Фундація Олени Зеленської спрямує кошти на відновлення першої «Школи супергероїв» в «Охматдиті», яку агресор знищив під час атаки 8 липня 2024 року.

🏥 Шість років тому в найбільшій дитячій лікарні України з’явився освітній простір. А діти, які перебувають на тривалому лікуванні, отримали змогу продовжувати навчання. Тут працювали чотири навчальні класи та велика бібліотека, що налічувала 14 тисяч цікавих сучасних книг.

Один клас повністю знищений після прильоту ракети. Ще один – освітній простір для найменших, для дошкільнят, – значно пошкоджений. Бібліотеку ж затопило. Але книги вдалося врятувати й перевезти до іншого освітнього осередку – в Боярці на Київщині. Учні та вчителі, на щастя, не постраждали.

Знищено саме той навчальний простір, із якого почалося масштабування «Школи супергероїв» – з одного осередку до 17 шкіл в 11 областях України.

🦸‍♀️ Для мене «Школа супергероїв» – особливий проєкт. Останні три роки він функціонує під моїм патронатом. А у 2024-му Фундація долучилася до ініціативи й тепер фінансує облаштування шести нових освітніх просторів у різних містах країни: Рівному, Вінниці, Кривому Розі, Львові, Одесі та Полтаві.

Одразу після російської атаки ми ухвалили рішення підтримати «Школу супергероїв» і допомогти відбудувати зруйноване. Фундація профінансує повне відновлення всіх знищених навчальних класів. Бібліотека ж, сподіваємося, знайде новий дім у Боярці. Тут Фундація також профінансує ремонт необхідних приміщень.

Наразі чекаємо висновку щодо пошкоджень, щоб визначити необхідний обсяг коштів.

🤝 Вдячна неймовірній команді «Школи супергероїв», Small Heart with Art, засновниці проєкту Євгенії Смірновій, а також команді «1+1 Media», яка збирає кошти на меблювання відновленого осередку. Сподіваюся, разом досягнемо результату – створимо новий, навіть сучасніший простір для дітей замість того, який знищив ворог.

🇺🇦🇺🇸 Спалені книжки з друкарні Харкова, зруйновані університети й пам’ятки, понівечені праці та долі вчених і студентів. Це сьогодення української освіти й науки, спричинене російською агресією, показуємо сьогодні у Вашингтоні. Наочно – у вигляді виставок, свідчень – на полях заходу «Українсько-американське партнерство в освіті та науці: сильніші разом», організованого Посольством України у США, Національною академією наук США спільно з Українським інститутом, МЗС України, Ukraine House, Фондом Президента України, МОН України.

Під час війни на винищення й руйнування – а саме таку веде росія – гинуть не лише люди, хоч це й найголовніше. Страждають розвиток і перспективи всього суспільства. Кожен удар по школі, університету, бібліотеці не тільки руйнує, а й відкидає на роки назад.

Але ми давно вирішили: не можемо дозволити собі розкіш чекати перемоги для відбудови. Щоб справді перемогти – передусім у цивілізаційному плані – нам треба відбудовувати життя зараз. Ми хочемо не просто зберегти територію. А зберегти на ній розвиток, науку, культуру.

🤝 Ось чому таке важливе освітнє партнерство між Україною та США. Ми раді можливості побудувати міцніші, прямі мости між нашими школами, університетами, науковими лабораторіями.

Коли питають, чим іще можна допомогти Україні, окрім дуже потрібної нам ППО, моя відповідь – поширенням нашої культури і знань про нас, нашу науку та історію.

🎓 П'ятдесят років тому Український науковий інститут Гарвардського університету став першим закладом, який займався вивченням історії та культури України. Але потім чимало американських університетів наслідували цей приклад, відкриваючи українські курси та стипендії з україністики. Дякую та сподіваюся, що їх буде все більше.

Розуміти Україну зараз – це краще розуміти весь світ. Бо багато українців творили світову й, зокрема, американську науку та культуру – від авіаконструктора Ігоря Сікорського до лауреата Нобелівської премії з економіки Саймона Кузнеця чи одного з діячів голлівудського кінематографа Луїса Барта Маєра, який народився під Києвом і заснував у США Академію кінематографічних мистецтв і наук та компанію Metro-Goldwyn-Mayer.

📚 Поширення знань і правди – це ще одна перемога над агресією, над руйнуванням, над хаосом. Знак для всіх сучасних варварів: людство більше не повернеться назад, у темряву та печери, хоч би як комусь цього хотілося.

🏥 Російська атака на хворих дітей з усієї України, які лікувалися в «Охматдиті», удари загарбника по Київщині, Дніпропетровщині, що забрали життя 44 дорослих і 5 дітей, – на обговоренні у Вашингтоні. На полях саміту НАТО. І на нашій зустрічі з колегами – першими леді та джентльменами світу.

Поки не зупинений агресор, діти в небезпеці. Не лише українські. Всі. Навіть якщо не всі дорослі світу це розуміють. Ми в нашій спільноті розуміємо. Ба більше, багато її учасників уже безпосередньо рятували українських дітей, вивозячи їх у перші місяці навали до своїх країн на лікування.

🇺🇦 Тему четвертого Саміту перших леді та джентльменів, який відбудеться в Києві восени, ще на початку червня ми визначили саме як «Безпека дітей». В усьому світі. Йтиметься про безпеку у воєнній ситуації, у якій, наприклад, опинилася Україна, – коли на дітей полюють воєнні злочинці загарбника. Але й про безпеку в ніби «мирному» житті – у родині, де теж буває місце насильству, у школі, де може спіткати булінг, в інтернеті, де легко зустріти хейт і дезінформацію.

Кожній і кожному з моїх колег – людям з активною громадською позицією – є що сказати з власного професійного, громадського і навіть батьківського досвіду. Кожен обере собі найближчу тему. Але наша спільнота ніколи не обмежується лише словами: у минулі роки на Саміті ми зібрали кошти на швидкі для України, започаткували медичне партнерство між українськими та закордонними кініками. Продовжуємо діяти. Бо найкраща відповідь на атаки, якими нас хочуть зупинити й паралізувати, – дія.

🦼Понад 300 тисяч українців офіційно отримали статус особи з інвалідністю з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Більш як вісім мільйонів громадян України – люди старшого віку та мають відповідні складнощі в повсякденному житті. Ще сім мільйонів українців – це діти, які ще не все можуть.

👉 Виходить, щонайменше третина населення особливо потребує інклюзивного простору та можливостей. Особливо, адже насправді в певний момент життя кожен із нас їх потребує.

Саме тому ще у 2020 році я ініціювала «Велику розмову про безбар’єрність» – це було опитування на державному порталі «Дія», у якому  взяли участь понад 50 тисяч українців. Усе найважливіше врахувала потім державна Стратегія безбар’єрності до 2030 року – дорожня карта зі створення країни, комфортної для всіх. Адже на меті – безбар’єрність в усіх її проявах: фізична, інформаційна, суспільна, цифрова, освітня, економічна.
Тому під час усіх закордонних візитів збираю по світу корисний для втілення стратегії досвід.

🇺🇸 Сьогодні у США – це зустріч з активістами SEEC, організації, яка допомагає людям з інвалідністю самостійно та повноцінно жити в суспільстві – мешкати в окремому житлі, вчитися, працювати, розважатися.

Під час круглого столу з Карен Лі, виконавчою директоркою SEEC, та Керол Бітті, секретаркою з питань інвалідності штату Меріленд, дізналася, як працює мережа помічників, які допомагають людям з інвалідністю впоратися з повсякденними викликами та вселяють віру в себе і свої можливості.

🫂 Україна лише запроваджує проєкти з підтриманого проживання – коли людина з інвалідністю вчиться мешкати окремо. Тож для нас особливо цінні поради в цьому напрямі.

Розповіла про наш український досвід і прагнення створити найкраще середовище для людей будь-якого фізичного стану та віку. Наше суспільство вийде з нав’язаної росією війни більш загартованим, але й більш людяним – бо робимо все для цього.