🚊 Зазвичай вокзали асоціюються в дитини з подорожами, пригодами, новими враженнями. Але рік російського нападу сформував у сучасного покоління дітей іншу асоціацію – з евакуацією, вимушеним від’їздом, розлукою. Мрію про день, коли кожен вокзал країни стане виключно місцем радісних повернень і радісних очікувань, даруватиме лише радісні передчуття подорожей.

📍Сьогодні на центральному вокзалі столиці зробили крок до цього: разом із віце-премʼєр-міністром з відновлення України Олександром Кубраковим, міністром освіти і науки Оксеном Лісовим, головою Представництва ЮНІСЕФ в Україні @unicef_ukraine Муратом Шахіним, головою правління Укрзалізниці @UkrzalInfo Євгеном Лященком відкрили найбільший у країні публічний освітньо-розважально-спортивний простір «Дитяча точка “Спільно”».

👉 Особливо важливо, що цей простір безбар’єрний, бо саме так має відбудовуватися країна. Після пережитого на війні і в дітей, і в дорослих потреб побільшає. І найперша з них – потреба в зручному, безстресовому житті.

Не лише вокзали – увесь простір країни прагнемо зробити зручним і людино- й дитиноцентричним, щоб у наших дітей, які пережили стільки важких митей, з’явилися нарешті миті втіхи та радості.

📣 Дитячій плач під звуки сирен… Кожна мати знає: це дуже важко, коли не можеш захистити дитину від загрози. Тому, коли ми говоримо сьогодні про захист дітей, насамперед ідеться про буквальний захист. Від загибелі, травм, страждань, від смерті.
Захист дітей означає, що вони не повинні гинути під уламками ракет і завалами рідних будинків. Не повинні втрачати здоров’я, руки й ноги.

📍Не повинні ставати жертвами викрадення – а Росія вивезла понад 19 тисяч наших дітей.

📍Захист дітей означає захист від сирітства – тому саме зараз, у найтяжчі часи, Україна переходить до родинних форм виховання, щоб позбутися сиротинців.

📍Захист дітей означає, що вони не повинні ставати вимушеними переселенцями – ані в своїй, ані в іншій країні. Не повинні сумувати за домом та близькими.

📍Захист дітей передбачає захист їхнього права на навчання та розвиток – вони не повинні навчатись у бомбосховищах і розрізняти ракети та дрони за звуком. А це саме те, що роблять українські діти.

Але це небезпеки не лише для наших дітей. Коли дитинство в одній країні під загрозою – воно під загрозою повсюдно. Це виклик усім батькам і дорослим. І відповісти на нього можна лише разом.

🇸🇪Взяла участь в онлайн-режимі у конференції з питань захисту прав дітей (EU support for Reconstruction and Reform of Ukraine’s Child Protection System), що проходив у Швеції.

Згідно з меморандумом між цими інстанціями, Швеція стане партнером України у захисті дітей ті їхніх прав 🇺🇦

🤝 Вдячна за цю співпрацю. Ми зможемо допомогти не лише українським дітям, а й дитинству загалом. Щоб жодна дитина у жодному місті світу не плакала вночі під звуки сирен.

🇺🇦 Сьогодні вся країна чує тонкий передзвін – у пам‘ять про дітей, що їх убила Росія. Передзвін пронизливий і болючий – як звук дитячого сміху, якого вже ніколи не почують батьки.

Минулого року цей передзвін вперше пролунав над Софією Київською – ми вшановували найменших жертв російської агресії, зав‘язуючи дзвіночки на дереві у дворі святині. Минув рік, а передзвін лунає все щемкіше – бо щодня у нього вплітаються нові загиблі дзвіночки-голоси.

Сьогодні до акції вшанування долучилося багато українських міст. Не має значення, чи загинули саме тут діти, – це все наші діти. Вінницька дівчинка однаково болить Львову й Одесі. Київський дідусь, що безмовно сидить над тілом внучки, – сльози всієї країни.

Тож у кожному місті сьогодні передзвін нагадує: ніхто з нас, ніколи не пробачить ворогу втрати цих дітей. І водночас ми зробимо все, аби вберегти маленькі життя, які він намагається відібрати.