​​📈 Зростання ВВП ціною рекордної інфляції - неортодоксальна економічна доктрина Реджепа Ердогана в поєднанні з його нетривіальним вміння лавірувати геополітичною шахівницею викликають подив та спантеличення серед експертів.

💡 Головна ідея нової турецької економічної моделі Ердогана – стимулювання інвестицій коштом дешевих кредитів і підтримка експорту слабкою турецькою лірою, що мало б перетворити Туреччину в провідного промислового експортера, ліквідувати торговий дефіцит й згодом укріпити ліру.

🤔 Але в реальності низькі ставки й дешева ліра спричинили надвисоку інфляцію та утворили порочне коло, коли населення і бізнес намагаються позбавитись нацвалюти й тим самим провокують ще більшу інфляцію.

🍸 Проте, як продемонстрував перший тур виборів в Туреччині, "коктейль" реформ Ердогана все ще до смаку великій частині турецького електорату попри значні втрати, які понесла ліра та заощадження населення.

➡️ Як турецькому політику успішно вдається міксувати популізм, авторитаризм та realpolitik? Аналіз еклектичної ердоганоміки та її (анти)уроків для України читайте в матеріалі Фокусу з коментарями Олександра Мартиненка, #ICUresearch: https://bit.ly/42XDjAh

Банки звітують про рекордні прибутки попри економічні труднощі воєнного часу. Як це стало можливим?

🚀 Основним драйвером прибутків банку з початку війни є процентні доходи. Через війну зросла інфляція та облікова ставка, відповідно підвищилися ставки, передусім за депозитними сертифікатами НБУ (цінними паперами, в які банки вкладають зайву ліквідність на короткий строк).

🧮 Водночас українці почали тримати більше коштів на рахунках до вимоги, щоб вони завжди були під рукою в бентежні часи. Тож банки могли використовувати ці вільні кошти (які фактично під 0% лежать на рахунках) або залучати депозити у населення за нижчими ставками (12-13%), а потім інвестувати їх у дохідніші ОВДП (до 20%) та депсертифікати (20-25%). На різниці відсотків фінустанови й отримували чималий чистий процентний дохід.

⌛ Це звісно не могло тривати вічно й вже зараз ми бачимо, як НБУ поступово корегує дизайн монетарної політики з метою знизити цей розрив у ставках. Вже були знижені ставки за депсертифікатами та ускладнені вимоги для банків, які хочуть в них інвестувати. Оскільки Нацбанк планує знижувати ставку швидше, аніж прогнозувалося раніше, очевидно, що процентні доходи банків падатимуть.

🌐 Іншим джерелом заробітку для банків стали розрахунки за кордоном. Через різницю між офіційним та картковим курсом сьогодні, наприклад, українці за кордон платять за євро на 2 гривні дорожче, ніж офіційний курс, а це майже 4%. В окремі місяці літа ця різниця становила майже вдвічі більше - до 7%. Дорожче платять за валюту й українці всередині країни, оплачуючи послуги за кордоном, ті самі підписки на Netflix чи Google. Тож банки з великою кількістю роздрібних клієнтів змогли непогано заробити й на цьому.

➡️ Найближчим часом Нацбанк планує провести стрес-тести банків й накопичені доходи стануть в пригоді фінустановам - позбавлять власників фінустанов, зокрема й державу, потреби докапіталізовувати банки для досягнення нормативів НБУ. Але в будь-якому випадку нестандартна фінансова ситуація 2022 - початку 2023 років прямує до завершення й банки повертатимуться до звичних рівнів доходу

Дивіться відеокоментар Михайла Демківа, #ICUresearch за посиланням: https://youtu.be/FUc4W_qffjk

🔥 Гривня на максимумі з початку року, українські єврооблігації раптово подорожчали на 10%, а світові ринки прикуті до політичних баталій щодо "боргової стелі" США.

Поки БНР прямує до звільнення, читайте наш аналітичний щотижневик за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly220523

Нацбанк опублікував свою нову стратегію на час війни - візію фінансового регулятора аналізує Михайло Демків, #ICUResearch:

1️⃣ Нацбанк – консервативна інституція, що не змінює кардинально свою політику зі зміною керівника та не схильна до надмірного оптимізму. Тож новий документ – це оновлення та адаптація попередньої стратегії до суворих реалій війни та планів регулятора на поствоєнне відновлення.

2️⃣ Нова стратегія не має часових рамок, як попередня, що була розрахована до 2025 року. Натомість тепер є не конкретний рік виконання цілей, а два часові періоди – під час війни та після, коли має розпочатися повноцінне відновлення.

3️⃣ З об’єктивних причин НБУ змінив макроцілі на більш приземлені. Якщо попередня стратегія включала такі цілі, як інноваційний розвиток, фінансова інклюзія та розвиток фінансових ринків, то під час війни цілі значно прозаїчніші – стійкість гривні, фінансова стабільність чи відновлення країни.

4️⃣ До прикладу, однією з цілей є інфляція нижче 15% - це відчутно більше в порівнянні з довоєнними цільовими показниками. І попередній таргет інфляції 5±1% ми досягнемо напевно, аж на кінець 2025 року, коли за прогнозами самого Нацбанку інфляція становитиме вже помірні 6%. Тож стратегія є відображенням ризиків та невизначеності війни.

5️⃣ Стратегія однозначно фіксує рух в сторону валютної лібералізації, інфляційного таргетування і гнучкого курсоутворення. Це все знайомі Україні речі, які ще у січні минулого року здавалися непохитними підвалинами реформованої української фінансової сфери. Через війну, на жаль, доведеться повторно пройти цим шляхом.

Відеокоментар на тему за посиланням: https://youtu.be/9YXYGEU9Mn4

Детальний огляд стратегії на онлайн-шпальтах Forbes-Україна: https://bit.ly/3MUlvB9

​​Попри те, що темпи зростання цін в Україні залишаються відчутними, воєнний інфляційний тренд наразі йде на спад набагато швидшими темпами, аніж прогнозувалося раніше. Серед найвагоміших факторів, які сприяють приборканню інфляції:

🔽 Слабкість внутрішнього споживчого попиту. Стагнація доходів населення та значне зменшення кількості споживачів через еміграцію може спонукати виробників до роботи з нижчою маржою заради збереження клієнтської бази;

🏭 Відсутність намірів влади значно переглядати комунальні тарифи. Підняття тарифів, яке вже давно назріло, навряд чи відбудеться протягом поточного року, й заради збереження купівельної спроможності населення Держбюджет та державні монополії візьмуть тягар збитків на себе;

⚖️ Стабільний обмінний курс. Прибутковість багатьох імпортних операцій значно зросла минулого року через існування подвійних курсів на готівковому та безготівковому ринках. Тож імпортери мають значний резерв для зниження маржі;

🥕 Зниження світових цін на агропродукцію. Воно відбувалося протягом минулого року й лише зараз тренд дуже поступово розвертається. При цьому внутрішня пропозиція овочів та фруктів має зрости завдяки визволенню значних територій на півдні України.

Детальний огляд останніх інфляційних трендів з коментарями #ICUresearch читайте за посиланням: https://bit.ly/45p0plD

📫 Готівковий ринок насичений валютою, 🇺🇦 єврооблігації знову втрачають в ціні, а світові ринки прикуті до фіналу саги з "борговою стелею" США.

Розкручуємося після складного дня фінансовою аналітикою й прогнозами за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly290523

​​🫰 Чи є ще порох в криптопорохівницях? Запрошуємо всіх, хто шукає експертизу в криптосфері без хайпу та скаму, на Kyiv Invest Meetup #20 від @iPlanua, партнером якого виступає ICU.

🤳 Цього разу системно та зі здоровим скепсисом поговоримо про інвестиції у ринок децентралізованих фінансів (DeFi) та інших інноваційних технологій.

🔥 Мітапи від iplan.ua - це 4,5 години практичних знань та нетворікінгу від СЕО та партнерів компаній, фінансових пленерів, успішних інвесторів🔝 Живе спілкування, корисні знайомства, спільнота однодумців - чекаємо на вас 8 червня, з 17.00-21.45 в Unit.City.

🔖 Квитки, спікери та подробиці за посиланням: https://bit.ly/3MMwI5w

📉 Готівковий валютний ринок насичений, гривня потрошки укріплюється далі
😮‍💨 Ринки видихнули після затвердження нової боргової стелі США й пішли догори
↪️ Іноземні інвестори після паузи знову купують державні облігації України
🤝 Україна очікувано успішно пройшла перший перегляд програми з МВФ

Тримаємо руку на пульсі світових та українських ринків в #ICUWeekly за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly050623

🧮 Валютні депозити під "майже 0%" все менше приваблюють українців — банки втрачають вклади у доларі, адже населення не бачить сенсу "запарюватися" з віртуальним депозитом, коли тверда готівка коштує вже майже так само.

😤 Минулого року, коли розрив між різними курсами гривні сягав 10%, валютні депозити на 3 та 6 місяців відчутно допомогли "випустити валютну пару" на ринку. Тим паче, що на різниці "депозитного" та готівкового курсу можна було непогано заробити — купувати долар на депозит по 37 та продавати його в обміннику по 42 й так по колу. Зараз така "маржа" вже майже невідчутна.

⏫ Оскільки банкам доляр та клієнти теж потрібні, вони рано чи пізно будуть підвищувати ставки за валютними вкладами з нуля до чогось більш притомного. Й хоч поки гіганти ринку Приват та Ощад не роблять таких рухів, банки середнього та дрібного калібру вже поступово нарощують ставки. 2-3% річних в доларі вже стає чимось більш реальним.

Традиційний коментар на актуальну тему від Михайла Демківа — за посиланням: https://youtu.be/rl7QIG7TA5I

​​Банки й обмінники не хочуть приймати старі й зношені купюри або просять за це солідну комісію. Що ж це коїться? Ситуацію розбирає Михайло Демків, #ICUresearch: https://bit.ly/3NiSNdn

💵 Готівкова валюта має однозначну перевагу – маючи її на руках ви менше відчуваєте на собі вплив валютних обмежень. Але готівці загалом притаманні інші проблеми: питання безпеки, фізичне пошкодження та застарівання.

🏦 Іноземні центральні банки періодично змінюють дизайн своїх банкнот та монет, часто для боротьби із підробками. Як правило, банкноти попередніх серій виводять з обігу поступово – при потраплянні в каси центробанків старі банкноти не повертаються назад в обіг, а замінюються на нові. Саме тому ми більше не бачимо в банкоматах чи на базарах лампових гривень старого зразка.

💸 З доларом трошки інша історія — всі банкноти, випущені ФРС залишаються законним засобом платежу. Навіть столітню купюру можна використовувати для оплати. І банкноти до 2013 року випуску, і навіть 1996 року випуску залишаються в обігу й всі повідомлення про їх виведення є фейком. Такого роду страшилки з’являються періодично й в Україні й за кордоном.

🛑 Чому банки (навіть державні) й обмінники раптом почали "крутити носом" й відмовлятися брати американські банкноти старішого зразка чи з дефектами? Минулого року, коли був лютий дефіцит готівкової валюти в Україні, а імпорт банкнот літаками став неможливим через унабой юнсур, обмінники приймали все, що їм приносили — нові, старі, надірвані, зігнуті банкноти й навіть ті, які «світилися» або мали інші сліди ймовірно незаконного заволодіння ними. А клієнти так само були готові купувати будь-що, що їм пропонували.

⌛ Зараз ситуація змінилася. Ажіотажний попит на валюту вдалося збити, а офіційний та готівковий курси зблизилися. Клієнти стали більш перебірливими і їх можна звісно зрозуміти — навіщо їм стара пожована песиком банкнота. Якщо в банках та обмінниках накопичився певний обсяг такої готівки, то вони починають шукати шляхи, як його хоча б не збільшити. Звідси й комісії за приймання й відмови приймати подібні банкноти взагалі.

➡️ Чи штрафи й адміністративний тиск від регулятора можуть виправити ситуацію? Скоріше за все, ні. Якщо для банків та обмінників це будуть лише збитки, вони шукатимуть шляхи їх уникати. Можливо на держбанки покладуть соціальну функцію прийому старих і зношених банкнот з подальшим їх обміном закордоном на нові, але це знову ж не зовсім збалансоване рішення.

💰 Один з варіантів — брати такі банкноти на строковий депозит. Тоді для банку з’являється шанс заробити на обміні. Хтось понесе долари на такий депозит, хтось ні, але напруга може впасти, враховуючи що некрасиві банкноти як-не-як, а знову почнуть приймати.

🟰 Готівкова гривня трохи укріпилася навіть попри підрив Каховської ГЕС
📊 Висока база порівняння продовжує сприяти стрімкому падінню показника інфляції
📈 Ріст валютних резервів НБУ перевищує всі прогнози, а ВВП поступово повертається на траєкторію зростання

Розбираємо перипетії локального та міжнародного фінансового тижня за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly120623

​​У фокусі традиційного опитування #ICUбарометр напередодні чергового засідання правління НБУ — валютна лібералізація, яка вже видніється на горизонті: https://bit.ly/BarometrJun23

Україна поставила перед собою ціль послаблювати обмеження на валютному ринку ще до завершення війни. Але конкретні кроки поки невідомі. Нам цікава ваша думка, які обмеження для фізосіб та бізнесу вже реалістично пора переглянути — пропонуємо обрати з короткого списку, сформованого аналітиками #ICUresearch.

Звісно ж наше класичне запитання про нову облікову ставку залишається. Нацбанк у своєму прогнозі переніс початок підвищення ставки з 2024 року на останній квартал 2023. Наразі сигналів, що регулятор почне пом'якшення рішучіше, немає. Проте Нацбанк вже не раз діяв неочікувано.

Чекаємо на ваші відповіді до завтрашнього ранку за посиланням: https://bit.ly/BarometrJun23

UPD: Облікова ставка залишилася без змін - 25%, але зниження можливе раніше 4 кварталу!

➡️ Фінансова спільнота найбільше очікує послаблення обмежень щодо купівлі валюти онлайн для фізосіб, а для бізнесу — зняття валютних обмежень на торгові операції.

➡️ Опитані #ICUбарометр очікувано прогнозують збереження облікової ставки 25%, хоч на місці регулятора все більше респондентів починали б зниження вже зараз.

Дякуємо всім, хто долучається до голосувань!

Детально результати розбирає @DemkivM:

"Отже, підсумки опитування по ставці. Сюрпризів бути не повинно. Рік після підвищення ставки до 25% вона має зберегтися на цьому рівні. Були голоси й цього разу за її зниження, але такий крок НБУ, як на мене, був би трохи занадто різким.

Натомість респонденти на місці Нацбанку починали б зниження ставки вже. Відповідей "залишив би ставку на поточному рівні" з кожним разом все менше.
З чого варто починати — зниження ставки, чи послаблення валютних обмежень? На це питання чіткої відповіді не було, думки розділилися майже навпіл. Невелика частина опитаних була консервативною, вписуючи в це та наступні питання пропозицію не поспішати.

Окремо запитали, які валютні послаблення мають бути в пріоритеті для фізичних осіб, а які для бізнесу. Населенню найбільше бракує покупки валюти онлайн. Ще кілька років тому такого продукту в банків не було взагалі. Багато хто обирав варіант дозволу інвестицій за кордон. Враховуючи зростання американських індексів цього року, думка слушна. Однак на мою особисту думку такий крок не буде одним із перших на шляху до валютної лібералізації. На жаль. Щодо лімітів на розрахунок закордоном та зняття готівки, то великого інтересу до цієї опції не було.

Що стосується валютних послаблень для бізнесу, то тут питання стоїть гостріше. В опитуванні найбільше голосів набрав варіант відповіді "Торговельні операції". За моїми суб'єктивними спостереженнями, цей варіант частіше обирали представники реального сектору економіки. "Погашення кредитів від нерезидентів" обирали частіше представники фінансового сектору. Висловлю свою особисту думку — на нелегкому шляху до валютної лібералізації доведеться зробити багато кроків саме в сегменті бізнесу й цей напрям, мені здається, має бути пріоритетним."

У новому випуску тижневика #ICUWeekly:

🪶 Скромний старт валютних пом'якшень від НБУ
⏲️ Зниження облікової ставки все-таки почнеться раніше
🦅 Світові ринки ігнорять "яструбині" центробанки
📈 Українські єврооблігації знову дорожчають

Детально про все — за посиланням: https://bit.ly/ICUWeekly190623

​​Півдню потрібна наша допомога!

Відсьогодні в застосунку Дія можна придбати військову облігацію Нова Каховка. Окуповане місто стало черговою жертвою російського терору, який після знищення Каховської ГЕС обернувся екоцидом цілого регіону. Кожна придбана облігація — це ваша інвестиція в евакуацію та відновлення постраждалих районів Херсонщини та Миколаївщини.

➡️ Ставка сьогодні — 18,5% річних (через ICU)
🗓️ Погашення — травень 2024
🫂Міцне плече, яке ви підставляєте рідним українцям — безцінне 💙💛

Цього тижня інвестори через ICU отримають понад 360 млн виплат за військовими паперами Маріуполь й ми запрошуємо всіх реінвестувати у військові ОВДП та підтримувати Перемогу України.

Нові інвестори можуть обрати "Військові облігації" на головному екрані застосунку Дія та інвестувати через ICU, щоб отримати всі переваги одного з найбільших брокерів країни: https://online.icu/

Долучайтесь — кожна інвестиція має значення!

€50 млрд фіндопомоги від ЄС до 2027 року — вдосталь чи замало для наближення перемоги та повоєнної відбудови? Пояснює фінансовий аналітик ICU Михайло Демків: https://youtu.be/jZQ8wvSK9nk

🗓️ Зобов'язання підтримувати Україну з визначеними сумами на роки вперед — це вже хороша новина. Минулого року фактично горизонт планування був в кращому випадку місяць — щомісяця було незрозуміло надійдуть кошти західної допомоги чи не надійдуть, доведеться друкувати гривню Нацбанку чи не доведеться.

✅ Зараз фінансування на 2023 рік вже є визначеним, гроші західних партнерів надходять рівномірно й своєчасно. А вже на наступні 4 роки ми маємо програму МВФ до 2027 року й ось тепер Європейський Союз оголосив свої зобов'язання. Бракує ще одного ключового партнера — це США, де є певна невизначеність пов'язана з виборами наступного року.

🧭 Важливо, що така фінансова підтримка від західних партнерів дає іноземним інвесторам розуміння, як Україна буде розвиватися далі. Це дозволить їм з більшою впевненістю інвестувати гроші в післявоєнне відновлення. Навіть така величезна сума як €50 млрд є значно меншою, ніж масштаб збитків та обсяг вкладень, необхідних для відбудови. Але така підтримка ЄС буде зеленим сигналом для інших, в тому числі для приватного капіталу.

🥶 Питанням номер один додаткового фінансування України залишаються російські заморожені активи. Юристи пропонують різного роду шляхи для того, щоб використати ці кошти й звучать оцінки в 5-7 років лише на судові справи. З іншого боку, гучнішими стають голоси тих, хто обурений, чому за російські воєнні злочини повинні платити платники податків ЄС чи США. Ми говоримо про величезні суми інвестицій, десятки, можливо, навіть сотні мільярдів доларів в перспективі кількох повоєнних років.

🧽 Стурбованість міжнародних партнерів викликає й потенціал України якісно "абсорбувати" масштабну фінансову допомогу. В довоєнні роки Україна могла освоїти максимум приблизно $5 мільярдів на рік. Створити рамки в яких з'явиться додатковий ресурс, який буде спрямований в відбудову, насправді є дуже нетривіальною задачею. Самих коштів тут недостатньо.