Бізнес залишається в Україні. 70% респондентів, чий бізнес був релокований чи планує релокацію, перенесли його в межах України. Ще 13% опитаних декларують, що їх бізнес перенесений в межах країни, при цьому його географія розширилась також і за кордон.

Більше інсайтів із опитування бізнесу, проведеного Gradus Research, шукайте у повному звіті за посиланням

В умовах накопичення втоми від війни більше третини респонденток декларують вищий рівень стресу (39%), ніж рік тому, та погіршення фізичного здоров’я (37%). Далі у списку — вигорання (23%), зменшення оптимізму щодо власних кар’єрних перспектив (20%), погіршення психічного здоров’я (20%) тощо.

Більше даних із дослідження благополуччя українських жінок, проведеного Gradus Research спільно з Biasless, за посиланням

Більше двох третіх (69%) опитаних жінок в Україні ствердно відповідають на питання щодо покращення рівня поваги та рівноправ’я з початку повномасштабного вторгнення. І неабияку роль у цьому поступі респондентки відводять жінкам в ЗСУ.

Більше даних із дослідження благополуччя українських жінок, проведеного Gradus Research спільно з Biasless, за посиланням

Чого бракує жінкам в Україні для професійної реалізації під час війни? Половина респонденток (51%) повідомляє, що їм бракує миру, на другому місці (31%) — брак економічної стабільності. Впевненість в собі, рішучість — те, чого війна позбавила майже кожну п’яту українку.

Більше даних із дослідження благополуччя українських жінок, проведеного Gradus Research спільно з Biasless, за посиланням

87% респонденток впевнені, що жінки-військові (яких наразі в ЗСУ 60000, 5000 з яких виборюють перемогу на передовій) роблять внесок у видимість жінок, розвінчування стереотипів про те, що професіоналізм має гендер, тим самим пришвидшуючи прогрес в аспекті гендерної справедливості в Україні.

Більше даних із дослідження благополуччя українських жінок, проведеного Gradus Research спільно з Biasless, за посиланням

До якої реальності потрапляють військові після поранення?

Цього четверга, 6 липня, ми представимо результати дослідження “Шлях пораненого: потреби, проблеми та бачення майбутнього”, яке Gradus Research провели спільно з Правозахисним центром для військовослужбовців “Принцип”.

Ми проаналізували бар'єри та потреби поранених військовослужбовців на всіх етапах їхнього шляху при контакті з відповідними сервісами: від евакуації до повернення на службу чи звільнення. Для комплексного аналізу були залучені дві цільові аудиторії — власне військовослужбовці, що отримали поранення під час бойових дій, та їхні родини, а також представники військових частин та лікувальних установ.

Доєднатися до презентації можна за попередньою реєстрацією.
Детальніше про подію за посиланням

Як війна змінила рівень навантаженості українських жінок?

На додачу до психоемоційної навантаженості, 40% опитаних жінок зазначають, що протягом року значно зросла завантаженість хатніми справами, при чому однаково серед тих, хто працює і хто ні. На другому місці — піклування про здоров’я (37%), на третьому — догляд за членами родини та близькими (30%).

Більше даних із дослідження благополуччя українських жінок, проведеного Gradus Research спільно з Biasless, за посиланням

За останній рік 59% опитаних українок опинялися в ситуаціях неналежного ставлення на робочому місці. Але тільки 22% з них повідомляли про ці випадки керівництву. Решта, а саме 37% опитаних жінок, про подібні випадки не повідомляли з різних причин.

Більше даних із дослідження благополуччя українських жінок, проведеного Gradus Research спільно з Biasless, за посиланням

Чи доречним є зображення сім'ї у рекламі під час війни?

Загалом ставлення до зображення сім’ї у рекламі як серед споживачів, так і серед спеціалістів з маркетингу (СМО) збігається і вважається доречним у комунікаціях брендів у воєнний час.

Проте цікаво, що для СМО тема сім’ї віднесена до ризикових через побоювання експертів з маркетингу, що сім’я буде травмуючим контекстом для споживачів. Чому? Оскільки вони вважають, що в людей з розділеними сім’ями чи в людей, які втратили близьких на війні, це може викликати негативні конотації. Проте більшість маркетологів у рамках глибинних інтерв’ю сказали про сім’ю як опору, цінність, можливість отримати моральну підтримку і стабілізувати свій психологічний стан.

Більше даних із нового дослідження Gradus Research "Червоні лінії в комунікаціях брендів під час війни" доступно за посиланням

Чи варто брендам жартувати в рекламі під час війни?

58% опитаних громадян і 61% експертів маркетингової спільноти вважають гумор/жарти доречними, що робить такий контекст найменш безпечним для застосування у комунікаціях брендів.

Тобто це “тонкий лід”, але аудиторії цей контекст все ж потрібен, адже гумор залишається національним антидотом від стресу. А маркетологи озвучують думку про те, що якщо звичайні люди продовжують жартувати у соцмережах і робити меми, це означає, що бренди теж можуть це робити, лише з певною обережністю.

Більше даних із нового дослідження Gradus Research "Червоні лінії в комунікаціях брендів під час війни" доступно за посиланням

Згадувати волонтерство в рекламі — доречно, вважають як опитані українські споживачі, так і маркетинг-директори брендів.

Загалом ставлення до згадування волонтерства у рекламі як серед споживачів, так і серед спеціалістів з маркетингу збігається і вважається доречним у комунікаціях брендів у воєнний час.

Також важливо зазначити, що волонтерство є найбільш проявленою темою у позитивному сегменті емоцій. Такий контекст впливає на людей заспокійливо і позитивно.

А на думку брендів, волонерство є одним з найбільш позитивних прийнятних контекстів, який вони можуть використовувати в комунікаціях.

Більше даних із нового дослідження Gradus Research "Червоні лінії в комунікаціях брендів під час війни" доступно за посиланням

Чи згадувати ЗСУ в рекламі під час війни — ок?
Згадування ЗСУ можна віднести до прийнятних контекстів.

Проте для громадян тема ЗСУ в комунікаціях брендів є найменш емоційно зарядженою, тобто “згорнутою” емоційно, і не провокує включеність чи прояв емпатії. З одного боку ЗСУ — це емоційно напружена тема, але на середині другого року війни люди втомилися від цього контексту, їм вистачає новин і того, в чому вони живуть.

Серед опитаних маркетинг-директорів згадування ЗСУ вважають прийнятним лише 40%. На цій території холдери брендів відчувають, що є небезпека не вгадати з контекстом, використати неприйнятний символ. І зовсім неприйнятно, на думку експертів, паразитувати на символах ЗСУ. Тут мова йде про маніпулятивне застосування символів, так званої “байрактарщини”.

Більше даних із нового дослідження Gradus Research "Червоні лінії в комунікаціях брендів під час війни" доступно за посиланням

Близько половини опитаних споживачів вважають зображення святкування неприйнятним у рекламі під час війни.
Це найменш безпечна для застосування в комунікаціях брендів категорія символів, проте вона все одно доволі високо заряджена позитивно. Тобто це “тонкий лід”, але аудиторії цей контекст все ж потрібен.

Також сприйняття зображення святкування залежить від його меж. Гучні розгульні свята є неприйнятними символами у комунікаціях, проте святкування подій, які відбуваються у близькому родинному колі, й надалі сприймаються споживачами нормально.

Більше даних із дослідження Gradus Research "Червоні лінії в комунікаціях брендів під час війни" доступно за посиланням

Бренди у своїх комунікаціях під час війни нерідко розповідають про благодійність. Але як це сприймається споживачами?

Загалом згадування благодійності є прийнятним контекстом.

Проте для респондентів благодійність, через те, що вона сприймається людьми як допомога згори вниз, може виглядати як прояв спеціального піару і не залучати людей емоційно.

Для маркетинг-директорів згадування благодійності — на першому місці (так вважають 93% опитаних маркетинг-директорів). Тобто, на думку брендів, це найбільш позитивний прийнятний контекст, який вони можуть використовувати в комунікаціях.

Більше даних із дослідження Gradus Research "Червоні лінії в комунікаціях брендів під час війни" доступно за посиланням

Як громадяни ставляться до благодійності і волонтерства на середині другого року війни в Україні? Чи активно залучені до допомоги?

22 липня на Всеукраїнському форумі Social Camp Odesa Анна Ільєнко, Sales & Development Director Gradus Research, презентує результати спеціального дослідження Gradus Research "Благодійність і волонтерство під час війни: ставлення та активність населення".

Gradus Research виступив аналітичним партнером першого щорічного форуму для волонтерської спільноти.
Більше деталей про програму події доступно за посиланням

Як громадяни ставляться до виходу українського бізнесу на іноземні ринки та якого ефекту очікують?

69% опитаних українців позитивно ставляться до українських компаній, які зараз відкривають свої представництва або поширюють свою діяльність за межами України.
Найчастіше таку думку поділяють молодші люди віком 18–24 роки (75% від усіх опитаних цієї вікової групи) і 25–34 роки (74%).

Від виходу українських бізнесів на закордонні ринки найчастіше очікують перенесення міжнародних стандартів в Україну. Такі сподівання мають 55% опитаних серед тих, хто позитивно ставиться до розширення географії українських компаній.
Також 47% опитаних очікують, що українські бізнеси за кордоном інвестуватимуть свої прибутки в Україну.

Це результат нового опитування Gradus Research, більше даних - за посиланням.

Вже у цей четвер, 20 липня, Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця і директорка дослідницької компанії Gradus Research, візьме участь у спеціальній дискусії про участь жінок у процесах відбудови України, що проводить Український Жіночий Конгрес.

Дискусія підніме питання про ключові виклики, перед якими постане українське суспільство під час відбудови, і спікери запропонують рішення щодо дієвої участі жінок у подоланні цих викликів.

Онлайн трансляція дискусії почнеться о 10:00 на сторінці Українського жіночого конгресу у Facebook, долучайтеся до події!

73% опитаних загалом очікують позитивних наслідків від поширення діяльності українських компаній за кордоном. А серед аудиторії 18-24 роки цей показник становить 88%.

Ці результати свідчать про високу підтримку українських підприємців у їхніх міжнародних активностях з боку пересічних громадян. Що, ймовірно, говорить про зміни в культурі ставлення до підприємництва загалом. Вочевидь, ці зміни відбуваються в українському суспільстві під впливом досвіду коротко чи довготривалого життя українців у європейських країнах, де культура підприємництва розвинена на високому рівні.

Більше даних із дослідження Gradus Research щодо ставлення до виходу українського бізнесу на іноземні ринки, читайте за посиланням.

Більше половини опитаних (55%), які ставляться позитивно до освоєння українськими компаніями іноземних ринків, називають серед можливих наслідків цього в першу чергу отримання українськими спеціалістами корисного досвіду та впровадження ними міжнародних стандартів в Україні.

Другим серед найчастіше згадуваних можливих наслідків виходу українських підприємців на міжнародні ринки респонденти, що загалом очікують позитивних наслідків від цього, визначають інвестування прибутків цих компаній в Україну (47%).

Більше даних із дослідження Gradus Research щодо ставлення до виходу українського бізнесу на іноземні ринки, читайте за посиланням.

69% опитаних громадян зазначають, що ставляться скоріше або дуже позитивно до українських компаній, які зараз відкривають свої представництва або поширюють свою діяльність за межами України. Про негативне ставлення повідомили 10% людей, ще 22% відповіли, що це залежить від конкретної компанії.

Більше про це дослідження Gradus Research - за посиланням.

Євгенія Близнюк, засновниця і директорка дослідницької компанії Gradus Research, поділилась думками щодо точок болю та, відповідно, зон зростання українського суспільства у процесах відбудови й роль жінок в цьому — під час дискусії від Українського Жіночого Конгресу.

🔸Підвищення соціальної толерантності та створення інклюзивного суспільства — враховуючи, що зʼявляються нові соціальні групи, і їх буде ставати все більше і більше.

🔸 Підтримка ментального здоровʼя, яка матиме певні специфічні відмінності для кожної групи. Це велика ланка роботи — майже всі респонденти в рамках відповідних опитувань Gradus Research говорять про ті чи інші порушення.

🔸 Робота не тільки з дорослим населенням, але і з дітьми та молоддю, особливо щодо виховання ментальної готовності жити в країні з високим ризиком повторних активних бойових дій.

🔸 Формування спільного бачення майбутнього. Україна європейська — вона яка? Що тут буде відбуватися? Чим це буде відрізнятися від України довоєнної?