🇺🇦 9 з 10 гривень капіталу українці конвертують у нефінансові активи — нерухомість, авто, землю. Для більшості це їхні власні квартири й машини, які складно назвати повноцінними інвестиціями чи тим паче предметами розкоші. Лише десяту частку коштів українці зберігають у фінансових активах.

🧮 Але “зберігають” тут можна сміливо взяти в лапки, адже, за нашими оцінками, три чверті капіталу українців - це готівка, гривнева або валютна, яку відповідно “з’їдає” чи то гривнева, чи то валютна інфляція. Ще майже 20% коштів “заморожені” в депозитах, дохідність яких після податків часто коливається навколо рівня інфляції.

📊 Лише понад 200 тис. українців мають рахунки в цінних паперах та інвестують переважно в ОВДП. Кількість коштів у пенсійних чи інвестиційних фондах, страхових полісах чи акціях коливається на межі статистичної похибки. Близько відсотка коштів зберігаються в крипті, яка часто є трансакційним інструментом для переказів та виплат.

🇺🇸 Разюче інша картина за океаном. Американці хоч і не цураються нефінансових активів, але зберігають в них лише третину своїх статків. 2/3 капіталу американців йдуть у фінансові інструменти.

📈 Проте лише 4% американців тримають свої кошти у кеші. Ще близько 20% там займають депозити, облігації, фонди грошового ринку, страхування.

🚀 А от понад 3/4 своїх коштів американці тримають у пенсійних чи інвестиційних фондах та акціях. Це ті інструменти, які дають або податкову оптимізацію, або можливість вкладати кошти у кращі світові компанії.

⚖️ Звичайно, реалії України та США відрізняються. Але частка капіталу українців, яка лежить під матрацом та чекає чергового “чорного дня” — неспівмірно висока.

💰 На українському ринку є дохідніші та надійніші за депозити ОВДП, є якісні пенсійні фонди, які дозволяють користуватися податковою знижкою, є інвестиційні фонди нерухомості та цінних паперів та інші інструменти. Навіть невелика частка капіталу в цих інструментах допоможе відчутно “оживити” дохідність надмірно консервативних портфелів українців.

🔗 Як “розбудити” свій капітал та змусити його заробляти більше — читайте в статті Мінфіну за виступом керуючого активами ICU Владислава Свистунова на конференції “Жити на відсотки”

База, фундамент, основа 🤝

💸 Дефіцит валюти минулого тижня скоротився майже на чверть* до $525 млн. Однак він залишався значним, адже поріг $500 млн було перевищено лише декілька разів протягом року. Тож для покриття дефіциту НБУ змушений був збільшити інтервенції на 14% до майже $1.1 млрд. Це лише на $100 млн менше від цьогорічного максимального тижневого обсягу інтервенцій, що був у лютому.

Діапазон коливань курсу гривні минулого тижня розширився, адже після досягнення 42.5 грн/$ у листопаді, ринкові котирування в п'ятницю змістилися до рівня, близького до 42 грн/$. Офіційний курс гривні НБУ встановив на сьогодні на рівні 42.06 грн/$, зміцнивши його на 0.5% за тиждень і на 0.8% порівняно з цьогорічним максимумом, зафіксованим у листопаді.

🔍 Погляд ICU: НБУ продовжив розширювати діапазон коливань курсу гривні, але вчергове продемонстрував небажання суттєво ослаблювати курс гривні, особливо перед можливим подальшим сезонним збільшенням попиту на валюту наприкінці року. Ми очікуємо збереження подібних коливань найближчим часом із поступовим виходом на офіційний курс близько 42.5 грн/$ на кінець року.

💰 Значні припливи міжнародної фінансової допомоги в листопаді збільшили резерви НБУ до нового рекордного рівня $54.7 млрд (+11% у листопаді та +25% від початку року).

Різке зростання резервів переважно було обумовлене надходженням $6.9 млрд від ЄС за програмами ERA й Ukraine Facility та надходженням $0.8 млрд через рахунки Світового банку. Додатково НБУ прозвітував про позитивну переоцінку резервів обсягом $0.6 млрд. Водночас протягом листопада НБУ витратив $2.7 млрд на інтервенції з продажу валюти, а $0.4 млрд було спрямовано на обслуговування урядом державних боргів. За оцінками НБУ його резерви наприкінці листопада були еквівалентними 5.6 місяцям майбутнього імпорту.

🔍 Погляд ICU: За нашими очікуванням, резерви НБУ залишатимуться на рівні понад $50 млрд протягом 2026 року, якщо ЄС затвердить для України репараційний кредит або ж альтернативний інструмент фінансування. У такому разі НБУ матиме достатньо ресурсів, щоб повною мірою контролювати валютний ринок та курс як мінімум протягом наступних 12 місяців.

🧮 Минулого понеділка Мінфін оприлюднив пропозицію реструктуризації варантів, яку не було погоджено з інвесторами в усіх деталях, і запропонував власникам проголосувати до 17 грудня.

Міністерство фінансів оприлюднило свою, наразі фінальну, пропозицію обміняти ВВП-варанти на нові облігації серії С із коефіцієнтом 1.34 – отримати по $1340 облігацій на кожні $1000 умовного номіналу варантів. Нові облігації матимуть амортизаційну схему погашення – по 45% номіналу у 2030 та 2031 роках і решту 10% у 2032 році. За цими паперами будуть виплачуватися піврічні купони 1 лютого та 1 серпня. Ставка купону поступово зростатиме: від дати випуску до 1 лютого 2027 року буде 4% річних, з 1 лютого 2027 року і до 1 серпня 2029 року зросте до 5.5%, а з 1 серпня 2029 року і до погашення 1 лютого 2032 року збільшиться до 7.25% річних.

Група власників варантів увечері в п'ятницю зауважила, що наразі є кілька важливих моментів стосовно умов облігацій серії С, які потрібно додатково узгодити. Тому наразі вона ще не висловила остаточну позицію щодо пропозиції Мінфіну. Попри це, ціна ВВП-варантів минулого тижня на кілька днів навіть перевищила умовний номінал.

🔍 Погляд ICU: Мінфін зробив фінальну та, на його думку, найкращу можливу пропозицію і розраховує на те, що власники усе ж погодяться на обмін. Умови пропозиції значно покращилися порівняно з пропозиціями наприкінці листопада. Однак вони гірші, ніж побажання інвесторів наприкінці листопада.

За нашими розрахунками, за дохідності (exit yield) 15%, пропозиція Мінфіну еквівалентна 98 центам за долар умовного номіналу варантів. Це навіть вище від цін варантів на дату публікації пропозиції обміну. Ми очікуємо, що Мінфін та група власників узгодять спірні моменти та в підсумку обмін усе ж відбудеться.

🔗 Ці та ще багаааато інших фінансових тем у максимально насиченому випуску нашого тижневика за посиланням

*за чотири робочі дні порівняно з аналогічним періодом останнього тижня листопада

🤔 Чи може Нацбанк почати зниження облікової ставки вже в 2025 році — ключова дилема чергового опитування ICU Барометр.

🙅 У жовтні регулятор досить неочікувано для ринку зберіг ставку незмінною на рівні 15.5%. Згідно з оновленим тоді ж макропрогнозом ставка має лишитися на поточному рівні й у грудні. Але обидва ці рішення згідно з протоколами засідань комітету з монетарної політики були далеко не одноголосними. Тож інтрига присутня.

📉 Тим часом річна інфляція в листопаді сповільнилася вже до 9.3%. Водночас НБУ очікує на кінець 2026 року інфляцію в розмірі 6.6%, а отже, реальна ставка (різниця між обліковою та інфляцією) наразі перевищує 8%. Це досить багато. Чи не час знижувати ставку за таких умов?

💸 Традиційне третє питання — про курс. За рік девальвації як такої не відбулося (42.06 грн/$ в грудні 2024 року проти 42.04 грн/$ зараз), чого в кінці 2024 року не очікував ніхто. Резерви тим часом знову на історичному максимумі. Проте платіжний баланс країни не в найкращій формі, а репараційний кредит поки не матеріалізувався. Як завжди трошки тривожно.

🔗 Чекаємо на ваші прогнози по ставці та курсові очікування за посиланням.

🙏 Вдячні всім за черговий рік прогнозів — ваша експертиза має значення! До скорої зустрічі в наступному сезоні 🗓

#ICUБарометр

🧮 Ідеальних пенсійних систем не існує. Але існують робочі.

🇵🇱 Наприклад, Польща має багаторівневу пенсійну систему:

- загальнообов'язкове пенсійне страхування (в державний пенсійний фонд йде 19,52% від нарахованої зарплати; 9,76 % сплачує працівник, і 9,76 % — роботодавець)

- обов’язкові індивідуальні накопичення (7,3 % від заробітної платні, які йдуть на особисті рахунки людей та інвестуються на довгий строк через приватні пенсійні фонди)

- приватні добровільні заощадження (5 різних пенсійних схем з різними умовами та податковими перевагами)

🔄 Так, ця система не ідеальна, бо залежить від демографії, яка постійно погіршується, та потребує дотацій. Накопичувальні компоненти теж не завжди показують стабільну дохідність. Водночас вона працює, оскільки має кілька джерел фінансування, прозорі правила та забезпечує мінімальні гарантії, які реально захищають людей у старості.

📊  В сухому залишку середня пенсія в Польщі складає близько 50% від середньої зарплати. Це дозволяє пенсіонерам закривати витрати на їжу, оплату комунальних послуг, ліки та інші побутові потреби.

🇺🇦 В Україні система фактично однорівнева й забезпечується відрахуванням з офіційних зарплат у Пенсійний фонд України, дефіцит якого часто доводиться покривати з інших доходів бюджету. Мізерний відсоток інвесторів заощаджує через приватні пенсійні фонди.

😓  Десятиліття популізму стримували запуск індивідуальних обов’язкових накопичень, а солідарна пенсія в кращому випадку покриває 25% середньої зарплати, що фактично нижче межі бідності. Це не враховуючи гігантські (по)воєнні виклики.

💸 Тема пенсій часто викликає в українців ірраціональне заперечення та гострі дискусії в стилі “Хто винен?”. Десятки років нам повторювали, що нас порятують і заживемо. Але суворі реалії демографії повинні штовхати українців не чекати порятунку, а заощаджувати тут і зараз. Пенсійні інвестиції люблять час і чим раніше почати відкладати, тим менш непевними ставатимуть майбутні пенсійні роки.

🔗 Детально про різницю пенсійних систем України та Польщі читайте в статті delo.ua

Корисні посилання:
📹 Серія відео “Як працює НПФ?”
📊 Порівняння дохідності НПФ vs ETF S&P
📥 Куди інвестують НПФ

⚖️ 80% на 20% — саме так розподілилися голоси респондентів #ICUБарометр, де абсолютна більшість вважає, що Нацбанк перейде до циклу зниження облікової ставки вже "післясвят". І це не дивлячись на те, що темпи інфляції сповільнюються навіть швидше за прогнози.

🤔 На місці регулятора ставку знижувало б понад 50% опитаних, а понад 40% вважають, що варто все-таки ще трошки повичікувати. В цілому відчуття якоїсь невизначеності щодо ставки витає у "фінансовому повітрі".

💸 По курсу на кінець наступного року до консенсусу далеко — майже 25% вважає, що курс не перевищить 43.3 грн/$, ще майже половина обрала варіанти до 45 грн/$, а ще третина чекає вищі рівні девальвації. Останні пару років “чуйка” трохи всіх підводила, тож тут інтриги теж багато!

👀 Рішення по ставці буде оголошене традиційно о 14:00

🙏 Наша подяка та повага всім, хто голосує!

💸 Дефіцит валюти минулого тижня залишався на високому рівні без особливих змін порівняно з першим тижнем грудня. Попри це, НБУ дещо знизив інтервенції, що натякає на тимчасове зменшення дисбалансів на міжбанківському ринку.

Загальний обсяг інтервенцій НБУ минулого тижня склав $895 млн – на чверть менше від максимальних цьогорічних значень. Офіційний курс коливався минулого тижня значно нижче від максимальних цьогорічних значень, в межах 42.07-42.2 грн/$, і в підсумку послабшав за тиждень лише на 0.3%.

🔎 Погляд ICU

Національний банк стурбований непевними перспективами міжнародної підтримки наступного року, оскільки наразі ще нема фінального рішення ЄС щодо репараційної позики. Подальша політика НБУ буде залежати саме від рішення ЄС щодо репараційного кредиту, але, на нашу думку, воно буде позитивним.

Тому ми очікуємо, що НБУ продовжить дотримуватися консервативної валютної політики, дозволяючи лише помірне ослаблення курсу гривні як до кінця цього року, так і впродовж 2026 року. Саме відсутність рішень щодо позики на цьому етапі та необхідність у таких умовах зберігати привабливість гривневих активів спонукали НБУ не знижувати облікову ставку минулого тижня.

📉 Темпи зростання споживчих цін різко впали до рівня 9.3% р/р у листопаді порівняно з 10.9% у жовтні та піковим значенням 15.9% у травні. Показник базової інфляції також знизився до 9.3% р/р із 10.2% у жовтні.

Сповільнення цін було особливо значним для харчових продуктів: показник зростання впав до 11.8% порівняно з 15.4% наприкінці жовтня. Річне зростання цін скоротилося або ж залишалося незмінним для майже всіх компонентів споживчого кошика, окрім транспортних послуг – тут ціни прискорилися через стрімкіше здорожчання пального.

🔎 Погляд ICU

Фактичний дезінфляційний тренд загалом відповідає нашому прогнозу інфляції 8.5% наприкінці року та значно кращий, ніж прогноз НБУ, який передбачає інфляцію 9.3% наприкінці року. Ми вважаємо, що зараз склалися всі передумови для того, щоб річна інфляція сповільнювалася щомісяця принаймні до кінця першого півріччя.

Попри різке сповільнення інфляції, НБУ не наважився перейти до циклу зниження облікової ставки через невизначеність із зовнішнім фінансуванням України у 2026 році.

😮‍💨 У 3-му кварталі 2025 року економічне зростання прискорилося до 2.1% в річному вимірі. Реальний ВВП був на рівні 79% показника 3-го кварталу 2021 року – останнього повного довоєнного року. У розрізі складових попиту економічне зростання переважно забезпечувалося приватним споживанням домогосподарств, що підтримувалося стрімким збільшенням зарплат у приватному секторі.

Державне споживання також значно зросло, ймовірно, через витрати в секторі оборони. Зовнішня торгівля мала суттєво негативну роль – експорт скоротився на 15% за рік у той час, як імпорт зріс на 11%. За секторами найбільш стрімко зросло будівництво (+32% р/р у 3кв25) та державне управління включно з національною безпекою та обороною (+15%).

🔎 Погляд ICU

Детальні дані за 3-й квартал 2025 року чітко свідчать, що економіка навряд чи зможе суттєво прискоритися в поточних безпекових умовах. Як з боку попиту, так і виробництва найбільш стрімко зростали складові, що більшою мірою пов’язані з сектором оборони. Найпозитивніший тренд поточного року – це напрочуд стійке зростання споживання домогосподарств.

Ми очікуємо ще кращих показників зростання ВВП у 4-му кварталі завдяки зборам урожаю зернових та олійних, однак навіть з урахуванням цього економічне зростання за повний рік ледь перевищить 2%.

🔗 Черговий насичений фінансовий тиждень у фокусі наших аналітиків за посиланням.

Бем 👊

🔄 Вхід, дохідність, дивіденди та горизонт інвестування у фонді УЛІС.Ворохта — пояснює керуючий фонду Владислав Свистунов.

📺 Дивіться deep-dive про фонд на Youtube-канал @iplanua за посиланням.

🔗  Дізнатися більше та залишити заявку на консультацію/інвестицію

➡️ Більше на тему — за хештегом #УЛІСВорохта

💸 НБУ продав минулого тижня майже $1.2 млрд, що лише на два десятки мільйонів менше від максимуму цього року. Водночас це на $244 млн менше від інтервенцій передостаннього тижня грудня минулого року.

На відміну від минулого року, НБУ не пішов на ослаблення курсу гривні та зберіг його неподалік 42.2 грн/$, ослабивши за тиждень лише на 5 копійок до 42.25 грн/$, або лише на 0.1%.

Погляд ICU ⬇️

Дефіцит валюти типово зростає наприкінці грудня кожного року. Однак цього разу НБУ не став суттєво ослаблювати гривню, очікуючи на рішення ЄС щодо "репараційного" кредиту. Водночас дефіцит наразі не настільки великий, як минулого року, що також допомагає НБУ утримувати гривню на відносно міцному рівні.

Ми очікуємо, що цього тижня дефіцит може збільшитися, однак НБУ навряд чи дозволятиме гривні суттєво слабшати, й обсяги продажу валюти можуть зрости до нових річних максимумів.

📈 Минулого тижня інтенсивність мирних переговорів знизилася, однак позитивні поштовхи дала реструктуризація ВВП-варантів та рішення ЄС про кредит Україні.

Ціни українських єврооблігацій досягли локального максимуму минулого вівторка, але через низьку активність мирних переговорів дещо скоригувалися в середу та четвер. Однак після успішної реструктуризації ВВП-варантів та особливо рішення ЄС щодо позики Україні на 90 млрд євро папери зросли до нових максимумів – 48-75 центів за долар. За тиждень зростання цін склало 2.5%.

Погляд ICU ⬇️

Найважливішим минулого тижня було рішення ЄС щодо фінансування потреб України на наступні два роки. Ця позика знімає ризики ліквідності для українського бюджету й дає сигнал інвесторам, що країна матиме можливість виплачувати купонний дохід за всіма реструктуризованими паперами.

Важливим є також те, що ця позика не враховуватиметься МВФ при аналізі боргової стійкості.

⏳ Шість тижнів поспіль на вторинному ринку фокус інвесторів в ОВДП зміщувався в папери з обігом більше одного року. Загальний щотижневий обсяг угод із гривневими ОВДП складав від 6 до 18 млрд грн, з яких від 54% до 84% припадало на папери з терміном обігу два та більше років.

Схожа структура була влітку, коли очікування зниження облікової ставки були високими. Водночас більшу частину року понад 50% торгів були з облігаціями до одного року, а їхня частка в торгах неодноразово перевищувала 60%.

Погляд ICU ⬇️

Наразі все більше посилюються очікування зниження облікової ставки НБУ в січні. Ключовий ризик, який стримував НБУ від переходу до циклу пом’якшення монетарної політики, наразі майже усунуто. Минулого тижня ЄС прийняв рішення виділити Україні 90 млрд євро позики, яку профінансують через спільні запозичення ЄС.

Тож до наступного перегляду облікової ставки наприкінці січня НБУ вже матиме повне бачення перспектив міжнародної допомоги на період 2026-27 років.

🔗 Читайте останній випуск нашого аналітичного щотижневика в цьому році за посиланням

🎄 ICU Weekly йде на різдвяно-новорічні канікули — щотижнева аналітика повернеться з 12 січня 🎄

🛬 Вжууух — і далі заробляти 🛫

🎁 Зробіть святковий подарунок своєму інвестиційному портфелю 😉

🔥 Спеціальна різдвяно-новорічна акція від ICU — з 24 грудня по 9 січня діятимуть особливі ставки на обрані папери:

➡️ короткий папір UA4000234215 (погашення 24.06.2026) — ставка 15,75% SIM
➡️довгий папір UA4000235782 (погашення 29.11.2028) — ставка 18,60% YTM

🚀 Тож чи ви шукаєте надійну короткострокову інвестицію, чи хочете отримати максимальну дохідність на довшому проміжку — кращі ставки вже чекають в ICU Trade!

❄️ Завершіть старий рік та розпочніть новий з вигідних інвестицій!

🤝 Реєстрація для нових клієнтів — за посиланням

🎄Бажаємо всім веселих свят та дохідних інвестицій 🚀

🚀 Вкладення фізичних осіб в ОВДП за рік зросли на понад 40%, при чому левову частку цього зростання склали гривневі папери.

💼 В портфелях приватних інвесторів їх стало більше на понад 65%, тоді як валютних побільшало на трохи більш як 15%.

💡І це не дивно — в умовах контрольованої гнучкості НБУ гривня фактично не девальвувала за рік, а дохідності гривневих паперів в рази перевищують відсотки за валютними держоблігаціями. В таких умовах велика кількість інвесторів — як фізичних осіб, так і юридичних — переходять з валютної позиції на гривневі ОВДП.

📉 Активізує інвесторів в гривневі папери й майбутнє зниження облікової ставки НБУ. Попри сповільнення інфляції наприкінці року, регулятор все ж не наважився знижувати облікову ставку в грудні, очікуючи фінальне рішення ЄС щодо фінансової допомоги на 2026-2027 роки. Позитивне рішення міжнародних партнерів означає, що Нацбанк таки почне знижувати ставку в січні, що призведе до падіння ринкових ставок за цінними паперами. Тож зараз найкращий момент фіксувати вищі дохідності😉

🔗 Які гривневі ОВДП були найпопулярнішими впродовж цього року та з яким макроекономічним фоном Україна входитиме у 2026 рік — читайте у підсумковій колонці керівника нашого брокерського підрозділу Андрія Величка.

🏷 Нагадуємо про нашу різдвяно-новорічну акцію, в межах якої ви можете придбати спеціальні короткі та довгі папери зі спеціальною підвищеною ставкою. Подробиці — тут.

🎁 Інвестиції роблять свята теплішими та затишнішими!

🎄 Цього року, щоб всі точно виконали свої інвестиційні плани за минулий рік та почали якнайшвидше реалізувати свої новорічні інвестиційні обіцянки, торгові сесії ICU Trade пройдуть й 31 грудня, й 1 січня за звичним розкладом.

🔥 Тож запрошуємо вас придбати святкові короткі та довгі папери з підвищеними ставками, скористатися нашим хітовим "Гнучким ФІКСом" чи обрати одну з десятків інших ОВДП в ICU Trade.

☃️ Щасливих інвестицій!

📊 Макроекономічні ризики під контролем, проте відновлення економіки повільне. Все що треба знати інвесторам. про перспективи економіки у 2026 році — у короткому огляді від наших аналітиків:

💰 Рішення ЄС про кредит Україні гарантує сталість передумов для збереження макроекономічної стабільності, належного фінансування дефіциту бюджету та підживлення резервів НБУ у 2026 та 2027 роках. За збереження поточного балансу безпекових ризиків, кредит від ЄС закладає підґрунтя для успішної реалізації нової програми співпраці України та МВФ принаймні на горизонті наступних двох років. Однак для повного забезпечення потреб оборони, Україна потребуватиме додаткових двосторонніх кредитів та грантів від інших країн.

🏭 Економічне зростання сповільниться наступного року, в першу чергу, через шкоду для енергетичної та транспортної інфраструктури, що завдається російськими атаками. Дефіцит електроенергії та труднощі з експортом товарів морськими шляхами обумовлять тимчасові простої великих виробництв.

📉 Додатковим стримувальним фактором буде поступове зниження дефіциту держбюджету та фіскального стимулу, а також зволікання бізнесу із капітальними інвестиціями через високі безпекові ризики. Як і у попередні роки після початку повномасштабного вторгнення, ключовим двигуном економічного зростання залишатиметься приватне споживання домогосподарств. Ми прогнозуємо зростання реального ВВП у 2026 році на рівні 1.2%.

💳 Темпи зростання споживчих цін продовжать стрімко сповільнюватися – річна інфляція знижуватиметься щомісяця принаймні до травня. У другій половину року вона знову почне прискорюватися, переважно через низьку базу, а наприкінці 2026 року складе 6-7%.

🥫 Фундаментальний інфляційний тиск стане меншим через повільніше зростання доходів населення, обережнішу споживацьку поведінку як реакцію на високу невизначеність термінів завершення війни та високу пропозицію ключових продуктів харчування на внутрішньому ринку.

🏦 З урахуванням покращення балансу інфляційних ризиків, НБУ перейде до циклу пом’якшення монетарної політики наприкінці січня, і ми очікуємо сукупного зниження облікової ставки на 200 базисних пунктів протягом року до 13.5%. Дохідності ОВДП та ставки за роздрібними депозитами реагуватимуть на зниження облікової ставки, проте розмір їх зниження буде значно меншим, ніж скорочення облікової ставки.

⚖️ Економіка і надалі функціонуватиме в умовах рекордно високих зовнішніх дисбалансів (без урахування зовнішньої фінансової допомоги). Ключові фактори дисбалансів – високий дефіцит зовнішньої торгівлі через стрімке зростання імпорту та високий попит населення на іноземну валюту. Проте зовнішня фінансова допомога і надалі буде у достатніх обсягах потрапляти у резерви НБУ і далі використовуватися Національним банком для покриття дефіциту на валютному ринку практично у необмежених обсягах.

💸 НБУ і надалі зберігає низьку схильність до політики поступової девальвації гривні. Та все ж, значне сповільнення інфляції, зростання зовнішніх дисбалансів та, дуже ймовірно, рекомендації МВФ, спонукатимуть НБУ дещо послабити курс гривні до долара протягом року. Наш прогноз курсу наприкінці 2026 року – 44.3 грн/$. Резерви НБУ будуть і далі залишатися на рекордних рівнях завдяки фінансуванню від ЄС. Вони забезпечуватимуть належний захисний буфер на випадок реалізації додаткових ризиків для макроекономічної стабільності.

😮‍💨 Кредит від ЄС знімає серйозні занепокоєння з приводу достатності ресурсів для покриття дефіциту бюджету у 2026 році. Частка кредиту ЄС, що піде безпосередньо на покриття дефіциту бюджету, ще не визначена остаточно, тож у разі погіршення балансу безпекових ризиків і зростання видатків на оборону може бути відкоригована.

❗️ Важливо, що фінансування від ЄС не впливатиме на боргову стійкість України, адже такі кредити будуть умовним зобов’язанням країни, виконання якого буде можливим лише у разу сплати росією репарацій.

📊 ICU – аналітика, меми та надійні інвестиції ➡️ Підписатися

🎄Новорічна обіцянка 2026 — перестати картати свій портфель 🫡

📊 ICU – аналітика, меми та надійні інвестиції ➡️ Підписатися

🤔 Рекордні дисбаланси vs рекордні резерви — що буде з курсом гривні у 2026 році?

📉 Українська економічна ситуація в умовах війни продовжує бути унікальною. З одного боку, без врахування зовнішньої допомоги справи далеко не райдужні. Дефіцит торгівлі збільшується через стрімке зростання імпорту й падіння експорту в умовах обстрілів та нестачі електроенергії. Постійний "накрут" також стабільно мотивує населення "розкручуватися" через купівлю іноземної валюти.

📈 З іншого боку, вже підтверджена міжнародна допомога на 2026 рік дозволить досить легко згладжувати масштабні валютні перекоси. Значні кошти партнерів на шляху до бюджету потраплятимуть у резерви Нацбанк. Тож регулятор фактично матиме практично необмежений ресурс для покриття дефіциту на валютному ринку.

💸 В таких умовах НБУ матиме небагато стимулів навіть для поступової девальвації гривні, але вони все-таки будуть:
➡️ По-перше, значне прогнозоване падіння інфляції зробить помірну девальвацію менш болючою для населення та бізнесу.
➡️ По-друге, слабша гривня може допомогти покращити дефіцит торгівлі — підтримати експорт та стримати імпорт.
➡️ По-третє, дуже ймовірно, що МВФ й надалі наполегливо рекомендуватиме НБУ дещо послабити курс.

🗓 Тож ми очікуємо девальвацію близько 5% до 44.3 грн/$ на кінець 2026 року.

💰 Резерви НБУ будуть на рекордних рівнях впродовж всього року завдяки фінансуванню від ЄС. Вони стануть серйозним захисним буфером на випадок додаткових ризиків для макроекономічної стабільності.

📊 ICU – аналітика, меми та надійні інвестиції ➡️ Підписатися