Суд зняв зобов’язання з головного підозрюваного у стрілянині в Княжичах
Екс-очільник карного розшуку Нацполіції з серпня 2017 року перебував під домашнім арештом.
Печерський районний суд столиці відмовився продовжувати зобов’язання, покладені на підозрюваного в причетності до перестрілки в Княжичах екс-очільника карного розшуку ГУ Національної поліції в Києві Леоніда Куряту.
Строк останнього зобов’язання, а саме ставити суд до відома про своє місцезнаходження, закінчився 29 січня 2018 року.
Згідно з повідомленням, суд наприкінці січня розглянув клопотання прокурора про продовження строку дії зобов’язань. Суддя не побачив ризиків для втечі підсудного, знищення ним доказів або тиску на свідків у справі про стрілянину в Княжичах.
Курята з серпня 2017 року перебував під домашнім арештом і був зобов’язаний носити електронний браслет.
Раніше повідомлялося, що Курята був звільнений із займаної посади, але пізніше був відновлений за рішенням суду. Також суд зобов’язав виплатити йому більше 100 тисяч гривень за час відсторонення від служби. ГПУ завершила розслідування справи в травні 2018 року. Звинувачення були пред’явлені п’ятьом особам.
Нагадаємо, що в ніч на 4 грудня 2016 року під час спецоперації по затриманню грабіжників в селі Княжичі Броварського району Київської області через неузгодження дій загинули два співробітники поліції охорони, двоє поліцейських і боєць спецпідрозділу КОРД. Після цього в Києві затримали вісьмох підозрюваних в організації ОЗГ, під час стеження за якими сталася перестрілка між співробітниками поліції.
Екс-очільник карного розшуку Нацполіції з серпня 2017 року перебував під домашнім арештом.
Печерський районний суд столиці відмовився продовжувати зобов’язання, покладені на підозрюваного в причетності до перестрілки в Княжичах екс-очільника карного розшуку ГУ Національної поліції в Києві Леоніда Куряту.
Строк останнього зобов’язання, а саме ставити суд до відома про своє місцезнаходження, закінчився 29 січня 2018 року.
Згідно з повідомленням, суд наприкінці січня розглянув клопотання прокурора про продовження строку дії зобов’язань. Суддя не побачив ризиків для втечі підсудного, знищення ним доказів або тиску на свідків у справі про стрілянину в Княжичах.
Курята з серпня 2017 року перебував під домашнім арештом і був зобов’язаний носити електронний браслет.
Раніше повідомлялося, що Курята був звільнений із займаної посади, але пізніше був відновлений за рішенням суду. Також суд зобов’язав виплатити йому більше 100 тисяч гривень за час відсторонення від служби. ГПУ завершила розслідування справи в травні 2018 року. Звинувачення були пред’явлені п’ятьом особам.
Нагадаємо, що в ніч на 4 грудня 2016 року під час спецоперації по затриманню грабіжників в селі Княжичі Броварського району Київської області через неузгодження дій загинули два співробітники поліції охорони, двоє поліцейських і боєць спецпідрозділу КОРД. Після цього в Києві затримали вісьмох підозрюваних в організації ОЗГ, під час стеження за якими сталася перестрілка між співробітниками поліції.
У Черкасах співробітники Служби безпеки України спільно з Нацполіцією викрили на систематичному одержанні хабарів лікаря одного із закладів охорони здоров’я.
Оперативники спецслужби встановили, що лікар відділення патології вагітності систематично вимагала неправомірну вигоду від пацієнток за видачу документа про народження дитини.
Правоохоронці затримали зловмисницю на робочому місці згідно зі ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України під час отримання п`яти тисяч гривень від родичів породіллі.
У межах кримінального провадження відкритого за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України вирішується питання щодо оголошення затриманій про підозру у скоєнні злочину та обрання міри запобіжного заходу.
Тривають слідчо-оперативні дії.
Оперативники спецслужби встановили, що лікар відділення патології вагітності систематично вимагала неправомірну вигоду від пацієнток за видачу документа про народження дитини.
Правоохоронці затримали зловмисницю на робочому місці згідно зі ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України під час отримання п`яти тисяч гривень від родичів породіллі.
У межах кримінального провадження відкритого за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України вирішується питання щодо оголошення затриманій про підозру у скоєнні злочину та обрання міри запобіжного заходу.
Тривають слідчо-оперативні дії.
Ред.: Реформа йшла до успіху
У Луцьку патрульний хотів хабар за розміщення реклами уздовж дороги
Суд затвердив угоду про визнання винуватості і призначив чоловікові 20 400 грн штрафу.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 4 лютого: http://reyestr.court.gov.ua/Review/79575321
Обвинувачений працював в Управлінні патрульної поліції у Волинській області.
У квітні 2018 у магазині «Салют», що у м. Луцьку, він повідомив громадянину, що є уповноваженою особою, яка розглядає дозвільні документи на розміщення зовнішньої реклами і за винагороду у 16 тис. грн може вирішити питання про розміщення таких щитів у межах смуги відведення автомобільних доріг та нестворення штучних перешкод.
Гроші передавалися двічі: 1 тис. грн у червні і 15 тис. грн у жовтні. Після останнього траншу патрульний був викритий правоохоронцями.
Дії обвинуваченого кваліфіковано за ч.1 ст.368 КК. Чоловік вину визнав і розкаявся.
Суд призначив узгоджене покарання у вигляді штрафу, а також позбавив права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 1 рік.
У Луцьку патрульний хотів хабар за розміщення реклами уздовж дороги
Суд затвердив угоду про визнання винуватості і призначив чоловікові 20 400 грн штрафу.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 4 лютого: http://reyestr.court.gov.ua/Review/79575321
Обвинувачений працював в Управлінні патрульної поліції у Волинській області.
У квітні 2018 у магазині «Салют», що у м. Луцьку, він повідомив громадянину, що є уповноваженою особою, яка розглядає дозвільні документи на розміщення зовнішньої реклами і за винагороду у 16 тис. грн може вирішити питання про розміщення таких щитів у межах смуги відведення автомобільних доріг та нестворення штучних перешкод.
Гроші передавалися двічі: 1 тис. грн у червні і 15 тис. грн у жовтні. Після останнього траншу патрульний був викритий правоохоронцями.
Дії обвинуваченого кваліфіковано за ч.1 ст.368 КК. Чоловік вину визнав і розкаявся.
Суд призначив узгоджене покарання у вигляді штрафу, а також позбавив права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 1 рік.
Винесено рішення у справі "мажорки", яка збила 15-річного підлітка в Полтаві
Суд частково задовольнив клопотання слідчого про арешт нерухомості Наталії Саєнко.
7 лютого Октябрський районний суд Полтави наклав арешт на нерухомість, що належить Наталії Саєнко. Таким чином частково задовольнили клопотання слідчого. Прес-секретар суду Тетяна Черняєва розповіла, яке майно арештували:
«- 1/5 частину житлового будинку з господарськими будівлями;
- квартиру;
- ½ частину нежитлових приміщень — міні-пекарні та магазину з кафетерієм;
- ½ частину житлового будинку з господарськими будівлями;
- ½ частину земельної ділянки;
- 1/10 частину нежитлових приміщень — магазину, кафетерію та перукарні».
Адреси нерухомості не розголошують.
Нагадаємо, 6 листопада Наталія Саєнко збила 14-річного Артема Левченка на кільці навпроти Малої академії мистецтв. 7 січня він помер у реанімації. Саєнко взяли під цілодобовий домашній арешт.
На місці аварії провели слідчий експеримент та встановили її деталі.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що Наталя Саєнко намагається різними способами уникнути покарання за резонансне ДТП, винуватцем якого вона стала.
https://www.facebook.com/1972387736319092/posts/2786844978206693?sfns=mo
Суд частково задовольнив клопотання слідчого про арешт нерухомості Наталії Саєнко.
7 лютого Октябрський районний суд Полтави наклав арешт на нерухомість, що належить Наталії Саєнко. Таким чином частково задовольнили клопотання слідчого. Прес-секретар суду Тетяна Черняєва розповіла, яке майно арештували:
«- 1/5 частину житлового будинку з господарськими будівлями;
- квартиру;
- ½ частину нежитлових приміщень — міні-пекарні та магазину з кафетерієм;
- ½ частину житлового будинку з господарськими будівлями;
- ½ частину земельної ділянки;
- 1/10 частину нежитлових приміщень — магазину, кафетерію та перукарні».
Адреси нерухомості не розголошують.
Нагадаємо, 6 листопада Наталія Саєнко збила 14-річного Артема Левченка на кільці навпроти Малої академії мистецтв. 7 січня він помер у реанімації. Саєнко взяли під цілодобовий домашній арешт.
На місці аварії провели слідчий експеримент та встановили її деталі.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що Наталя Саєнко намагається різними способами уникнути покарання за резонансне ДТП, винуватцем якого вона стала.
https://www.facebook.com/1972387736319092/posts/2786844978206693?sfns=mo
Facebook
Police Control Ukraine
"Кто беден, тот и виноват?": Как смертельное ДТП с ребенком в Полтаве разозлило весь город Вчера в Полтаве умер 14-летний Артем Левченко, которого 6 ноября в районе школы искусств сбило авто, за...
Ред.: В той час,коли Насіров спокійно повернувся до займаної посади,Агію Загребельску швидше за все звільнять.
Суд покарав чиновницю Антимонопольного комітету за виконання закону
Сьогодні 8 лютого Солом’янський районний суд міста Києва визнав винною державну уповноважену Антимонопольного комітету України Агію Загребельську.
НАЗК мало претензії щодо декларації Загребельської через те, що вона начебто порушила антикорупційне законодавство.
Суд оштрафував Загребельську на 1700 гривень та погодився з протоколом НАЗК, зазначаючи, що “дохід Загребельської в розмірі 300 тисяч гривень всупереч законів виявився невідомим суспільству протягом шести місяців”.
Рішення ухвалив суддя Солом’янського районного суду Сергій Агафонов.
Нагадаємо, що один з близьких родичів державної уповноваженої Антимонопольного комітету України Агії Загребельської за довіреністю їздив на її старому автомобілі Toyota. Родич продав автівку за 300 тис. грн, а Загребельська подала до НАЗК інформацію про суттєві зміни в майновому стані через три дні після того, як отримала кошти від продажу автомобіля та підтверджуючі документи.
НАЗК склало проти Загребельської протокол за начебто порушення антикорупційного законодавства. В агентстві вирішили, що чиновниця мала повідомити їх про суттєві зміни в майновому стані через десять днів після зняття з реєстрації авто, а не коли вона була офіційно повідомлена та отримала дохід. Хоча закон говорить про зворотне – повідомлення подається у десятиденний строк саме з моменту отримання доходу.
Припустимо, чиновниця знала про продаж авто раніше. Якби вона подала таке повідомлення в НАЗК до отримання коштів, то, за версією НАЗК, мала задекларувати дохід, який ще не отримала.
Держуповноважена відома розслідуваннями у сфері ігрового бізнесу, посередницьких “прокладок” на доступі до бази оцінок Фонду держмайна, картельної змови “харчових” підрядників Міністерства оборони, різноманітних схем у сфері Мін’юсту.
Суд покарав чиновницю Антимонопольного комітету за виконання закону
Сьогодні 8 лютого Солом’янський районний суд міста Києва визнав винною державну уповноважену Антимонопольного комітету України Агію Загребельську.
НАЗК мало претензії щодо декларації Загребельської через те, що вона начебто порушила антикорупційне законодавство.
Суд оштрафував Загребельську на 1700 гривень та погодився з протоколом НАЗК, зазначаючи, що “дохід Загребельської в розмірі 300 тисяч гривень всупереч законів виявився невідомим суспільству протягом шести місяців”.
Рішення ухвалив суддя Солом’янського районного суду Сергій Агафонов.
Нагадаємо, що один з близьких родичів державної уповноваженої Антимонопольного комітету України Агії Загребельської за довіреністю їздив на її старому автомобілі Toyota. Родич продав автівку за 300 тис. грн, а Загребельська подала до НАЗК інформацію про суттєві зміни в майновому стані через три дні після того, як отримала кошти від продажу автомобіля та підтверджуючі документи.
НАЗК склало проти Загребельської протокол за начебто порушення антикорупційного законодавства. В агентстві вирішили, що чиновниця мала повідомити їх про суттєві зміни в майновому стані через десять днів після зняття з реєстрації авто, а не коли вона була офіційно повідомлена та отримала дохід. Хоча закон говорить про зворотне – повідомлення подається у десятиденний строк саме з моменту отримання доходу.
Припустимо, чиновниця знала про продаж авто раніше. Якби вона подала таке повідомлення в НАЗК до отримання коштів, то, за версією НАЗК, мала задекларувати дохід, який ще не отримала.
Держуповноважена відома розслідуваннями у сфері ігрового бізнесу, посередницьких “прокладок” на доступі до бази оцінок Фонду держмайна, картельної змови “харчових” підрядників Міністерства оборони, різноманітних схем у сфері Мін’юсту.