Часто можна почути, що війна притуплює відчуття, робить трагедії звичними, а людей – черствішими. На щастя, не завжди. Бо весь український досвід свідчить, що радше навпаки. Коли обороняєш життя, якому загрожує небезпека, його цінність, навпаки, відчувається загострено.
📊 Нещодавнє опитування стало несподіванкою навіть для мене. 83% українців називають безбар’єрність новою цінністю для країни. Це щось геть нове у свідомості людей. Адже за понад два роки російських атак усі зіткнулися з необхідністю бігти до укриття. Нести на руках дітей чи стареньких. Підійматися на високі поверхи без світла. Евакуюватися. Рятуватися й рятувати близьких будь-якого віку і з будь-яким станом здоров’я.
Коли перед російським вторгненням ми починали розмову про безбар’єрність, доводилося роз’яснювати, що ЦЕ ПОТРІБНО ВСІМ, бо кожен може бути хворим, немічним, просто розгубленим. Тепер, на жаль, всі ПІЗНАЛИ ЦЕ НА СОБІ.
📈І вже не 10%, як перед вторгненням, а 24% кажуть, що вже створюють, як можуть, безбар’єрність навколо себе. 63% вважають, що це повинна робити держава. Про це свідчать дані дослідження, проведеного за підтримки ЮНІСЕФ. Правда в тому, що безбар’єрність маємо створювати таки разом – свідоме суспільство та свідома держава. Поодинці ніхто не впорається.
🔎 Активно вивчаємо й упроваджуємо закордонний досвід: від переобладнання всього простору Парижа відповідно до потреб гостей Олімпіади та Паралімпіади до реабілітаційних практик Норвегії, США, Великої Британії, від організації працевлаштування людей з інвалідністю в Естонії до литовської системи оцінювання після травм.
📍 Сьогодні про найкращі світові практики безбар’єрності профільні міністри та експерти розповідали на засіданні Ради з прав людини, гендерної рівності та різноманіття при Міністерстві закордонних справ України. Зокрема, було презентовано досвід Канади та Данії. Захід був присвячений міжнародній підтримці інклюзивності та безбар’єрності в Україні в умовах війни.
Сподіваюся скоро побачити всі ці рішення втіленими в нашій країні.
🤝 Вдячна всім міжнародним друзям, які діляться знаннями та ресурсами, щоб Україна й українці змогли відновитися після пережитого й мали краще життя – без бар’єрів та обмежень.
📊 Нещодавнє опитування стало несподіванкою навіть для мене. 83% українців називають безбар’єрність новою цінністю для країни. Це щось геть нове у свідомості людей. Адже за понад два роки російських атак усі зіткнулися з необхідністю бігти до укриття. Нести на руках дітей чи стареньких. Підійматися на високі поверхи без світла. Евакуюватися. Рятуватися й рятувати близьких будь-якого віку і з будь-яким станом здоров’я.
Коли перед російським вторгненням ми починали розмову про безбар’єрність, доводилося роз’яснювати, що ЦЕ ПОТРІБНО ВСІМ, бо кожен може бути хворим, немічним, просто розгубленим. Тепер, на жаль, всі ПІЗНАЛИ ЦЕ НА СОБІ.
📈І вже не 10%, як перед вторгненням, а 24% кажуть, що вже створюють, як можуть, безбар’єрність навколо себе. 63% вважають, що це повинна робити держава. Про це свідчать дані дослідження, проведеного за підтримки ЮНІСЕФ. Правда в тому, що безбар’єрність маємо створювати таки разом – свідоме суспільство та свідома держава. Поодинці ніхто не впорається.
🔎 Активно вивчаємо й упроваджуємо закордонний досвід: від переобладнання всього простору Парижа відповідно до потреб гостей Олімпіади та Паралімпіади до реабілітаційних практик Норвегії, США, Великої Британії, від організації працевлаштування людей з інвалідністю в Естонії до литовської системи оцінювання після травм.
📍 Сьогодні про найкращі світові практики безбар’єрності профільні міністри та експерти розповідали на засіданні Ради з прав людини, гендерної рівності та різноманіття при Міністерстві закордонних справ України. Зокрема, було презентовано досвід Канади та Данії. Захід був присвячений міжнародній підтримці інклюзивності та безбар’єрності в Україні в умовах війни.
Сподіваюся скоро побачити всі ці рішення втіленими в нашій країні.
🤝 Вдячна всім міжнародним друзям, які діляться знаннями та ресурсами, щоб Україна й українці змогли відновитися після пережитого й мали краще життя – без бар’єрів та обмежень.
❤187😢9👍6
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
🇺🇦 Звернулася сьогодні до учасників Ради з прав людини, гендерної рівності та різноманіття при Міністерстві закордонних справ України. На цьому засіданні обговорювали виклики у сфері безбарʼєрності, спричинені війною.
🤝 Вдячна всім учасникам і з боку України, і з боку міжнародних партнерів за єдине розуміння, відображене у відповідній заяві: безбар’єрне суспільство – один із пріоритетів для демократичної української держави, у якій життя та гідність людини є найвищими цінностями. Особливо під час війни.
І щоб розбудовувати таку країну, маємо продовжувати залучати експертів і громадськість, шукати сучасні доказові практики, навчатися та навчати інших. Бо це вже розмова не про інклюзію для окремих категорій людей. Це про гідне життя для всіх у нашій країні.
🤝 Вдячна всім учасникам і з боку України, і з боку міжнародних партнерів за єдине розуміння, відображене у відповідній заяві: безбар’єрне суспільство – один із пріоритетів для демократичної української держави, у якій життя та гідність людини є найвищими цінностями. Особливо під час війни.
І щоб розбудовувати таку країну, маємо продовжувати залучати експертів і громадськість, шукати сучасні доказові практики, навчатися та навчати інших. Бо це вже розмова не про інклюзію для окремих категорій людей. Це про гідне життя для всіх у нашій країні.
❤227👍7😢3
Людина, чий життєвий шлях і громадська діяльність стали прикладом стійкості для кількох поколінь українців.
🎙 Мирослав Маринович, український дисидент і політв'язень часів СРСР, засновник і голова амністійного руху в Україні, став гостем сезону «Наука стійкості» подкасту «Простими словами» від The Village Україна, що виходить у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?»
Пан Маринович провів десять років у засланні, де все було в найкращих традиціях радянської репресивної машини. Однак йому вдавалося зберігати гідність та опановувати ненависть навіть у найскладніших випробуваннях. Ось кілька його важливих тез про це:
💬 «Стримуючи свою ненависть, ти не робиш подарунок тому, кого ненавидиш, ти робиш подарунок собі, бо не дозволяєш собі впасти в цю пастку. Тому дуже важливо себе зупинити й витягнути себе – це наш обов'язок».
💬 «У спогадах багатьох воїнів УПА є ця думка, це внутрішнє правило: «Ми воюємо з ворогом не тому, що ми його ненавидимо, а тому, що ми любимо тих, хто у нас за спиною, тих, кого ми захищаємо. Це та різниця у словах, яка робить величезну різницю у ментальному настрої людини».
💬 «Власний вибір дає мир у душі. І навіть коли в таборі були різні ситуації, були моменти депресії, то вони не стосувалися оцього головного вибору. Бо вибір давав відчуття, що я йду правильним шляхом».
Так філософ окреслює й вибір українців опиратися росії. «Ми обрали правильний шлях, ми на боці добра. І в тому сенсі в нас є мир у душі. Це той дивний випадок, коли мир у душі може бути в час війни», – стверджує він.
Конспект інтерв'ю тут: https://www.village.com.ua/village/knowledge/podcast/351697-prostimy-slovami-4-ep10
Розмову можна прослухати на всіх подкаст-платформах:
▫️ Apple Podcasts – https://apple.co/4c0N1qE
▫️ SoundCloud – https://bit.ly/4bhlq3v
▫️ Spotify – https://spoti.fi/4c9M4fo
▫️ YouTube – https://www.youtube.com/watch?v=pPE6PZ7JfKY&t=616s
🎙 Мирослав Маринович, український дисидент і політв'язень часів СРСР, засновник і голова амністійного руху в Україні, став гостем сезону «Наука стійкості» подкасту «Простими словами» від The Village Україна, що виходить у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?»
Пан Маринович провів десять років у засланні, де все було в найкращих традиціях радянської репресивної машини. Однак йому вдавалося зберігати гідність та опановувати ненависть навіть у найскладніших випробуваннях. Ось кілька його важливих тез про це:
💬 «Стримуючи свою ненависть, ти не робиш подарунок тому, кого ненавидиш, ти робиш подарунок собі, бо не дозволяєш собі впасти в цю пастку. Тому дуже важливо себе зупинити й витягнути себе – це наш обов'язок».
💬 «У спогадах багатьох воїнів УПА є ця думка, це внутрішнє правило: «Ми воюємо з ворогом не тому, що ми його ненавидимо, а тому, що ми любимо тих, хто у нас за спиною, тих, кого ми захищаємо. Це та різниця у словах, яка робить величезну різницю у ментальному настрої людини».
💬 «Власний вибір дає мир у душі. І навіть коли в таборі були різні ситуації, були моменти депресії, то вони не стосувалися оцього головного вибору. Бо вибір давав відчуття, що я йду правильним шляхом».
Так філософ окреслює й вибір українців опиратися росії. «Ми обрали правильний шлях, ми на боці добра. І в тому сенсі в нас є мир у душі. Це той дивний випадок, коли мир у душі може бути в час війни», – стверджує він.
Конспект інтерв'ю тут: https://www.village.com.ua/village/knowledge/podcast/351697-prostimy-slovami-4-ep10
Розмову можна прослухати на всіх подкаст-платформах:
▫️ Apple Podcasts – https://apple.co/4c0N1qE
▫️ SoundCloud – https://bit.ly/4bhlq3v
▫️ Spotify – https://spoti.fi/4c9M4fo
▫️ YouTube – https://www.youtube.com/watch?v=pPE6PZ7JfKY&t=616s
❤204👍13😢2
🥙 Кожна дитина має право на здоровий, поживний і смачний обід у школі. Це мета Коаліції шкільного харчування, яка об’єднала вже 100 країн. Україна долучилася до неї наприкінці минулого року, бо її цілі повністю збігаються з метою нашої реформи шкільного харчування.
До повномасштабного російського нападу це було бажання створити для дітей корисне меню. Але на тлі нападу ми поставили собі ще більшу мету – захистити життя й освіту дітей, підтримати родини, дати їм сили пережити війну та розвиватися попри неї.
І сьогодні пишаюся тим, який великий шлях ми пройшли. Відбулося оновлення нормативної бази. Модернізовані старі кухні. Побудована унікальна фабрика-кухня в Бучі. Сотні кухарів і управлінців підвищили кваліфікацію. Якісне харчування з’явилося навіть там, де учні роками не мали доступу до гарячих обідів.
🤝 Дякую команді реформи, профільним міністерствам за те, що продовжуєте втілювати реформу – суспільно важливий, ба більше, дитячий проєкт – у такий складний для нашої країни час.
🌏 Окрема подяка міжнародним друзям: реалізація змін у регіонах не була б можливою без їхньої підтримки – надто важко оборонятися й розвиватися водночас.
📍 Команда реформи вперше в Україні провела захід уже в межах Коаліції, презентувавши міжнародним партнерам дослідження School Meals Case Study: Ukraine (за підтримки Дослідницького консорціуму шкільного здоров'я та харчування, Представництва ЮНІСЕФ в Україні, Бюро ВООЗ в Україні та Всесвітньої продовольчої програми ООН).
📈 Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко, заступник міністра освіти і науки України Андрій Сташків, заступниця міністра економіки Надія Бігун, керівник команди реформи Орест Степаняк разом із представниками Запорізької, Одеської, Київської, Львівської ОВА поділилися нашим успішним досвідом, накопиченим за чотири роки.
🍽 Аби реформу можна було буквально спробувати на смак, вже традицією стало готувати на її заходах ті самі страви, які подаємо школярам. Борщем полтавським, ризото, нагетсами та сирниками частували сьогодні кухарі першої в Україні фабрики-кухні з Бучі.
Сподіваюся, що восени, коли Україна вперше прийматиме регіональний саміт Коаліції, у «меню»реформи будуть нові успіхи та здобутки.
До повномасштабного російського нападу це було бажання створити для дітей корисне меню. Але на тлі нападу ми поставили собі ще більшу мету – захистити життя й освіту дітей, підтримати родини, дати їм сили пережити війну та розвиватися попри неї.
І сьогодні пишаюся тим, який великий шлях ми пройшли. Відбулося оновлення нормативної бази. Модернізовані старі кухні. Побудована унікальна фабрика-кухня в Бучі. Сотні кухарів і управлінців підвищили кваліфікацію. Якісне харчування з’явилося навіть там, де учні роками не мали доступу до гарячих обідів.
🤝 Дякую команді реформи, профільним міністерствам за те, що продовжуєте втілювати реформу – суспільно важливий, ба більше, дитячий проєкт – у такий складний для нашої країни час.
🌏 Окрема подяка міжнародним друзям: реалізація змін у регіонах не була б можливою без їхньої підтримки – надто важко оборонятися й розвиватися водночас.
📍 Команда реформи вперше в Україні провела захід уже в межах Коаліції, презентувавши міжнародним партнерам дослідження School Meals Case Study: Ukraine (за підтримки Дослідницького консорціуму шкільного здоров'я та харчування, Представництва ЮНІСЕФ в Україні, Бюро ВООЗ в Україні та Всесвітньої продовольчої програми ООН).
📈 Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко, заступник міністра освіти і науки України Андрій Сташків, заступниця міністра економіки Надія Бігун, керівник команди реформи Орест Степаняк разом із представниками Запорізької, Одеської, Київської, Львівської ОВА поділилися нашим успішним досвідом, накопиченим за чотири роки.
🍽 Аби реформу можна було буквально спробувати на смак, вже традицією стало готувати на її заходах ті самі страви, які подаємо школярам. Борщем полтавським, ризото, нагетсами та сирниками частували сьогодні кухарі першої в Україні фабрики-кухні з Бучі.
Сподіваюся, що восени, коли Україна вперше прийматиме регіональний саміт Коаліції, у «меню»реформи будуть нові успіхи та здобутки.
❤234👍11😢3
💭 «Коли йду вулицею, часто чую фразу “Дивись: пірат!”. У мене порушення зору. Правого ока немає, а ліве фактично зшивали по частинах, – розповідає Родіон Тристан, ветеран. – Я погано бачу й іноді можу не зовсім добре орієнтуватися. Наприклад, коли заходжу зі світлого приміщення в темне. Не треба хапати мене за руку та намагатися провести. Усвідомте: якщо знадобиться допомога, я про це скажу».
💻 Як коректно взаємодіяти з ветеранами й ветеранками, які мають помітну інвалідність, розповідаємо в четвертій серії освітнього серіалу «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія». Його можна переглянути на платформі Дія.Освіта або на ютуб-каналі «Ти як?».
Поводитися так само, як і з будь-якою іншою людиною, – ось головний принцип спілкування. Особливі дії можуть знадобитися лише для того, щоб зробити час, проведений разом, більш зручним і комфортним для обох співрозмовників.
📍 Якщо ветеран із порушеннями зору дозволив себе провести, достатньо підставити лікоть для опори, заздалегідь спитавши, з якого боку краще стати.
📍 З військовим, який погано чує, варто говорити голосніше, але в жодному разі не кричати. І звертатися безпосередньо до людини, навіть якщо їй допомагає перекладач жестової мови.
📍 А якщо незнайома чи малознайома людина пожартувала про свою інвалідність і вас це спантеличило, варто чесно сказати, що це було неочікувано і ви не знаєте, як реагувати.
Такий жарт може свідчити про те, що ветеран чи ветеранка бачить у вас людину, якій можна довіряти. А це дуже цінно.
Освітній серіал створено з ініціативи Мінцифри в межах комунікаційної кампанії «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я. Він є продовженням розділу «Довідника безбар’єрності» – гіда з коректної комунікації.
💻 Як коректно взаємодіяти з ветеранами й ветеранками, які мають помітну інвалідність, розповідаємо в четвертій серії освітнього серіалу «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія». Його можна переглянути на платформі Дія.Освіта або на ютуб-каналі «Ти як?».
Поводитися так само, як і з будь-якою іншою людиною, – ось головний принцип спілкування. Особливі дії можуть знадобитися лише для того, щоб зробити час, проведений разом, більш зручним і комфортним для обох співрозмовників.
📍 Якщо ветеран із порушеннями зору дозволив себе провести, достатньо підставити лікоть для опори, заздалегідь спитавши, з якого боку краще стати.
📍 З військовим, який погано чує, варто говорити голосніше, але в жодному разі не кричати. І звертатися безпосередньо до людини, навіть якщо їй допомагає перекладач жестової мови.
📍 А якщо незнайома чи малознайома людина пожартувала про свою інвалідність і вас це спантеличило, варто чесно сказати, що це було неочікувано і ви не знаєте, як реагувати.
Такий жарт може свідчити про те, що ветеран чи ветеранка бачить у вас людину, якій можна довіряти. А це дуже цінно.
Освітній серіал створено з ініціативи Мінцифри в межах комунікаційної кампанії «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я. Він є продовженням розділу «Довідника безбар’єрності» – гіда з коректної комунікації.
❤248😢16👍8
🇦🇪 Одна з 10 найбільших мечетей планети – Велика мечеть шейха Заїда, розташована в столиці ОАЕ Абу-Дабі. Ця споруда одночасно вміщує понад 40 тисяч людей, а розстелений у ній килим офіційно найбільший у світі: має площу 5627 м² і вагу 47 тонн.
Згідно з ідеєю проєкту, мечеть буквально об’єднує світ, бо для неї використано матеріали й технології з різних країн, зокрема з Великої Британії, Греції, Індії, Італії, Китаю, Північної Македонії, Малайзії, Німеччини, Нової Зеландії, ОАЕ, Пакистану, Туреччини тощо.
Ця велична будівля є не лише релігійною пам’яткою, але й найпопулярнішим туристичним місцем для відвідувачів з усього світу. Тутешні екскурсії для туристів також незвичайні: їх проводять за допомогою технологій доповненої реальності через мультимедійні пристрої El-Delleel.
🇺🇦 Пишаюся, що серед 14 доступних тут мов відтепер – українська, в межах проєкту з українізації провідних пам’яток світу. Вдячна за підтримку ініціативи та співпрацю Посольству України в ОАЕ та нашим еміратським партнерам.
Відтепер українська мова звучить вже у 85 історичних і культурних пам’ятках у 46 країнах.
🎧 Дуже важливо, що одна з провідних пам’яток ОАЕ заговорить українською та зробить порозуміння й співпрацю між нашими народами ще глибшими. Водночас переконана, що українська мова як одна з найбільш милозвучних мов світу стане додатковою прикрасою Великої мечеті шейха Заїда.
Згідно з ідеєю проєкту, мечеть буквально об’єднує світ, бо для неї використано матеріали й технології з різних країн, зокрема з Великої Британії, Греції, Індії, Італії, Китаю, Північної Македонії, Малайзії, Німеччини, Нової Зеландії, ОАЕ, Пакистану, Туреччини тощо.
Ця велична будівля є не лише релігійною пам’яткою, але й найпопулярнішим туристичним місцем для відвідувачів з усього світу. Тутешні екскурсії для туристів також незвичайні: їх проводять за допомогою технологій доповненої реальності через мультимедійні пристрої El-Delleel.
🇺🇦 Пишаюся, що серед 14 доступних тут мов відтепер – українська, в межах проєкту з українізації провідних пам’яток світу. Вдячна за підтримку ініціативи та співпрацю Посольству України в ОАЕ та нашим еміратським партнерам.
Відтепер українська мова звучить вже у 85 історичних і культурних пам’ятках у 46 країнах.
🎧 Дуже важливо, що одна з провідних пам’яток ОАЕ заговорить українською та зробить порозуміння й співпрацю між нашими народами ще глибшими. Водночас переконана, що українська мова як одна з найбільш милозвучних мов світу стане додатковою прикрасою Великої мечеті шейха Заїда.
❤282👍29😢3