🇺🇦 Між емоційним прагненням і раціональним стримуванням: Як змінились плани українців повертатися з ЄС? — коротко зі свіжої колонки Євгенії Близнюк на NV Бізнес

⚡️ Емоції проти раціо
64% українців за кордоном кажуть, що хочуть повернутися — більше, ніж торік (55%).
Але все менше вірять, що це реально. Емоційне прагнення є, та раціональні аргументи — від умов безпеки до роботи — стримують.

⚡️Головна зміна 2025 року
Уперше основною причиною залишатися стала вища якість життя в країнах ЄС.
Торік це була безпека. Фокус змістився від виживання до добробуту та професійної реалізації.

⚡️ Події останніх місяців змінили контекст
Скорочення програм підтримки біженців, зростання риторики щодо міграції, але водночас — глибша інтеграція українців у нові спільноти.
Діти ходять до шкіл, з’являється стабільність і відчуття “вкорінення”.

⚡️Повернення = нова адаптація
Багато хто усвідомлює: переїхати назад означає знову починати з нуля. І саме цей страх часто стає сильнішим за ностальгію.

⚡️ Висновок для України
Міграційні настрої — це не абстрактна соціологія. Вони напряму впливають на демографію, ринок праці, освітню систему, соціальний капітал. Сьогодні українці, які мігрували, ще мають емоційне бажання повернутись, однак поступово зникає впевненість у можливості це зробити.
Для державної політики це означає одне: потрібні чіткі, конкретні сигнали для українців за кордоном. Програми підтримки повернення, можливості працевлаштування, житлові проєкти, послідовна комунікація.

📎 Детальніше — у колонці Євгенії Близнюк, соціологині, засновниці та директорки Gradus Research, на NV Бізнес

Сьогодні світ відзначає Міжнародний день сільських жінок — дату, встановлену ООН для визнання їхнього внеску в розвиток сільського господарства та економіки. З цієї нагоди Gradus Research спільно з Biasless провели спеціальний аналіз даних “Пульс жіночого самопочуття в Україні”, щоб привернути увагу до реального становища, викликів і мотивації українських жінок, які живуть у сільській місцевості.

🟠 53% кажуть, що навантаження з хатньої роботи зросло — і лише половина здатні “відключитись” після робочого дня.
🟠 18% живуть без власного доходу — удвічі більше, ніж серед українських жінок загалом.
🟠 Попри це, 50% прагнуть кар’єрного розвитку і готові до нових ролей.
🟠 Але 41% зізнаються, що не вистачає впевненості у собі — це своєрідний “синдром самозванки” у сільському контексті.
🟠 І лише 3% знають про програми перекваліфікації, хоча 58% хотіли б дізнатись більше.

Повний звіт — за посиланням

⚡️Капітал майбутнього. Як Україні конкурувати за молодь, яка поїхала?

На 11-му Київському міжнародному економічному форумі (KIEF) Євгенія Близнюк презентувала результати спеціального дослідження Gradus про молодь, якій належить будувати країну завтра.

🟡 Що ми побачили:
— Молодь за кордоном не втратила зв’язку з Україною, але все рідше бачить реалістичну “картинку майбутнього” тут.
— 64% мають емоційне бажання повернутися, проте раціональні фактори (якість життя, безпека, перспективи) схиляють залишатися.
— Вони — покоління multilingual, global, agile: виросли без меж і радянських контекстів, швидко адаптуються, створюють власні життєві стратегії.
— Їхня головна цінність — свобода, не як абстракція, а як середовище життя.
— І, водночас, висока втома й вигорання: “нормалізація напруги” стала частиною повсякдення.

🟢 Що може повернути:
— Віра в позитивні зміни, реальні історії розвитку і стабільності.
— Соціальні зв’язки, що сприймаються як новий тип патріотизму.
— Баланс між якістю і вартістю життя, який стає сильнішим магнітом за ностальгію.

Молодь не обирає “там” чи “тут”. Вони створюють багатополярне життя на кілька країн. І питання не лише “як повернути”, а “як залучати”.

👉 Дивіться повний виступ: https://youtu.be/sV5q3l-DPxI

🥣 “Споживчий кошик війни”: Як війна змінює наші харчові звички, побутові ритуали й уявлення про “здорове життя”?

Уже третій рік поспіль Gradus проводить спеціальне дослідження для New Food Summit, фіксуючи, як змінюється харчова культура українців під впливом війни, стресу й трансформації споживчих звичок.

Інсайтами з дослідження на New Food Summit 2025 поділилась Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця і директорка Gradus Research, презентуючи результати кількісного споживчого та етнографічного досліджень:

🍽 56% українців визнають, що війна вплинула на їхній раціон.
Від хаотичного запасання продуктів ми перейшли до більш усвідомленого споживання й турботи про власне здоров’я. Основні фактори цих змін — подорожчання продуктів, емоційне виснаження та порушення сну.

“Наші харчові практики — це спосіб адаптації до стресу. Через їжу ми намагаємося відновити контроль над життям і створити відчуття стабільності,” — підкреслила спікерка.

🍵 Побутові ритуали стали важливою частиною ментального відновлення: ранкові кавові паузи, короткі “години тиші”, маленькі дії, які повертають відчуття порядку.
Ранок став періодом накопичення ресурсу. Люди готові встати на пів години раніше, аби встигнути зробити все, що стабілізує.

💚 Здоровий спосіб життя для більшості українців — це не спорт, а харчова дисципліна: менше фастфуду, цукру, алкоголю. Водночас рівень задоволеності фізичним здоров’ям залишається одним із найнижчих за роки спостережень — і попри прагнення до ЗСЖ, трапляються емоційні “зриви”.

🛍 Серед нових явищ — “емоційна економіка”: споживання як спосіб підтримати себе. Українці купують знайомі продукти “на майбутнє”, додають у побут естетики, шукають невеликі радощі — від аромакремів до улюбленої кави — щоб зберегти відчуття нормальності.

👉 Їжа — це більше, ніж про ситість. Це про стратегії виживання, адаптації й турботи про себе в реальності війни.

🌟 Розповідаємо, як пройшла наша секретна подія Gradus Insights|Fall Edition 2025

Щоразу, коли ми збираємо наших партнерів, клієнтів і друзів на Gradus Insights, зал заповнюється вщерть. Цього разу — майже 100 учасників, і це без відкритого анонсу.
Попит на розуміння тенденцій, які формують життя країни, зростає — і ми раді бути тими, хто допомагає бачити більше, ніж цифри 💛

У фокусі зустрічі були:
🟠 Міграційні настрої та соціальні тренди. Ми показали результати якісного дослідження “Як Україні конкурувати за молодь, що поїхала” — з реальними історіями, мотиваціями та “суперсилами” покоління, яке формує завтрашню Україну.
🟠 Медіаспоживання під мікроскопом. Традиційні медіа, соцмережі, месенджери — хто сьогодні реально формує інформаційний простір? Відповіді вже у новій хвилі дослідження, тізер якої ми показали на зустрічі.
🟠 І wow-частина програми: Digital-етнографія українців 2025. Ми зазирнули у повсякдення країни через digital-етнографію: наші респонденти записували відео своїх рутин, вечорів і днів, а дослідники Gradus аналізували цей потік справжнього життя: що їдять, дивляться, як відновлюють сили й шукають баланс. Так ми побачили, як виглядає життя українців зсередини, без ідеальних картинок для соціальних мереж.

Дякуємо всім, хто був із нами цього разу. Навесні обіцяємо нову зустріч і нову порцію інсайтів. Stay tuned 💡

🇺🇦 Сьогодні, у День української писемності та мови, маємо гарний привід подивитися на дані про те, як змінюється наше мовне середовище.

За найсвіжішими даними Gradus, 70% опитаних українців сьогодні послуговуються українською у побуті.

І це результат, який сформувався поступово, через усвідомлений вибір, культурні зміни, та щоденну практику. Повномасштабна війна прискорила ці процеси: українська стає не лише мовою спілкування, а й мовою самоідентифікації та єднання. І позитивна динаміка доводить це найкраще.

🎉 Маємо чудову новину!
Засновниця та директорка Gradus Євгенія Близнюк увійшла до глобального рейтингу Insight250 — списку найвпливовіших професіоналів у сфері досліджень і аналітики даних у світі.

🌍 У 2025 році Євгенія — єдина експертка з України, відзначена цією престижною нагородою.

Insight250 — ініціатива компанії mTab у партнерстві з ESOMAR, яка відзначає лідерів індустрії з понад 130 країн — науковців, консультантів, керівників і аналітиків, що формують майбутнє дослідницької галузі та data-driven маркетингу.

🟡 Потрапити до Insight250 = визнання стратегічного впливу на розвиток індустрії досліджень і даних, а також підтвердження того, що українські дослідження навіть у час випробувань є помітними у глобальній дослідницькій спільноті.

🍽 Понад половина українців змінили свої харчові звички
56% опитаних зазначають, що їхній раціон змінився під впливом війни, що на 7 пунктів більше, ніж торік.

На New Food Summit 2025 ми презентували результати третьої хвилі спеціального дослідження Gradus про те, як повномасштабна війна впливає на харчову поведінку українців.

Дані показують, що війна продовжує суттєво змінювати наші щоденні рішення — від того, що ми кладемо у кошик, до того, як визначаємо для себе “здорове життя”.

Більше інсайтів з дослідження шукайте за посиланням

Бюджет українців на продукти продовжує скорочуватися

Частка тих, хто зменшив витрати на продукти, зросла з 67% до 72%. Найменше скорочують харчові бюджети мешканці Києва та Західного регіону, де рівень доходів традиційно вищий. Схід і Південь демонструють найбільшу економію.

На чому економлять?
🍰Більшість респондентів намагаються обмежувати кондитерські вироби, снеки та делікатеси.
🍬Жінки частіше відмовляються від солодкого (54 %), водночас молодь менш схильна економити на алкогольних напоях (26 %).

Таким чином, українці свідомо спрощують споживання, зосереджуючись на базових продуктах і мінімізуючи “емоційні” покупки.

Більше інсайтів з дослідження Gradus про зміну харчових звичок під впливом війни шукайте за посиланням

📱 Українці проводять у месенджерах більше часу, ніж перед телевізором — свідчить свіжа хвиля щорічного дослідження Gradus "Медіаспоживання 2025":
🔸 44% користувачів щодня перебувають у месенджерах понад 3 години
🔸 36% — стільки ж часу проводять на відеоплатформах
🔸 30% — у соціальних мережах
А телевізор залишається важливим лише для 17% аудиторії.

Смартфон став головним центром нашого медіажиття — інструментом для новин, розваг і комунікації водночас. І що цікаво: ця тенденція не має вікових меж — 91% опитаних споживають контент саме з мобільних екранів.

🌟 Більше інсайтів з дослідження «Медіаспоживання 2025» шукайте за посиланням.
Там багато цікавого про те, що смартфон стає головним екраном українців, зростання ролі Telegram і TikTok, популярність відео та подкастів, тенденцію споживати контент “на ходу” й те, як це відображає нову культуру уваги.