Короткий лист, який так і не був відправлений. Версія ПтА — Натан Ксенобія

Аделаідо,
Я написав десятки таких листів. Жоден не наважився передати.
Мені хотілось кричати, коли тебе забрали. Хотілось зламати все, коли ти зникла в хаосі цієї нової посади. Але я мовчав. Я завжди мовчав заради твого блага. Твої очі так сяють коли ти робиш те, що дійсно хочеш.
Я не герой. Не генерал. Не вбивця. Але я все ще той, хто тримав тебе за руку, коли тобі було страшно.
І якщо ти коли-небудь згадаєш мене — просто знай: я не пішов. Просто чекаю, коли ти захочеш любити мене знову.

#голос_персонажа

Kara Labert | Mother of Realms

Важливо зараз зауважити. Перший наклад другої частини трилогії буде лише по передзамовленням. Тому встигніть придбати доки є знижка, аби не чекати додруку

Сьогодні останній день для підписання петиції «Про обмеження друку, розповсюдження та просування російськомовної друкованої та електронної книжкової продукції в Україні»: https://petition.kmu.gov.ua/petitions/8213

Треба добити лише 3300 підписів!

Буду вдячна за репости🫶

Можете підтримати збір БФ «Сундучок» для потреб ЗСУ.

Зараз активно плетемо сітки, скоро готуватимемо окопні свічки

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/8HuDSTG3zH

💳Номер картки банки
4441 1111 2860 1717

Всі звіти у @volunteer_kr

Знаєте, що найкраще у житті письменника?
Відчуття, коли створюєш власні світи, пантеони, країни, персонажів...
Коли ти створюєш сюжет і тримаєш в руках долю всього цього
А ще, той факт що ти можеш створити персонажа, схожого на бісячу тебе людину і робити з ним що заманеться)

(репости вітаються)

32 серпня... Нічого не знаю

#цитата з «Попіл та апатія»

"Хтось скаже вір у краще, не думай про погане, але це війна. Кожна погана деталь яка виявляється картинкою в моїй голові, це деталь плану, що продумується безкінечно."
Шейла Дакота Анжелсон

Kara Labert | Mother of Realms

Останній тиждень! Хочете продовжу передзамовлення до 7 числа 23:59?

Якщо серед вас є письменники...

Забудь фразу "Я просто письменник"

Тобто "просто"? Ти буквально будуєш цілі світи з нічого. Ти не просто вигадник. Ти приносиш людям шлях до нових світів, таких, що деякі не зможуть просто уявити самостійно, бо вони потребують когось такого як ти. Ти вдихаєш повітря в звичайні сторінки. Тож забудь слово "просто". Це не про тебе

Скільки серед вас письменників?

❤️ - я лише читаю

🔥 - я письменник/письменниця

Момент, коли все зламалось. Версія ПтА — Аделаіда Мінакс

Я не плакала. Не тоді. Не після.
Сльози — для тих, хто має на це право. А я втратила довіру, коли вперше промовчала. а все чому? Бо сама злякалась...
Я бачила, як вони падали — ті, хто довіряв мені. І продовжувала мовчати. Продовжувала говорити собі, що це потрібно для виживання. Для мене. Для майбутнього.
Але коли Шейла дивилась на мене після того як дізналась правду… Я зрозуміла. Майбутнє, про яке я мріяла, вже зруйноване.
І я зруйнувала його власноруч.

#голос_персонажа

Kara Labert | Mother of Realms

Писати книги це весело, до моменту коли тобі доводиться описувати кімнату...

Найскладніший момент під час створення книги?

Дати ім'я персонажу...

Персонажі та їх мотивація: що ними рухає?

Коли я створюю персонажа, я не питаю себе одразу "яким він має бути".
Я питаю: чому він таким став?
Бо жодна рана не з’являється просто так. І жодна мотивація не народжується з повітря.

У кожного — своя прірва

Хтось хоче влади не тому, що жадібний, а тому, що в дитинстві був безсилим.
Хтось прагне справедливості, бо сам пережив несправедливість.
Хтось бореться до останнього, бо один раз вже втратив усе — і більше не дозволить цьому статись знову.

Мотивація — це особиста війна, що рухає героя.
Це причина, чому він іде вперед, навіть коли боїться.
Це відповідь на запитання: “Чому ти ще не зламався?”

Жодна дія не випадкова
Коли персонаж мовчить, це не через байдужість — це через те, що він навчився мовчати, коли його голос не чули.
Коли злиться — він не агресивний, він боїться втратити тих, кого любить.
Коли вибирає не розповісти щось важливе — він не брехун, він охоронець чужих таємниць.

Кожна дія — це тінь минулого.
І я не розказую історію просто заради подій. Я показую внутрішню причину — те, що не видно очима, але відчувається шкірою.

Герої — не інструменти
Я не “вигадую персонажів, щоб рухати сюжет”.
Я слухаю їх, і саме вони ведуть мене до кульмінацій, конфліктів, зрад, зізнань.
Бо сюжет без мотивації — це декорація без душі.
А персонаж без внутрішнього болю або цілі — це порожня оболонка.

✍️ Як я прописую мотивацію:
Я завжди ставлю три питання:

Чого герой хоче? (на поверхні — влади, помсти, любові)
Чого він насправді хоче? (прийняття, прощення, свободи)
Чого він боїться втратити більше за все? (і отут — найболючіше)

Якщо ці відповіді щирі — герой живе.

А які мотивації найбільше чіпляють тебе як читача? Чия мотивація з моїх персонажів тобі найближча?

#поради

Kara Labert | Mother of Realms

Письменники, як би ваш персонаж сказав "Я тебе кохаю", не говорячи цього напряму?