Здравствуйте, Доктор!
Здравствуйте, все!
Привет, это Макс.

136 Неделя Войны:

День 943. МИД Германии: «Серьезно?» (Когда подельник раскаялся и не дает забыть состав преступления)
День 944. Коренево: Ещё не приходил (Когда все украли заранее)
День 945. Нетерпимость (ко всему, кроме Войны)
День 946. Early (...раскисать, рано)
День 947. Приговорённые Трибуналом: Константин фон Нейрат (Довоенный глава МИДа. Приговор - 15 лет)
День 948. Сумы: Повторный крик (Двойная подлость)
День 949. Памяти Эмиля Золя (Бессмертный классик)
======

Война. День 943. МИД Германии: «Серьëзно?»

Нехитрая ныне адженда
Совбеза страны-интервента:
«Они перепишут легенды,
Они передëргают факты…»

Кипит возмущённый реактор
В обиде сугубо абстрактной,
И новое чтение Пакта
Устроят афишами МИДа:

«Напомним, не будет забыто:
Мы шли поперëк геноцида!»
Платочек, любезная Фрида?
Вы, верно, забыли печали?

И в спину, откуда не ждали,
Ножом бундесверовской стали,
С кем вместе мы в игры играли
Последней декадою лета.

Когда не просила ответа
Страна победившего зета,
Страна, запретившая Meta,
Страна — колыбель агитпропа.

Ведь ей, не имеючи стóпа,
Сосед постучал по окопу,
Принёс экземпляр Риббентропа
С наивным вопросом: «Серьезно?!»

Война ФМ | Макс Фрай | @voina_fm

23.09.2024
======

Война. День 944. Пгт. Коренево: Ещё не приходил

Кому: Министру обороны,
Министру внутренних… Тоска…
И Генеральному в погонах,
И Председателю СК:

«Мы бьëм челом, бояре-слуги,
Целуя перстень на персте,
Коленно просим госуслуги
Для резидентов пгт.

Мы отлучались ненадолго.
Одной ногой и здесь, и там.
Украли всë… Как будто Волга
Волной лизнула по дворам.

Цветы, конфеты, изолента,
Подгузник, свечи, доширак,
Носки, консервы, хлеб, сорбенты,
Верëвка, трактор. Как же так?

И нет в аптеке ни таблетки,
И в Детском мире — ни шиша.
И мы стоит в прицеле метком,
По разрешению дыша.

Не оставляя без кредита
Вооружённых наших сил,
Мы сообщаем (не сердито!),
Что враг ещё не приходил».

Война ФМ | Макс Фрай | @voina_fm

24.09.2024
======

Война. День 945. Нетерпимость

Они тебя вернут.
Они тебя спасут.
И мимо не пройдут,
И равнодушны, как зовут.

Набросятся свирепо,
Лицом уложат вниз,
Удар напомнит скрепы:
И «…от Бога», и «…плодись».

Кто первый, кто второй,
Кто сверху, кто спиной?
Не выучишь устой —
Отвесит сдачи Домострой.

Калории — для дела.
Ответственный момент.
Мы производим тело,
Как велел нам президент.

Война идëт вразнос,
Они воротят нос,
Не делая запрос,
Мол, не на нересте лосось.

И как тебя хватает,
Тебя, Отчизна-мать,
Терпеть всех тех, кто лает,
Направляя убивать?..

Война ФМ | Макс Фрай | @voina_fm

25.09.2024
======

Война. День 946. Early

Вынуты стержни из контура-тела,
Сердце-реактор достигнет предела.
Стëрся графит, не рисуется мелом
Буднично смело.

Горькое блюдо неровной дорожки
Черпаю молча половником-ложкой.
Бог, как известно, совсем не Тимошка,
Знает немножко:

Знает длину стадионного круга,
Знает, зачем мы встречаем друг друга,
Знает, что хрупкое редко упруго
В рамках недуга.

Рано темнеет в записках о розне,
Двадать четыре уложены сносно.
Золото? Я и не думал серьëзно
Даже о бронзе.

Сколько в них было: живые, предтечи.
Мне бы успеть в этой авторской речи
Точку поставить. Финал недалече?
Видишь, перечу.

Давят виски атмосферные свëрла,
Давит комок пересохшее горло,
Хватит! Скупую ладошка утëрла.
Сказано — early.

Война ФМ | Макс Фрай | @voina_fm

26.09.2024
======

Война. День 947. Приговорённые Трибуналом: Константин фон Нейрат

Неоднозначный подпевала,
К Войне остался не у дел
При трëх начальниках (немало!)
Министр заграничных дел.

Он утверждал: изволил спорить
И днëм, и ночью при свечах.
Читать же стоит — при разборе
Не соглашался в мелочах.

Терпел попутчик несогласный,
Пером подписывая ложь,
Но посмотри, везде участник,
Копни поглубже, всюду вхож.

И жил он, как велит бумага —
«Там, сверху, всë за нас решат.
Что, вслед за Веной пала Прага?
Так, я всего лишь дипломат.

Никто не мог сопротивляться».
Но в назидание урок —
Здесь получил свои пятнадцать,
Считай, почти условный срок.

Сидишь, потомок бюрократа,
В тени? Не лезешь на рожон?
На Трибунал — persona grata,
Коль был в карету запряжëн.

Война ФМ | Макс Фрай | @voina_fm
#приговорëнные

02.02.1873 — 14.08.1956 | 27.09.2024
======

Война. День 948. Сумы: Повторный крик

Я умираю каждый день,
Как жертва страшного обряда,
Я не живу, я точно тень
Сто тридцать шесть безумных кряду.

Я умираю в старике
И новорожденном ребëнке,
И тяжело, и налегке
Я обрываюсь нитью тонкой.

Я умираю, не поняв,
Я умираю в долгой муке,
Я принимаю плотью сплав,
В груди теряя перестуки.

Я умираю меж руин
За принадлежность только к виду.
Я умираю без причин
От православного шахида.

Я умираю не своей,
Я умираю не по сроку,
Я в груде брошенных камней
Четвёртый снизу, третий сбоку.

— Я умираю… — Брось, старик,
Ты целый день в каких-то думах.
— Второй удар… Повторный крик…
Я умирал сегодня в Сумах.

Война ФМ | Макс Фрай | @voina_fm

28.09.2024
======

Война. День 949. Памяти Эмиля Золя

Художник слова, натюрморт,
Пирог слоёный, кулинар —
Здесь горожанин и милорд,
Здесь куртизанка и монарх.

Описан быт от сих до сих,
И к чёрту ретушь, без прикрас.
Такой бы нынче прутих,
«Таким не место среди нас!»

И точно эхо тех времён
Несëт бессмертные слова
Всем тем, кто ложно окрылëн,
Кто в топке — ветки и дрова:

«Обрывки знаний без основ
Безумно дëргать наобум.
Так, череда привычных слов
Растлит любой некрепкий ум.

Все эти крохи от наук,
Великих истин и идей
Падут вердиктом “Недосуг”
От ограниченных людей».

Они уверены во всëм
И до, и после февраля:
«Нет, не вникаем. Да, идëм», -
Герои Мастера Золя.

Война ФМ | Макс Фрай | @voina_fm
#X9

02.04.1840 — 29.09.1902 | 29.09.2024
======

Мрачная неделя. Очередная мрачная неделя Войны. Бессмысленной и несправедливой. Это надо повторять. Этот не само собой то, о чем все всë понимают. Очередная неделя Войны.

Береги себя. До понедельника.
Твой Макс

Я не прошу грошей, наболіло треба виговоритися. Розгреблися - розповідаю. Думала збожеволію
Доброго дня Любий Лікарю
Вікторія Сумська область. Я просто розповідаю як відносяться чиновники громад де навіть окупації не було і не зачепило до постраждалих людей. Я розповідаю це для того щоб підтримати себе і інших психологічно. Показати, що є завжди вихід. Не можна дозволяти себе принижувати. Коли до нас вперше приходили служби ми не знали, що робити, не знали як діяти. Порадитися ні з ким, всі тебе цураються. І не розумію за що. В інтернеті і соцмережах нема жодної поради як краще діяти. Ми набивали такі шишки. І можливо мої листи допоможуть іншій мамі не підатися на бюрократичний тиск. Може хоч одній людині, це допоможе не опустити руки.
Мені особисто фінансова допомога не треба, крутимося все добре. Але мій кум проходе зараз реабілітацію після тяжкої аварії. Йому треба допомога. Якщо ви допоможете, буду надзвичайно вдячна . Дублюю попереднє повідомлення моєї куми.
Благаю про допомогу. Мій чоловік Віктор потрапив в страшне ДТП. З 2017 року він приймав участь в АТО і ООС. Під час повномасштабного вторгнення був на Донбасі і отримав поранення. Зараз він був у відрядженні і його спіткало горе. Наразі він проходе реабілітацію після перелому кульшової западини (ямки), перелому ребер та ключиці. Йому було проведено 4 операції, тривалий курс реабілітації. Якщо маєте можливість допомогти ми Вам будемо дуже вдячні!!! Нехай Вас Бог береже 🙏🇺🇦
Карта для донатів Приват
4149499093253993

П.с. якщо опіка веде себе не адекватно і сипле понтами, сипле вимогами, не надавши навіть елементарну допомогу. Отже раптом щось не так і вспливе, шо не допомагали отримають по шапці. Тому і залякують людей, щоб мовчали. Тут вихід один: у вас вимагаю - вимагайте у відповідь. Іншого способу, щоб вона залишили у спокої. Зрозумійте ця служба за нас відповідає. І не нормально тупа тиснути на людей, вони це роблять, бо їм дозволяють. Ці служби вважають тоді,що їм можна абсолютно все. І життя родин із особливими дітьми перетворюється на пекло. В листі про опіку я не показую своє тяжке становище. Я хочу показати на скільки обсурдні вимоги і претензії вони нам пред'являють. На скільки неадекватне поводження у чиновників коли їм не пручаються люди.
Слава Україні
Катерина Ізюмський район

Здравствуйте, Доктор. Давно не писала, новых мыслей нет, старые осточертели...
Мои очередные соболезнования украинцам...
Крови всё больше... Война всё больше становится похожа на Великую Отечественную...
Дмитрий, Вы правы. Медиаморду российских упырей принимают за реальные мнения людей. Это как вампиров сводить воедино с их жертвами... Детское сравнение, но почему-то лезет на ум. Не иначе как упырями банду, что сидит в ящике телевизора я назвать не могу.
Реальное отношение к войне далеко от Iрiного

Катерино, Ізюмський район, дуже дякую за Ваші листи. Навіть мені на замітку як спілкуватись з чиновниками корисно. Усе життя беру їх не хабарями, а лише "ізмором", у них терпіння закінчується раніше ніж у мене. Але як же то важко.
І з волонтерством важко буває, бо від податкової і фінмоніторингу допомоги немає, а вимоги є, ще й перевіряють.

Тримаймося
Вікторія, Сумська область

(зранку дізналась про прильоти по Запоріжжю і Херсону, дуже боляче)

Макс Фрай
Стихи "Повторный крик" про Сумы - в самое сердце.
Поделюсь у себя в соцсетях
Спасибо

Виктория, Сумская область

Да, наверное меня много на этом канале за последние дни.
Тут коротко.
Вы видели седину у детей после обстрелов? А у аутичных детей, которые боятся шума ещё больше? Я вот увидела. Пару недель назад их ещё не было.
Проклятая война с проклятыми оккупантами.

Виктория, Сумская область

Світло

Доброго дня Любий Лікарю
Ми живемо в хаті, яку попередні господарі купили на розбор. До цього тут жила їх матір, але бігом втекла з неї. Ну я вже писала чому. На хату у того чоловіка розписка і наша розписка. Все. Ні домової книги, нічого. Господиня хати померла більше 20 років тому. В спадщину ніхто не вступив. На баланс села ніхто не перевів. От так її завишу у повітрі перепродують уже разів 20. Місцеві кажуть, що ми її купили, але я так не вважаю. Ми дали чоловіку, який допоміг нам у скрутну годину орендну плату, от і все. Тим паче, що все йому повернемо коли будемо виїжджати. Світло в хаті є, але проводка старіюча, та й хто її мінятиме при такій ситуації з документами. А місцеві всі так живуть. Ми шоковані. Просто жах. Так от привезли вцілів холодильник, помили установили, увімкнули. Світло в лампочці танцює чунгачангу. Ми вимкнули і по цей день не вмикаємо. Після того постійно світло блимало. І в один прекрасний момент я включила електроплитку готувати їсти і в лічильнику, щось хлопнуло і світло зникло. Я телефонувала старості, і ще багато кому ніхто не реагує. Це був вересень 2023. Я телефонувала на номер із квитанції і там сказали " це у вас перегоріли перемикачі, ми тут ні причому. Шукайте по селу. І не звоніть сюди часто, якщо ви не є власником. Бо так догавкаєтеся, що просто приїдимо і світло відріжемо". Я в шоці. Прожили дві добі без світла. На третю добу пішла в сільраду і сказала, що сталося. Прийшов якийсь чоловік. Подивився. Потім прийшли двоє. Доки вони робили Любомир вкакався і довелося при чоловіках його мити. Як виявилося один був чоловіком старости, інший теж такої жіночки пальці віялом. Буквально через місяць прийшла опіка і я розповідала, що з цього вийшло в попередніх листах. Ну пройшла опіка, там все інше. І прийшов лютий. Я пішла питати, як краще виплати оформлювати. Написала там деякі заяви. І здається нас тоді викликали якусь гуманітарку мали надати. І тут староста каже " Катя ти в курсі, що вам можуть відрізати світло". Я в ступор
- що?
- вам можуть відрізати світло уряд зняв мораторій відрізати за борги
- які борги, у нас переплати які борги.
- договір заключений не на вас
- так у нас на неї жодного документу ми не можемо нічого зробити
- йому всеодно
- ясно!
Я прийшла додому все розповіла Ліді. Через пів години телефонують Ліді і кажуть, що за борги відріжуть світло. Бо квитанції приходять після 15 числа, а оплатити до 20 числа. І були місяці коли можливість оплатити лише один день у всього села, бо пошта приїздить 2 рази на тиждень. От ми і заплатили після 20 січня, а нова ще не прийшла от вони борг і намалювали. Подібна ситуація вже була на Ізюмщині, і ми одразу залишили скаргу на гарячу лінію, щоб квитанції приходили раніше.
Бігом по рідним і знайомив радитися що робити з іншого питання. Всі хто старші радять скаржитися на гарячу лінію. Молодші сидіти чекати.

(окончание)
Ми поскаржилися на гарячу лінію. Наступного разу прийшли до старости і повідомили, що зробили скарги. А тут навіть якщо на голові сидять ніколи не поскаржаться, все терплять. Дивні люди. Староста в крик, що тепер на зло відріжуть і ніхто нас слухати не буде. Через тиждень викликали нас, щоб дали документи на довідку ВПО заключать тимчасовий договір. Я взяла візитку по здачі сміття на вторинну переробку. Що було потім я писала в листі про опіку. Ми відбилися від опіки і нам повідомляють, що договір не заключать світло всеодно відріжуть. Прийшла відповідь із Чернігова по гарячій лінії, що договір заключається лише із власником. Ще одна скарга на гарячу лінію. Ми кажемо, що це не наша вина, що вони не працюють, і вони роблять нас заручниками ситуації. Відповідь із Київа та ж сама. Ліда їде в найближчий РЕМ дає розганяй. Пише заяви. Відповідь із РЕМ не господар - відріжемо світло. В РЕМ їздила в травні 2024 року. Потім ми взяти тактику. Скарга на гарячу лінію, доки не прийде відповідь, дроти чіпати не має права. От так ми покидали скарги 2 місяць кожні 2 тижні. Відповідь одна і таж " твої проблеми, що ти ВПО не господар хати - договір не заключимо. договір не заключили - світло відріжемо." Ситуація зайшла в глухий кут. Не зрозуміло, що робити. Залишимося без світла. Ми йдемо у ва-банк. Телефонуємо юристу і розповідаємо ситуацію. Він вже каже,що таке роблять не тільки ВПО таке роблять всім. Ми відправили всі відповіді. Все. Юрист надсилав запити, говорила із Черніговом обл енерго, із місцевим РЕМ. Із старостою. Вони здалися, дозволили не переоформляти, тільки не допускати заборгованості. Ліда написала пояснювальну, що ми робимо у цій хаті і кінці липня приїхали електрики з змінили лічильник. Таке враження, що підкручений, бо платимо в половину більше. Проводка і все інше лишилося те ж саме. А тоді дивуються, що на Чернігівщині постійно горять хати.
Добиває, факт, що ми тут взагалі не причому і господарь хати невинен, це РЕМ і староста. Постійно бачу як по селу відрізають світло, а тоді люди викладають великі гроші, щоб назад підключили. Ніби тут це такий заробіток. Нам здається, що староста зрозуміла, що розвалюжку хату ніхто не буде доводити до ідеалу і за допомогою світла і опіки вижити нас із села, бо в коліна їй не падаємо.
Тут постійні прильоти по енергетиці, та щей таке роблять.
Ну нічого ніколи не здавалася і здаватися не збираюся
Слава Україні
Катерина Ізюмський район

100500 спасибо из Атланты Доктору Комаровскому!

Здравствуйте, дорогой Доктор!
Пишу Вам из далекой Атланты.
Я бывшая москвичка, два года назад (не без Вашей информационной помощи )
эмигрировавшая с мужем и двумя детьми (и кошкой! 😀 ) сначала в Турцию, потом в США

Я с Вами с 2009года и за это время у меня собралось невероятное количество "Спасибищ"
и "Спасибок", а я их так вам и не написала, а они все множатся и множатся так, что скоро разорвет :-))

В первую беременность в 2009м я читала маленькую книжечку "От рождения до года",
потом в роддоме оказалось в одной палате с молоденькой врачом,
и она читала Вашу книгу "Здоровье ребенка и здравый смысл его родственников",
Конечно, раз даже сами врачи доверяют, то точно можно верить, решила я и купила все Ваши книги
Единственное, что жалею, так и не купила книгу про ежиков. Хоть и дети выросли,
но очень бы хотелось ее добавить в коллекцию. Может быть где-то можно ее купить с автографом 😀?
Не нашла нигде, раньше было на Вашем сайте komarovskiy.net, который пропал😭
Очень жаль, столько полезной информации было там, еще и Клубком😭

Огромное количество СПАСИБИЩ за книги! Столько раз на помощь приходили "Здоровье ребенка", "Лекарства", "ОРЗ"
"Неотложная помощь" .Стольких ошибок удалось избежать и исправить, и аргументировать родственникам, а иногда и врачам!
Ваши книги перелетели со мной из Москвы сначала в Турцию, а потом и в Атланту через океан..
Хоть есть и электронные версии, я как олдскул люблю печатные больше😀

Один раз был такой прикол, связанный с Вашей книгой: мой ребенок, года 3 ему было, показывает на обложку
и говорит прабабушке: "это Комайовский", она подумала, что он читать умеет😂😂😂
А он просто видел Вашу ШДК, я постоянно слушала, даже хотел быть Комаровским, когда вырастет😂😂
и очень хотел попасть на программу, сейчас жалею, что так и не съездили на съемки.
Интересно, что у нас рядом с домом в Москве даже был садик "Комарик" прямо в соседнем доме😀,
но мои дети все-таки пошли в государственный садик,
который оказался очень хорошим, с площадкой для гуляния в лесу практически и бассейном.
Они даже сейчас вспоминают его с теплом, говорят здесь в Америке школы лучше, а сады хуже.

Спасибо за счастливое детство моих детей! С гулянием в любую погоду,
отсутствием запрета на холодные напитки и мороженое даже при болезни!
С купанием, валянием в грязи, снегу и в лужах.
Ох, как на меня смотрели с ненавистью бабушки в деревне, что я разрешаю своим детям купаться в водохранилище в мае,
потому что их дети тоже просили. Мне кажется мы даже дачу в Подмосковье построили благодаря вам😀,
чтобы у детей было правильное детство со свежим воздухом, отсутствием бытовой химии,
холодной водой в Икшинском водохранилище и натуральной грязью 😀

Спасибо, что оказываете психологическую поддержку!
"Курс счастливой мамы" помог не сойти с ума в пандемию и потом пережить постковидную депрессию мужа.

Спасибо за постоянную информационную поддержку от Вас в ковид!
Я не побоялась оставить мужа с коронавирусом лечиться дома с приходящим врачом,
хотя у него была больничная форма с 50% поражения легких,
а это был июнь 20го и все больницы были переполнены, не факт, что он бы там выжил,
а дома у него была возможность дышать чистым воздухом (дело было на даче).
И даже я и дети умудрились не заразиться в тот раз, на улице все время проводили.

Спасибо за здорового первого ребенка! Очень мало болел до трех лет.
Потом пошел в сад, конечно, цеплял вирусы, но быстро выздоравливал!
Я ему всегда разрешала снимать куртки-шапки-кофты, если ему жарко и предупреждала воспитателей и учителей, что ему можно.
В итоге мне звонили знакомые мамы и жаловались, почему в мороз у меня ребенок без шарфа😂,
я уже боялась кто-нибудь в опеку пожалуется.
А несколько из мам, кто Вас не слушал раньше, понаблюдали за моим ребенком несколько лет и со вторыми детьми стали Вашими адептами👍,
видела потом и по социальным сетям репостили Вас.

(продолжение)

Спасибо за легкую вторую беременность! Были легкие роды, но сразу же после выхода из роддома дочка начала цеплять вирусы от старшего брата.
Причем он сам и не болел, просто переносил, я еще и в сад и на секции за ним заходила с ней.
Буквально сразу после выписки из роддома был первый насморк у такой крошки, участковый врач сказала ставить свечи с интерфероном и грозилась больницей.
Я сделала дома холодильник кондиционером, так что даже муж боялся, что я грудного ребенка заморожу😀,
плюс увлажнитель, в общем, после выходных вместо больницы все прошло, а врач сказала интерферон помог😀, который я даже и не купила.

Потом уже я стала поуверенней в следующие вирусы, и говорила нашему врачу, что из лекарств мы пьем, а что нет, она сначала удивлялась,
что я ее вызываю, а лечу по своему, но потом привыкла. Один раз даже у дочки была 5 дней температура и больше ничего,
я по Вашей книге и программе подозревала розеолу, так как сдала кровь и было все ок, кроме тромбоцитов,
но врач настаивала на антибиотиках, и потом температура спала и пошла сыпь.

Спасибо за этот и еще несколько раз, что не стала давать антибиотики по назначению врача, так как анализ крови был хорошим!

Спасибо за сэкономленные деньги, что не покупала прописанные гомеопатию, противовирусные и прочие фуфломицины!

И даже за нашу счастливую кошку спасибо!😂 Я думала, что у нас дома куча коробок, которые остаются от доставок и в них спит кошка,
это от бедности, что мы ей не купили кошачий домик (себе бы сначала тут домик купить😀), а оказывается, мы делаем ее счастливой😂😂😂

Мне кажется, я могу бесконечно писать Вам СПАСИБЫ, столько их было!

Но главное, СПАСИБИЩЕ - Вы помогли мне не сойти с ума после начала войны
и принять возможно важнейшее решение в моей жизни - бежать из своей страны.
Несмотря на уже не очень молодой возраст (мне было 44 в 22-м, мужу 42) и на то, что была налаженная жизнь у нас в Москве:
Куча друзей, родственники, квартира в очень зеленом районе Москвы, загородный дом в красивейшем районе Подмосковья,
интересная работа, хорошие школы и кружки у детей, хобби, спорт, поездки заграницу... Все это рухнуло в один момент 24.02.22.
Продавали за бесценок и бежали сначала в Турцию, потом а Америку. Уже после нашего отъезда,
с началом мобилизации мужу стали сыпаться повестки и приходили искать.
Муж наполовину украинец, родившийся в Донецке! Его страна напала на его родину, они правда думали, что он пойдет на войну,
а не перестреляет их же и себя при первой возможности?
При том, что в феврале 22-го он высказал свою гражданскую позицию, после чего потерял работу,
половину нажитого (партнер по бизнесу перешел в Z клан, до сих пор судимся). Муж пытался пойти на митинг,
но был задержан практически у дома (мы жили у Телецентра Останкино) и впоследствии получил угрозы и шантаж,
что закончилось ПТСР и до сих пор есть отголоски.

Горько, что часть друзей осталось по другую сторону, но надеюсь, что они когда-нибудь прозреют.
Есть, кто остался в России в здравом уме, но боятся что-то говорить, в том числе моя мама, ей пригрозили, что на нее донесут куда надо.
Несколько знакомых семей уехали.

Я не знаю, как сложится у нас здесь дальше,
Но я так счастлива, что мы живем в свободной стране, где можно выйти на митинг и тебя не посадят,
дочка повесила украинский флаг себе в комнате и за это меня не привлекут к уголовке.
Дети растут настолько в другой среде, что обратной дороги в мордор нет.
Так что если не получится легализоваться, поедем дальше по миру, но точно не вернемся в рф.

Спасибо, что были с нами все это время!
Очень рада, что вернулись к медицинским темам и программам!
Сегодня услышала в интервью Голованову, что Вы передумали пока записывать курс про подростков, так как никому не нужен.
Нам точно нужен! У меня два подростка - сыну 14 лет и дочке 11 лет. Сын уже 192см ростом, внешне такой дядя, а в душе еще ребенок.
Если все-таки выйдет курс, обязательно куплю!

(окончание)

И про здоровье взрослых темы очень актуальны!
Отдельное спасибо за ролик про герпес! Я всегда думала, что он не лечится,
а оказалось можно сильно сократить, еще в россии Валвир несколько раз пила при первом проявлении, и он практически ушел.
И уже в Америке недавно опять активизировался от стрессов у меня и у мужа, а здесь валацикловир только по рецепту продается.
И нам врач выписала точно такую же схему, как у вас в ролике: 2000мг, через 12 часов еще столько же.

Еще за IHerb спасибо за обзоры и скидочку. Пользуемся!

Ох, всё, а то такое длинное письмо, и это только малая часть моих спасибок!😀
Посылаю фоткку своих деток, выросших на Ваших заветах и кошки, которая теперь тоже живет
по вашим советам из предпоследних Комароновостей 😂😂. Надеюсь, она счастлива в коробках😂😂

Здоровья Вам, счастья, много сил и вдохновения на новые проекты!
И главное Мира Вашему дому, я верю, что он скоро наступит, добро должно победить!!!

Irina

Ліки від епілепсії
Доброго дня Любий Лікарю
Мене в притул обстріляв гелікоптер. Всі лікарі і парамедики які мене оглядали в один голос ставили діагноз - тяжка контузія. Парамедики взагалі дивувалися, що я лишилася жива, ще дужче дивувалися, що у мене руки і ноги цілі. Я лікувалася у сестри під Харьковом. Весь час у мене був тремор і всього тіла і рук, іноді ніг. Ну удар голови був, як інакше. Але судом, таких щоб тягнуло, щоб зковувало тіло не було. От приїхали я на Чернігівщину і пішла в найближчу лікарню. Точніше поповзла. Призначили мені МРТ спини і шиї. Я тоді нічого не розуміла, я практично постійно була у напівсвідомому стані. А от мою Ліду здивувала, чому не призначили МРТ голови, я ж головою вдарилася. Ну зробила, те що призначили, побачили стару дитячу травму і давай її лікувати. Кожного разу я кажу, болить місце удару, втрачаю свідомість, нудить. Відповідь " тобі то здається, шия це не дає, у тебе психосоматика". Що? Коли мені зняли дикий біль я домовилася і зробила МРТ голови без направлення. Там є якісь порушення, це назвали вегетосотудистою дистонією. Але це симптом, і діагнозу такого не існує. До цього моє лікування складало знеболювальне, заспокійливе, дибеле без рецепту не давали. Я на них так поправилося і вітаміни групи В. Коли я зробила МРТ голови мене відправили до нейрохірурга, типу підозра на вроджений дефект мозку. Нейрохірург спростував і вже київський нейрохірург поставив мені контузію. І порадив зробити аудіометрії. Я зробила, ох як мені після неї погано було. В цей момент я зрозуміла, що втрата свідомості відбувається після різкого болю у вусі. Я з цим до вушного. Вушний до невропатолога. Невропатолог - психосоматика. І призначила судино розширюючи, типу завдяки ним я менше глохнутиму. Скажу одразу не допомогло, я вухом майже нічого не чую окрім постійного шуму. От так по колу бутцали мене рік, доки я не прийшла і не втратила свідомість прямо в кабінеті невропатолога. Ох і перелякалася. І призначила мені енцефолограму. І кардіолога. Дивна людина прийшла я до неї у 2022, а до кардіолога мене відправили лише в лютому 2024. Кардіолог подивився на кардіограму і каже порушення, та я тобі нічого виписувати не буду, походи доки схопить тоді приповзеш до мене. Мені тоді так погано було, що уваги не звернула. Записалася на Еег і там пропонували одну дату, а я розкричалася що не хочу їхати в той день і мене записали через тиждень. В першу дату коли мені пропонували в Чернігові в стаціонар влетіло три ракети. Я в шоці. Через тиждень автобус мене висадив на зупинці біля того стаціонару в той самий час коли прилетіло з найбільш зруйнованої сторони. Я зробила обстеження. Невропатолог подивилася результат побачила якісь судорожно прояви і призначила мені ліки від епілепсії. Я випила одну таблетку і блювала два дні підряд, якщо до цього втрачала свідомість максимум 5 разів на місяць, то тепер 2 рази на день. Я в сльози. В цей час мій кум потрапив в аварію. І ми відали всю свою місячну получку. Кума розпитала чого я плачу. І попросила всі обстеження і виписки які у мене є. Я відправила. Лікар який лікував контузію чоловіка куми призначив мені ліки. Дорогі одна упаковка 1000 грн при судорожних проявах після інсультів і черепномозкових травм, вітаміни групи в і сердешні краплі, в інструкції написано, що урівноважує серцевий ритм при або після сильного стресу і нормалізує тиск. Після отримання травми тиск у мене міг протягом годин змінитися із дуже високого на дуже низький. Із заспокійливим ефектом. Я почала пити ці ліки. Вперше за 2,5 роки у мене в голові прояснилося. І тільки зараз я зрозуміла, що місцеві мене не лікували, а приглушали сильні симптоми. Вперше з трами я ходжу прямо, все ще паморочиться, в турбує вухо, але дикий біль і печіння у місці удару минуло. Ні воно ще болить, але це можна терпіти. Реагую на звук. І почало вухо дуже шпигати, так сильно, що втрачаю свідомість. Я до вушного, він:
- барабана перетинка ціла геть звідси

(окончание)
- але воно болить, шумить постійно, шпигає аж втрачаю свідомість, ви навіть не призначите обстеження. Може там механічне пошкодження внутрішнього вуха, був же період коли я цим вухом не чула
- аудіометрія
- у мене є
- о бачу, так ти втрачаєш слух, ну і будеш втрачати, ну станеш глухою подумаєш відчепися від мене
- а окрім аудіометрії обстежень нема?
- нема!
- он в черзі сидить чоловік направлення брати на рентген вуха
- тобі це не треба, геть іди до невропатолога.
Я купила в аптеці вушні каплі, прокапала трохи відпустило. Але не повністю
Приходжу до невропатолога.
- ліки пила?
- так!
- і як?
- мені від них дуже погано, дуже сильне погіршення стану.
- я тобі слабкі ліки виписала їдь до епіліптолога в Чернігів
- тобто слабкі виписала
- у вас тяжка форма епілепсії, мабуть вам призначать навіть і на основі канабісу.
- ви збожеволіли?
- не переживайте вам стане на багато краще!
- та з чого ви взагалі взяли, що у мене епілепсія, може це черепно мозкова
- ні у вас епілепсія і це остаточний діагноз
- сама до нього їдь, тобі треба божевільна
І вискочила з кабінету, побігла до сімейного, і взяла направлення до вушного. Сімейний сказала, що я для них занадто складна, і щоб я їхала в Чернігів. Я приїхала додому і на гарячій лінії лишила скаргу на вушного і невропатолога. Мені відповіли, що все можливе вони роблять, а я в свою чергу не виконую їхні рекомендації. Зараз я вивчаю які є ще обстеження з вухом, бо вушні капля його вже не беруть. Його ніщо не бере і не чую ним, навіть якщо мені в нього ледь не кричать. Переглядаю пропозиції часних вушних лікарів. Найближчим часом поїду. Сподіваюся хоч вони допоможуть
Слава Україні
Катерина Ізюмський район

Другий фронт продовження
Не маємо права на сертифікат
Доброго дня Любий Лікарю
Ліда нещодавно у справах їздила на Ізюмщину. І повернулася люта як тигр. Ми 1,5 років доводили що хата взагалі у нас знищена, а не пошкоджена. Куди ми тільки не зверталися з цього питання працювали троє різних юристів. Поліція. Навіть консультувалися із судом. Зверталися в міністерства. Довели. Пів року чекали і нам надали сертифікат, що там далі розповім пізніше. Так от приїздить Ліда в село до батьків. А чиновники і деякі місцеві жителі кидаються на неї з кулаками. Як ти посміла, щось вимагати. " Я ходила, я бачила вашу хату, ви відбудова, якого випендрюєтеся. Ну от де купувати будеш, як сертифікат отримаєш, купуй мою". Ліда відповіла: " нащо мені ваша, я на правому березі Дніпра шукатиму, навіщо мені повертатися туди де мене побили". На неї ледь не з кулаками. " Еч яка, що вздумала. Тобі ніхто не дозволяв, ти повинна повернутися і відбудовувати. Ким ти себе маєш, не повернеться вона". Ліда спокійно відповіла " Людиною! Вільною людиною. У якої є права і потреби. І яка нікому нічого не повина" розвернулася і пішла. Пару разів подібна розмова із місцевими на Ізюмщині чиновниками. Виявили, що пів села голодує, один в обличчя Ліді видав типу " ви ж не вирощуєте де нам брати". Ми ніколи не думали, що так багато залежить від нас. Так ми помічали, що овочі зникають. Ми прекрасно розуміли, що крадуть. Тому старалися зарости бур'яном, щоб вночі не зручно хазяйнувати було. Але хто ж думав, що на стільки. Ми мульчувалми, поливали і зберігали вологу родило у всіх сусідів гарно городина. При цьому нас ці ж сусіди постійно принижували. Окупанти випалили все ми не відновлюємо і не зводожуємо грунт і в сусідів просто перестало родити, один навіть закинув город повністю. Ходив по селу і скаржився, що окупанти дівчат вигнали. Як вони то робили все довкола них буяло і родило.нема дівчат нема врожаю. Найдивовижніше, що з цим сусідом у нас постійні стички були, він хотів відцапати нашої землі.
Я зрозуміла одне, не недооцінюйте себе, нікого не слухайте образи. Робіть так як важаєте за потрібне. Кожен думає про своє благополуччя, що буде з вами всеодно. Ваше життя замість вас ніхто не проживе. І відповідати за свої вчинки тільки вам. Зараз страшні часи, саме тому треба робити зараз і жити зараз своїм життям, а не нав'язаним
Слава Україні
Катерина Ізюмський район

Здравствуйте,Доктор 💜
Пересмотрела два интервью с
Головановым и Натальей В
Да,скажу я Вам продолжают в буквоеде продавать Ваши книги 📚
И очень очень просим ,записать курс для родителей у кого подростки от 12 и старше
Уж оооочень сильно нуждаемся в Ваших рекомендациях💜сейчас мы а потом и наши дети будут нуждаться в этих видео т к ваши рекомендации останутся на долгую память в интернете 💝
Ведь я никогда не думала что буду осуждать молодежь,но эти квадроберы просто совсем ,мир рехнулся…это куда мы катимся ???вирусы,война,мода на рваное шмаье и тут еще квадроберы скачут,а есть взрослые всему этому потакают(бабушка внучке бросает палку а та как собачка на четвереньках бежит🤦‍♀️
Мира и достатка Всем❤️