Переважна більшість українських підприємців вважає, що українські компанії здатні конкурувати на європейських ринках.

При цьому головними бар‘єрами для відкриття бізнесу в ЄС вони вбачають високу конкуренцію з боку вже існуючих бізнесів (36%), високі податки (29%), бюрократію (28%) та вищу оплату працівникам (27%).

Більше подробиць із дослідження стану українського бізнесу під час війни — за посиланням

Для українських бізнесів під час війни основним пріоритетом залишається збереження людей та ринків збуту.

Близько чверті українських бізнесів (23%) змогли втримати або навіть збільшити свої команди під час війни. При цьому третина компаній (33%) була змушена зменшити зайнятість/оплату працівникам.

Більше цікавого про стан українського бізнесу під час війни — за посиланням

“Ми бачимо з даних дослідження, що основними запоруками для відновлення України бізнес вбачає боротьбу з корупцією, реформування судової системи та створення привабливих умов для інвесторів. Такі запити не нові, вони були актуальні ще до війни, і залишаються в топі й зараз. При цьому українські підприємці переважно налаштовані оптимістично, і вважають, що війна стане запорукою швидкого зростання, такою собі їн’єкцією адреналіну в економіку країни”, — коментує Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research.

Повний звіт дослідження стану бізнесу доступний за посиланням.

Чверть молодих українських спеціалістів відмічають рівень винагороди як найцінніший аспект роботи. У жодній з досліджених європейських країн немає такого високого запиту на рівень винагороди.

Для порівняння, у Польщі цей показник знаходиться на рівні 17%, у Франції — 18%, а у Великобританії — 15%.

Більше про бар‘єри та драйвери у кар‘єрі міленіалів в Україні та ще 7 європейських країнах — читайте у нашому дослідженні за посиланням

Чого очікують від керівництва компаній міленіали, представники найбільшої групи на світовому ринку праці?

Побажання українців переважно зосереджуються навколо комфорту — гнучкий робочий графік, можливість віддаленої роботи. Подібні запити в топі серед молодих спеціалістів у Франції та Італії. Інші ж європейські країни мають запит на скорочений робочий час (Німеччина, Польща), розвиток та кар’єрне зростання — підтримка індивідуального кар’єрного плану, тренінги, курси, стипендії тощо (Великобританія, Франція).

Більше подробиць із дослідження кар‘єрних драйверів та бар‘єрів NextGens — за посиланням

Незважаючи на складну енергетичну та безпекову ситуацію в країні, бажання українців повернутися додому за першої можливості залишається високим.

При цьому 58% опитаних стверджують про наявність можливості залишитися проживати за кордоном, а 18% — такої можливості не мають.

Проте частка опитаних, яким важко визначитись відносно подальшого перебування за кордоном зросла в порівнянні з попередніми хвилями дослідження.

Війна змушує українських підприємців шукати нові шляхи ведення бізнесу. Більше третини компаній відзначають, що трансформувались.
З них 14% вже звершили часткову або повну галузеву транформацію, 15% опитаних бізнесів в процесі, а ще 10% відзначають, що потребують її.
Про те, яка частка бізнесів релокується за кордон, та інші подробиці про стан українського бізнесу під час війни — за посиланням

Підприємці й топменеджери найбільших компаній переходять на українську.
У листопаді 2022-го частка дорослих українців, які розмовляють українською в побуті, наблизилась до 60%. До лютого 2022-го вона становила 40%, каже засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research Євгенія Близнюк. Тенденцію переходу на українську підтримали підприємці й топменеджери.

Детальніше про це читайте у матеріалі Forbes Ukraine

Чому релокація українського бізнесу за межі країни — не катастрофа, чому регіони, що потерпають від війни, мають шанс розквітнути після перемоги та чому українські підприємці зберігають оптимізм попри купу проблем — про це розповіла Євгенія Близнюк, засновниця та директорка Gradus Research, в інтерв'ю The Page.

Чи можливе об'єднання сходу та заходу України?

«Усі дослідження, які ми проводимо, фіксують різке скорочення розбіжностей між жителями сходу та заходу України, — розповіла засновниця і директорка Gradus Research Євгенія Близнюк. — Війна «зшила» колись такі різні регіони країни, зробивши різницю у соціально-політичних настроях населення менш помітною. Українці зараз одностайні у своїй вірі в перемогу, довірі до дій влади та правильності шляху, яким рухається країна».

Більше читайте за посиланням

Більше двох третіх українців стверджують, що війна вплинула на їхнє відчуття безпеки. З них 49% відчувають небезпеку час від часу, і майже п’ята частина населення (19%) — почувають себе у небезпеці постійно чи переважну частину часу. А це, в свою чергу, впливає на те, як люди планують, переміщуються та купують.

Більше подробиць шукайте у дослідженні

Доступ до роботи й надалі залишається однією з ключових потреб українців під час війни паралельно з потребою у грошах та безпечному місці проживання.
Проте ситуація із роботою значно покращилась від початку повномасштабного вторгнення, і наразі лише третина респондентів декларують таку потребу.

Більше деталей із дослідження шукайте за посиланням

Дві третини українців вірять у економічне відновлення України після війни. Найбільш оптимістично налаштована молодь — 77% представників вікової категорії 18-24 підтримують це твердження. Люди старшого віку (55+) також активніше підтримуються таке бачення, ніж вибірка загалом — 68% проти 64%.

Більше даних із дослідження доступні за посиланням

Де живуть українці?
Переважна більшість (58%) проживає у власному помешканні. І цей показник є вищим серед тих, хто залишився на своєму місці проживання, тоді як зовнішні та внутрішні мігранти частіше проживають не у власному житлі.

Детальніше — у повному звіті дослідження за посиланням

Що в першу чергу драйвить повернення українських мігрантів з-за кордону? Безпека, бажання повернутись до звичного життя вдома, наявність житла і оплачуваної роботи в Україні, а також — любов до рідної країни.

Детальніше у повному звіті дослідження Gradus Research

Рівень працевлаштованості в Україні від початку війни стабільно зростає. Це відбувається в основному за рахунок тих, хто був працевлаштований, проте тимчасово не виконував робочих зобов'язань, а зараз повертається до активної роботи.

Детальніше за посиланням у повному звіті дослідження

Як війна вплинула на споживчі патерни українців?

⚡️Раціоналізація попиту продовжується.
⚡️Love marks і надалі працюють: сила брендів має значення.
⚡️Попит на українські бренди стабільно зростає.

“Аналізуючи ключові зміни у поведінці українських споживачів, чітко проглядається свідомий намір громадян підтримати країну та економіку, обравши товари локальних брендів. І навіть необхідність заощаджувати не зупиняє їх перед купівлею улюблених товарів у звичних місцях продажу, ще раз доводячи, що бренд зараз важливий як ніколи - навіть важливіший, ніж був до війни. Люди планують покупки, тому важливо попадати в їх план/список і не розраховувати на спонтанне рішення біля полиці”, — коментує Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research.

Більше цифр та інсайтів із нашого нового дослідження Споживчих трендів 2023 — за посиланням

Обставини, в яких опинилися українці, спричинені війною, штовхають їх до ще більшої раціональності у споживання. А отже — купувати дешевші бренди. При цьому майже п’ята
частина населення (18%) може собі дозволити купувати більш дорогі бренди.

Із якими споживчими трендами ми заходимо у 2023? Читайте за посиланням

Нещодавнє дослідження споживчої поведінки українців від Gradus Research показало, що переважна більшість українських споживачів робить повсякденні покупки у місцях продажу брендованої продукції — супермаркетах чи магазинах.

Більше інсайтів про споживчі тренди — за посиланням

Підтримка українських виробників є важливим фактором вибору для більшості українців ще від початку повномасштабної війни росії проти України. 56% опитаних почали купувати нові бренди під час війни, щоб підтримати українських виробників. Інший фактор, що впливає на такий вибір споживачів — можливість заощадити.

Детальніше про зміни купівельної поведінки, спровоковані війною — за посиланням

Близько половини українців залишаються вірними улюбленим точкам продажу, незважаючи на можливі логістичні складнощі, спричинені війною. Тоді як 41% споживачів не прив'язуються до звичних місць.

Більше споживчих трендів, із якими ми заходимо у 2023 — за посиланням