(продолжение)
Поэтому я и пишу и поднимаю и буду шатать эту острейшую тему.
Потому что я знаю, что государство клало хуй на тех, кто придет с войны.
Это не только Украинское государство и общество так делает, а многие.
Связано с пещерным мышлением, и пока лично не коснется - не проснуться.
А умножая это на бутылку, возраст, и кучу других проблем с которыми нужно бороться а сил бороться не будет - получим что получим. Сотни тысяч суицидов. Гарантирую это.
И я пишу это чтобы освещать эти проблемы.
Психические проблемы рушат семьи.
Рушат карьеры. Рушат любое будущее.
Различными путями, нужно лишь время, и отсутствие просвещения о том, что такое психическая проблема, например депрессия, как она работает, что она делает, и как с ней бороться. И самое главное нужно понять - с этим самостоятельно невозможно бороться.
Хотите опишу что будет если ничего не делать, и не создавать условия?
Господи, об этом даже музыкальный клип сняли, подробно описывающий:
https://www.youtube.com/watch?v=o_l4Ab5FRwM
Самое страшное из всего что я пишу - это бездействие.
Это отсутствие информации. Информационный вакуум.
Эти проблемы которые я описываю - поддаются лечению. Не психологами, не психотерапевтами, а психиатрами. Первые и вторые лишь в дополнение к основным. Но наши как всегда "да я бутылкой догонюсь, сам решу все свои проблемы, организм сам справится". Это эпидемия. Хуже ковида. Не справишься.
Это лечится эффективно, будут быстрые результаты, и прогресс если соблюдать рекомендации врача.
Лечение это не дорого. Это дешевле чем бутылка. Или "покурить". А эффект заметен уже всем окружающим, и на долгое время.
Это не отменит проблемы в жизни, но поможет с ними справляться.
Поможет найти силы вставать и достойно встречать вызовы в жизни, преодолевать их и строить свою жизнь так, как ты этого хочешь.
Господи, я призываю всех давать людям понять, что они не одиноки.
Что огромное количество разрозненных между собой людей с подобными проблемами по всему миру.
И не нужно думать лейблами о людях если вы чего-то не знаете, нужно деликатно, подсказать, и не заставлять.
Объяснить: что банальное посещение квалифицированного врача в государственном ПНД - это необходимость если не можете объяснить что с вами, и вам плохо.
Но при условии что есть проблемы, что есть какие-то переживания, проявления, нарушение сна, работы, и так далее, желания. Если есть мыслишки суициднуться - 100% вы пациент ПНД. Даже без сомнений. Я не шучу нифига. Меня реально достало, хочется кричать чтобы услышали.
Пожалуйста, очень сильно прошу - давайте вместе попробуем предотвратить хотя бы раз в истории массовые суициды и асоциальное поведение у широких масс вместе. Это легко и просто делается. Нужно информировать, помогать, продвигать информацию.
И всячески стигматизировать пещерное мышление. Типа если человек думает что "бутылка поможет" - то такой человек вонючка, урод. И нужно плохо к такому человеку относится который рекомендует эти способы.
Лучше рекомендовать - ПНД, врач психиатр. Быстро, эффективно, дешево.
Просто многие не понимают не ощущая о чем я пишу. Я не хочу вас погружать в эти ощущения. Даже врагу это не пожелаю.
Это запредельная боль, и запредельное состояние. Которое угрожает как человеку страдающему, так и окружающим.
Поэтому и это видео меня зацепило так сильно. Что говорят какими-то общими фразами, и не понимают что происходит.
Нужно везде говорить: "депрессия, ПТСР, психические проблемы, ПНД, ПНД, ПНД ваш друг, идите пожалуйста к психиатру, это анонимно, быстро, эффективно, и работает. Это лучше алкоголя, это лучше марихуаны, и так далее".
Дорогой Доктор, простите пожалуйста за длинное письмо.
Я просто знаю что нас ждет... Уверен на 1000% имея предыдущий опыт.
Просто всё это можно и нужно предотвращать. Потому что не нужно что бы самые смелые, эффективные и важные для всего общества люди, которые рискуя жизнью вернуться обратно в быт - и там покончат с собой, либо будут невыносимо страдать (с очень большой вероятностью). Нужно дать понять, что есть простой и эффективный метод.
Поэтому я и пишу и поднимаю и буду шатать эту острейшую тему.
Потому что я знаю, что государство клало хуй на тех, кто придет с войны.
Это не только Украинское государство и общество так делает, а многие.
Связано с пещерным мышлением, и пока лично не коснется - не проснуться.
А умножая это на бутылку, возраст, и кучу других проблем с которыми нужно бороться а сил бороться не будет - получим что получим. Сотни тысяч суицидов. Гарантирую это.
И я пишу это чтобы освещать эти проблемы.
Психические проблемы рушат семьи.
Рушат карьеры. Рушат любое будущее.
Различными путями, нужно лишь время, и отсутствие просвещения о том, что такое психическая проблема, например депрессия, как она работает, что она делает, и как с ней бороться. И самое главное нужно понять - с этим самостоятельно невозможно бороться.
Хотите опишу что будет если ничего не делать, и не создавать условия?
Господи, об этом даже музыкальный клип сняли, подробно описывающий:
https://www.youtube.com/watch?v=o_l4Ab5FRwM
Самое страшное из всего что я пишу - это бездействие.
Это отсутствие информации. Информационный вакуум.
Эти проблемы которые я описываю - поддаются лечению. Не психологами, не психотерапевтами, а психиатрами. Первые и вторые лишь в дополнение к основным. Но наши как всегда "да я бутылкой догонюсь, сам решу все свои проблемы, организм сам справится". Это эпидемия. Хуже ковида. Не справишься.
Это лечится эффективно, будут быстрые результаты, и прогресс если соблюдать рекомендации врача.
Лечение это не дорого. Это дешевле чем бутылка. Или "покурить". А эффект заметен уже всем окружающим, и на долгое время.
Это не отменит проблемы в жизни, но поможет с ними справляться.
Поможет найти силы вставать и достойно встречать вызовы в жизни, преодолевать их и строить свою жизнь так, как ты этого хочешь.
Господи, я призываю всех давать людям понять, что они не одиноки.
Что огромное количество разрозненных между собой людей с подобными проблемами по всему миру.
И не нужно думать лейблами о людях если вы чего-то не знаете, нужно деликатно, подсказать, и не заставлять.
Объяснить: что банальное посещение квалифицированного врача в государственном ПНД - это необходимость если не можете объяснить что с вами, и вам плохо.
Но при условии что есть проблемы, что есть какие-то переживания, проявления, нарушение сна, работы, и так далее, желания. Если есть мыслишки суициднуться - 100% вы пациент ПНД. Даже без сомнений. Я не шучу нифига. Меня реально достало, хочется кричать чтобы услышали.
Пожалуйста, очень сильно прошу - давайте вместе попробуем предотвратить хотя бы раз в истории массовые суициды и асоциальное поведение у широких масс вместе. Это легко и просто делается. Нужно информировать, помогать, продвигать информацию.
И всячески стигматизировать пещерное мышление. Типа если человек думает что "бутылка поможет" - то такой человек вонючка, урод. И нужно плохо к такому человеку относится который рекомендует эти способы.
Лучше рекомендовать - ПНД, врач психиатр. Быстро, эффективно, дешево.
Просто многие не понимают не ощущая о чем я пишу. Я не хочу вас погружать в эти ощущения. Даже врагу это не пожелаю.
Это запредельная боль, и запредельное состояние. Которое угрожает как человеку страдающему, так и окружающим.
Поэтому и это видео меня зацепило так сильно. Что говорят какими-то общими фразами, и не понимают что происходит.
Нужно везде говорить: "депрессия, ПТСР, психические проблемы, ПНД, ПНД, ПНД ваш друг, идите пожалуйста к психиатру, это анонимно, быстро, эффективно, и работает. Это лучше алкоголя, это лучше марихуаны, и так далее".
Дорогой Доктор, простите пожалуйста за длинное письмо.
Я просто знаю что нас ждет... Уверен на 1000% имея предыдущий опыт.
Просто всё это можно и нужно предотвращать. Потому что не нужно что бы самые смелые, эффективные и важные для всего общества люди, которые рискуя жизнью вернуться обратно в быт - и там покончат с собой, либо будут невыносимо страдать (с очень большой вероятностью). Нужно дать понять, что есть простой и эффективный метод.
👍74😢7💩7❤6👎2🔥1
(окончание)
Это что касается военных. Но и не военные так же подвержены всему тому, о чем расписано выше.
Ещё хочу поговорить про армейских врачей.
Бегите от них.
То, что я видел - это мрак, "проблем нет" говорили они.
Какую они помощь могут оказать?
Дорогие военные - вам нужны областные центры с ПНД и хорошими врачами. Действуйте. Поможет. Проверено. Не сдавайтесь. Надеюсь меня услышат...
Это что касается военных. Но и не военные так же подвержены всему тому, о чем расписано выше.
Ещё хочу поговорить про армейских врачей.
Бегите от них.
То, что я видел - это мрак, "проблем нет" говорили они.
Какую они помощь могут оказать?
Дорогие военные - вам нужны областные центры с ПНД и хорошими врачами. Действуйте. Поможет. Проверено. Не сдавайтесь. Надеюсь меня услышат...
👍99🔥10❤9💩5🤮4👎2🤔1😱1
Доброго дня, Євгене Олеговичу! Доброго дня, читачі каналу!
Сьогодні слухала інтерв'ю Євгена Олеговича, в ньому наш любий лікар сказав, що 90% звернень до нього - це психологічні проблеми. Це торкнулося і мене також, не планувала ділитися своїм досвідом, до психології не маю жодного відношення, але оці 90% змусили мене переглянути свою позицію, можливо, моя розповідь, мій досвід подолання стресу комусь допоможе.
Після повномасштабного вторгнення новини стали невід'ємною частиною мене, в перші 10 днів я страшенно хвилювалася чи не прорвалися російські війська до Києва, коли гриміло все навколо, було дуже страшно; коли ставало тихо - серце переставало битися від думки, що вони прорвалися і в нас тихо, бо вони вже в Києві, народжувався якийсь надлюдський страх, виявилося, що не спати десять днів - це реально. Потім ми виїхали, ніби мало стати краще, не так страшно, але не стало, такі ж безсонні ночі, щохвилинне відслідковування новин. Потроху знаходилися відповіді на питання, дні перетворювалися на тижні, тижні на місяці, але кожна новина збивала з ніг, а не слідкувати за ними я не могла фізично. В якийсь момент в мене з'явилося відчуття, якщо я не витягну себе за волосся, як барон Мюнхаузен, з оцих усіх своїх думок, то дитина лишиться сиротою. Але мені не вистачало на це сил, це було дуже не схоже на мене. І тут абсолютно випадково я натрапила на пост із пропозицією психологічної допомоги. Цей пост не давав мені спокою, з одного боку, я розуміла, що мені не вдається впоратися самій зі своїм станом, 2,5 місяці практично без сну - не нормально, з іншого боку, мені було страшенно соромно звертатися за допомогою до психолога.
І от на цьому моменті я хочу зупинитися. Зараз мої тодішні аргументи здаються мені невірними, тоді ж я абсолютно серйозно відмовляла собі у сторонній допомозі через те, що в Україні постраждали мільйони людей, і вони заслуговують на допомогу значно більше, ніж я. Мені здавалося, що психологи мають займатися людьми, в яких хтось загинув із рідних, а я не маю права витрачати час спеціаліста на себе, бо постраждала менше; мені здавалося, що своїм зверненням я відбиратиму "шматок хліба у нужденного".
Тільки проговоривши із психологом оці свої почуття, я дізналася, що до психологічної травми можуть призвести не тільки особисті втрати, а й постійні негативні новини, це називається "синдромом свідка".
Психолог запропонувала мені кілька кроків, які б допомогли побороти наслідки такого стресу, найдієвішим серед яких, як на мене, було саме встановлення ліміту на перегляд новин, повідомлень, соцмереж. Я почала складати розпорядок дня, перші дні було складно притримуватися свого ж плану, така собі "ломка". Але з часом стало легше, виявилося, якщо безсоння, але не читати новини, то все ж таки засинаєш з часом. Про медичні препарати для покращення сну я згадувати не буду, тут може радити тільки спеціаліст.
У травні у нас із психологом відбулося два онлайн-спілкування, мені здалося, що я готова повернутися до нормального життя. І саме такою, окриленою, я помчала додому 16 травня. Радість від приїзду швидко минула, адже я додому повернулася, а моє звичне життя до мене не поверталося, наступило усвідомлення, що як раніше вже не буде ніколи. І це стало новим потрясінням. Я не могла виходити на вулицю, адже всі ті місця, де я так любила гуляти, понівечені. Немає такого місця, де могло б зупинитися око, щоб не розплакатися. Всі новини, всі фото знайомих місць - ніщо у порівнянні із власним поглядом.
Тільки зараз я розумію, що ті дві зустрічі із психологом ще в евакуації були безцінними, адже вони трішечки відновили мене перед новим потрясінням.
Сьогодні слухала інтерв'ю Євгена Олеговича, в ньому наш любий лікар сказав, що 90% звернень до нього - це психологічні проблеми. Це торкнулося і мене також, не планувала ділитися своїм досвідом, до психології не маю жодного відношення, але оці 90% змусили мене переглянути свою позицію, можливо, моя розповідь, мій досвід подолання стресу комусь допоможе.
Після повномасштабного вторгнення новини стали невід'ємною частиною мене, в перші 10 днів я страшенно хвилювалася чи не прорвалися російські війська до Києва, коли гриміло все навколо, було дуже страшно; коли ставало тихо - серце переставало битися від думки, що вони прорвалися і в нас тихо, бо вони вже в Києві, народжувався якийсь надлюдський страх, виявилося, що не спати десять днів - це реально. Потім ми виїхали, ніби мало стати краще, не так страшно, але не стало, такі ж безсонні ночі, щохвилинне відслідковування новин. Потроху знаходилися відповіді на питання, дні перетворювалися на тижні, тижні на місяці, але кожна новина збивала з ніг, а не слідкувати за ними я не могла фізично. В якийсь момент в мене з'явилося відчуття, якщо я не витягну себе за волосся, як барон Мюнхаузен, з оцих усіх своїх думок, то дитина лишиться сиротою. Але мені не вистачало на це сил, це було дуже не схоже на мене. І тут абсолютно випадково я натрапила на пост із пропозицією психологічної допомоги. Цей пост не давав мені спокою, з одного боку, я розуміла, що мені не вдається впоратися самій зі своїм станом, 2,5 місяці практично без сну - не нормально, з іншого боку, мені було страшенно соромно звертатися за допомогою до психолога.
І от на цьому моменті я хочу зупинитися. Зараз мої тодішні аргументи здаються мені невірними, тоді ж я абсолютно серйозно відмовляла собі у сторонній допомозі через те, що в Україні постраждали мільйони людей, і вони заслуговують на допомогу значно більше, ніж я. Мені здавалося, що психологи мають займатися людьми, в яких хтось загинув із рідних, а я не маю права витрачати час спеціаліста на себе, бо постраждала менше; мені здавалося, що своїм зверненням я відбиратиму "шматок хліба у нужденного".
Тільки проговоривши із психологом оці свої почуття, я дізналася, що до психологічної травми можуть призвести не тільки особисті втрати, а й постійні негативні новини, це називається "синдромом свідка".
Психолог запропонувала мені кілька кроків, які б допомогли побороти наслідки такого стресу, найдієвішим серед яких, як на мене, було саме встановлення ліміту на перегляд новин, повідомлень, соцмереж. Я почала складати розпорядок дня, перші дні було складно притримуватися свого ж плану, така собі "ломка". Але з часом стало легше, виявилося, якщо безсоння, але не читати новини, то все ж таки засинаєш з часом. Про медичні препарати для покращення сну я згадувати не буду, тут може радити тільки спеціаліст.
У травні у нас із психологом відбулося два онлайн-спілкування, мені здалося, що я готова повернутися до нормального життя. І саме такою, окриленою, я помчала додому 16 травня. Радість від приїзду швидко минула, адже я додому повернулася, а моє звичне життя до мене не поверталося, наступило усвідомлення, що як раніше вже не буде ніколи. І це стало новим потрясінням. Я не могла виходити на вулицю, адже всі ті місця, де я так любила гуляти, понівечені. Немає такого місця, де могло б зупинитися око, щоб не розплакатися. Всі новини, всі фото знайомих місць - ніщо у порівнянні із власним поглядом.
Тільки зараз я розумію, що ті дві зустрічі із психологом ще в евакуації були безцінними, адже вони трішечки відновили мене перед новим потрясінням.
❤47💩15👍12😢5🥰3👎1
(окончание)
Щодня я говорила собі, що маю робити більше, значно більше, ніж будь-коли, щоб наблизити перемогу, щоб допомагати відновити усе знищене. Але в моєї психіки, схоже, було зовсім інше бачення. Я повністю втратила працездатність. Просидівши за комп'ютером 5-6 годин я виконувала той обсяг робіт, який раніше займав у мене не більше півгодини. Я сердилася на себе, сварила себе, але це зовсім не допомагало. З цього стану мене знову ж вивела психолог. Тільки подолавши цей стан, я помітила, що багато моїх колег по роботі відчувають те саме, коли я їм радила звернутися до спеціаліста, вони щиро дивувалися навіть не від того, що я спілкуюся із психологом, а від того, що я не соромлюся цього і їм про це говорю.
Навіть психологи ходять до психолога - це нормально, тут нічого соромитися, нормальна людина не може сприйняти війну у центрі Європи у ХХІ столітті.
Якщо хтось відчуває такі ж проблеми, які були в мене із працездатністю, поділюся рекомендаціями, які давав спеціаліст мені (мабуть, це трішечки порушує авторські права, сподіваюся вона мені пробачить):
🌈починайте з таймменеджменту: заведіть собі блокнот і прописуйте завдання на день, але тільки ті, які маєте змогу виконати
🌈виділяйте для початку найважливіші справи, а потім вже опосередковані
🌈відновлюйте старі буденні ритуали, або будуйте нові
🟢якщо ви очікуєте, що буде все як раніше, це обманювати себе (війна змінила всіх, і все також)
🟢дійте відповідно до своїх навичок і вмінь
🟨обов'язково заохочуйте себе чимось приємним за виконані задачі
🟨хваліть себе, навіть за незначні кроки
🟨не здавайтесь, якщо одразу все не виходить
🟨не ставте собі чітких термінів повернення до власного "Я"
🔥дозволяйте собі радіти
🔥дозволяйте собі бути неідеальним
🔥не вимагайте від свого фізичного і психологічного стану моментальних змін
✨поповнюйте свої психологічні ресурси
✨повноцінний сон і харчування
✨опановуйте навички саморегуляції
Не бійтесь звертатись до психолога.
Ще від себе додам, що зараз дуже багато різних організацій пропонують безкоштовну психологічну допомогу. При наявності інтернету під рукою можна у вільному доступі знайти багато матеріалів безкоштовно, які дозволять Вам покращити свій стан.
Точно не зможу вже порахувати, здається, мені знадобилося 8 чи 9 онлайн-бесід із фахівцем, щоб почати нормально працювати і не ревіти у маршрутці по дорозі на роботу від вигляду навколишніх вулиць, я не виключаю, що, можливо, мені б вдалося впоратися із цим і самій, але скільки місяців я могла на це витратити - невідомо.
Сподіваюся, поділилася із Вами корисним.
Альона, м.Буча
Щодня я говорила собі, що маю робити більше, значно більше, ніж будь-коли, щоб наблизити перемогу, щоб допомагати відновити усе знищене. Але в моєї психіки, схоже, було зовсім інше бачення. Я повністю втратила працездатність. Просидівши за комп'ютером 5-6 годин я виконувала той обсяг робіт, який раніше займав у мене не більше півгодини. Я сердилася на себе, сварила себе, але це зовсім не допомагало. З цього стану мене знову ж вивела психолог. Тільки подолавши цей стан, я помітила, що багато моїх колег по роботі відчувають те саме, коли я їм радила звернутися до спеціаліста, вони щиро дивувалися навіть не від того, що я спілкуюся із психологом, а від того, що я не соромлюся цього і їм про це говорю.
Навіть психологи ходять до психолога - це нормально, тут нічого соромитися, нормальна людина не може сприйняти війну у центрі Європи у ХХІ столітті.
Якщо хтось відчуває такі ж проблеми, які були в мене із працездатністю, поділюся рекомендаціями, які давав спеціаліст мені (мабуть, це трішечки порушує авторські права, сподіваюся вона мені пробачить):
🌈починайте з таймменеджменту: заведіть собі блокнот і прописуйте завдання на день, але тільки ті, які маєте змогу виконати
🌈виділяйте для початку найважливіші справи, а потім вже опосередковані
🌈відновлюйте старі буденні ритуали, або будуйте нові
🟢якщо ви очікуєте, що буде все як раніше, це обманювати себе (війна змінила всіх, і все також)
🟢дійте відповідно до своїх навичок і вмінь
🟨обов'язково заохочуйте себе чимось приємним за виконані задачі
🟨хваліть себе, навіть за незначні кроки
🟨не здавайтесь, якщо одразу все не виходить
🟨не ставте собі чітких термінів повернення до власного "Я"
🔥дозволяйте собі радіти
🔥дозволяйте собі бути неідеальним
🔥не вимагайте від свого фізичного і психологічного стану моментальних змін
✨поповнюйте свої психологічні ресурси
✨повноцінний сон і харчування
✨опановуйте навички саморегуляції
Не бійтесь звертатись до психолога.
Ще від себе додам, що зараз дуже багато різних організацій пропонують безкоштовну психологічну допомогу. При наявності інтернету під рукою можна у вільному доступі знайти багато матеріалів безкоштовно, які дозволять Вам покращити свій стан.
Точно не зможу вже порахувати, здається, мені знадобилося 8 чи 9 онлайн-бесід із фахівцем, щоб почати нормально працювати і не ревіти у маршрутці по дорозі на роботу від вигляду навколишніх вулиць, я не виключаю, що, можливо, мені б вдалося впоратися із цим і самій, але скільки місяців я могла на це витратити - невідомо.
Сподіваюся, поділилася із Вами корисним.
Альона, м.Буча
❤141👍22💩15👎2👏1
Доброго дня Любий Лікарю.
Ви просили написати про горизонти планування. Ну от по пунктам горизонти моєї родини.
1. Ремонт. Коли нас впустили люди пожити, перше враження було - ой йой йой йой, що це, капець. Оскільки ми точно будемо в цьому будинку зимувати - треба сажу потрусити. Поки трусили сажу залізла вся глина з груби. Зробили грубу, обмазаи побілили. Коли робили грубу зачепили шпалери і вони відвалилися. До того ж груба гарненька біленька, а стеля поряд з нею чорна. Ех. Ну місцеві казали лишати так. Але ми й це переробили, бо ми знаємо що діти будуть тертися об стіни і дихатимуль пилюкою зі стелі. Все готово. Вікна були забиті і коли їх відкрили ми схопилися за голову фарба злізла, обшушилася, це ж під нігтями дітей буде. Обшкребли пофарбували. Ну тепер усе треба змити і будь ласка шкребеш ножем. А воно мені треба. Місцеві казали не фарбуй тиж незбираєшся лишатися. Хай так. І оце мені їх послухати і кожен раз ножем підлогу шкребти. Е ні і підлогу пофарбувала. Приємно. Зручно в домі. Таж сама історія із кухнею там уже заселяються батьки. А місцеві всі казали не напружуйся не ремонтуй. Я весь цей ремонт сприймаю як ремонт в гуртожитку. Довго не житемеш, але комендант ремонт требує. І тобі приємно.
2. Вода. В дворі є колодязь, але через зроблені в радянські часи меліраційні канали вода зникає. Вода жахлива зеленувата з листям, гілляками, деревом і навіть пластмаса там плавала. Сусіди казали не чіпати. Хай ми тобі дамо води. Але ми настояли і коли вода зникла почистили колодязь за свій рахунок. Тепер трохи води ну є. Оскільки свіжочищений на питя не годиться, а на технічні потреби годиться. Є ж різниця притягти від сусідів 10 відер води на 1-2 дні. Чи сходити раз у 2-3 дні набрати 4 відра пити. Так я можу зірватися і поїхати далі, якщо ситуація погіршиться і нападуть білоруси. Але я не повинна надриватися і сусідів дратувати. А якщо залишуся колодязь зайвим не буде.
3. Концервація. В попередніх листах я говорила, що моя неофіційна посада " концервниц завод" і ви праві, що концервація розширює горизонт планування. Оскільки не відомо чи надовго ми тут техніка дуже не купується. Холодильника немає тож надія на концервація.
4. Засушка. Оскільки немає холодильника і заморозка не проводиться все що не концервується - сушиться. Іще відходи від концервації ( попки огірків, шкаралупи кабачків, і ТД) все сушиться і все-таки довелося купити подрібнювач і перебивати все в муку.( Щоб витрачати пшеничної менше на хліб). Сушка і сухофрукти не дрібняться. Є відходи які не можна їсти але козі підходять тож сушу і їй на зиму. Розбираюся у приправах і травах. Тож в'яжу трави в пучки і сушу чай на зиму.
5. Тварини. Господарі хати мають корів і чомусь завели козу. Коза їм майже всі плодові дерева поїла і господарі дуже на неї сердилися. А тут ми із під Ізюма плачемо за своїми 16 породистими козами. Ну вони нам козу і відали тепер діти бігають і виглядають козенятко. А козенятко - ще відрада для наших діток і в якійсь мірі реабілітація після обстрілів. Свекри сестри спостерігали як ми заливаємося сльозами по котику яки вискочив коли я евакуювалася. Тож подарували двох кошенят. Діти почали посміхатися.
6. Сіно і листя. Козі треба взимку, щось їсти тож тягаємо сіно і ніколи думати про війну. Добре відволікає.
7. Рослини. Саджаємо озимі і оформили передзамовленя на дерева і кущі. Все ж сподіваюся, що Білорусь не піде сюди, але закупаємо великі горщики, щоб ягідники садити в них і при потребі закинути в машину і помчати далі від війни. Зовсім без саду не годиться. Саджаємо шпинат, він малесенькі листочки і серед зими дає. Гарно виручив нас в окупацію.
8. Жолуді і горіхи. Оскільки весь сад згорів. А жолудева мука в хлібі добре виручила в окупацію. Уважно спостерігаємо за закинутими ділянками готові будь-якої миті йти збирати жолуді і горіхи.
9. В'язка. Все літо шукала магазин пряжи. І тепер в'яжу на зиму дітям шарфи і шапки.
10. Копіювання. Всі публікації і газети копіюю на ноутбук і флешки. Всі фото і відео.
11. Дрова. Хочеш щоб було тепло взимку готуй дрова.
Ви просили написати про горизонти планування. Ну от по пунктам горизонти моєї родини.
1. Ремонт. Коли нас впустили люди пожити, перше враження було - ой йой йой йой, що це, капець. Оскільки ми точно будемо в цьому будинку зимувати - треба сажу потрусити. Поки трусили сажу залізла вся глина з груби. Зробили грубу, обмазаи побілили. Коли робили грубу зачепили шпалери і вони відвалилися. До того ж груба гарненька біленька, а стеля поряд з нею чорна. Ех. Ну місцеві казали лишати так. Але ми й це переробили, бо ми знаємо що діти будуть тертися об стіни і дихатимуль пилюкою зі стелі. Все готово. Вікна були забиті і коли їх відкрили ми схопилися за голову фарба злізла, обшушилася, це ж під нігтями дітей буде. Обшкребли пофарбували. Ну тепер усе треба змити і будь ласка шкребеш ножем. А воно мені треба. Місцеві казали не фарбуй тиж незбираєшся лишатися. Хай так. І оце мені їх послухати і кожен раз ножем підлогу шкребти. Е ні і підлогу пофарбувала. Приємно. Зручно в домі. Таж сама історія із кухнею там уже заселяються батьки. А місцеві всі казали не напружуйся не ремонтуй. Я весь цей ремонт сприймаю як ремонт в гуртожитку. Довго не житемеш, але комендант ремонт требує. І тобі приємно.
2. Вода. В дворі є колодязь, але через зроблені в радянські часи меліраційні канали вода зникає. Вода жахлива зеленувата з листям, гілляками, деревом і навіть пластмаса там плавала. Сусіди казали не чіпати. Хай ми тобі дамо води. Але ми настояли і коли вода зникла почистили колодязь за свій рахунок. Тепер трохи води ну є. Оскільки свіжочищений на питя не годиться, а на технічні потреби годиться. Є ж різниця притягти від сусідів 10 відер води на 1-2 дні. Чи сходити раз у 2-3 дні набрати 4 відра пити. Так я можу зірватися і поїхати далі, якщо ситуація погіршиться і нападуть білоруси. Але я не повинна надриватися і сусідів дратувати. А якщо залишуся колодязь зайвим не буде.
3. Концервація. В попередніх листах я говорила, що моя неофіційна посада " концервниц завод" і ви праві, що концервація розширює горизонт планування. Оскільки не відомо чи надовго ми тут техніка дуже не купується. Холодильника немає тож надія на концервація.
4. Засушка. Оскільки немає холодильника і заморозка не проводиться все що не концервується - сушиться. Іще відходи від концервації ( попки огірків, шкаралупи кабачків, і ТД) все сушиться і все-таки довелося купити подрібнювач і перебивати все в муку.( Щоб витрачати пшеничної менше на хліб). Сушка і сухофрукти не дрібняться. Є відходи які не можна їсти але козі підходять тож сушу і їй на зиму. Розбираюся у приправах і травах. Тож в'яжу трави в пучки і сушу чай на зиму.
5. Тварини. Господарі хати мають корів і чомусь завели козу. Коза їм майже всі плодові дерева поїла і господарі дуже на неї сердилися. А тут ми із під Ізюма плачемо за своїми 16 породистими козами. Ну вони нам козу і відали тепер діти бігають і виглядають козенятко. А козенятко - ще відрада для наших діток і в якійсь мірі реабілітація після обстрілів. Свекри сестри спостерігали як ми заливаємося сльозами по котику яки вискочив коли я евакуювалася. Тож подарували двох кошенят. Діти почали посміхатися.
6. Сіно і листя. Козі треба взимку, щось їсти тож тягаємо сіно і ніколи думати про війну. Добре відволікає.
7. Рослини. Саджаємо озимі і оформили передзамовленя на дерева і кущі. Все ж сподіваюся, що Білорусь не піде сюди, але закупаємо великі горщики, щоб ягідники садити в них і при потребі закинути в машину і помчати далі від війни. Зовсім без саду не годиться. Саджаємо шпинат, він малесенькі листочки і серед зими дає. Гарно виручив нас в окупацію.
8. Жолуді і горіхи. Оскільки весь сад згорів. А жолудева мука в хлібі добре виручила в окупацію. Уважно спостерігаємо за закинутими ділянками готові будь-якої миті йти збирати жолуді і горіхи.
9. В'язка. Все літо шукала магазин пряжи. І тепер в'яжу на зиму дітям шарфи і шапки.
10. Копіювання. Всі публікації і газети копіюю на ноутбук і флешки. Всі фото і відео.
11. Дрова. Хочеш щоб було тепло взимку готуй дрова.
👏96👍41❤20💩12🥰4👎2🔥2😁1
(окончание)
12. Прялка. На горищі знайшла прялку тепер підшукую чисалки, все чудово кропиви довкола багато. Взимку вона якраз дійде і буде заняття. З неї гарні нитки виходять.
12. Прялка. На горищі знайшла прялку тепер підшукую чисалки, все чудово кропиви довкола багато. Взимку вона якраз дійде і буде заняття. З неї гарні нитки виходять.
👏148❤41👍19🤮6🔥5💩4👎1🥰1🤔1
Здравствуйте все читающие и пишущие в ТГ доктора Комаровского.
Я давно читаю и, скорее всего, продолжу читать этот канал, где публикуются письма, если, конечно, не обнаружу цензуры со стороны администраторов канала в чью-то сторону. К сожалению такая цензура часто в соцсетях имеет место по отношению к "неправильным" точкам зрения. Я ни разу не писал на этот канал, но кое-что захотелось написать, после месяцев чтения (видимо, накопилось уже достаточно информации с разных сторон). Я - из России, из города Санкт-Петербурга, родился ещё в Ленинграде.
Мой двоюродный дед тоже был родом из Ленинграда, был кадровым военным, когда началась война он был на Западной границе. Служил в зенитной артиллерии. Погиб он в первый же месяц войны с Германией, при отступлении прикрывая на Украине переправу и отход войск СССР. Многие годы и даже до сих пор он числился пропавшим без вести (таковых в ту войну было много). Но его родная сестра, во время войны она была подростком, они с семьей жили в Тверской области, бежали под бомбежками (в прямом смысле слова) от оккупации немецкой, очень много перенесли. Так вот его родная сестра, уже после войны, нашла через Совет Ветеранов и прочие свои каналы, где погиб и когда её родной брат и родной брат моего деда. Два других деда - выжили в той войне, один дошел до Норвегии, другой помогал освобождать Прибалтику. Так же на Украине у нас были какие-то ещё дальние родственники, которых лично я не знал близко. К чему я это написал? Чтобы показать, как наша история "россиян" связана даже через родство и события исторические с Украиной. Да, раньше было государство СССР и многие военные защищали и, потом освобождали, именно Украину и Беларусь как территорию СССР.
Теперь по другим вопросам. Я читаю все эти взаимные обвинения или посыпание головы пеплом в ТГ-канале доктора К. Я изначально был в шоке от начала войны. Сочувствовал украинской стороне. Всегда изучал информацию с обеих сторон конфликта, практически не употребляю российские ТВ-шоу (политические), лишь чуток интересуюсь, что там иногда вещают (чтобы понимать). За полгода данного наблюдения картина получилась очень неприглядная для обеих сторон конфликта. Врут обе стороны. И своим, и вражеской стороне, и третьим лицам (из стран, которых конфликт не затрагивает). Применяются и грязные приёмы. Как в войне, так и в информационной войне. Многое из того, что украинские источники выдают за "правду" -- просто наглое вранье, пусть даже и не всё.
Я прекрасно понимаю, что кому-то покажется "подлым", что я сейчас не пытаюсь посыпать в очередной раз голову пеплом и каяться на коленях перед "великой Украинской нацией", как он россиян требуют украинцы. Да, вы, украинцы, да и русские в Украине сейчас страдаете. В том числе, даже не участвуя в военных действиях. Но давайте подумаем, что за причины привели к этой войне? А их очень много, этих причин, я даже не уверен, что понял все причины, только некоторые. Ну или напишите потом, но вот без этих "Путин сошёл с ума", "ПТХ", "в России живут одни маньяки-имперцы" и прочей чуши, которую вам долго вбивали и вбивают в голову.
Я заметил одну такую вещь в письмах в ТГ канале доктора. Никогда (или почти никогда) не поднимается роль США и бритов (да и вообще геополитический фактор) в данном конфликте. Зато украинские источники (и не только они) - все пророчат как на подбор "развал России" и "лишение рашки ядреного оружия".
Я предлагаю посмотреть украинцам лишь на два конфликта в истории (пусть даже на уровне Википедии). Один - как с помощью США и сил НАТО разбили в центре Европы Югославию на 6 мелких государств. Второй - как США, прикрываясь флагами ООН воевали в Корее в 1950-1953 году с "коммунистами" КНДР, и как мир тогда реально стоял на грани третьей мировой, с применением нового ядреного оружия.
Я давно читаю и, скорее всего, продолжу читать этот канал, где публикуются письма, если, конечно, не обнаружу цензуры со стороны администраторов канала в чью-то сторону. К сожалению такая цензура часто в соцсетях имеет место по отношению к "неправильным" точкам зрения. Я ни разу не писал на этот канал, но кое-что захотелось написать, после месяцев чтения (видимо, накопилось уже достаточно информации с разных сторон). Я - из России, из города Санкт-Петербурга, родился ещё в Ленинграде.
Мой двоюродный дед тоже был родом из Ленинграда, был кадровым военным, когда началась война он был на Западной границе. Служил в зенитной артиллерии. Погиб он в первый же месяц войны с Германией, при отступлении прикрывая на Украине переправу и отход войск СССР. Многие годы и даже до сих пор он числился пропавшим без вести (таковых в ту войну было много). Но его родная сестра, во время войны она была подростком, они с семьей жили в Тверской области, бежали под бомбежками (в прямом смысле слова) от оккупации немецкой, очень много перенесли. Так вот его родная сестра, уже после войны, нашла через Совет Ветеранов и прочие свои каналы, где погиб и когда её родной брат и родной брат моего деда. Два других деда - выжили в той войне, один дошел до Норвегии, другой помогал освобождать Прибалтику. Так же на Украине у нас были какие-то ещё дальние родственники, которых лично я не знал близко. К чему я это написал? Чтобы показать, как наша история "россиян" связана даже через родство и события исторические с Украиной. Да, раньше было государство СССР и многие военные защищали и, потом освобождали, именно Украину и Беларусь как территорию СССР.
Теперь по другим вопросам. Я читаю все эти взаимные обвинения или посыпание головы пеплом в ТГ-канале доктора К. Я изначально был в шоке от начала войны. Сочувствовал украинской стороне. Всегда изучал информацию с обеих сторон конфликта, практически не употребляю российские ТВ-шоу (политические), лишь чуток интересуюсь, что там иногда вещают (чтобы понимать). За полгода данного наблюдения картина получилась очень неприглядная для обеих сторон конфликта. Врут обе стороны. И своим, и вражеской стороне, и третьим лицам (из стран, которых конфликт не затрагивает). Применяются и грязные приёмы. Как в войне, так и в информационной войне. Многое из того, что украинские источники выдают за "правду" -- просто наглое вранье, пусть даже и не всё.
Я прекрасно понимаю, что кому-то покажется "подлым", что я сейчас не пытаюсь посыпать в очередной раз голову пеплом и каяться на коленях перед "великой Украинской нацией", как он россиян требуют украинцы. Да, вы, украинцы, да и русские в Украине сейчас страдаете. В том числе, даже не участвуя в военных действиях. Но давайте подумаем, что за причины привели к этой войне? А их очень много, этих причин, я даже не уверен, что понял все причины, только некоторые. Ну или напишите потом, но вот без этих "Путин сошёл с ума", "ПТХ", "в России живут одни маньяки-имперцы" и прочей чуши, которую вам долго вбивали и вбивают в голову.
Я заметил одну такую вещь в письмах в ТГ канале доктора. Никогда (или почти никогда) не поднимается роль США и бритов (да и вообще геополитический фактор) в данном конфликте. Зато украинские источники (и не только они) - все пророчат как на подбор "развал России" и "лишение рашки ядреного оружия".
Я предлагаю посмотреть украинцам лишь на два конфликта в истории (пусть даже на уровне Википедии). Один - как с помощью США и сил НАТО разбили в центре Европы Югославию на 6 мелких государств. Второй - как США, прикрываясь флагами ООН воевали в Корее в 1950-1953 году с "коммунистами" КНДР, и как мир тогда реально стоял на грани третьей мировой, с применением нового ядреного оружия.
💩178👍68👎13🤮9🤔7❤4😁1😱1
(окончание)
Почитайте, почитайте подробнее про Корейскую войну. Кто начал, как потом прибежали срочно американцы с бритами и набрали кучу "солянки" из Европы и из подконтрольных стран. Как потом, когда они стали двигать северных корейцев, подключился Китай на стороне КНДР. И чем вообще все закончилось в итоге и почему. Или не совсем закончилось? Ни для Кореи, ни для Тайваня с Китаем.
И по поводу названий. В США Корейскую войну называют часто "Забытой войной". А формально она даже войной в США не была объявлена. Они назвали это "полицейской операцией". Ничего не напоминает? Военного положения в США не было из-за неё. В Украине было АТО (антитеррористическая операция), ну а со стороны России СВО. Тоже без военного положения и мобилизации.
Ещё хотел бы сказать обвиняющим нас, "орков", "русню" украинцам. Не надо "на зеркало пенять, если рожа крива". У вас там "фейсбучное право" работает? Правда? А не олигархи формируют нацбатальоны и разные банды боевиков, спонсируя их? Ну так в чём проблема-то? Добивайтесь прекращения войны. А почему вы этого не добивались таким "фейсбучным демократическим правом" 8 лет? А Зеленский, который обещал сделать так, что он остановит войну, а жители пророссийских восточных регионов говорили перед выборами - если придет Зеленский, будет война. Ошиблись, "коллаборанты тупые", "русня" и "русосвиньи" или были правы?
Арестович ваш - он же с 2014 года ведет активно канал на Ютубе в стиле: нам всё равно придется воевать с Россией, разбавлял раньше "противника нужно уважать", а потом скатился до "орки-орки" и "дебилы". Ну понятно, что лапшу украинцам навесить он любит, как и себя любимого, вроде как он умнее всех, особенно "русни".
Помните, войны затевают политики. Украина за последние десятилетия сделала многое, что показало, что она не хочет дружить с Россией, скорее - наоборот. Арестович же заявлял: "давайте, нападайте, приходите, подерёмся, мы готовы". Цельный "полковник" теперь. Разведка. Хорошо, давайте посмотрим, как будет дальше. Можно однозначно пока сказать по открытым источникам, что ожидания как со стороны России, так и со стороны Украины - не оправдываются. Никакой "быстрой победы" не будет. Никакой "независимости" Украины - не будет. Либо будет Украина под США и бритами (филиалом) или под Россией, или поделят как Корею делили СССР и США, равно как и Германию в ВОВ. Россия вряд ли проиграет, как пророчат её постоянно. Но есть повод и украинцам задуматься - за что они реально воюют? За чьи интересы? Думаете денежки вам просто так дают сейчас?
Вениамин Я., СПб, Россия.
Почитайте, почитайте подробнее про Корейскую войну. Кто начал, как потом прибежали срочно американцы с бритами и набрали кучу "солянки" из Европы и из подконтрольных стран. Как потом, когда они стали двигать северных корейцев, подключился Китай на стороне КНДР. И чем вообще все закончилось в итоге и почему. Или не совсем закончилось? Ни для Кореи, ни для Тайваня с Китаем.
И по поводу названий. В США Корейскую войну называют часто "Забытой войной". А формально она даже войной в США не была объявлена. Они назвали это "полицейской операцией". Ничего не напоминает? Военного положения в США не было из-за неё. В Украине было АТО (антитеррористическая операция), ну а со стороны России СВО. Тоже без военного положения и мобилизации.
Ещё хотел бы сказать обвиняющим нас, "орков", "русню" украинцам. Не надо "на зеркало пенять, если рожа крива". У вас там "фейсбучное право" работает? Правда? А не олигархи формируют нацбатальоны и разные банды боевиков, спонсируя их? Ну так в чём проблема-то? Добивайтесь прекращения войны. А почему вы этого не добивались таким "фейсбучным демократическим правом" 8 лет? А Зеленский, который обещал сделать так, что он остановит войну, а жители пророссийских восточных регионов говорили перед выборами - если придет Зеленский, будет война. Ошиблись, "коллаборанты тупые", "русня" и "русосвиньи" или были правы?
Арестович ваш - он же с 2014 года ведет активно канал на Ютубе в стиле: нам всё равно придется воевать с Россией, разбавлял раньше "противника нужно уважать", а потом скатился до "орки-орки" и "дебилы". Ну понятно, что лапшу украинцам навесить он любит, как и себя любимого, вроде как он умнее всех, особенно "русни".
Помните, войны затевают политики. Украина за последние десятилетия сделала многое, что показало, что она не хочет дружить с Россией, скорее - наоборот. Арестович же заявлял: "давайте, нападайте, приходите, подерёмся, мы готовы". Цельный "полковник" теперь. Разведка. Хорошо, давайте посмотрим, как будет дальше. Можно однозначно пока сказать по открытым источникам, что ожидания как со стороны России, так и со стороны Украины - не оправдываются. Никакой "быстрой победы" не будет. Никакой "независимости" Украины - не будет. Либо будет Украина под США и бритами (филиалом) или под Россией, или поделят как Корею делили СССР и США, равно как и Германию в ВОВ. Россия вряд ли проиграет, как пророчат её постоянно. Но есть повод и украинцам задуматься - за что они реально воюют? За чьи интересы? Думаете денежки вам просто так дают сейчас?
Вениамин Я., СПб, Россия.
💩332👍100🤮49👎33🤔8🤬5❤3🤯3😁2
Здравствуйте, Доктор!
Война. День 190. Casus belli: Сараево
Casus belli бывает разным.
Место шутке в исходе лета -
Вышел с неводом утром ясным
Мужичок, стало быть, к рассвету.
Бросил невод - одни кувшинки,
Не сдаётся - бросает снова.
Вдруг блеснуло осколком льдинки
И промолвило несурово:
"Отпусти, а с меня желанье.
Что угодно, таков мой принцип!"
"Что ж, нехитрое испытанье.
Мне б хотелось проснуться… Принцем!"
"Будет сделано!" - молвит рыба, -
"Утро вечера мудренее".
"Завтра стану имперской глыбой
С перевязью на царской шее!"
По утру - суета и спешка:
"Принц, проснитесь!" - "Да кто ж толкает?"
А в ответ, что судьбы насмешка:
"Вас в Сараево ожидают!.."
Casus belli бывает разным.
Место шутке в исходе лета,
Только в мире кроваво-красном
Всё летят и летят ракеты.
Война ФМ | @voina_fm
01.09.2022
Война. День 190. Casus belli: Сараево
Casus belli бывает разным.
Место шутке в исходе лета -
Вышел с неводом утром ясным
Мужичок, стало быть, к рассвету.
Бросил невод - одни кувшинки,
Не сдаётся - бросает снова.
Вдруг блеснуло осколком льдинки
И промолвило несурово:
"Отпусти, а с меня желанье.
Что угодно, таков мой принцип!"
"Что ж, нехитрое испытанье.
Мне б хотелось проснуться… Принцем!"
"Будет сделано!" - молвит рыба, -
"Утро вечера мудренее".
"Завтра стану имперской глыбой
С перевязью на царской шее!"
По утру - суета и спешка:
"Принц, проснитесь!" - "Да кто ж толкает?"
А в ответ, что судьбы насмешка:
"Вас в Сараево ожидают!.."
Casus belli бывает разным.
Место шутке в исходе лета,
Только в мире кроваво-красном
Всё летят и летят ракеты.
Война ФМ | @voina_fm
01.09.2022
❤63👍20🤮17💩3👎2
До дописувачки , що " консервний завод" :
Яка ж ви чудова, мудра й позитивна людина! І руки у вас золоті й серце, впевнена , теж золоте ! Від вашого листа ота енергія випромінює прямо через екран мого телефону, навіть моя спина перестала боліти! Ви просто подарунок для будь-якого шматочка землі, куди вас доля занесе - усюди пустите корінці та й заквітуєте. Щастя й здоров'я вам та вашій родині!
Олена/Елена
Яка ж ви чудова, мудра й позитивна людина! І руки у вас золоті й серце, впевнена , теж золоте ! Від вашого листа ота енергія випромінює прямо через екран мого телефону, навіть моя спина перестала боліти! Ви просто подарунок для будь-якого шматочка землі, куди вас доля занесе - усюди пустите корінці та й заквітуєте. Щастя й здоров'я вам та вашій родині!
Олена/Елена
❤150👍31🤮11🥰7💩3👎1
Доброго дня, всі читачі, дописувачі та Любий Докторе!
Ось і минуло пів року вигнання.
Вітаю зі святом знань. Бажаю всім незалежно від віку жаги до навчання і пізнання нового. Сподіваюсь, що життя надасть можливість кожному бути щасливим незважаючи на обставини… Сьогодні згадала вірш, він дуже влучно передає мій стан останніх місяців.
Contra spem spero!(Леся Українка)
Гетьте, думи, ви хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?
Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!
Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.
І від сліз тих гарячих розтане
Та кора льодовая, міцна,
Може, квіти зійдуть — і настане
Ще й для мене весела весна.
Я на гору круту крем'яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать.
В довгу, темную нічку невидну
Не стулю ні на хвильку очей —
Все шукатиму зірку провідну,
Ясну владарку темних ночей.
Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть, думи сумні!
Тримайтеся, мої шановні співвітчизники, за любов, кохання, надію, віру в Бога та перемогу. Не має сенсу сподіватись, що Вас хтось зрозуміє у кожного своя правда і своя кривда.
Шановний Докторе, дякую Вам за те, що не полишаєте спроб вилікувати сусідів. Дякую за те, що іноді розмовляєте і читаєте українською ( незнаю як кому, а мені Ваш голос тоді звучить дуже мелодійно і глибоко, а може це відсутність чоловіка 6 місяців так впливає😉). Дякую, що читаєте і публікуєте різні листи. Дякую, що так щиро реагуєте на війну та її наслідки і проблеми.
P.S. Все русские которые пишут в этот чат - не старайтесь нас понять, вам это не дано - раб никогда не поймёт свободы, так как не знает что с ней делать. Живите в своём доме и на своих землях. У меня только одна просьба к вам - организуйте изъятие и возвращение ваших трупов с нашей земли - они жесть как воняют.
Contra spem spero
З землі Тараса і Богдана
Ось і минуло пів року вигнання.
Вітаю зі святом знань. Бажаю всім незалежно від віку жаги до навчання і пізнання нового. Сподіваюсь, що життя надасть можливість кожному бути щасливим незважаючи на обставини… Сьогодні згадала вірш, він дуже влучно передає мій стан останніх місяців.
Contra spem spero!(Леся Українка)
Гетьте, думи, ви хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?
Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!
Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.
І від сліз тих гарячих розтане
Та кора льодовая, міцна,
Може, квіти зійдуть — і настане
Ще й для мене весела весна.
Я на гору круту крем'яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать.
В довгу, темную нічку невидну
Не стулю ні на хвильку очей —
Все шукатиму зірку провідну,
Ясну владарку темних ночей.
Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть, думи сумні!
Тримайтеся, мої шановні співвітчизники, за любов, кохання, надію, віру в Бога та перемогу. Не має сенсу сподіватись, що Вас хтось зрозуміє у кожного своя правда і своя кривда.
Шановний Докторе, дякую Вам за те, що не полишаєте спроб вилікувати сусідів. Дякую за те, що іноді розмовляєте і читаєте українською ( незнаю як кому, а мені Ваш голос тоді звучить дуже мелодійно і глибоко, а може це відсутність чоловіка 6 місяців так впливає😉). Дякую, що читаєте і публікуєте різні листи. Дякую, що так щиро реагуєте на війну та її наслідки і проблеми.
P.S. Все русские которые пишут в этот чат - не старайтесь нас понять, вам это не дано - раб никогда не поймёт свободы, так как не знает что с ней делать. Живите в своём доме и на своих землях. У меня только одна просьба к вам - организуйте изъятие и возвращение ваших трупов с нашей земли - они жесть как воняют.
Contra spem spero
З землі Тараса і Богдана
👍133❤25💩18🤮13👎1😁1🤔1
Здравствуйте, уважаемый Доктор! ПИСЬМО БЛАГОДАРНОСТИ. Сегодня выяснилось, что Вы Евгений Олегович, спасли мне жизнь! Я не буду раздавать советы, а расскажу свою историю, если она поможет хоть одному человеку, я буду знать, что не зря написала это письмо. К тому видео, где Вы сообщили, о том что не будете публиковать письма два дня, просите разобраться в получаемой информации и если что-то тревожит обращаться к специалистам, я отнеслась серьезно. Два дня без новостей, дали мне возможность обратить внимание на себя и оценить влияние на меня новостей. Я задумалась, а нет ли у меня последствий войны, прошло уже много лет, и вспомнила, что панические атаки у меня начались именно тогда, а сейчас появились опять. Записалась к психиатру на сегодня. Шок! Я сама себе поставила диагноз и живу в смертельной опасности. Это не панические атаки, а сердечные приступы. А я водичку пила, чтобы успокоиться, или три таблетки успокаивающих. Ни разу никому не рассказала, как они у меня протекают. МОЯ ВОЙНА. Месяц в бункере. Сирены, прилёты. Ура в меня не попало, а в телевизоре те в кого попало. Вдруг, со мной, во время сирены, что-то странное произошло, второй раз, на третий рассказала родственникам. Назвала это паническими атаками (сама придумала). Мне тут же позвонила специальная служба, ещё бы, девушка на шестом месяце беременности, с девятимесячным ребёнком, одна, муж застрял в Москве, вылететь в Израиль почти невозможно. Спокойный и уверенный голос в трубке, не уговорил меня уехать. Я дома, бункер - это комната в квартире с кроватью телевизором и компьютером. Тогда мне прочли инструкцию, отправили её на почту и звонили мне каждый день, до того как муж прилетел в Израиль. Один из пунктов инструкции: никаких новостей с войны. Меня вывезли в аэропорт и мы улетели в Москву. Это был самый страшный момент в моей жизни, когда мы отъехали от дома и началась сирена, где-то падало, но не рядом. После войны мы вернулись. Наши склады разбомбили. Получили страховку и переехали к Тель-Авиву. МОЙ КОВИД. Во время локдауна, мои родственники друг за другом начали попадать в больницу в тяжёлом состоянии. В телевизоре и соцсетях, каждый день сводки о смертях и страшные истории. Опять, я одна, и «паническая атака». Тут я на автомате догадалась отключить ТВ и соцсети, зависла на Нетфликсе, и они прекратились. Сработал мой давний опыт. Так у меня получилось в жизни, что я уже пережила один локдаун, в Гон-Конге в 2003 САРС. Израиль, как обычно, закрылся первым, а мы с мужем не успели улететь. Опыт пригодился. Китайцы живут не заморачиваясь, послушно выполняя всё, что им говорят по телевизору. Новости преподносятся как то так, что ты послушен и чётко следуешь указанному. В отличие от остального мира, где есть антимасочники и антиваксеры. И вот сейчас, полгода бесконечных новостей с войны. Две поездки в госпиталь к раненым и две «атаки». Срослись воедино картинки с телеграмма и реальность. С Вашей помощью сходила к специалисту и нате здрасьте! Оказалось, что я человек сердечный, но беспечный, ещё и сама себе врач! Уважаемые читатели! Прислушайтесь к советам Доктора и самим себе! Умоляю, никаких новостей! Вы не представляете чем это чревато в будущем. Мозг - это главный орган человека! А Вам Евгений Олегович спасибо мало! Вы теперь мой Ангел-хранитель! Надежда ❤️
❤107👍33🤮10🤔9💩3👎1😢1
Психологічна допомога
Вітання лікарю!
Читаю про те, що багато хто потребує психологічної допомоги.
Окрім безлічі безоплатних програм, раджу сайт
https://www.qui.help/
Там зібрані психотерапевти зі всієї країни. Надійні та професійні.
Можливо комусь буде при нагоді.
Дякую.
А ще ось.
Кабінет волонтерської психологічної підтримки у Женеві, Швейцарія. Анонс двома мовами: "If you are a volunteer, hosting family member or forced migrant from Ukraine, and you require psychosocial support, please use one of google-forms below to apply (24\7) or call to our reception at working hours.
Sessions are held by experienced mental health professionals (including me) in presence (Geneva) and online, in 4 languages (!!!): Ukrainian, English, French, Russian.
You can choose between individual, couples and family counseling, and groups of support.
It is free of charge.
Please, feel free to repost and share this information with everyone who might be interested.
Thank you.
******
Якщо ви - волонтер, член сім’ї, що надала прихисток вимушеному переселенцю, чи самі є вимушеним мігрантом з України, і вам потрібна психосоціальна підтримка, будь ласка, скористайтеся однією з google-форм нижче, щоб подати заявку (цілодобово, 7 днів на тиждень) або зателефонуйте до нашої стійки реєстрації в робочий час.
Сеанси проводяться досвідченими фахівцями з психічного здоров’я (в тому числі мною) особисто (Женева) та онлайн, 4 мовами (!!!): українською, англійською, французькою, російською.
Ви можете обрати між індивідуальними, парними та сімейними консультаціями, та групами підтримки.
Консультування безкоштовне.
Будь ласка, поділіться цією інформацією з усіма, кому вона може бути в нагоді. Дякую.
UА
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf2rC1Pzr4nThb6YUbIUjhRMCvEQXLNBLvhTPZ4z683GHNarQ/viewform
EN
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdX7_mujhnIKC9NsmBHFHzsTX6IvErGJfoL-DKKk5pO01t1jg/viewform
FR
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScegfnEGNcIsM4XHeqMDQP0ic6WojkAVvaRiYAT6VYB6tRkhA/viewform
RU
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBvG4hLLdrj5hEmMa5vw2k-8Dyuujqzihf-ew_5NEyITmgLw/viewform"
Наталья.
Вітання лікарю!
Читаю про те, що багато хто потребує психологічної допомоги.
Окрім безлічі безоплатних програм, раджу сайт
https://www.qui.help/
Там зібрані психотерапевти зі всієї країни. Надійні та професійні.
Можливо комусь буде при нагоді.
Дякую.
А ще ось.
Кабінет волонтерської психологічної підтримки у Женеві, Швейцарія. Анонс двома мовами: "If you are a volunteer, hosting family member or forced migrant from Ukraine, and you require psychosocial support, please use one of google-forms below to apply (24\7) or call to our reception at working hours.
Sessions are held by experienced mental health professionals (including me) in presence (Geneva) and online, in 4 languages (!!!): Ukrainian, English, French, Russian.
You can choose between individual, couples and family counseling, and groups of support.
It is free of charge.
Please, feel free to repost and share this information with everyone who might be interested.
Thank you.
******
Якщо ви - волонтер, член сім’ї, що надала прихисток вимушеному переселенцю, чи самі є вимушеним мігрантом з України, і вам потрібна психосоціальна підтримка, будь ласка, скористайтеся однією з google-форм нижче, щоб подати заявку (цілодобово, 7 днів на тиждень) або зателефонуйте до нашої стійки реєстрації в робочий час.
Сеанси проводяться досвідченими фахівцями з психічного здоров’я (в тому числі мною) особисто (Женева) та онлайн, 4 мовами (!!!): українською, англійською, французькою, російською.
Ви можете обрати між індивідуальними, парними та сімейними консультаціями, та групами підтримки.
Консультування безкоштовне.
Будь ласка, поділіться цією інформацією з усіма, кому вона може бути в нагоді. Дякую.
UА
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf2rC1Pzr4nThb6YUbIUjhRMCvEQXLNBLvhTPZ4z683GHNarQ/viewform
EN
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdX7_mujhnIKC9NsmBHFHzsTX6IvErGJfoL-DKKk5pO01t1jg/viewform
FR
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScegfnEGNcIsM4XHeqMDQP0ic6WojkAVvaRiYAT6VYB6tRkhA/viewform
RU
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBvG4hLLdrj5hEmMa5vw2k-8Dyuujqzihf-ew_5NEyITmgLw/viewform"
Наталья.
👍68❤9💩8👎6🤔1
Вениамин Я., СПб, Россия.
Как-то слабо верится , что вы "давно читаете этот канал".
Поскольку на этом канале на ваш посыл " Украина/украинцы сами виноваты" уже давно , неоднократно , подробно и вроде бы вполне доходчиво ( даже для средних умов) был дан ответ.
Если кто-то захочет ещё раз ответить...я бы на нормативную лексику не рассчитывала.
Елена/Олена
Как-то слабо верится , что вы "давно читаете этот канал".
Поскольку на этом канале на ваш посыл " Украина/украинцы сами виноваты" уже давно , неоднократно , подробно и вроде бы вполне доходчиво ( даже для средних умов) был дан ответ.
Если кто-то захочет ещё раз ответить...я бы на нормативную лексику не рассчитывала.
Елена/Олена
👍225❤28🤮17👎5💩4😁3
Приветствую,доктор. Читаю письма,которые Вам пишут из России и понимаю,как, с каждым прочитанным письмом, все больше и больше их всех ненавижу. Независимо от того умные они или глупые, с высшим образованием или без. Доктор ,они же все считают , что путин правильно сделал,что развязал эту войну. . А немцы, выходцы из россии, которые себя считают русскими,хоть по национальности-немцы, живущие в Германии ,они же так же за Путина, и ненавидят Украину Все,кто вырос и живет в россии- они враги!!! И те, кто там родился и живет в любой стране Мира-враги. Переживание за украинцев,звучащие из уст россиян-это насмешка. Россияне, идите вы к чёрту, с вашим сопереживанием ,в кавычках. Кому нужны ваши лживые слова Доктор,я их всех так ненавижу,что мне самой страшно,что можно так ненавидеть.. Желаю всем россиянам только одного: побольше ракет на ваши головы,побольше разрушенных квартир и домов. Простите доктор за эмоции,но ,что имею-то имею. А Максиму из Германии вопрос:Максим ,вы не боитесь одной попой на двух стульях сидеть?? Не боитесь,что у вас вырастет вторая попа и вам придется тратиться на вторую пару штанов,чтобы новую было чем прикрыть.??? Раздвоением личности Вы не страдаете,но раздвоение задницы......... Доктор,Ваша зрительница. М....
👍195👎55😢21💩20❤11🤮8🤬5😁4🤔4🥰1🤯1
Так. Я краще буду під США ніж під вами.
Ви - зло, що несеться світом. Я не хочу бути з вами. А ви мені говорити, що з вами краще. Чому?
Я хочу до іншого світу. До інших цінностей. До іншої моралі. До іншого світосприйняття.
Я не хочу бути з вами браттями. І ні ким не хочу. Я хочу бути собою. Українкою. І якщо ці ненависні вами США дають таку змогу- я хочу.
Я хочу бути частиною цивілізаційної спільноти. Я не хочу бути частиною відсталого світу, чим є Росія зараз.
Ось моє прагнення. Розумійте, або ні. Мені однаково.
Наталья
Ви - зло, що несеться світом. Я не хочу бути з вами. А ви мені говорити, що з вами краще. Чому?
Я хочу до іншого світу. До інших цінностей. До іншої моралі. До іншого світосприйняття.
Я не хочу бути з вами браттями. І ні ким не хочу. Я хочу бути собою. Українкою. І якщо ці ненависні вами США дають таку змогу- я хочу.
Я хочу бути частиною цивілізаційної спільноти. Я не хочу бути частиною відсталого світу, чим є Росія зараз.
Ось моє прагнення. Розумійте, або ні. Мені однаково.
Наталья
👍262❤37🤮17👏8💩5👎2🥰2😢1
Здравствуйте мой любимый доктор Евгений Олегович я вас люблю очень сильно
Прошлогодний сентябрь постучался
Мне в окно.
Улыбнулся в строфе.
Он в букет первоклашки вмещался,
В ученический новый портфель.
Он был мирным и ярким от света,
Школьный сильно любил инвентарь...
Прилетели привычно ракеты
В наш сегодняшний тёплый сентябрь.
Детям в школу идти?
Всё в онлайне!
Вот такие теперь времена!
Было столько задумок и планов,
Но пока что…
пока что война.
Стих очень трогает за душу 💙
Прошлогодний сентябрь постучался
Мне в окно.
Улыбнулся в строфе.
Он в букет первоклашки вмещался,
В ученический новый портфель.
Он был мирным и ярким от света,
Школьный сильно любил инвентарь...
Прилетели привычно ракеты
В наш сегодняшний тёплый сентябрь.
Детям в школу идти?
Всё в онлайне!
Вот такие теперь времена!
Было столько задумок и планов,
Но пока что…
пока что война.
Стих очень трогает за душу 💙
😢146👍11❤10💩10👎1
Здравствуйте, Евгений Олегович.
Здравствуйте читатели канала.
https://news.1rj.ru/str/Hello_Doc/7134
Это так «прекрасно». Вот всё «прекрасно». От самых первых слов. И до последних.
На момент моего прочтения 31 один лайк и два сердечка….
Разберём?
1) формулировка «если конечно не обнаружу что-то такое, из-за чего прекращу читать канал и получать информацию».
Немного инфальтивно для человека родившегося в ленинграде.
Напрягает правда? Сразу вызывает эмоцию «чувак, ты вообще кто?»)))
Цепляет. А значит уже бьет в сторону эмоций.
2) родословная. Родство с Украиной на генном уровне. Опять «на»Украине.
Можно конечно списать на эмоциональность автора, но маловероятно. Употребляет «на» Украине специально.
Цепляет, опять эмоции.
3) сначала сочувствовал. А потом резко передумал. Знаете, оно так бывает, когда черпаешь информацию из разных источников. Тут вроде не виноваты, а потом ррраз - и всё заслужили. Да ещё и врут. Обязательно на этом сконцентрировать внимание - украинские источники информации нагло врут. И никакие больше.
Цепляет, бьет по эмоциям.
4) выражение «великая украинская нация» вперемешку с сами виноваты. И я вам тут причины не напишу, ройте сами. Нет, это не хуйло виновато, нет-нет. Ну и чушь конечно только то, что вбивают в голову украинцам.
Цепляет, бьет по эмоциям.
5) переключение внимания с ртф на США и Британию. Тут была удивлена, все время ж Штаты были виноваты во всех бедах ртф. А тут ещё бриты подсобили.
Цепляет, эмоции.
6) предлагает сместить внимание с войны, которую начала ртф на суверенной территории Украины.
Цепляет, эмоции.
7) не люблю двойных посланий. Хочешь сказать по факту - говори. Вода никому не нужна. Или нужна, для дестабилизации.
Цепляет, эмоции.
8)
9)
10)
И так далее.
Человек искренне верит, что хуйло несёт в этот мир только свет и радоЗть. А если хуйло несёт груЗть - так это Штаты и бриты виноваты. И украинцы.
Грустно. Тошно. И плохо.
Как остановить этот бред и абсурд?
Кто-нибудь знает?
Ольга.
Здравствуйте читатели канала.
https://news.1rj.ru/str/Hello_Doc/7134
Это так «прекрасно». Вот всё «прекрасно». От самых первых слов. И до последних.
На момент моего прочтения 31 один лайк и два сердечка….
Разберём?
1) формулировка «если конечно не обнаружу что-то такое, из-за чего прекращу читать канал и получать информацию».
Немного инфальтивно для человека родившегося в ленинграде.
Напрягает правда? Сразу вызывает эмоцию «чувак, ты вообще кто?»)))
Цепляет. А значит уже бьет в сторону эмоций.
2) родословная. Родство с Украиной на генном уровне. Опять «на»Украине.
Можно конечно списать на эмоциональность автора, но маловероятно. Употребляет «на» Украине специально.
Цепляет, опять эмоции.
3) сначала сочувствовал. А потом резко передумал. Знаете, оно так бывает, когда черпаешь информацию из разных источников. Тут вроде не виноваты, а потом ррраз - и всё заслужили. Да ещё и врут. Обязательно на этом сконцентрировать внимание - украинские источники информации нагло врут. И никакие больше.
Цепляет, бьет по эмоциям.
4) выражение «великая украинская нация» вперемешку с сами виноваты. И я вам тут причины не напишу, ройте сами. Нет, это не хуйло виновато, нет-нет. Ну и чушь конечно только то, что вбивают в голову украинцам.
Цепляет, бьет по эмоциям.
5) переключение внимания с ртф на США и Британию. Тут была удивлена, все время ж Штаты были виноваты во всех бедах ртф. А тут ещё бриты подсобили.
Цепляет, эмоции.
6) предлагает сместить внимание с войны, которую начала ртф на суверенной территории Украины.
Цепляет, эмоции.
7) не люблю двойных посланий. Хочешь сказать по факту - говори. Вода никому не нужна. Или нужна, для дестабилизации.
Цепляет, эмоции.
8)
9)
10)
И так далее.
Человек искренне верит, что хуйло несёт в этот мир только свет и радоЗть. А если хуйло несёт груЗть - так это Штаты и бриты виноваты. И украинцы.
Грустно. Тошно. И плохо.
Как остановить этот бред и абсурд?
Кто-нибудь знает?
Ольга.
👍267🔥31🤮18❤10👎7💩6😁3😢3👏2🤔1
Немного размышлений на тему «каким образом украинцы хотят видеть признание вины от россиян».
Для меня полгода это большой срок.
Казалось, что за это время те люди «не все так однозначно» должны были как минимум передумать. (Я сознательно употребляю слово люди. Потому что как не крути, это люди. А не гуманоиды с планеты нибиру.)
Но нет.
Этот факт тяжело принять.
Но это факт. Без осознания этого, я, никуда не прийду.
Возможно нужно поменять стили разговора.
Но с такой подпиткой пропаганды это не реально.
Или труднодостижимо?
Разница в этих словах огромна.
«Труднодостижимо» даёт надежду.
Так вот. Люди, с позицией «не все так однозначно».
Украина - суверенная страна.
Зайти на территорию Украины с оружием - это военное преступление. Международное преступление.
Не нужно оглядываться на Штаты. Вы же не хотите быть похожими на «пиндосов»?
Не хотите.
Ну так не будьте ими.
Покажите пример, где вы уважаете своих соседей, а не льёте грязь по национальному признаку.
Осознайте это. Порефлексируйте. И поймите, что действия ртф неправомерны.
И напишите ваши мысли.
Для уверенных в действиях хуйла, у меня не слов.
Ольга.
Для меня полгода это большой срок.
Казалось, что за это время те люди «не все так однозначно» должны были как минимум передумать. (Я сознательно употребляю слово люди. Потому что как не крути, это люди. А не гуманоиды с планеты нибиру.)
Но нет.
Этот факт тяжело принять.
Но это факт. Без осознания этого, я, никуда не прийду.
Возможно нужно поменять стили разговора.
Но с такой подпиткой пропаганды это не реально.
Или труднодостижимо?
Разница в этих словах огромна.
«Труднодостижимо» даёт надежду.
Так вот. Люди, с позицией «не все так однозначно».
Украина - суверенная страна.
Зайти на территорию Украины с оружием - это военное преступление. Международное преступление.
Не нужно оглядываться на Штаты. Вы же не хотите быть похожими на «пиндосов»?
Не хотите.
Ну так не будьте ими.
Покажите пример, где вы уважаете своих соседей, а не льёте грязь по национальному признаку.
Осознайте это. Порефлексируйте. И поймите, что действия ртф неправомерны.
И напишите ваши мысли.
Для уверенных в действиях хуйла, у меня не слов.
Ольга.
❤167👍75🤮19💩7👎6
Дякую, Євгене Олеговичу, за можливість не читати листи у вихідні дні.
Мені це надало наснаги. Сили з’явилися. Морально легше.
Є час подумати та переосмислити багато всього.
Час на себе. Можливість відпочинку. Практично як до 24.02.
Ольга.
Мені це надало наснаги. Сили з’явилися. Морально легше.
Є час подумати та переосмислити багато всього.
Час на себе. Можливість відпочинку. Практично як до 24.02.
Ольга.
👍81🔥9🤮8❤6💩5
Вот и осень наступила. 1 сентября.
У меня не было лета. Был Новый год, потом 17 января я родила сына, наслаждалась прекрасным временем, когда ничего в мире не было важно кроме меня и сына... потом было 24 февраля, и вот теперь осень.
Прошлым летом, будучи беременной, я читала книгу и блог Ольги Белоконь. Родив, скупила ваши книги, читаю. Ролики Нины Зайченко помогли мне сохранить лактацию, решить проблему с лактостазами. Благодаря вам и вашим коллегам из Украины я родила здорового сына. И постараюсь вырастить здоровым не только физически, но и нравственно. Когда сын вырастет, я ему расскажу что Ольга Белоконь спасла мою беременность, даже не зная этого; Доктор Комаровский уберёг от антибиотиков и избавил от сомнений по поводу вакцинации, а Нина Зайченко позаботилась чтобы он был сыт. Я расскажу, что эти люди украинцы, и это прекрасные люди. Я расскажу, как их хотел убить Путин, и как мои соотечественники поверили Путину. Не прекрасным докторам, великолепным добрым людям, а лжецу и убийце.
Это будет тяжёлый разговор, но у меня есть цель в жизни: дожить до этого разговора. Только этой целью и живу.
У меня не было лета. Был Новый год, потом 17 января я родила сына, наслаждалась прекрасным временем, когда ничего в мире не было важно кроме меня и сына... потом было 24 февраля, и вот теперь осень.
Прошлым летом, будучи беременной, я читала книгу и блог Ольги Белоконь. Родив, скупила ваши книги, читаю. Ролики Нины Зайченко помогли мне сохранить лактацию, решить проблему с лактостазами. Благодаря вам и вашим коллегам из Украины я родила здорового сына. И постараюсь вырастить здоровым не только физически, но и нравственно. Когда сын вырастет, я ему расскажу что Ольга Белоконь спасла мою беременность, даже не зная этого; Доктор Комаровский уберёг от антибиотиков и избавил от сомнений по поводу вакцинации, а Нина Зайченко позаботилась чтобы он был сыт. Я расскажу, что эти люди украинцы, и это прекрасные люди. Я расскажу, как их хотел убить Путин, и как мои соотечественники поверили Путину. Не прекрасным докторам, великолепным добрым людям, а лжецу и убийце.
Это будет тяжёлый разговор, но у меня есть цель в жизни: дожить до этого разговора. Только этой целью и живу.
❤289👍59🤮12😢11👎6🥰6💩3👏1🤯1