Родина Тетяни та Сергія Юричків із Запорізької області з вісьмома прийомними дітьми жила в затишному будинку в місті Оріхові. Зараз їхній дім перетворився на руїни. Уламки снарядів знищили всі роками нажиті речі.

Родина Сомових із Берислава Херсонської області. Жанна та Олександр своїх дітей не мають, а тому все життя займаються вихованням прийомних. Зараз у них восьмеро дітей. Коли окупанти захопили місто, родина два місяці жила у підвалі заводу, евакуювалися, ризикуючи життям. І сьогодні орендують будинок в Черкаській області.

👉 Через російське вторгнення житло втратили понад 80 великих прийомних родин. Знайти нове помешкання їм особливо важко – саме тому, що великі.

Тож, коли майже рік тому з’явилася моя Фундація Olena Zelenska Foundation, одні з перших, над ким ми взяли опіку, – це великі прийомні родини. Кожній четвертій надали необхідні речі – від меблів та одягу до ноутбуків. Понад тисячу дітей із батьками цього року ми вперше відправили на відпочинок до Карпат.

Але ви здогадуєтеся, який їхній запит усе ж таки був основним. Дім.

🏠І ми вирішили: замість втраченого збудуємо нове житло. Так народився проєкт «Адреса дитинства». Із допомогою іноземних меценатів (а Фундація працює лише з іноземними меценатами) зводимо 14 особливих будинків. Там обов’язково є укриття, вони енергоощадні та автономні.

📍Сьогодні, презентуючи проєкт «Адреса дитинства» разом із директоркою Фундації Ніною Горбачовою, ми показали процес спорудження одного з таких будинків.

🤝 Проєкт підтримали уряди ОАЕ та Естонії (Естонський центр міжнародного розвитку, ESTDEV), австралійський Minderoо Foundation. А також БО Global Empowerment Mission Ukraine та бізнес: «Українська холдингова лісопильна компанія» (CLT-Rezult) та ROCKWOOL Ukraine.
Саме за їхні кошти споруджують ці будинки. І сподіваюся, вони – лише перші, бо хочемо продовжувати.

Бо все, що кожен із нас робить для українських дітей зараз, допоможе всім нам. Адже щасливе дитинство виростає у щасливу дорослість і щасливу країну. Тому сімейне виховання – те, за що варто боротися.

І, звісно, у кожної родини мусить бути місце сили, яке вона назве домом. Адреса дитинства, любові й початку прекрасного життя.

🏠 Презентували сьогодні важливий для Olenа Zelenska Fоundation проєкт під назвою «Адреса дитинства». Розповіли про будівництво одного з 14 будинків, які зводимо для великих прийомних родин, що втратили житло через війну.

🤝 Дякую іноземним меценатам, завдяки внескам яких став можливим проєкт, і місцевим адміністраціям, що виділили ділянки. Сподіваюся, це лише початок великої справи й адрес із затишними оселями в проєкті більшатиме.

Неймовірно людяний. Саме це хочеться сказати, перш ніж говорити про блискавичний розум чи особливе, іронічне відчуття світу.

🎙Стівен Фрай, британський актор і телеведучий, автор світових бестселерів – один із тих, на чиїх шоу виросли покоління. Вдячна, що саме він погодився стати ведучим нашого Саміту перших леді та джентльменів і не працював, а радше прожив його разом із нами, рефлексуючи на кожну дискусію з емпатією й розумінням.

👉 Під час однієї з панелей пан Фрай сказав, що очікував побачити в Києві що завгодно, але його вразив сміх. Почуття гумору, що об’єднує всіх українців, навіть тих, які втратили родини чи кінцівки. І, мовляв, саме це почуття гумору є однією з причин нашої стійкості.

Дякую вам, Стівене, за те, що хоч би яку тему на саміті ми обговорювали, тепла усмішка, адресована українцям, завжди була з вами, і це відчував кожен у залі.

🇺🇦 «Я боявся, що побачу місто наляканих людей. А люди усміхаються й вітаються», – сказав журналістам Стівен Фрай. Актор і письменник уперше відвідав Київ, щоб стати ведучим третього Саміту перших леді та джентльменів, який ми провели тиждень тому.

Це враження іноземного гостя важливе, особливо в контексті цьогорічної теми нашого заходу – «Ментальне здоров’я: крихкість і стійкість майбутнього».

🌍 Ми, 27 перших леді та джентльменів з усього світу, експерти, діячі культури, серед яких режисери Шон Пенн, Мішель Азанавічус, Бернар-Анрі Леві, якраз говорили про стійкість людини перед випробуваннями. А в сучасному світі їх вистачає: окрім війн, це природні катаклізми на кшталт страшного землетрусу, який пережило днями Марокко, епідемій, економічних криз.

📊 На Саміті ми довели цей психологічний зв’язок між країнами за допомогою цифр: на наше замовлення британська компанія Alligator Digital дослідила, як почуваються жителі 11 держав. З’ясувалося, наприклад, що 19% людей відчувають вплив війни. Тож одну з панелей Саміту повністю присвятили питанню, як перетворити воєнну травму на зростання. А ще одну – тому, як зробити це для молоді.

👉 Особисто для мене окремий, дуже важливий результат Саміту – започатковане на ньому унікальне медичне партнерство. 25 меморандумів про співпрацю між українськими та зарубіжними медичними закладами уклали міністри охорони здоров’я 14 країн та України. Лікарні Дніпропетровської, Одеської, Миколаївської, Львівської, Тернопільської, Вінницької, Рівненської, Івано-Франківської та Закарпатської областей отримали «побратимів» у Франції, Литві, Латвії, Молдові, Північній Македонії, Польщі, Австрії, Данії, Естонії, Ірландії, Швеції, Іспанії, Канаді, Ізраїлі та Нідерландах. Тепер разом врятують більше життів.

На Саміті ми шукали формулу стійкості – як витримувати випробування й не ламатися морально. І, мені здається, ми наблизилися до неї. У своїй співпраці, спільних цінностях і допомозі тим, кому вона потрібна.

🤝 Наша спільнота міцнішає, започатковує нові проєкти й можливості. Щоб утілити їх, ми на зв’язку не тільки в дні Саміту, а цілий рік – аби знову зустрітися на батьківщині Саміту, у країні, де багато знають про стійкість, – в Україні.

Коли хтось каже «війна в Україні», ми кажемо: це війна в Європі та в глобальному світі у ХХІ столітті. Коли хтось каже «атака на Україну», ми уточнюємо: це напад на весь світовий порядок, на міжнародні домовленості, на права людини. Це означає, що не лише нас випробовує Росія – вона випробовує на міцність світ. Чи дозволить він напад однієї держави на іншу, бомбардування мирних міст, порушення основних прав і свобод? Чи стане це прецедентом, який повториться з кимось іншим?

Тому, коли хтось каже «Україна захищається», ми додаємо: Україна боронить ще й спільні для всіх вільних людей світу цінності – право не бути вбитим у власній країні, говорити рідною мовою, право жити й не боятися.

📍Відеозв’язком виступила на ювілейному, 10-му Азійському саміті Інституту Мілкена – заході, який щороку збирає лідерів бізнесу й політики для обговорення глобальних проблем.

Напад на Україну – глобальна проблема, бо його наслідки відчуває весь світ. Розповіла, що можна зробити, щоб зупинити тренд на агресію, який намагається нав’язати світу Росія. Наприклад, долучитися до Формули миру, яку запропонувала світові Україна. Цей документ порушує широкий спектр питань, від протидії екоциду й відновлення продовольчої безпеки до запобігання подальшій ескалації та відновлення справедливості.

🤝Або допомогти Olena Zelenska Foundation у відбудові лікарень, будинків, наданні гуманітарної допомоги.

Я вірю, що глобальні кризи можна долати лише разом. Вірю у взаємодопомогу. Вірю, що голос кожного з нас важливий. Вірю в це, бо живу в Україні, де ми переконуємося в цьому щодня.🇺🇦

Поряд з інфляцією, бідністю, втратою засобів до існування ментальне здоров’я, на думку жителів різних країн світу, зокрема й України, належить до найбільших викликів сьогодення.

👉 Це з’ясувалося, коли на замовлення третього Саміту перших леді та джентльменів британська компанія Alligator Digital провела опитування в 11 країнах світу: Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Ізраїлі, Німеччині, Польщі, США, Туреччині, Україні, Хорватії, Японії. Так ми дізналися багато нового про психологічне самопочуття в різних куточках світу.

📊 Приблизно половина респондентів в усіх зазначених країнах відчуває наслідки повномасштабного російського вторгнення в Україну. «Це стосується й нас!» – кажуть, зокрема, 40 % громадян Німеччини, 36 % громадян Польщі, 36 % громадян США.

А найвразливішими є підлітки (13–15 років). Існує стереотип, що дітям і молодим усе дається легше. Але це лише стереотип. Найнижчі показники ментального здоров’я має молодь (18–24 роки): 56 % відчувають стрес, 53 % – пригніченість, 45 % – виснаження.

👆Але є й хороша тенденція: вразлива й чутлива, саме молодь здатна змінювати наратив про ментальне здоров’я у своїх суспільствах. Підлітки більш схильні сприймати людей із порушеннями ментального здоров’я як сильних, сміливих і таких, які надихають. Вони погоджуються з тим, що для покращення ментального здоров’я слід підтримувати відповідні освітні програми.

Серед молоді порівняно зі старшим поколінням більше тих, хто вважає за необхідне підвищувати обізнаність про ментальне здоров’я в суспільстві. А це, до речі, один із напрямів Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», на сторінках якої завжди можна ознайомитися зі способами психологічної допомоги та самодопомоги.

🫂 Нам усім варто краще розуміти себе й одне одного. І такі дослідження, як те, що ми зробили до Саміту, допомагають у цьому. Ще не раз повернуся до їх висновків.