Олена Черкаська в рідному Харкові викладала англійську та німецьку мови. Через війну вимушено переїхала до Тернополя. Почати тут усе спочатку й відкрити мовний центр допоміг мікрогрант (150 тис. грн) від Тернопільського центру зайнятості.

Учасник бойових дій Тарас Шевчук розвиває невеликий бізнес – виробництво снеків. Розширив асортимент і навіть створив три нових робочих місця теж завдяки грантовій допомозі від Центру.

Через цей же центр знайшов роботу логіст Андрій Турів, який має інвалідність першої групи. А його працедавцю – Ігорю Дорошу – держава компенсувала облаштування робочого місця саме цього працівника – щоб було зручно, комфортно, безпечно.

📍Сьогодні разом із першою віцепрем'єркою – міністеркою економіки України Юлією Свириденко познайомилася з історіями цих і багатьох інших людей, які знайшли сили рухатися далі завдяки послугам Тернопільського обласного центру зайнятості.

👉 Допомога учасникам бойових дій, людям з інвалідністю та внутрішньо переміщеним особам у межах урядової програми «Власна справа», гранти для ВПО, ветеранів та членів їхніх сімей, компенсація облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю – це далеко не повний перелік того, що робить ця установа.

Зокрема, саме на її базі діє ГО «Воля, перемога, об’єднання України», допомагаючи ВПО усім – від юридичних і соціальних послуг до послуг соціальної перукарні.

Це і є дієва безбар’єрність на місцевому рівні – доступні можливості для всіх жителів громади. І найперше – можливість будувати своє життя так, як сам/сама його бачиш – із улюбленою роботою, омріяним бізнесом, здійсненням усіх планів.

Вимушеному переселенцю з Херсонщини Денису лише чотири роки. Але пережитих воєнних жахів вистачило, щоб хлопчик став тривожним, замкненим, невпевненим. З’явилися навіть проблеми з мовленням. Поки його тато захищає країну на фронті, вони з мамою переїхали до Тернопільської області й тут звернулися по допомогу. Вже рік Денис відвідує корекційно-розвиткові заняття в Інклюзивно-ресурсному центрі  Великоберезовицької селищної ради. Фахівці радіють, що вдалося повернути дитині усмішку, позитив, бажання вчитися та спілкуватися.

📍Завітавши до ІЦР,  була рада познайомитися з Денисом й іншими дітьми з особливими освітніми потребами, які знайшли тут увагу та підтримку. Поспілкувалася з його фахівцями, директоркою Світланою Лозою. Адже мета центру – щоб усі вони отримували все необхідне для навчання та віри в себе.

🏫 В школах Тернопільщини 923 інклюзивні класи, у яких навчаються 1153 учні. Фахівців для роботи з ними теж готують тут, в ІРЦ. Центри співпрацюють із родинами, визначають, що потрібно кожній дитині, піклуються про те, щоб у всіх були відповідні навчальні матеріали, за потреби – підручники шрифтом Брайля, навіть забезпечують спеціальний транспорт до школи та зі школи.

📚 Кожен інклюзивний клас, кожен пройдений завдяки адаптованим підручникам урок, кожне здобуте за підтримки турботливих помічників знання – шлях до кращого майбутнього не лише конкретної дитини, а й усієї країни. Бо Україна – країна для людей. 🇺🇦

👉 Часто нагадую, що найважливіша частина будь-якої реформи зосереджується в громадах, конкретних містах і селах. Бо саме там теорію втілюють у практику. З Національною стратегією безбар’єрності та Програмою ментального здоров’я – те саме.

📍Дивилася, як втілюється вона на Тернопільщині, від рішень для доступного транспорту до безбар’єрності в можливостях:

📑 тут діє власна стратегія безперешкодного простору: згідно зі звітами безбар’єрними стають дедалі більше об’єктів громадської інфраструктури, більшість лікарень і держустанов;

👨‍💻 відкрито перші в Україні Центри цифрової безбар’єрності в Лановецькій та  Хоростківській громадах, щоб доступ до інформації мали всі жителі, незалежно від віку, стану здоров’я чи відстані від обласного центру;

🧑‍🏭місцевий центр зайнятості (про нього окремо вже написала раніше) влаштовує на роботу ВПО, ветеранів, людей з інвалідністю. 354 місцеві жителі торік отримали гранти на власний бізнес від держави за програмою «Є-робота» й самі створили сотні робочих місць;

🏫 в школах Тернопільщини 923 інклюзивні класи, у яких навчаються 1153 учні з особливими освітніми потребами;

🫂 область бере активну участь у Всеукраїнській програмі ментального здоров’я. І це теж про безбар’єрність, адже, як і по всій країні, більшість жителів через російське вторгнення відчуває тривогу та стрес. Тож у більшості громад області сімейні лікарі вже опанували навички психологічної допомоги, щоб разом із пацієнтами здолати й цю перепону. Роботодавці й освітяни, як і передбачає програма, також вчаться дбати про психологічний стан у своїх колективах.

📍Під час зустрічі з керівництвом ОВА й Тернопільської міської ради обговорили побачене.

🇺🇦 А скоро обговоримо це й на всеукраїнському рівні – на засіданні Ради безбар’єрності. Практичний досвід важливий саме тому, що практичний: враховує реальність, унікальні особливості й суперсили кожного регіону.

Безбар’єрність має бути не десь там, а тут, поряд, щодня полегшуючи життя. І потрібна вона не комусь іншому, а кожному з нас. Бо можливості потрібні всім.