#інтерактив від Kara Labert

Раунд 6️⃣

Мене підстрелили.

Маєте 5 хвилин, удачі з цим)

Kara Labert | Mother of Realms

#інтерактив від Kara Labert

Раунд 7️⃣

Я завжди любив батьківський дім. Я був єдиним серед друзів, хто був не проти проводити час удома з батьками.

Маєте 5 хвилин, удачі з цим)

Kara Labert | Mother of Realms

Нагадую вам усім, купити книжечки. І побачимось у понеділок😏

Книги російською в Україні — не заборонені

Під дописом цієї пані, яка видає книгу російською, побачила коментарі людей, які думають, що це незаконно. Ну, бо ж форсили в ЗМІ, що книжки російською - заборонені. Справедливе обурення, але трохи неточне.

🧾 Що каже закон?
Маємо Закон №2309-ІХ. Багатостраждальний, між іншим: його підпису ми чекали майже рік. Це вам не з НАБУ автономію зняти.

Закон забороняє:
📌 видавати,
📌 ввозити,
📌 розповсюджувати книги російською, якщо:
– автор є громадянином рф (з 1991 року і донині),
– якщо це переклад твору такого автора, незалежно від мови.

Якщо автор не є громадянином росії, можна видавати твори російською мовою лише в оригіналі або в перекладі українською, мовами корінних народів України, офіційними мовами ЄС.

Тобто, наприклад, пушкіна чи толстого - будь ласка. А твори акуніна, як громадянина РФ – не можна видавати ані російською, ані українською

✨ У самому законі купа нюансів. Уже не раз готували додаткові постанови, які б чітко обмежили обіг будь-якої літератури російською мовою. Але поки що маємо те, що маємо.

✨АЛЕ, ще в травні з’явилася петиція.
Автор — письменник і військовослужбовець Ігор Снятинчук. Він пропонує законодавчо обмежити друк, перевидання та розповсюдження книг російською мовою в Україні, незалежно від того, хто автор.

Підтримало лише ~ 3900 з 25 000.
А залишилось — 20 днів.

#відгук ВИБІР ПОРОДЖУЄ НАСЛІДКИ: РОЗДОРІЖЖЯ — Вів'єн Хансен

~2|2~

➗ПЕРСОНАЖІ➗

Певно це буде мій улюблений аспект, адже тут персонажі стали моєю римською імперією. Почну з головної героїні. Айра... Ця жінка (вже доросла жінка на момент другої книги) як персонаж була розвинута максимально круто. Я, знову ж таки, порівнюю її розвиток з першої книги до фінальної точки історії. Як читач, відчула — біль, котрий вона пережила, відповідальність, що вона набула, та любов, котру вона знайшла. Айра не просто персонаж, а цілісна особистість, що живе в цій історії.
Якщо говорити з приводу всіх інших персонажів, звісно я мала своїх улюбленців (Саймон та Ітан). Але не буду розписувати про них детально, бо це просто вихваляння, а не адекватна оцінка. Все ж, на мою думку, решта персонажів також є не менш гарно створені, аніж Айра. Відчувається різниця в їх характерах, межа особистості та очевидного призначення у сюжеті. Кожен із них має свою роль, яка впливає на розвиток історії, а не існує лише «для фону». Вони живуть власними мотиваціями, приймають рішення, іноді непередбачувані навіть для читача. Їхні діалоги звучать природно, а вчинки — логічно випливають із характеру, а не підлаштовуються під сюжет. І саме це, на мою думку, робить весь ансамбль персонажів настільки реалістичним і захопливим.
Особиста примітка: якщо ви, як я, прив'язуєтесь до персонажів дуже швидко... Рекомендую перед прочитанням поповнити запаси заспокійливого.

➗МОВА ТА СТИЛЬ➗

В першу чергу підмічу що стиль письма Вів'єн, ідеально підходить до міського фентезі з дрібкою апокаліпсису. Вона вміє передавати атмосферу через деталі — запах дощу на асфальті, гул спустілих вулиць, відблиски неону на вікнах. Її описи не перевантажені, але водночас достатньо виразні, щоб легко уявити сцену. Діалоги звучать живо, без надмірного пафосу, але з тією потрібною ноткою емоцій, яка тримає увагу. Мова плавна, ритмічна, і в ній відчувається авторська інтонація, що додає історії впізнаваного почерку. Це той випадок, коли стиль не просто супроводжує сюжет, а підсилює його вплив у кожній сцені.

➗ЕМОЦІЙНИЙ ВПЛИВ➗

Ох от вже тут читайте уважно. Смерті деяких персонажів довели мене до сліз, часом я думала що почну червоніти, а іноді сміялась вголос. Для мене це важливий показник, бо за весь час, лише дві книги були настільки емоційно розвинутими для мене. Вів'єн вдалося створити такий баланс напруги, радості, болю й надії, що я проживала цю історію разом із героями. Кожен поворот сюжету бив прямо в серце, а фінал залишив після себе не просто спогади, а відчуття втрати і водночас вдячності за цю подорож. Це та книга, яка ще довго відгукується в думках після останньої сторінки.

Загалом та без вагань ставлю цій книзі 4️⃣➖5️⃣

Книга на Goodreads

тгк Вів'єн Хансен @bookunderground

Kara Labert | Mother of Realms

Чим допомагають письменницькі марафони?

і чому іноді варто писати не в тиші, а в строю

Письменство — це самотній шлях.
Але навіть на цьому шляху іноді хочеться обернутись і побачити: ти не один.

Саме це дають письменницькі марафони.
Це не просто “хвиля натхнення”, це — структурована можливість не здатись, коли складно.

✅ Що дає марафон?
Дедлайн, який не лякає, а надихає
Сам собі ти завжди скажеш: “Потім”.
А в марафоні є чітка дата, обмеження, ціль — і це не тисне, а стимулює. Бо ти не один “потімкаєш”, ти частина процесу.

✅ Ритм і дисципліна
Писати кожного дня — навіть трохи — вчить головному: не чекати ідеального моменту.
Бо текст народжується не тоді, коли муза прийшла, а коли пальці торкнулись клавіш.

✅ Спільнота, яка підтримує
Усі ми іноді сумніваємось: “А раптом моє — не варте уваги?”
Марафони дають інше: “Пиши. Ділись. Ми поряд”.
Це простір, де тебе розуміють. Навіть якщо ти пишеш про драконів, час, що стирається, або внутрішні травми.

✅ Прогрес, якого не помічаєш у щоденній рутині
У марафоні ти бачиш результати — не тільки свої, а й чужі.
І раптом 500 слів на день перетворюються в 15 000 за місяць.
А чорновик, який “лежав”, раптом починає дихати.

А головне — марафони повертають віру
У себе. У текст. У те, що це важливо.

Бо коли хтось із марафону напише:

“Я дочитала твою сцену — і вона мене розбила”

ти розумієш: не дарма.

А ви брали участь у письменницьких марафонах? Що вам вони дали?

#поради

Kara Labert | Mother of Realms