Обставини, в яких опинилися українці, спричинені війною, штовхають їх до ще більшої раціональності у споживання. А отже — купувати дешевші бренди. При цьому майже п’ята
частина населення (18%) може собі дозволити купувати більш дорогі бренди.

Із якими споживчими трендами ми заходимо у 2023? Читайте за посиланням

Нещодавнє дослідження споживчої поведінки українців від Gradus Research показало, що переважна більшість українських споживачів робить повсякденні покупки у місцях продажу брендованої продукції — супермаркетах чи магазинах.

Більше інсайтів про споживчі тренди — за посиланням

Підтримка українських виробників є важливим фактором вибору для більшості українців ще від початку повномасштабної війни росії проти України. 56% опитаних почали купувати нові бренди під час війни, щоб підтримати українських виробників. Інший фактор, що впливає на такий вибір споживачів — можливість заощадити.

Детальніше про зміни купівельної поведінки, спровоковані війною — за посиланням

Близько половини українців залишаються вірними улюбленим точкам продажу, незважаючи на можливі логістичні складнощі, спричинені війною. Тоді як 41% споживачів не прив'язуються до звичних місць.

Більше споживчих трендів, із якими ми заходимо у 2023 — за посиланням

Покупки більшості українців чітко сплановані, і лише 15% споживачів приймають рішення про купівлю товару безпосререднього у точці продажу, тобто
купують його спонтанно.

Про це говорять результати нашого дослідження споживчої поведінки під час війни, з якими ви можете ознайомитись за посиланням

Цей рік приніс нам не найрадісніші теми для досліджень. Чи могли б ми колись подумати, що доведеться питати, які емоції відчувають люди під час війни, або цікавитись самим лише фактом, чи працює бізнес?

Але водночас нас переповнює вдячність і гордість за причетність до дослідження змін, що відбувались протягом року з українським суспільством та бізнесом, і тривають далі.

Поряд із важкими випробуваннями війни ми побачили історію усвідомлення спільних цінностей, зростання взаємної довіри, втілення надзвичайної стійкості, винахідливості, працьовитості. Тому у нас немає сумнівів — які б виклики не приніс 2023, українці впораються 💛💙

Команда Gradus Research бажає всім світлих і теплих свят поруч із найдорожчими 🌟

Якщо ви вже в робочому настрої і раптом пропустили інтерв'ю Євгенії Близнюк, засновниці та директорки Gradus Research, про те, як війна вплинула на український бізнес — є чудовий привід його прочитати, бо воно увійшло до Топ-5 інтерв’ю The Page 2022 року.

⚡️Спойлер: фактично релокація — це вихід українського бізнесу на нові ринки. Детальніше за посиланням

Наші дані щодо зміни соціальної та політичної довіри в Україні під час війни отримали ще один етап поглибленого аналізу у статті українського соціолога та старшого наукового співробітника Інституту соціології НАН України Андрія Горбачика, що увійшла до монографії "Українське суспільство в умовах війни 2022".

Ми будемо раді й надалі допомагати українським академічним соціологам, надаючи дані досліджень Gradus Research на волонтерських засадах.

Якщо бажаєте переглянути наукову статтю — ви знайдете її на сторінці 347 за посиланням

Чому українці тримаються попри більш ніж 300 днів екстремального життя у війні?

Феномен української стійкості пояснюють Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця і директорка Gradus Research, і Олена Злобіна, доктор соціологічних наук, завідувач відділу соціальної психології Інституту соціології НАН України, у спільній колонці в Українській Правді.

Чому попри всі стресори військового стану українці зберігають достатньо високу психологічну стійкість? Адже здається, що екстремальні умови життя впродовж більш ніж 10 місяців мали б радикально порушити звичний плин життя та призвести до руйнування картини світу. Читайте у матеріалі за посиланням

До війни близько половини українців вважали напрям розвитку країни нерозумним (48,2%) і неправильним (50%). Повномасштабне вторгнення змінило картину світу людей, і частка тих, хто так вважав, різко зменшилася — до 17,1% та 19,5% відповідно.

Тоді як частка тих, хто вважав життя в українському суспільстві розумним (16%) і правильним (17%) подвоїлась — 38% і 34% відповідно.

Детальніше тут

«Ми не бачимо готовності великої кількості людей виїжджати за кордон»

Євгенія Близнюк, засновниця та директорка Gradus Research, у новому інтерв'ю для The Page розповіла про те, чи може вимушена міграція значної частини населення спричинити розлом суспільства, чи можлива нова хвиля міграції українців за кордон і чому їхній досвід життя в Європі після перемоги буде корисним для України.

Більше подробиць — у матеріалі

Боротьба за захист життя і свободи відбилася в сприйнятті життя як вільного.

Частка українців, які вважають життя в сучасному суспільстві вільним, подвоїлася з січня до травня 2022 року.

Більше про те, як війна впливає на світогляд громадян - у матеріалі

Українці зберігають задовільний стан ментального здоров'я попри всі складнощі воєнного часу — 41% опитаних оцінили своє психічне здоров'я в діапазоні від 8 до 10 балів, за шкалою від 1 до 10, де 1 означає "з моїм психологічним здоров'ям багато проблем", а 10 — "з моїм психологічним здоров'ям взагалі немає проблем".
Тоді як половина (51%) визначили його як середній стан (4-7 балів). Здебільшого у визначенні свого стану люди керуються власними відчуттями/спостереженнями.

Більше даних за посиланням

71% опитаних українців відчувають стрес або сильну знервованість. Що саме провокує такий стан?

Війну найчастіше називають серед причин стресу (72%). Серед аспектів війни, які викликають стрес, на першому місці знаходиться безпека близьких (63%).

Більше даних тут

Як українці долають стрес? 🧐

Серед способів опитані загалом найчастіше називають сидіння в інтернеті (39%), спілкування з близькими (31%) та перегляд ТБ, фільмів чи серіалів (29%).

Способи подолання стресу відрізняються в залежності від статі та віку. Так, наприклад, молодь (люди 18-24 років) найчастіше долають стрес за допомогою музики (частіше слухають чоловіки), а жінки — проводять час із близькими. Люди 55-60 років — приймають заспокійливі ліки.

Детальніше тут

Зараз час випробовує на міцність ліберальні ідеї загалом і сталу можливість їх практичного втілення зокрема. Спершу COVID-19, а надалі військове вторгнення РФ в Україну поставили питання: «чи не залишаються ліберальні цінності суто декларативними?», «чи здатні вони досі відображатися в конкретних рішеннях, політиках та діях?».

Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка Gradus Research, поділилася рекомендацією книги, дуже важливої для осмислення поточних процесів та настроїв у західноєвропейському суспільстві та, відповідно, корисною для нашого локального контексту. Читайте у спеціальній рубриці Huxley.media

Впродовж останніх 6 місяців лише 5% українців звертались за психологічною допомогою. Частіше це жінки та люди 18-24 років.
Проте 27% опитаних зазначають про наявність наміру це зробити.

Більше подробиць за посиланням

Серед проблем, які, на думку українців, є достатніми для звернення за психологічною допомогою, найчастіше згадуються перебування в полоні (45%), втрата близької людини через війну (43%), наявність проблем з психологічним / психічним здоров’ям через війну (40%), участь у бойових діях (39%) та перебування в окупації (38%). Усі ці проблеми, за винятком останньої, рідше згадуються людьми 35-44 років.

Жінки та люди 18-24 років, частіше за чоловіків та вибірку загалом, вважають більшість із запропонованих проблем достатніми для звернення за психологічною допомогою, тоді як люди 55-60 років частіше за інші вікові групи говорять, що такими проблемами є лише перебування в полоні, втрата близької людини або житла через війну.

Більше даних тут

Більше половини опитаних українських підприємців (52%) вважають, що через релокацію українських бізнесів до країн ЄС Україна набуде нових економічних звʼязків із Європейським Союзом та відбудеться економічна Євроінтеграція.

Тоді як третина опитаних (35%) схильна бачити у релокації загрозу, що Україна втратить активних підприємців, які поїдуть робити бізнес до країн ЄС.

Більше подробиць за посиланням

Найпопулярнішими месенджерами серед українців є Telegram (91% користувачів) і Viber (89% користувачів). Telegram поширеніший серед аудиторії 18-24, а Viber —
серед людей 45-54 років. Окрім цього, серед аудиторії 18-24 значущо нижча частка користувачів Viber, Facebook Messenger, WhatsApp і Skype.

Детальніше за посиланням

​​Приймати рішення на рівні держави складно, особливо в часи війни чи кризи. І щоб приймати стратегічно правильні рішення, а також реагувати на виклики часу, потрібні дані.

Проте збирати та аналізувати дані під час війни є також викликом. Які дані надійні? Як зрозуміти, які дані можуть бути корисними для розробки успішної політики з боку державних інституцій?

Євгенія Близнюк, засновниця та директорка Gradus Research, приєднається як keynote спікер до конференції “Making sense of Data in times of crisis: the case of Ukraine” 🇳🇱🇺🇦 за організації OPORA Foundation.

Євгенія поділиться нашим досвідом збору та аналізу даних у часи війни, що є справжнім викликом і є можливим з перших днів повномасштабного вторгнення завдяки нашому онлайн-додатку Gradus. І представить останні дані, зібрані для розуміння вимушеної міграції українців, а також стратегії відновлення України.

Дата: 10 лютого 2023
Де: The Hague Humanity Hub, Fluwelen Burgwal 58 2511 CJ The Hague
Коли: 13:00-18:00
Реєстрація на подію за посиланням⬇️
http://bitly.ws/zngs