Одразу робити так, як треба, значно легше, ніж потім переробляти. А якщо йдеться про розробку проєктів і будівництво, це ще й вигідно: одразу створювати безбар’єрні простори, якими зможуть користуватись усі без винятку, щоб згодом не шукати рішень для адаптації.
👨🎓 Якраз для цього – щоб проєктувати й будувати, враховуючи принципи безбар’єрності, – студенти Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА) пройшли навчальний курс «Безбар’єрне середовище».
Вони не лише здобули теоретичні знання, але й провели аудит доступності реальних локацій у Києві та дали рекомендації щодо їх покращення. А матеріали курсу надалі використовуватимуть як основу для дисциплін у КНУБА.
Бо від цих молодих та амбітних студентів, а завтра – проєктувальників, містобудівників, урбаністів залежатиме, якими будуть наші відновлені міста: чи будуть вони дружніми до всіх своїх жителів, особливо до тих, хто через війну втратив здоров’я або мобільність.
🗓 Сьогодні, у День архітектури, вітаю всіх, хто до неї причетний, і принагідно нагадую: головне – за будь-якими рішеннями бачити людину. Лише тоді ці рішення будуть вдалими і з ціннісного, і з практичного погляду.
Курс «Безбар’єрне середовище» розроблений у межах ініціативи «Без бар’єрів», а впроваджує його ГО «Безбар’єрність» у межах проєкту «Інтегрований розвиток міст в Україні ІІ», який реалізує німецька урядова компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за фінансової підтримки урядів Німеччини та Швейцарії.
👨🎓 Якраз для цього – щоб проєктувати й будувати, враховуючи принципи безбар’єрності, – студенти Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА) пройшли навчальний курс «Безбар’єрне середовище».
Вони не лише здобули теоретичні знання, але й провели аудит доступності реальних локацій у Києві та дали рекомендації щодо їх покращення. А матеріали курсу надалі використовуватимуть як основу для дисциплін у КНУБА.
Бо від цих молодих та амбітних студентів, а завтра – проєктувальників, містобудівників, урбаністів залежатиме, якими будуть наші відновлені міста: чи будуть вони дружніми до всіх своїх жителів, особливо до тих, хто через війну втратив здоров’я або мобільність.
🗓 Сьогодні, у День архітектури, вітаю всіх, хто до неї причетний, і принагідно нагадую: головне – за будь-якими рішеннями бачити людину. Лише тоді ці рішення будуть вдалими і з ціннісного, і з практичного погляду.
Курс «Безбар’єрне середовище» розроблений у межах ініціативи «Без бар’єрів», а впроваджує його ГО «Безбар’єрність» у межах проєкту «Інтегрований розвиток міст в Україні ІІ», який реалізує німецька урядова компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за фінансової підтримки урядів Німеччини та Швейцарії.
❤238👍18😢1
🫂 Спілкуватися з ветераном чи ветеранкою необхідно як із будь-якою людиною. Насамперед з повагою. Незалежно від обставин і місця – в родині, колі друзів, магазині чи парку.
Рекомендації з етичного спілкування з ветеранами, ветеранками та чинними військовослужбовцями – у третій серії освітнього серіалу «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія», який можна переглянути на платформі Дія.Освіта або на каналі YouTube «Ти як?».
Від надмірної уваги люди з бойовим досвідом іноді ніяковіють. Навіть коли це зустріч близьких друзів чи сім’я зібралася за столом. Тому, перш ніж влаштовувати свято на честь військового, який приїхав у відпустку, психологи радять уточнити: а чого хоче сама людина?
Цих питань точно слід уникати:
❌ «Ну що там, на фронті? Перемагаємо?»
❌ «А як ти? Страшно?»
❌ «Багато людей вбивають?»
❌ «Як же це сталося? Чого ти там опинився?»
«У жодному разі не жалійте ветерана. Слова на кшталт «бідненькі наші хлопчики» можуть бути принизливими, адже ці люди – експерти з виживання», – пояснює одна з експерток серіалу, очільниця Служби психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців Наталія Умеренкова.
Говоріть щиро, від серця, а не шаблонно. Уникайте порівнянь, адже кожен досвід унікальний. І подякуйте людині, якщо вона вирішила з вами чимось поділитися. Це честь, що вам змогли довіритись.
📍 Освітній серіал є продовженням розділу «Довідника безбар’єрності» – гіда з коректної комунікації. Він складається з 11 епізодів, що розповідають про ситуації з життя військових: пережитий полон, набуту інвалідність, дружбу з побратимами та посестрами, гендерні відмінності – та навіть містять поради з коректної комунікації.
Освітній серіал створено з ініціативи Мінцифри в межах комунікаційної кампанії «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я. Проєкт реалізовано за підтримки Координаційного центру з психічного здоров’я КМУ, ГО «Безбар’єрність» і компанії Visa – учасниці спільноти «Бізнес без бар’єрів».
Рекомендації з етичного спілкування з ветеранами, ветеранками та чинними військовослужбовцями – у третій серії освітнього серіалу «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія», який можна переглянути на платформі Дія.Освіта або на каналі YouTube «Ти як?».
Від надмірної уваги люди з бойовим досвідом іноді ніяковіють. Навіть коли це зустріч близьких друзів чи сім’я зібралася за столом. Тому, перш ніж влаштовувати свято на честь військового, який приїхав у відпустку, психологи радять уточнити: а чого хоче сама людина?
Цих питань точно слід уникати:
❌ «Ну що там, на фронті? Перемагаємо?»
❌ «А як ти? Страшно?»
❌ «Багато людей вбивають?»
❌ «Як же це сталося? Чого ти там опинився?»
«У жодному разі не жалійте ветерана. Слова на кшталт «бідненькі наші хлопчики» можуть бути принизливими, адже ці люди – експерти з виживання», – пояснює одна з експерток серіалу, очільниця Служби психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців Наталія Умеренкова.
Говоріть щиро, від серця, а не шаблонно. Уникайте порівнянь, адже кожен досвід унікальний. І подякуйте людині, якщо вона вирішила з вами чимось поділитися. Це честь, що вам змогли довіритись.
📍 Освітній серіал є продовженням розділу «Довідника безбар’єрності» – гіда з коректної комунікації. Він складається з 11 епізодів, що розповідають про ситуації з життя військових: пережитий полон, набуту інвалідність, дружбу з побратимами та посестрами, гендерні відмінності – та навіть містять поради з коректної комунікації.
Освітній серіал створено з ініціативи Мінцифри в межах комунікаційної кампанії «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я. Проєкт реалізовано за підтримки Координаційного центру з психічного здоров’я КМУ, ГО «Безбар’єрність» і компанії Visa – учасниці спільноти «Бізнес без бар’єрів».
❤209👍19
Forwarded from РЕФОРМА ШКІЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ
Вітаємо, на зв'язку Команда реформи шкільного харчування!
Ми підготували наш перший інформаційний дайджест, який включає в себе напрацювання реформи з 2023 року, а також охоплює січень, лютий, березень та квітень 2024 року. У цьому дайджесті, який складається з 9 розділів, міститься інформація про поступ реформи в 2020-2023 роках, Стратегію реформування системи шкільного харчування на 2023-2027 роки, каскадний метод впровадження реформи, міжнародну активність команди реформи, включно із партнерськими проєктами, а також інформація про фінансову підтримку реформи.
У дайджесті, зокрема, можна також ознайомитись з таким важливим напрямом роботи реформи, як реалізація інфраструктурних проєктів (модернізація шкільних харчоблоків, кулінарні хаби). Серед корисних матеріалів в дайджесті оглядаються навчальні курси, вебінари та посібники, які були створені в межах реформи, а також пропонуються до вивчення інші документи.
Дайджест містить розділи з активними посиланнями, а також доступний на сайті Знаїмо для викачування двома мовами – українською та англійською.
🍎 Команда реформи щиро дякує кожному і кожній, хто долучився до підтримки цієї національно важливої реформи на шляху до її впровадження.
КомунікуЇмо!
Ми підготували наш перший інформаційний дайджест, який включає в себе напрацювання реформи з 2023 року, а також охоплює січень, лютий, березень та квітень 2024 року. У цьому дайджесті, який складається з 9 розділів, міститься інформація про поступ реформи в 2020-2023 роках, Стратегію реформування системи шкільного харчування на 2023-2027 роки, каскадний метод впровадження реформи, міжнародну активність команди реформи, включно із партнерськими проєктами, а також інформація про фінансову підтримку реформи.
У дайджесті, зокрема, можна також ознайомитись з таким важливим напрямом роботи реформи, як реалізація інфраструктурних проєктів (модернізація шкільних харчоблоків, кулінарні хаби). Серед корисних матеріалів в дайджесті оглядаються навчальні курси, вебінари та посібники, які були створені в межах реформи, а також пропонуються до вивчення інші документи.
Дайджест містить розділи з активними посиланнями, а також доступний на сайті Знаїмо для викачування двома мовами – українською та англійською.
🍎 Команда реформи щиро дякує кожному і кожній, хто долучився до підтримки цієї національно важливої реформи на шляху до її впровадження.
КомунікуЇмо!
znaimo: Платформа про здорове шкільне харчування
Дайджест реформи шкільного харчування: напрацювання 2023-2024 роки.
Реформуємо систему харчування в українських закладах освіти та надаємо достовірну інформацію про збалансовану їжу й корисні звички
❤177👍10😢3
Коли на минулий Саміт перших леді та джентльменів приїздив Стівен Фрай, британський режисер, ведучий, то перше, що він відзначив, – усміхненість і доброзичливість киян на тлі повітряних тривог. Йому це видалося надзвичайним – що в таких важких умовах люди не в паніці, а зібрані і спокійні. Це добра ілюстрація до тези, що стійкість – це не відсутність випробувань, а вміння на них реагувати.
Останнім часом побільшало досліджень на тему «Що таке стійкість?». Серед відповідей на запитання «Що допомагає вам триматися?» традиційно переважають віра у ЗСУ, родина, праця, волонтерство.
Це дійсно важливі речі. Але питання ще у й тому, як це підтримувати. Як не вигоріти, не зневіритися. Адже 80 % українців живуть у постійному стресі і тривозі.
Моє переконання, що стійкість – це прояв ментального здоров’я. Тому ще у 2022 році, у перші місяці російського вторгнення я ініціювала Всеукраїнську програму ментального здоров’я для поширення психологічної допомоги. Якщо кожна людина зможе проаналізувати свої відчуття і знатиме, як допомогти собі – вона втримається і відновиться.
📍Вчора говорили про стійкість на форумі «Колективні стійкість, зцілення та зростання у відповідь на досвід колективної травми», який провів у Львові Український католицький університет у партнерстві зі Всеукраїнською програмою ментального здоров'я «Ти як?» та Координаційним центром психічного здоров’я Кабінету міністрів України.
👉 Серед важливих дій, які маємо зробити, учасники назвали три.
✔️ Перше – створення сенсів. Маємо пояснити світу себе. Ким зараз є українці. Ми всі різні, і досвід у нас різний, але саме в цьому наша сила й перевага.
✔️ Друге. Зцілення болю. Як нам трансформувати біль в енергію, що породжує життя? Нам доведеться шукати непрості відповіді, але це потрібно робити. Бо прості рішення – це самообман.
✔️ Третє. Зшивати країну. Якщо ми не будемо розуміти чи з повагою ставитися один до одного, лінії роз’єднання збільшуватимуться. А ми маємо усвідомити і прийняти, що наша сила і наша стійкість – у нашій різноманітності.
Всім нам в Україні життєво важливо усвідомлювати нашу стійкість, для того щоб триматися самим і допомагати іншим.
Останнім часом побільшало досліджень на тему «Що таке стійкість?». Серед відповідей на запитання «Що допомагає вам триматися?» традиційно переважають віра у ЗСУ, родина, праця, волонтерство.
Це дійсно важливі речі. Але питання ще у й тому, як це підтримувати. Як не вигоріти, не зневіритися. Адже 80 % українців живуть у постійному стресі і тривозі.
Моє переконання, що стійкість – це прояв ментального здоров’я. Тому ще у 2022 році, у перші місяці російського вторгнення я ініціювала Всеукраїнську програму ментального здоров’я для поширення психологічної допомоги. Якщо кожна людина зможе проаналізувати свої відчуття і знатиме, як допомогти собі – вона втримається і відновиться.
📍Вчора говорили про стійкість на форумі «Колективні стійкість, зцілення та зростання у відповідь на досвід колективної травми», який провів у Львові Український католицький університет у партнерстві зі Всеукраїнською програмою ментального здоров'я «Ти як?» та Координаційним центром психічного здоров’я Кабінету міністрів України.
👉 Серед важливих дій, які маємо зробити, учасники назвали три.
✔️ Перше – створення сенсів. Маємо пояснити світу себе. Ким зараз є українці. Ми всі різні, і досвід у нас різний, але саме в цьому наша сила й перевага.
✔️ Друге. Зцілення болю. Як нам трансформувати біль в енергію, що породжує життя? Нам доведеться шукати непрості відповіді, але це потрібно робити. Бо прості рішення – це самообман.
✔️ Третє. Зшивати країну. Якщо ми не будемо розуміти чи з повагою ставитися один до одного, лінії роз’єднання збільшуватимуться. А ми маємо усвідомити і прийняти, що наша сила і наша стійкість – у нашій різноманітності.
Всім нам в Україні життєво важливо усвідомлювати нашу стійкість, для того щоб триматися самим і допомагати іншим.
❤231👍26😢2
🇺🇦 Легендарне «Скіфське золото» – вдома!
565 безцінних експонатів із чотирьох кримських музеїв – Бахчисарайського історико-культурного заповідника, Центрального музею Тавриди (Сімферополь), Керченського державного історико-культурного заповідника та Херсонесу Таврійського (Севастополь) – перебували з експозицією в Амстердамі, коли росія захопила Крим у 2014 році. Отже, боротьба України й за повернення Криму, і за повернення його скарбів почалася одночасно.
10 довгих років судів та блискучої роботи українських та іноземних юристів, музейників та дипломатів знадобилися, щоб культура, історична справедливість і співпраця все-таки перемогли.
📍Сьогодні мала честь відкрити в Києві, у Скарбниці Національного музею історії України виставку «Скарби Криму. Повернення», до якої увійшли ці виборені артефакти. Щиро вдячна представникам іноземної юридичної фірми, які співпрацювали з Міністерством юстиції та українськими адвокатами, а також командам Міністерства культури та інформаційної політики, Національного музею історії України та МЗС України, Посольству Нідерландів в Україні, які спільно зробили все можливе, щоб це стало реальністю.
⚱️ Зізнаюся, деякі з них мала нагоду побачити трохи раніше – у лютому цього року, показуючи музеї Києва чоловіку Прем’єр-міністерки Данії Бо Тенгбергу. Прикраси пізньоскіфського та гунського часу, бронзовий посуд римської доби, китайські предмети I тисячоліття до нашої ери тоді щойно повернулися з Нідерландів і оформлювалися в експозицію.
Навіть із цього переліку видно, що скарби Криму, як і сам Крим, створювали дуже різні народи й культури. Ще не існувало слова «мультикультурність», а Крим та його надбання вже такими були.
І тепер радію, що вся колекція стає нарешті доступною для всіх українців – вже відзавтра, з 5 липня. Запрошую всіх подивитися на наш видатний спадок. Бо справжні національні скарби – не те, що десь сховане чи привласнене. Це те, що доступне людям і збагачує розмаїттям навіть не одну державу, а цілий світ.
Вірю: так само, як ці скарби, повернеться додому й Крим, щоб бути частиною вільного світу. І тоді скіфське золото повернеться вже до кримських музеїв.
565 безцінних експонатів із чотирьох кримських музеїв – Бахчисарайського історико-культурного заповідника, Центрального музею Тавриди (Сімферополь), Керченського державного історико-культурного заповідника та Херсонесу Таврійського (Севастополь) – перебували з експозицією в Амстердамі, коли росія захопила Крим у 2014 році. Отже, боротьба України й за повернення Криму, і за повернення його скарбів почалася одночасно.
10 довгих років судів та блискучої роботи українських та іноземних юристів, музейників та дипломатів знадобилися, щоб культура, історична справедливість і співпраця все-таки перемогли.
📍Сьогодні мала честь відкрити в Києві, у Скарбниці Національного музею історії України виставку «Скарби Криму. Повернення», до якої увійшли ці виборені артефакти. Щиро вдячна представникам іноземної юридичної фірми, які співпрацювали з Міністерством юстиції та українськими адвокатами, а також командам Міністерства культури та інформаційної політики, Національного музею історії України та МЗС України, Посольству Нідерландів в Україні, які спільно зробили все можливе, щоб це стало реальністю.
⚱️ Зізнаюся, деякі з них мала нагоду побачити трохи раніше – у лютому цього року, показуючи музеї Києва чоловіку Прем’єр-міністерки Данії Бо Тенгбергу. Прикраси пізньоскіфського та гунського часу, бронзовий посуд римської доби, китайські предмети I тисячоліття до нашої ери тоді щойно повернулися з Нідерландів і оформлювалися в експозицію.
Навіть із цього переліку видно, що скарби Криму, як і сам Крим, створювали дуже різні народи й культури. Ще не існувало слова «мультикультурність», а Крим та його надбання вже такими були.
І тепер радію, що вся колекція стає нарешті доступною для всіх українців – вже відзавтра, з 5 липня. Запрошую всіх подивитися на наш видатний спадок. Бо справжні національні скарби – не те, що десь сховане чи привласнене. Це те, що доступне людям і збагачує розмаїттям навіть не одну державу, а цілий світ.
Вірю: так само, як ці скарби, повернеться додому й Крим, щоб бути частиною вільного світу. І тоді скіфське золото повернеться вже до кримських музеїв.
❤268👍21😢1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
📍Сьогодні відбулася важлива подія – стартувала виставка «Скарби Криму. Повернення». Подія, що засвідчує: Україна повертає своє.
Країна-агресор любить привласнювати не лише чужі території, а й чужі цінності. Однак зі скарбами музеїв Криму їй це не вдалося.
Тож радію, що можу запросити кожного й кожну відзавтра подивитися на експозицію у Скарбниці Національного музею історії України. До слова, виставка працюватиме до остаточного звільнення Криму. І лише тоді артефакти перемістять на півострів.
Бо це скарби українського Криму – і ніяк інакше.
Країна-агресор любить привласнювати не лише чужі території, а й чужі цінності. Однак зі скарбами музеїв Криму їй це не вдалося.
Тож радію, що можу запросити кожного й кожну відзавтра подивитися на експозицію у Скарбниці Національного музею історії України. До слова, виставка працюватиме до остаточного звільнення Криму. І лише тоді артефакти перемістять на півострів.
Бо це скарби українського Криму – і ніяк інакше.
❤275👍21😢4