Коли на минулий Саміт перших леді та джентльменів приїздив Стівен Фрай, британський режисер, ведучий, то перше, що він відзначив, – усміхненість і доброзичливість киян на тлі повітряних тривог. Йому це видалося надзвичайним – що в таких важких умовах люди не в паніці, а зібрані і спокійні. Це добра ілюстрація до тези, що стійкість – це не відсутність випробувань, а вміння на них реагувати.
 
Останнім часом побільшало досліджень на тему «Що таке стійкість?». Серед відповідей на запитання «Що допомагає вам триматися?» традиційно переважають віра у ЗСУ, родина, праця, волонтерство.
 
Це дійсно важливі речі. Але питання ще у й тому, як це підтримувати. Як не вигоріти, не зневіритися. Адже 80 % українців живуть у постійному стресі і тривозі.
 
Моє переконання, що стійкість – це прояв ментального здоров’я. Тому ще у 2022 році, у перші місяці російського вторгнення я ініціювала Всеукраїнську програму ментального здоров’я для поширення психологічної допомоги. Якщо кожна людина зможе проаналізувати свої відчуття і знатиме, як допомогти собі – вона втримається і відновиться.
 
📍Вчора говорили про стійкість на форумі «Колективні стійкість, зцілення та зростання у відповідь на досвід колективної травми», який провів у Львові Український католицький університет у партнерстві зі Всеукраїнською програмою ментального здоров'я «Ти як?» та Координаційним центром психічного здоров’я Кабінету міністрів України.
 
👉 Серед важливих дій, які маємо зробити, учасники назвали три.

✔️ Перше – створення сенсів. Маємо пояснити світу себе. Ким зараз є українці. Ми всі різні, і досвід у нас різний, але саме в цьому наша сила й перевага.

✔️ Друге. Зцілення болю. Як нам трансформувати біль в енергію, що породжує життя? Нам доведеться шукати непрості відповіді, але це потрібно робити. Бо прості рішення – це самообман.

✔️ Третє. Зшивати країну. Якщо ми не будемо розуміти чи з повагою ставитися один до одного, лінії роз’єднання збільшуватимуться. А ми маємо усвідомити і прийняти, що наша сила і наша стійкість – у нашій різноманітності.

Всім нам в Україні життєво важливо усвідомлювати нашу стійкість, для того щоб триматися самим і допомагати іншим.

🇺🇦 Легендарне «Скіфське золото» – вдома!

565 безцінних експонатів із чотирьох кримських музеїв – Бахчисарайського історико-культурного заповідника, Центрального музею Тавриди (Сімферополь), Керченського державного історико-культурного заповідника та Херсонесу Таврійського (Севастополь) – перебували з експозицією в Амстердамі, коли росія захопила Крим у 2014 році. Отже, боротьба України й за повернення Криму, і за повернення його скарбів почалася одночасно.

10 довгих років судів та блискучої роботи українських та іноземних юристів, музейників та дипломатів знадобилися, щоб культура, історична справедливість і співпраця все-таки перемогли.

📍Сьогодні мала честь відкрити в Києві, у Скарбниці Національного музею історії України виставку «Скарби Криму. Повернення», до якої увійшли ці виборені артефакти. Щиро вдячна представникам іноземної юридичної фірми, які співпрацювали з Міністерством юстиції та українськими адвокатами, а також командам Міністерства культури та інформаційної політики, Національного музею історії України та МЗС України, Посольству Нідерландів в Україні, які спільно зробили все можливе, щоб це стало реальністю.

⚱️ Зізнаюся, деякі з них мала нагоду побачити трохи раніше – у лютому цього року, показуючи музеї Києва чоловіку Прем’єр-міністерки Данії Бо Тенгбергу. Прикраси пізньоскіфського та гунського часу, бронзовий посуд римської доби, китайські предмети I тисячоліття до нашої ери тоді щойно повернулися з Нідерландів і оформлювалися в експозицію.

Навіть із цього переліку видно, що скарби Криму, як і сам Крим, створювали дуже різні народи й культури. Ще не існувало слова «мультикультурність», а Крим та його надбання вже такими були.

І тепер радію, що вся колекція стає нарешті доступною для всіх українців – вже відзавтра, з 5 липня. Запрошую всіх подивитися на наш видатний спадок. Бо справжні національні скарби – не те, що десь сховане чи привласнене. Це те, що доступне людям і збагачує розмаїттям навіть не одну державу, а цілий світ.

Вірю: так само, як ці скарби, повернеться додому й Крим, щоб бути частиною вільного світу. І тоді скіфське золото повернеться вже до кримських музеїв.

«Уроки щастя» – так в українській адаптації називається американський курс із соціально-емоційного навчання Well-Being. Рада розповісти, що з вересня його запустять у наших школах для учнів у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?».

Чому саме щастя? Бо курс розкриватиме найважливіші знання й навички, без яких неможливе щасливе, змістовне, плідне життя. Зокрема, у ньому йтиметься про:

📍 уміння будувати стосунки з людьми (щастя та стійкість нерозривно з цим пов’язані);
📍 творчість і вміння бути творцем свого життя;
📍 «людинознавство» – про розуміння того, що означає бути людиною;
📍 уміння любити, співчувати, жити гідно та бути вільним;
📍 мудрість і те, як зростати в ній, вміння осмислювати життя та досвід;
📍 цінності й те, як важливо знати сенси життя;
📍 емоційну компетентність – важливість емпатії, емоційного інтелекту, щоб розуміти емоційні потреби та почуття, як власні, так і свого оточення;
📍 ментальне здоров’я, розуміння того, як дбати про нього.

Живемо в часи, коли подібні навички не менш важливі, ніж знання математики чи біології. Особливо навички піклування про ментальне здоров'я – тому вітчизняні фахівці адаптують курс до українських реалій, адже вони, на жаль, зараз кардинально відрізняються для наших дітей.

🤝 Дякую всім причетним до впровадження цього важливого курсу та бажаю освітянам плідної роботи з ним.

Маленькі пацієнти «Охматдиту» під крапельницями просто неба. Бо лікарню щойно розбомбили росіяни. Діти з онкологією, після важких операцій, котрі приїхали по порятунок з усієї країни. З першого дня нападу росія неодноразово намагалася поцілити в цю найбільшу дитячу лікарню країни, але це влучання спричинило найсильніші руйнування.

🇺🇸 Зроблю все, щоб це фото побачили й уважно роздивилися на саміті НАТО, який стартує завтра у Вашингтоні.

Його також важливо побачити всім у світі, хто любить поговорити про «мирні перемовини» з агресором.

Загалом у країні від сьогоднішніх обстрілів загинуло 32 людини та 129 постраждало. Цифри, на жаль, оновлюються.

Тим часом жителі Києва, долаючи корки, часом пішки зносять до «Охматдиту» воду, соки, засоби гігієни. Це наші діти. І наші люди. Стоїмо і вистоїмо.