Цей рік приніс нам не найрадісніші теми для досліджень. Чи могли б ми колись подумати, що доведеться питати, які емоції відчувають люди під час війни, або цікавитись самим лише фактом, чи працює бізнес?

Але водночас нас переповнює вдячність і гордість за причетність до дослідження змін, що відбувались протягом року з українським суспільством та бізнесом, і тривають далі.

Поряд із важкими випробуваннями війни ми побачили історію усвідомлення спільних цінностей, зростання взаємної довіри, втілення надзвичайної стійкості, винахідливості, працьовитості. Тому у нас немає сумнівів — які б виклики не приніс 2023, українці впораються 💛💙

Команда Gradus Research бажає всім світлих і теплих свят поруч із найдорожчими 🌟

Якщо ви вже в робочому настрої і раптом пропустили інтерв'ю Євгенії Близнюк, засновниці та директорки Gradus Research, про те, як війна вплинула на український бізнес — є чудовий привід його прочитати, бо воно увійшло до Топ-5 інтерв’ю The Page 2022 року.

⚡️Спойлер: фактично релокація — це вихід українського бізнесу на нові ринки. Детальніше за посиланням

Наші дані щодо зміни соціальної та політичної довіри в Україні під час війни отримали ще один етап поглибленого аналізу у статті українського соціолога та старшого наукового співробітника Інституту соціології НАН України Андрія Горбачика, що увійшла до монографії "Українське суспільство в умовах війни 2022".

Ми будемо раді й надалі допомагати українським академічним соціологам, надаючи дані досліджень Gradus Research на волонтерських засадах.

Якщо бажаєте переглянути наукову статтю — ви знайдете її на сторінці 347 за посиланням

Чому українці тримаються попри більш ніж 300 днів екстремального життя у війні?

Феномен української стійкості пояснюють Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця і директорка Gradus Research, і Олена Злобіна, доктор соціологічних наук, завідувач відділу соціальної психології Інституту соціології НАН України, у спільній колонці в Українській Правді.

Чому попри всі стресори військового стану українці зберігають достатньо високу психологічну стійкість? Адже здається, що екстремальні умови життя впродовж більш ніж 10 місяців мали б радикально порушити звичний плин життя та призвести до руйнування картини світу. Читайте у матеріалі за посиланням

До війни близько половини українців вважали напрям розвитку країни нерозумним (48,2%) і неправильним (50%). Повномасштабне вторгнення змінило картину світу людей, і частка тих, хто так вважав, різко зменшилася — до 17,1% та 19,5% відповідно.

Тоді як частка тих, хто вважав життя в українському суспільстві розумним (16%) і правильним (17%) подвоїлась — 38% і 34% відповідно.

Детальніше тут

«Ми не бачимо готовності великої кількості людей виїжджати за кордон»

Євгенія Близнюк, засновниця та директорка Gradus Research, у новому інтерв'ю для The Page розповіла про те, чи може вимушена міграція значної частини населення спричинити розлом суспільства, чи можлива нова хвиля міграції українців за кордон і чому їхній досвід життя в Європі після перемоги буде корисним для України.

Більше подробиць — у матеріалі

Боротьба за захист життя і свободи відбилася в сприйнятті життя як вільного.

Частка українців, які вважають життя в сучасному суспільстві вільним, подвоїлася з січня до травня 2022 року.

Більше про те, як війна впливає на світогляд громадян - у матеріалі

Українці зберігають задовільний стан ментального здоров'я попри всі складнощі воєнного часу — 41% опитаних оцінили своє психічне здоров'я в діапазоні від 8 до 10 балів, за шкалою від 1 до 10, де 1 означає "з моїм психологічним здоров'ям багато проблем", а 10 — "з моїм психологічним здоров'ям взагалі немає проблем".
Тоді як половина (51%) визначили його як середній стан (4-7 балів). Здебільшого у визначенні свого стану люди керуються власними відчуттями/спостереженнями.

Більше даних за посиланням

71% опитаних українців відчувають стрес або сильну знервованість. Що саме провокує такий стан?

Війну найчастіше називають серед причин стресу (72%). Серед аспектів війни, які викликають стрес, на першому місці знаходиться безпека близьких (63%).

Більше даних тут

Як українці долають стрес? 🧐

Серед способів опитані загалом найчастіше називають сидіння в інтернеті (39%), спілкування з близькими (31%) та перегляд ТБ, фільмів чи серіалів (29%).

Способи подолання стресу відрізняються в залежності від статі та віку. Так, наприклад, молодь (люди 18-24 років) найчастіше долають стрес за допомогою музики (частіше слухають чоловіки), а жінки — проводять час із близькими. Люди 55-60 років — приймають заспокійливі ліки.

Детальніше тут

Зараз час випробовує на міцність ліберальні ідеї загалом і сталу можливість їх практичного втілення зокрема. Спершу COVID-19, а надалі військове вторгнення РФ в Україну поставили питання: «чи не залишаються ліберальні цінності суто декларативними?», «чи здатні вони досі відображатися в конкретних рішеннях, політиках та діях?».

Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка Gradus Research, поділилася рекомендацією книги, дуже важливої для осмислення поточних процесів та настроїв у західноєвропейському суспільстві та, відповідно, корисною для нашого локального контексту. Читайте у спеціальній рубриці Huxley.media

Впродовж останніх 6 місяців лише 5% українців звертались за психологічною допомогою. Частіше це жінки та люди 18-24 років.
Проте 27% опитаних зазначають про наявність наміру це зробити.

Більше подробиць за посиланням

Серед проблем, які, на думку українців, є достатніми для звернення за психологічною допомогою, найчастіше згадуються перебування в полоні (45%), втрата близької людини через війну (43%), наявність проблем з психологічним / психічним здоров’ям через війну (40%), участь у бойових діях (39%) та перебування в окупації (38%). Усі ці проблеми, за винятком останньої, рідше згадуються людьми 35-44 років.

Жінки та люди 18-24 років, частіше за чоловіків та вибірку загалом, вважають більшість із запропонованих проблем достатніми для звернення за психологічною допомогою, тоді як люди 55-60 років частіше за інші вікові групи говорять, що такими проблемами є лише перебування в полоні, втрата близької людини або житла через війну.

Більше даних тут

Більше половини опитаних українських підприємців (52%) вважають, що через релокацію українських бізнесів до країн ЄС Україна набуде нових економічних звʼязків із Європейським Союзом та відбудеться економічна Євроінтеграція.

Тоді як третина опитаних (35%) схильна бачити у релокації загрозу, що Україна втратить активних підприємців, які поїдуть робити бізнес до країн ЄС.

Більше подробиць за посиланням

Найпопулярнішими месенджерами серед українців є Telegram (91% користувачів) і Viber (89% користувачів). Telegram поширеніший серед аудиторії 18-24, а Viber —
серед людей 45-54 років. Окрім цього, серед аудиторії 18-24 значущо нижча частка користувачів Viber, Facebook Messenger, WhatsApp і Skype.

Детальніше за посиланням

​​Приймати рішення на рівні держави складно, особливо в часи війни чи кризи. І щоб приймати стратегічно правильні рішення, а також реагувати на виклики часу, потрібні дані.

Проте збирати та аналізувати дані під час війни є також викликом. Які дані надійні? Як зрозуміти, які дані можуть бути корисними для розробки успішної політики з боку державних інституцій?

Євгенія Близнюк, засновниця та директорка Gradus Research, приєднається як keynote спікер до конференції “Making sense of Data in times of crisis: the case of Ukraine” 🇳🇱🇺🇦 за організації OPORA Foundation.

Євгенія поділиться нашим досвідом збору та аналізу даних у часи війни, що є справжнім викликом і є можливим з перших днів повномасштабного вторгнення завдяки нашому онлайн-додатку Gradus. І представить останні дані, зібрані для розуміння вимушеної міграції українців, а також стратегії відновлення України.

Дата: 10 лютого 2023
Де: The Hague Humanity Hub, Fluwelen Burgwal 58 2511 CJ The Hague
Коли: 13:00-18:00
Реєстрація на подію за посиланням⬇️
http://bitly.ws/zngs

Серед аудиторії українських вчителів є проблема професійного вигорання, адже 78% опитаних помічають це в роботі з іншими вчителями, а 54% — відчувають це на собі. Близько половини (54%) респондентів також декларують потребу у необхідності психологічної допомоги.

Більше даних з нового дослідження Gradus Research про вплив війни на освітян, організованого освітньою фундацією GoGlobal — за посиланням

Тренди 2023: зміни в суспільстві, споживанні та бізнесі під час війни

Вже 2 лютого на Havas Talks від Havas Village Ukraine про тренди нового року розповість Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка Gradus Research.

Про що вона говоритиме:
⚡️Якими зайшли українці у 2023? Більш свідомими? Втомленими, але з вірою в перемогу?⁣⁣
⚡️Як війна вплинула на ставлення споживачів до брендів: локальних? міжнародних?⁣⁣
⚡️Кому довіряють і кого слухають українці?⁣⁣
⚡️Як виживають українські бізнеси і які прогнози вони роблять?⁣⁣

Реєстрація на подію за посиланням: https://forms.gle/23b8pPwnYJTLpD3C7

У якому форматі вчаться українські діти?

У 41% шкіл навчальний процес відбувається повністю (33%) або переважно (8%) онлайн.
Ще у 29% випадків процес наразі змішаний — навчання відбувається і онлайн, і офлайн.
Тоді як ще у 30% він відбувається переважно (14%) або повністю (16%) офлайн.

Більше даних із дослідження Gradus Research про вплив війни на освітян, організованого освітньою фундацією GoGlobal — за посиланням

Прояви стресу чи психологічної травми у школярів помічає більшість опитаних працівників шкіл — 58%. Тоді як інші 34% респондентів заявляють, що не бачать таких ознак у дітей.

Попри такий складний стан учнів, 82% вчителів схильні констатувати, що можуть впоратися з роботою в умовах наявності стресу або психологічної травми у школярів.

Детальніше про дослідження Gradus Research щодо впливу війни на освітян, організованого освітньою фундацією GoGlobal — за посиланням

Кожен третій українець став мігрантом за 11 місяців війни

Війна росії проти України серйозно вплинула на міграційні процеси в Україні. І хоча 60% українців залишилися на своєму постійному місці проживання, інші 40% були змушені переїхати до безпечніших місць. З них 82% мігрували в межах області чи України, тоді як 18% переїхали за кордон. Переважна більшість мігрантів — мешканці східних областей.

Детальніше — у новому дослідженні Gradus Research за посиланням