🇺🇦 Національна премія України імені Тараса Шевченка. 211-та річниця від дня народження поета. Вітаємо й дякуємо всім цьогорічним лауреатам премії: режисерові-постановнику Василю Вовкуну, поетові Юрію Іздрику, художниці Жанні Кадировій, журналістові Павлу Казаріну, майстрам петриківського розпису Валентині Карпець-Єрмолаєвій, Андрію Пікушу, Марії Пікуш, Наталії Рибак, скрипальці Богдані Півненко, режисерові Олександру Саніну, операторові Сергію Михальчуку, композиторці Аллі Загайкевич, композиторові Олександру Шимку.
🤝 Дякуємо всім нашим митцям і діячам культури, які попри все знаходять у собі сили, щоб творити для людей. Творити те, що дає захист кожному українському серцю, коли важко, коли страшно, коли боляче. Творити те, що оберігає нашу ідентичність, те, що ніколи не зможуть у нас забрати. Те, що об’єднує українців сьогодні. На фронті, у наших містах, містечках чи селах – ми знаходимо хвилини й можливості, аби прочитати наші книжки, послухати нашу музику, доторкнутися до свого, українського, мистецтва.
🇺🇦🇺🇦🇺🇦
🤝 Дякуємо всім нашим митцям і діячам культури, які попри все знаходять у собі сили, щоб творити для людей. Творити те, що дає захист кожному українському серцю, коли важко, коли страшно, коли боляче. Творити те, що оберігає нашу ідентичність, те, що ніколи не зможуть у нас забрати. Те, що об’єднує українців сьогодні. На фронті, у наших містах, містечках чи селах – ми знаходимо хвилини й можливості, аби прочитати наші книжки, послухати нашу музику, доторкнутися до свого, українського, мистецтва.
🇺🇦🇺🇦🇺🇦
❤354👍41😢8
Потрапити в полон можуть як військові, так і цивільні. Російська тактика ведення війни однаково жорстока до всіх: неволя та катування, нелюдські умови утримання, залякування й помста. Тотальний сторонній контроль над життям і відсутність можливості захистити себе позначаються на стані кожного й кожної, хто пережив полон.
🫂 Про те, як спілкуватися з людьми, які були в полоні, як коректно підтримати й допомогти повернутися до звичного життя, розповідає сьомий епізод освітнього серіалу «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія». Його можна подивитися на платформі «Дія.Освіта» або на YouTube-каналі «Ти як?».
💭 «Найбільше після звільнення з полону хотілося навіть не поговорити з рідними, а
побачити їх. Бо в якийсь момент я піймав себе на думці, що не можу пригадати обличчя та голоси. Це реально страшно. А ще найпершими проявляються негативні емоції, стани невизначеності, втрати якоїсь рішучості, страх банальних речей, як-от зайти просто до когось у кабінет», – розповідає Данило Кравець, військовослужбовець, звільнений з полону, один із героїв епізоду.
У ньому виокремлюють такі ключові аспекти, про які варто памʼятати під час комунікації:
📍 Одразу після звільнення людина може почуватися самотньою та безпорадною, не мати віри у світ та в себе.
📍 Часто стираються часові межі: минуле плутається з майбутнім, важко визначати тривалість подій і співставляти відстані.
📍 Може з’явитися надмірна чутливість до психологічних і тілесних кордонів. Або ж навпаки: іноді звільнені з полону зовсім не відчувають меж – ні власних, ні чужих
особистих просторів.
📍 Після перенесених тортур тривалий час зберігається відчуття абсолютної
вразливості та незахищеності. Але якщо людина ігнорує прояви фізичного болю, який є наслідком перебування в полоні, на це слід звернути увагу.
📍 Одне з ключових правил взаємодії з ветеранами – пам’ятати, що співчуття та жалість – це абсолютно різні реакції. Воно поширюється і на людей, які повернулися з
полону.
Освітній серіал створено з ініціативи Мінцифри в межах комунікаційної кампанії «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я. Він є продовженням однойменного розділу «Довідника безбар’єрності» – гіда з коректної комунікації. Проєкт реалізовано за підтримки Координаційного центру із психічного здоров’я КМУ, ГО «Безбар’єрність» і Visa, яка є учасницею спільноти «Бізнес без бар’єрів».
🫂 Про те, як спілкуватися з людьми, які були в полоні, як коректно підтримати й допомогти повернутися до звичного життя, розповідає сьомий епізод освітнього серіалу «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія». Його можна подивитися на платформі «Дія.Освіта» або на YouTube-каналі «Ти як?».
💭 «Найбільше після звільнення з полону хотілося навіть не поговорити з рідними, а
побачити їх. Бо в якийсь момент я піймав себе на думці, що не можу пригадати обличчя та голоси. Це реально страшно. А ще найпершими проявляються негативні емоції, стани невизначеності, втрати якоїсь рішучості, страх банальних речей, як-от зайти просто до когось у кабінет», – розповідає Данило Кравець, військовослужбовець, звільнений з полону, один із героїв епізоду.
У ньому виокремлюють такі ключові аспекти, про які варто памʼятати під час комунікації:
📍 Одразу після звільнення людина може почуватися самотньою та безпорадною, не мати віри у світ та в себе.
📍 Часто стираються часові межі: минуле плутається з майбутнім, важко визначати тривалість подій і співставляти відстані.
📍 Може з’явитися надмірна чутливість до психологічних і тілесних кордонів. Або ж навпаки: іноді звільнені з полону зовсім не відчувають меж – ні власних, ні чужих
особистих просторів.
📍 Після перенесених тортур тривалий час зберігається відчуття абсолютної
вразливості та незахищеності. Але якщо людина ігнорує прояви фізичного болю, який є наслідком перебування в полоні, на це слід звернути увагу.
📍 Одне з ключових правил взаємодії з ветеранами – пам’ятати, що співчуття та жалість – це абсолютно різні реакції. Воно поширюється і на людей, які повернулися з
полону.
Освітній серіал створено з ініціативи Мінцифри в межах комунікаційної кампанії «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я. Він є продовженням однойменного розділу «Довідника безбар’єрності» – гіда з коректної комунікації. Проєкт реалізовано за підтримки Координаційного центру із психічного здоров’я КМУ, ГО «Безбар’єрність» і Visa, яка є учасницею спільноти «Бізнес без бар’єрів».
❤254👍40😢16
📝 «Все своє життя я присвятила навчанню дітей, допомагала їм відкривати світ через слово, літературу, творчість. Я вірила, що школа – це місце, у якому дитина має почуватися в безпеці, має право на підтримку та розвиток. А потім почалася війна», – написала в «Щоденнику стійкості» Наталія Правда, вчителька української мови та літератури із Запорізької області.
З початком повномасштабного вторгнення через прифронтове розташування громади місцеві жителі опинилися під постійними обстрілами й мусили евакуюватись або ж щодня боротися зі страхом за власне життя.
Бачачи, як учні втрачають мотивацію, як не можуть зосередитися, педагогиня відчула, що й дорослі потребують підтримки. Тому поділилася своєю історією на спеціальній сторінці «Щоденники стійкості» Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? Сторінку запустили торік разом із Радіодиктантом національної єдності як простір для рефлексії, щоб підтримувати та надихати в непрості часи.
💭 «Що для мене означає стійкість? Стійкість – це не про відсутність страху. Це про віру в те, що все можна змінити. Важливо лише не боятися попросити про допомогу та ділитися теплом із тими, хто поруч», – каже пані Наталія.
Тисячі історій про стійкість уже на платформі. Тисячі унікальних власних усвідомлень українців, що означає бути стійким чи стійкою. І одна спільна мета – вистояти всією країною в найтемніші часи. Запрошую до читання та до рефлексії.
З початком повномасштабного вторгнення через прифронтове розташування громади місцеві жителі опинилися під постійними обстрілами й мусили евакуюватись або ж щодня боротися зі страхом за власне життя.
Бачачи, як учні втрачають мотивацію, як не можуть зосередитися, педагогиня відчула, що й дорослі потребують підтримки. Тому поділилася своєю історією на спеціальній сторінці «Щоденники стійкості» Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? Сторінку запустили торік разом із Радіодиктантом національної єдності як простір для рефлексії, щоб підтримувати та надихати в непрості часи.
💭 «Що для мене означає стійкість? Стійкість – це не про відсутність страху. Це про віру в те, що все можна змінити. Важливо лише не боятися попросити про допомогу та ділитися теплом із тими, хто поруч», – каже пані Наталія.
Тисячі історій про стійкість уже на платформі. Тисячі унікальних власних усвідомлень українців, що означає бути стійким чи стійкою. І одна спільна мета – вистояти всією країною в найтемніші часи. Запрошую до читання та до рефлексії.
❤282👍38😢4
🌎 Понад 20 країн, які належать до CARICOM – Карибської співдружності, – від першого дня російської агресії щодо України рішуче засудили та засуджують це вторгнення.
У подружжів очільників цих країн є своя спільнота – Spouses of CARICOM Leaders Action Network (SCLAN), об’єднання перших леді держав Карибського басейну. Очолює її моя колега, перша леді Суринаму Мелліса Сантохі-Сіначеррі. Мала з нею відеорозмову, у якій подякувала за всю підтримку України.
🇸🇷 Вдячна за те, що пані Мелліса також долучається до заходів глобальної платформи Саміту перших леді та джентльменів, як-от той, який ми провели під час Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2024 року та присвятили безпеці дітей. А 20 листопада 2024 року моя колега взяла участь у нашій комунікаційній кампанії до Міжнародного дня дитини.
Для пані Мелліси, як і для мене та для учасників спільноти саміту, важливо якнайкраще використовувати м’яку силу для допомоги нашим країнам і всім, хто її потребує. Вдячна першій леді Суринаму за те, що представила наш саміт на щорічному заході Global Soft Power Summit, який відбувся в Лондоні минулого місяця.
👉 Тепер теж обговорили подальші спільні плани: пані Мелліса запроваджує ініціативу How We Feel, присвячену темі ментального здоров’я підлітків.
Запропонувала їй поєднати цей досвід із досвідом Саміту перших леді та джентльменів, який уже другий рік поспіль долучається та проводить масштабну комунікаційну кампанію на підтримку цієї важливої теми.
🗓 Тож у травні, коли у всьому світі традиційно розпочинається місяць обізнаності про ментальне здоров’я, маємо нагоду вже разом звернутися до України та світу з важливим посланням: піклуватися про психологічний стан не менш важливо, аніж про фізичне здоров’я.
Звичайно ж, була рада особисто запросити пані Меллісу на п’ятий саміт, який відбудеться у вересні цього року.
У подружжів очільників цих країн є своя спільнота – Spouses of CARICOM Leaders Action Network (SCLAN), об’єднання перших леді держав Карибського басейну. Очолює її моя колега, перша леді Суринаму Мелліса Сантохі-Сіначеррі. Мала з нею відеорозмову, у якій подякувала за всю підтримку України.
🇸🇷 Вдячна за те, що пані Мелліса також долучається до заходів глобальної платформи Саміту перших леді та джентльменів, як-от той, який ми провели під час Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2024 року та присвятили безпеці дітей. А 20 листопада 2024 року моя колега взяла участь у нашій комунікаційній кампанії до Міжнародного дня дитини.
Для пані Мелліси, як і для мене та для учасників спільноти саміту, важливо якнайкраще використовувати м’яку силу для допомоги нашим країнам і всім, хто її потребує. Вдячна першій леді Суринаму за те, що представила наш саміт на щорічному заході Global Soft Power Summit, який відбувся в Лондоні минулого місяця.
👉 Тепер теж обговорили подальші спільні плани: пані Мелліса запроваджує ініціативу How We Feel, присвячену темі ментального здоров’я підлітків.
Запропонувала їй поєднати цей досвід із досвідом Саміту перших леді та джентльменів, який уже другий рік поспіль долучається та проводить масштабну комунікаційну кампанію на підтримку цієї важливої теми.
🗓 Тож у травні, коли у всьому світі традиційно розпочинається місяць обізнаності про ментальне здоров’я, маємо нагоду вже разом звернутися до України та світу з важливим посланням: піклуватися про психологічний стан не менш важливо, аніж про фізичне здоров’я.
Звичайно ж, була рада особисто запросити пані Меллісу на п’ятий саміт, який відбудеться у вересні цього року.
❤319👍33😢3
Війна лишає відбитки на кожному. Психологічні можна помітити не одразу, а от фізичні не завжди сховаєш від сторонніх. Глибокі шрами, сліди опіків та інші ушкодження завжди привертають увагу.
📒 Про те, як коректно взаємодіяти з різними людьми, зокрема й зі співрозмовниками, які мають видимі травми обличчя, розповідає оновлений розділ «Довідника безбар’єрності».
Одна з основних рекомендацій – контролювати свої емоції. 👇🏻
📍 Несподівані реакції розгубленості чи співчуття можуть бути дуже незручними для співрозмовника. Тому важливо не давати таким емоціям проявлятися у вашій поведінці.
📍 Якщо ненавмисно затримали погляд, краще одразу перевести його на іншу частину обличчя або на руки. Але якщо людина помітила, що ви її роздивляєтеся, треба вибачитися та пояснити: «Не було наміру вас образити» або «Це новий досвід для мене».
📍 Спокійний тон спілкування та дотримання природної дистанції сприяють комфортній атмосфері. А відкрита поза – сигнал доброзичливості та зацікавленості – допоможе підтримати довіру.
Образити можна не лише словом, а й мімікою та поглядом. Тілесні відмінності – це частина людського різноманіття. І замість пильного розглядання зовнішності слід зосередитися на змісті розмови.
Докладніше про толерантне спілкування читайте в «Довіднику безбар’єрності» – посібнику із сучасної етики взаємодії.
📒 Про те, як коректно взаємодіяти з різними людьми, зокрема й зі співрозмовниками, які мають видимі травми обличчя, розповідає оновлений розділ «Довідника безбар’єрності».
Одна з основних рекомендацій – контролювати свої емоції. 👇🏻
📍 Несподівані реакції розгубленості чи співчуття можуть бути дуже незручними для співрозмовника. Тому важливо не давати таким емоціям проявлятися у вашій поведінці.
📍 Якщо ненавмисно затримали погляд, краще одразу перевести його на іншу частину обличчя або на руки. Але якщо людина помітила, що ви її роздивляєтеся, треба вибачитися та пояснити: «Не було наміру вас образити» або «Це новий досвід для мене».
📍 Спокійний тон спілкування та дотримання природної дистанції сприяють комфортній атмосфері. А відкрита поза – сигнал доброзичливості та зацікавленості – допоможе підтримати довіру.
Образити можна не лише словом, а й мімікою та поглядом. Тілесні відмінності – це частина людського різноманіття. І замість пильного розглядання зовнішності слід зосередитися на змісті розмови.
Докладніше про толерантне спілкування читайте в «Довіднику безбар’єрності» – посібнику із сучасної етики взаємодії.
❤259👍34😢7
🇺🇦 Вітаю національну паралімпійську збірну зі світовою першістю в парабіатлоні!
Днями у Швеції завершився фінальний етап Кубку світу IBU із цієї спортивної дисципліни. І наші спортсмени повертаються додому із 17 медалями та спеціальною нагородою «Золотий глобус» – нею за підсумками всіх етапів Кубку світу відзначили двох українських паралімпійців: Олександру Кононову та Ярослава Решетинського.
💪 Наша паралімпійська збірна – одна з найсильніших у світі. Водночас її спортсмени долають не лише особисті виклики, але й воєнні, бо ворог нищить тренувальні бази, а комусь зі спортсменів доводилося буквально виживати в окупації.
Однак кожною перемогою вони вкотре доводять усьому світові: українці здатні долати будь-які барʼєри. Дякую за це!
Днями у Швеції завершився фінальний етап Кубку світу IBU із цієї спортивної дисципліни. І наші спортсмени повертаються додому із 17 медалями та спеціальною нагородою «Золотий глобус» – нею за підсумками всіх етапів Кубку світу відзначили двох українських паралімпійців: Олександру Кононову та Ярослава Решетинського.
💪 Наша паралімпійська збірна – одна з найсильніших у світі. Водночас її спортсмени долають не лише особисті виклики, але й воєнні, бо ворог нищить тренувальні бази, а комусь зі спортсменів доводилося буквально виживати в окупації.
Однак кожною перемогою вони вкотре доводять усьому світові: українці здатні долати будь-які барʼєри. Дякую за це!
❤324👍36😢1
🌍 Онлайн-формат подій став необхідністю в часи пандемії ковіду. Сьогодні будь-які заходи, від міжнародних самітів до освітніх лекцій, дедалі частіше переходять у цифровий простір. Це зручно, економить ресурси та забезпечує доступ для ширшої аудиторії.
Але важливо, щоб цей формат був справді доступний для всіх. Як це зробити, розповідає «Гайд безбар’єрних подій», створений у межах ініціативи «Без бар’єрів». У ньому онлайн-івентам присвячено окремий розділ.
Автори виокремлюють кілька принципових аспектів:
📍 учасникам із порушеннями слуху допоможуть субтитри до відео або автоматична транскрипція виступів. Текстовий супровід дасть змогу не пропустити важливої інформації;
📍 для людей із порушеннями зору варто передбачити контрастний дизайн та альтернативні тексти для зображень. Будуть корисні додаткові презентації та діаграми в різних форматах;
📍 вебсайт і платформа для трансляції мають відповідати стандартам доступності WCAG 2.1 (докладніше – в гайді). Це забезпечить користувачеві зручну навігацію та легке користування інтерфейсами;
📍 онлайн-захід має бути сумісний із технологіями допомоги – екранними читачами та плагінами для налаштування шрифту. Завдяки цьому кожен учасник зможе адаптувати сторінку до особистих потреб.
Перевірте доступність заходу заздалегідь. Це гарантія того, що кожен зможе долучитися без перешкод. І обов’язково запропонуйте варіанти зворотного зв’язку, щоб вдосконалити наступні івенти.
Більше рекомендацій – у «Гайді безбар’єрних подій», що доступний у двох форматах: у вигляді книжки та як розділ «Довідника безбар’єрності».
Але важливо, щоб цей формат був справді доступний для всіх. Як це зробити, розповідає «Гайд безбар’єрних подій», створений у межах ініціативи «Без бар’єрів». У ньому онлайн-івентам присвячено окремий розділ.
Автори виокремлюють кілька принципових аспектів:
📍 учасникам із порушеннями слуху допоможуть субтитри до відео або автоматична транскрипція виступів. Текстовий супровід дасть змогу не пропустити важливої інформації;
📍 для людей із порушеннями зору варто передбачити контрастний дизайн та альтернативні тексти для зображень. Будуть корисні додаткові презентації та діаграми в різних форматах;
📍 вебсайт і платформа для трансляції мають відповідати стандартам доступності WCAG 2.1 (докладніше – в гайді). Це забезпечить користувачеві зручну навігацію та легке користування інтерфейсами;
📍 онлайн-захід має бути сумісний із технологіями допомоги – екранними читачами та плагінами для налаштування шрифту. Завдяки цьому кожен учасник зможе адаптувати сторінку до особистих потреб.
Перевірте доступність заходу заздалегідь. Це гарантія того, що кожен зможе долучитися без перешкод. І обов’язково запропонуйте варіанти зворотного зв’язку, щоб вдосконалити наступні івенти.
Більше рекомендацій – у «Гайді безбар’єрних подій», що доступний у двох форматах: у вигляді книжки та як розділ «Довідника безбар’єрності».
❤241👍31😢4