідно з опитуванням КМІС (Київського міжнародного інституту соціології), в лютому 2023 року 60% респондентів відвідали принаймні один культурний захід (проти 50% до війни).

❓ «Ти як?» – питає нас і країну мистецтво. І дає відповіді. Не лише про сьогодення – про майбутнє, яке, попри всі випробування, відбудовуємо разом. 🇺🇦

🗓 Сьогодні перший день літа, якого завжди так чекають діти і батьки. День захисту дитинства і дітей. На жаль, сьогодні в результаті чергової російської атаки в Києві загинули 9-річна дівчинка та її мама.

Вшанували їхню пам’ять і пам’ять усіх загиблих від російського вторгнення батьків і дітей хвилиною мовчання на національному форумі «Родина для кожної дитини».

📍Усім його учасникам тема захисту дитинства є зрозумілою за визначенням – на захід в онлайн-форматі зібралися прийомні родини та ДБСТ з усієї країни. Нагадаю, Україна поставила за мету повністю замінити інтернати сімейними формами виховання.

Тож разом із міністеркою соціальної політики України Оксаною Жолнович, омбудсменом Дмитром Лубінцем, представником ЮНІСЕФ в Україні Муратом Шахіним, представниками Офісу Президента – обговорювали, як зробити, щоб у кожної дитини, навіть тої, що втратила близьких, така родина з’явилась.

👉Говорили про підготовку нових прийомних сімей, психологічну підтримку для дітей і дорослих, допомогу у громадах. Щоб якомога більше українських дітей зростали у родинах, отримуючи любов, захист і турботу, на які вони заслуговують.

За місяці російського вторгнення українські діти перенесли надто багато: смертельний ризик, втрату близьких і домівок, розлуку, фізичні і психологічні рани. Вони навчилися розрізняти вибухи та зброю за звуками, робити уроки і жити у бомбосховищах, і навіть у дитсадочках нині вивчають мінну безпеку.

Це не те, чого ми, батьки, бажали для своїх дітей. Ми не думали, що в сучасному світі їм треба буде боротися за виживання.

Але ми зробимо все, щоб вони не тільки вижили, а й попри все вірили в себе та світ. Щоб вони перемогли. І вони вже перемагають – навіть коли просто усміхаються до нас.

Ці батьки-вихователі врятували 11 дітей з окупованої частини Запоріжжя — одну власну дитину та 10 прийомних. Тікаючи, вони не взяли з собою нічого — лиш наплічник у кожної дитини, в якому одяг, документи та п’ятеро домашніх тварин.

Познайомилася із неймовірною родиною Ярославцевих, що заснувала дитячий будинок сімейного типу (ДБСТ), у Борисполі, де дорослі і діти знайшли тимчасовий прихисток. Нині родина виховує 11 прийомних дітей — батьки взяли на виховання ще трьох малюків уже після того, як врятувалися. А двоє прийомних дітей стали повнолітніми й вийшли із ДБСТ.

Завітали до них із колегами з моєї Фундації, аби розповісти: у родини з’явиться новий дім, замість втраченого на Запоріжжі. Завдяки меценатам Фундації маємо змогу допомогти їм не лише необхідним у побуті, а й побудувати житло.

Не тільки у День захисту дітей — щодня маємо робити усе можливе, аби кожна дитина в Україні почувалася в безпеці, аби мала дім і нормальні умови зростання. Тому постійна допомога ДБСТ — один з пріоритетних та важливих напрямів роботи Olena Zelenska Foundation 🇺🇦

🚊 Зазвичай вокзали асоціюються в дитини з подорожами, пригодами, новими враженнями. Але рік російського нападу сформував у сучасного покоління дітей іншу асоціацію – з евакуацією, вимушеним від’їздом, розлукою. Мрію про день, коли кожен вокзал країни стане виключно місцем радісних повернень і радісних очікувань, даруватиме лише радісні передчуття подорожей.

📍Сьогодні на центральному вокзалі столиці зробили крок до цього: разом із віце-премʼєр-міністром з відновлення України Олександром Кубраковим, міністром освіти і науки Оксеном Лісовим, головою Представництва ЮНІСЕФ в Україні @unicef_ukraine Муратом Шахіним, головою правління Укрзалізниці @UkrzalInfo Євгеном Лященком відкрили найбільший у країні публічний освітньо-розважально-спортивний простір «Дитяча точка “Спільно”».

👉 Особливо важливо, що цей простір безбар’єрний, бо саме так має відбудовуватися країна. Після пережитого на війні і в дітей, і в дорослих потреб побільшає. І найперша з них – потреба в зручному, безстресовому житті.

Не лише вокзали – увесь простір країни прагнемо зробити зручним і людино- й дитиноцентричним, щоб у наших дітей, які пережили стільки важких митей, з’явилися нарешті миті втіхи та радості.