Боротьба за захист життя і свободи відбилася в сприйнятті життя як вільного.

Частка українців, які вважають життя в сучасному суспільстві вільним, подвоїлася з січня до травня 2022 року.

Більше про те, як війна впливає на світогляд громадян - у матеріалі

Українці зберігають задовільний стан ментального здоров'я попри всі складнощі воєнного часу — 41% опитаних оцінили своє психічне здоров'я в діапазоні від 8 до 10 балів, за шкалою від 1 до 10, де 1 означає "з моїм психологічним здоров'ям багато проблем", а 10 — "з моїм психологічним здоров'ям взагалі немає проблем".
Тоді як половина (51%) визначили його як середній стан (4-7 балів). Здебільшого у визначенні свого стану люди керуються власними відчуттями/спостереженнями.

Більше даних за посиланням

71% опитаних українців відчувають стрес або сильну знервованість. Що саме провокує такий стан?

Війну найчастіше називають серед причин стресу (72%). Серед аспектів війни, які викликають стрес, на першому місці знаходиться безпека близьких (63%).

Більше даних тут

Як українці долають стрес? 🧐

Серед способів опитані загалом найчастіше називають сидіння в інтернеті (39%), спілкування з близькими (31%) та перегляд ТБ, фільмів чи серіалів (29%).

Способи подолання стресу відрізняються в залежності від статі та віку. Так, наприклад, молодь (люди 18-24 років) найчастіше долають стрес за допомогою музики (частіше слухають чоловіки), а жінки — проводять час із близькими. Люди 55-60 років — приймають заспокійливі ліки.

Детальніше тут

Зараз час випробовує на міцність ліберальні ідеї загалом і сталу можливість їх практичного втілення зокрема. Спершу COVID-19, а надалі військове вторгнення РФ в Україну поставили питання: «чи не залишаються ліберальні цінності суто декларативними?», «чи здатні вони досі відображатися в конкретних рішеннях, політиках та діях?».

Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка Gradus Research, поділилася рекомендацією книги, дуже важливої для осмислення поточних процесів та настроїв у західноєвропейському суспільстві та, відповідно, корисною для нашого локального контексту. Читайте у спеціальній рубриці Huxley.media

Впродовж останніх 6 місяців лише 5% українців звертались за психологічною допомогою. Частіше це жінки та люди 18-24 років.
Проте 27% опитаних зазначають про наявність наміру це зробити.

Більше подробиць за посиланням

Серед проблем, які, на думку українців, є достатніми для звернення за психологічною допомогою, найчастіше згадуються перебування в полоні (45%), втрата близької людини через війну (43%), наявність проблем з психологічним / психічним здоров’ям через війну (40%), участь у бойових діях (39%) та перебування в окупації (38%). Усі ці проблеми, за винятком останньої, рідше згадуються людьми 35-44 років.

Жінки та люди 18-24 років, частіше за чоловіків та вибірку загалом, вважають більшість із запропонованих проблем достатніми для звернення за психологічною допомогою, тоді як люди 55-60 років частіше за інші вікові групи говорять, що такими проблемами є лише перебування в полоні, втрата близької людини або житла через війну.

Більше даних тут

Більше половини опитаних українських підприємців (52%) вважають, що через релокацію українських бізнесів до країн ЄС Україна набуде нових економічних звʼязків із Європейським Союзом та відбудеться економічна Євроінтеграція.

Тоді як третина опитаних (35%) схильна бачити у релокації загрозу, що Україна втратить активних підприємців, які поїдуть робити бізнес до країн ЄС.

Більше подробиць за посиланням

Найпопулярнішими месенджерами серед українців є Telegram (91% користувачів) і Viber (89% користувачів). Telegram поширеніший серед аудиторії 18-24, а Viber —
серед людей 45-54 років. Окрім цього, серед аудиторії 18-24 значущо нижча частка користувачів Viber, Facebook Messenger, WhatsApp і Skype.

Детальніше за посиланням

​​Приймати рішення на рівні держави складно, особливо в часи війни чи кризи. І щоб приймати стратегічно правильні рішення, а також реагувати на виклики часу, потрібні дані.

Проте збирати та аналізувати дані під час війни є також викликом. Які дані надійні? Як зрозуміти, які дані можуть бути корисними для розробки успішної політики з боку державних інституцій?

Євгенія Близнюк, засновниця та директорка Gradus Research, приєднається як keynote спікер до конференції “Making sense of Data in times of crisis: the case of Ukraine” 🇳🇱🇺🇦 за організації OPORA Foundation.

Євгенія поділиться нашим досвідом збору та аналізу даних у часи війни, що є справжнім викликом і є можливим з перших днів повномасштабного вторгнення завдяки нашому онлайн-додатку Gradus. І представить останні дані, зібрані для розуміння вимушеної міграції українців, а також стратегії відновлення України.

Дата: 10 лютого 2023
Де: The Hague Humanity Hub, Fluwelen Burgwal 58 2511 CJ The Hague
Коли: 13:00-18:00
Реєстрація на подію за посиланням⬇️
http://bitly.ws/zngs

Серед аудиторії українських вчителів є проблема професійного вигорання, адже 78% опитаних помічають це в роботі з іншими вчителями, а 54% — відчувають це на собі. Близько половини (54%) респондентів також декларують потребу у необхідності психологічної допомоги.

Більше даних з нового дослідження Gradus Research про вплив війни на освітян, організованого освітньою фундацією GoGlobal — за посиланням

Тренди 2023: зміни в суспільстві, споживанні та бізнесі під час війни

Вже 2 лютого на Havas Talks від Havas Village Ukraine про тренди нового року розповість Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка Gradus Research.

Про що вона говоритиме:
⚡️Якими зайшли українці у 2023? Більш свідомими? Втомленими, але з вірою в перемогу?⁣⁣
⚡️Як війна вплинула на ставлення споживачів до брендів: локальних? міжнародних?⁣⁣
⚡️Кому довіряють і кого слухають українці?⁣⁣
⚡️Як виживають українські бізнеси і які прогнози вони роблять?⁣⁣

Реєстрація на подію за посиланням: https://forms.gle/23b8pPwnYJTLpD3C7

У якому форматі вчаться українські діти?

У 41% шкіл навчальний процес відбувається повністю (33%) або переважно (8%) онлайн.
Ще у 29% випадків процес наразі змішаний — навчання відбувається і онлайн, і офлайн.
Тоді як ще у 30% він відбувається переважно (14%) або повністю (16%) офлайн.

Більше даних із дослідження Gradus Research про вплив війни на освітян, організованого освітньою фундацією GoGlobal — за посиланням

Прояви стресу чи психологічної травми у школярів помічає більшість опитаних працівників шкіл — 58%. Тоді як інші 34% респондентів заявляють, що не бачать таких ознак у дітей.

Попри такий складний стан учнів, 82% вчителів схильні констатувати, що можуть впоратися з роботою в умовах наявності стресу або психологічної травми у школярів.

Детальніше про дослідження Gradus Research щодо впливу війни на освітян, організованого освітньою фундацією GoGlobal — за посиланням

Кожен третій українець став мігрантом за 11 місяців війни

Війна росії проти України серйозно вплинула на міграційні процеси в Україні. І хоча 60% українців залишилися на своєму постійному місці проживання, інші 40% були змушені переїхати до безпечніших місць. З них 82% мігрували в межах області чи України, тоді як 18% переїхали за кордон. Переважна більшість мігрантів — мешканці східних областей.

Детальніше — у новому дослідженні Gradus Research за посиланням

💛💙Віра в перемогу України залишається на високому рівні із перших днів повномасштабної війни: наразі 87% українців абсолютно або скоріше впевнені, що Україна здатна відбити напад російської федерації.

А головними запоруками перемоги України громадяни вважають військову допомогу країн Заходу та міць Збройних Сил України.

Більше даних зі свіжого дослідження Gradus Research під час війни — за посиланнням

Чи варто чекати на другу велику хвилю міграції?

Більшість українців (60%) у разі загострення ситуації планують залишатися там, де зараз перебувають.

Серед тих, хто все ж планує їхати далі від епіцентру
подій, 21% українців мають намір переміщатися в межах України, і лише 6% планують виїзд за кордон.
Проте рівень намірів щодо виїзду за кордон серед жителів західних областей майже вдвічі вищий за вибірку загалом.

Шукайте більше даних на сайті Gradus Research за посиланнням

Повномасштабна війна росії проти України неабияк вплинула на українських школярів. Серед найбільш частих проявів — поява тривожності та стурбованості у дітей, відсутність мотивації до навчання, зокрема апатія та байдужість, а також розгубленість та неуважність.

Серед інших важливих проявів — діти швидко подорослішали за теперішніх умов, стали серйозними та відповідальними.

Більше цікавих подробиць із дослідження Gradus Research щодо впливу війни на освітян, організованого освітньою фундацією GoGlobal — за посиланням

Майже половина мігрантів вже змогли повернутися додому

40% українців були змушені покинути своє постійне місце проживання через війни і перемістились до більш безпечних місць в межах України або за кордоном. З них 18% повернулися додому. Це в більшій мірі стосується жителів північних областей та Києва.

Більше даних щодо міграційних процесів під час війни читайте за посиланням

Більше третини вчителів в Україні потребують знань про те, які діяти в екстремальних ситуаціях та як допомогти окремим дітям. Окрім цього, респондентам не вистачає вміння справлятися з власним стресом, що є першочерговим та необхідним вмінням у випадку надзвичайної ситуації.

Більше даних із дослідження Gradus Research щодо впливу війни на освітян, організованого освітньою фундацією GoGlobal — за посиланням

Якими джерелами інформації українці користуються щодня?

За частотою використання найпопулярнішими серед опитаних джерелами є месенджери та соціальні мережі — відповідно 93% та 90% використовують їх щодня.

Далі йдуть онлайн-ЗМІ, телебачення, YouTube та радіо (відповідно 68%, 61%, 58% та 36% респондентів є їхніми щоденними користувачами).

Найрідше українці використовують друковані ЗМІ — переважна більшість (37%) використовує їх раз на місяць і рідше.

Більше даних за посиланням