📣 Дитячій плач під звуки сирен… Кожна мати знає: це дуже важко, коли не можеш захистити дитину від загрози. Тому, коли ми говоримо сьогодні про захист дітей, насамперед ідеться про буквальний захист. Від загибелі, травм, страждань, від смерті.
Захист дітей означає, що вони не повинні гинути під уламками ракет і завалами рідних будинків. Не повинні втрачати здоров’я, руки й ноги.

📍Не повинні ставати жертвами викрадення – а Росія вивезла понад 19 тисяч наших дітей.

📍Захист дітей означає захист від сирітства – тому саме зараз, у найтяжчі часи, Україна переходить до родинних форм виховання, щоб позбутися сиротинців.

📍Захист дітей означає, що вони не повинні ставати вимушеними переселенцями – ані в своїй, ані в іншій країні. Не повинні сумувати за домом та близькими.

📍Захист дітей передбачає захист їхнього права на навчання та розвиток – вони не повинні навчатись у бомбосховищах і розрізняти ракети та дрони за звуком. А це саме те, що роблять українські діти.

Але це небезпеки не лише для наших дітей. Коли дитинство в одній країні під загрозою – воно під загрозою повсюдно. Це виклик усім батькам і дорослим. І відповісти на нього можна лише разом.

🇸🇪Взяла участь в онлайн-режимі у конференції з питань захисту прав дітей (EU support for Reconstruction and Reform of Ukraine’s Child Protection System), що проходив у Швеції.

Згідно з меморандумом між цими інстанціями, Швеція стане партнером України у захисті дітей ті їхніх прав 🇺🇦

🤝 Вдячна за цю співпрацю. Ми зможемо допомогти не лише українським дітям, а й дитинству загалом. Щоб жодна дитина у жодному місті світу не плакала вночі під звуки сирен.

🇺🇦 Сьогодні вся країна чує тонкий передзвін – у пам‘ять про дітей, що їх убила Росія. Передзвін пронизливий і болючий – як звук дитячого сміху, якого вже ніколи не почують батьки.

Минулого року цей передзвін вперше пролунав над Софією Київською – ми вшановували найменших жертв російської агресії, зав‘язуючи дзвіночки на дереві у дворі святині. Минув рік, а передзвін лунає все щемкіше – бо щодня у нього вплітаються нові загиблі дзвіночки-голоси.

Сьогодні до акції вшанування долучилося багато українських міст. Не має значення, чи загинули саме тут діти, – це все наші діти. Вінницька дівчинка однаково болить Львову й Одесі. Київський дідусь, що безмовно сидить над тілом внучки, – сльози всієї країни.

Тож у кожному місті сьогодні передзвін нагадує: ніхто з нас, ніколи не пробачить ворогу втрати цих дітей. І водночас ми зробимо все, аби вберегти маленькі життя, які він намагається відібрати.

Хлопчик і дівчинка злітають над вибухом на крилах… Такий пам'ятник роботи скульптора Михайла Ятченка дітям, які загинули в результаті збройної агресії РФ, відтепер стоїть у Харкові.

Важко відкривати пам’ятники загиблим. Особливо якщо ці загиблі – діти. Адже діти мають жити. Як мали жити маленькі мешканці розбитих російськими ракетами будинків по всій країні. Повинні були жити всі пасажири автівок з написом «Діти», розстріляних окупантами.

🗓 Щороку 4 червня відзначається Міжнародний день дітей – безневинних жертв агресії, заснований Генеральною Асамблеєю ООН. Україна долучилася до нього у 2021 році. А вже наступного року ми мусили оплакувати перших дітей – жертв повномасштабного російського вторгнення. На сьогодні ж через російські злочини в Україні загинуло вже 485 дітей.

Цей біль неможливо осягнути. У XXI столітті посеред Європи ми змушені говорити про захист наших дітей від фізичного знищення. Але світ має усвідомити, якщо не усвідомив досі: загроза нашим дітям – це загроза дітям взагалі. У дитинства немає кордонів.

І водночас наші діти – наша відповідальність. Вони залежать від нас, сподіваються на нас, вірять нам. Вони – наше майбутнє, а ми – їхнє сьогодення. Тож маємо зробимо його найкращим, найбезпечнішим, сповненим любові – навіть посеред війни 🇺🇦