Війна змушує українських підприємців шукати нові шляхи ведення бізнесу. Більше третини компаній відзначають, що трансформувались.
З них 14% вже звершили часткову або повну галузеву транформацію, 15% опитаних бізнесів в процесі, а ще 10% відзначають, що потребують її.
Про те, яка частка бізнесів релокується за кордон, та інші подробиці про стан українського бізнесу під час війни — за посиланням

Підприємці й топменеджери найбільших компаній переходять на українську.
У листопаді 2022-го частка дорослих українців, які розмовляють українською в побуті, наблизилась до 60%. До лютого 2022-го вона становила 40%, каже засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research Євгенія Близнюк. Тенденцію переходу на українську підтримали підприємці й топменеджери.

Детальніше про це читайте у матеріалі Forbes Ukraine

Чому релокація українського бізнесу за межі країни — не катастрофа, чому регіони, що потерпають від війни, мають шанс розквітнути після перемоги та чому українські підприємці зберігають оптимізм попри купу проблем — про це розповіла Євгенія Близнюк, засновниця та директорка Gradus Research, в інтерв'ю The Page.

Чи можливе об'єднання сходу та заходу України?

«Усі дослідження, які ми проводимо, фіксують різке скорочення розбіжностей між жителями сходу та заходу України, — розповіла засновниця і директорка Gradus Research Євгенія Близнюк. — Війна «зшила» колись такі різні регіони країни, зробивши різницю у соціально-політичних настроях населення менш помітною. Українці зараз одностайні у своїй вірі в перемогу, довірі до дій влади та правильності шляху, яким рухається країна».

Більше читайте за посиланням

Більше двох третіх українців стверджують, що війна вплинула на їхнє відчуття безпеки. З них 49% відчувають небезпеку час від часу, і майже п’ята частина населення (19%) — почувають себе у небезпеці постійно чи переважну частину часу. А це, в свою чергу, впливає на те, як люди планують, переміщуються та купують.

Більше подробиць шукайте у дослідженні

Доступ до роботи й надалі залишається однією з ключових потреб українців під час війни паралельно з потребою у грошах та безпечному місці проживання.
Проте ситуація із роботою значно покращилась від початку повномасштабного вторгнення, і наразі лише третина респондентів декларують таку потребу.

Більше деталей із дослідження шукайте за посиланням

Дві третини українців вірять у економічне відновлення України після війни. Найбільш оптимістично налаштована молодь — 77% представників вікової категорії 18-24 підтримують це твердження. Люди старшого віку (55+) також активніше підтримуються таке бачення, ніж вибірка загалом — 68% проти 64%.

Більше даних із дослідження доступні за посиланням

Де живуть українці?
Переважна більшість (58%) проживає у власному помешканні. І цей показник є вищим серед тих, хто залишився на своєму місці проживання, тоді як зовнішні та внутрішні мігранти частіше проживають не у власному житлі.

Детальніше — у повному звіті дослідження за посиланням

Що в першу чергу драйвить повернення українських мігрантів з-за кордону? Безпека, бажання повернутись до звичного життя вдома, наявність житла і оплачуваної роботи в Україні, а також — любов до рідної країни.

Детальніше у повному звіті дослідження Gradus Research

Рівень працевлаштованості в Україні від початку війни стабільно зростає. Це відбувається в основному за рахунок тих, хто був працевлаштований, проте тимчасово не виконував робочих зобов'язань, а зараз повертається до активної роботи.

Детальніше за посиланням у повному звіті дослідження

Як війна вплинула на споживчі патерни українців?

⚡️Раціоналізація попиту продовжується.
⚡️Love marks і надалі працюють: сила брендів має значення.
⚡️Попит на українські бренди стабільно зростає.

“Аналізуючи ключові зміни у поведінці українських споживачів, чітко проглядається свідомий намір громадян підтримати країну та економіку, обравши товари локальних брендів. І навіть необхідність заощаджувати не зупиняє їх перед купівлею улюблених товарів у звичних місцях продажу, ще раз доводячи, що бренд зараз важливий як ніколи - навіть важливіший, ніж був до війни. Люди планують покупки, тому важливо попадати в їх план/список і не розраховувати на спонтанне рішення біля полиці”, — коментує Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research.

Більше цифр та інсайтів із нашого нового дослідження Споживчих трендів 2023 — за посиланням

Обставини, в яких опинилися українці, спричинені війною, штовхають їх до ще більшої раціональності у споживання. А отже — купувати дешевші бренди. При цьому майже п’ята
частина населення (18%) може собі дозволити купувати більш дорогі бренди.

Із якими споживчими трендами ми заходимо у 2023? Читайте за посиланням

Нещодавнє дослідження споживчої поведінки українців від Gradus Research показало, що переважна більшість українських споживачів робить повсякденні покупки у місцях продажу брендованої продукції — супермаркетах чи магазинах.

Більше інсайтів про споживчі тренди — за посиланням

Підтримка українських виробників є важливим фактором вибору для більшості українців ще від початку повномасштабної війни росії проти України. 56% опитаних почали купувати нові бренди під час війни, щоб підтримати українських виробників. Інший фактор, що впливає на такий вибір споживачів — можливість заощадити.

Детальніше про зміни купівельної поведінки, спровоковані війною — за посиланням

Близько половини українців залишаються вірними улюбленим точкам продажу, незважаючи на можливі логістичні складнощі, спричинені війною. Тоді як 41% споживачів не прив'язуються до звичних місць.

Більше споживчих трендів, із якими ми заходимо у 2023 — за посиланням

Покупки більшості українців чітко сплановані, і лише 15% споживачів приймають рішення про купівлю товару безпосререднього у точці продажу, тобто
купують його спонтанно.

Про це говорять результати нашого дослідження споживчої поведінки під час війни, з якими ви можете ознайомитись за посиланням

Цей рік приніс нам не найрадісніші теми для досліджень. Чи могли б ми колись подумати, що доведеться питати, які емоції відчувають люди під час війни, або цікавитись самим лише фактом, чи працює бізнес?

Але водночас нас переповнює вдячність і гордість за причетність до дослідження змін, що відбувались протягом року з українським суспільством та бізнесом, і тривають далі.

Поряд із важкими випробуваннями війни ми побачили історію усвідомлення спільних цінностей, зростання взаємної довіри, втілення надзвичайної стійкості, винахідливості, працьовитості. Тому у нас немає сумнівів — які б виклики не приніс 2023, українці впораються 💛💙

Команда Gradus Research бажає всім світлих і теплих свят поруч із найдорожчими 🌟

Якщо ви вже в робочому настрої і раптом пропустили інтерв'ю Євгенії Близнюк, засновниці та директорки Gradus Research, про те, як війна вплинула на український бізнес — є чудовий привід його прочитати, бо воно увійшло до Топ-5 інтерв’ю The Page 2022 року.

⚡️Спойлер: фактично релокація — це вихід українського бізнесу на нові ринки. Детальніше за посиланням

Наші дані щодо зміни соціальної та політичної довіри в Україні під час війни отримали ще один етап поглибленого аналізу у статті українського соціолога та старшого наукового співробітника Інституту соціології НАН України Андрія Горбачика, що увійшла до монографії "Українське суспільство в умовах війни 2022".

Ми будемо раді й надалі допомагати українським академічним соціологам, надаючи дані досліджень Gradus Research на волонтерських засадах.

Якщо бажаєте переглянути наукову статтю — ви знайдете її на сторінці 347 за посиланням

Чому українці тримаються попри більш ніж 300 днів екстремального життя у війні?

Феномен української стійкості пояснюють Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця і директорка Gradus Research, і Олена Злобіна, доктор соціологічних наук, завідувач відділу соціальної психології Інституту соціології НАН України, у спільній колонці в Українській Правді.

Чому попри всі стресори військового стану українці зберігають достатньо високу психологічну стійкість? Адже здається, що екстремальні умови життя впродовж більш ніж 10 місяців мали б радикально порушити звичний плин життя та призвести до руйнування картини світу. Читайте у матеріалі за посиланням

До війни близько половини українців вважали напрям розвитку країни нерозумним (48,2%) і неправильним (50%). Повномасштабне вторгнення змінило картину світу людей, і частка тих, хто так вважав, різко зменшилася — до 17,1% та 19,5% відповідно.

Тоді як частка тих, хто вважав життя в українському суспільстві розумним (16%) і правильним (17%) подвоїлась — 38% і 34% відповідно.

Детальніше тут