У Києві завдяки введеному плану перехоплення протягом 10 хвилин зловили автовикрадача,який на місці пропонував поліцейським 3000 $ за свободу
10 хвилин знадобилося столичним патрульним для затримання чоловіка, ймовірно причетного до викрадення авто.
Вчора на лінію спецлінії 102 надійшло повідомлення від громадянина про заволодіння автомобілем Toyota. Чоловік припаркував своє авто на вулиці Липській, а коли повернувся через кілька хвилин, автомобіля не виявив.
На пошуки Toyota було орієнтовано всі столичні екіпажі. Вже за 10 хвилин на вулиці Ольжича один з екіпажів виявив та зупинив авто, схоже за орієнтуванням. Водій вибіг з машини та почав утікати, але патрульні миттю його наздогнали та затримали.
Під час перевірки, чоловік не зміг надати патрульним документів на транспортний засіб.
Щоб уникнути відповідальності громадянин запропонував патрульним хабаря в розмірі 3000 доларів США. Поліцейські попередили чоловіка про кримінальну відповідальність за пропозицію неправомірної вигоди, але той продовжував наполягати.
Інспектори затримали громадянина та викликали на місце слідчо-оперативну групу.
Обставини заволодіння авто та пропозиції неправомірної вигоди будуть з’ясовувати слідчі.
10 хвилин знадобилося столичним патрульним для затримання чоловіка, ймовірно причетного до викрадення авто.
Вчора на лінію спецлінії 102 надійшло повідомлення від громадянина про заволодіння автомобілем Toyota. Чоловік припаркував своє авто на вулиці Липській, а коли повернувся через кілька хвилин, автомобіля не виявив.
На пошуки Toyota було орієнтовано всі столичні екіпажі. Вже за 10 хвилин на вулиці Ольжича один з екіпажів виявив та зупинив авто, схоже за орієнтуванням. Водій вибіг з машини та почав утікати, але патрульні миттю його наздогнали та затримали.
Під час перевірки, чоловік не зміг надати патрульним документів на транспортний засіб.
Щоб уникнути відповідальності громадянин запропонував патрульним хабаря в розмірі 3000 доларів США. Поліцейські попередили чоловіка про кримінальну відповідальність за пропозицію неправомірної вигоди, але той продовжував наполягати.
Інспектори затримали громадянина та викликали на місце слідчо-оперативну групу.
Обставини заволодіння авто та пропозиції неправомірної вигоди будуть з’ясовувати слідчі.
Полковник поліції в Києві купив 9 квартир, продаючи службову інформацію, - Нацполіція.
Працівники Департаменту внутрішньої безпеки та Головного слідчого управління Національної поліції, під процесуальним керівництвом Генеральної прокуратури України, викрили колишнього начальника одного з департаментів НПУ в організації схеми незаконного збагачення, шляхом продажу службової інформації.
Полковник поліції разом зі спільниками тривалий час за грошову винагороду надавали конфіденційні відомості та безпосередній доступ до них колекторським конторам, мережі банківських установ та приватним підприємствам. За легалізовані кошти посадовець придбав 9 квартир у столиці.
Департаментом внутрішньої безпеки та Головним слідчим управлінням Національної поліції України було встановлено причетність колишнього посадовця НПУ до злочинних дій. Зокрема, 47-річний полковник поліції – колишній очільник одного з департаментів – на початку 2018 року вийшов на пенсію і налагодив схему незаконного збагачення, шляхом систематичного незаконного втручання у роботу автоматизованих систем МВС та НПУ та незаконного використання інформації з обмеженим доступом.
Володіючи професійними навичками в галузі комп’ютерних технологій та програмного забезпечення, яке забезпечує роботу автоматизованих систем МВС та НПУ, чоловік задля доступу до закритої інформації залучив до своїх незаконних схем діючих працівників поліції – спеціалістів з числа співробітників НПУ, які здійснюють обслуговування вищезазначених автоматизованих відомчих баз.
Спільники надавали змогу іншим учасникам організованої групи – своїм колишнім колегам – здійснювати несанкціоноване, віддалене втручання до службових систем з метою незаконного отримання конфіденційних відомостей про громадян України. Інформація передавалася представникам комерційних структур за грошову винагороду.
Встановлено, що клієнтами та нелегальними користувачами службової інформації були персонал і працівники служби безпеки колекторських контор, великих приватних підприємств, банківських установ або будь-яка платоспроможна особа. Одних цікавили відомості при прийомі людей на роботу, інших адреси фактичного проживання кредиторів чи боржників, третіх – персональні дані працівників правоохоронних органів.
Для прикриття злочинної діяльності організатор групи відкрив фіктивне приватне підприємство у сфері надання телекомунікаційних послуг. Його колишній підлеглий, діючий співробітник НПУ, крім забезпечення свого «боса» безперешкодним доступом на персональному комп’ютері до службових баз, налагодив за місцем свого мешкання таку собі «чергову частину» на кшталт call-центра «102». Цілодобово, у телефонному режимі, клієнти отримували потрібну їм інформацію.
Отримані таким шляхом доходи екс-посадовця поліції стали поясненням придбаної ним у Києві нерухомості – 9 квартир, які наразі він здає в оренду. Частина з них була куплена до виходу на пенсію, тобто витік конфіденційної інформації здійснювався ним і під час перебування на службі в органах.
Змовники діяли дуже обережно, дотримуючись усіх методів конспірації та продумуючи можливі ходи оперативних співробітників поліції. Були готові та попереджені про можливі службові перевірки, тому документування їхньої діяльності зайняло тривалий час.
За підтримки керівництва Міністерства внутрішніх справ та Національної поліції України працівниками Департаментів внутрішньої безпеки, кіберполіції, захисту економіки та Головного слідчого управління НПУ, під процесуальним керівництвом Генеральної прокуратури України, проведено 58 санкціонованих обшуків за місцем мешкання фігурантів, у службових кабінетах співробітників поліції, а також працівників банків, підприємств та контор. Вилучено різноманітну оргтехніку, сервер, мобільні телефони, копії документів, чорнову документацію, набої і кошти у вітчизняній та іноземній валюті.
Відразу після одержання чергової грошової винагороди за надану інформацію затримано співорганізатора групи. Також на підставі ст.
Працівники Департаменту внутрішньої безпеки та Головного слідчого управління Національної поліції, під процесуальним керівництвом Генеральної прокуратури України, викрили колишнього начальника одного з департаментів НПУ в організації схеми незаконного збагачення, шляхом продажу службової інформації.
Полковник поліції разом зі спільниками тривалий час за грошову винагороду надавали конфіденційні відомості та безпосередній доступ до них колекторським конторам, мережі банківських установ та приватним підприємствам. За легалізовані кошти посадовець придбав 9 квартир у столиці.
Департаментом внутрішньої безпеки та Головним слідчим управлінням Національної поліції України було встановлено причетність колишнього посадовця НПУ до злочинних дій. Зокрема, 47-річний полковник поліції – колишній очільник одного з департаментів – на початку 2018 року вийшов на пенсію і налагодив схему незаконного збагачення, шляхом систематичного незаконного втручання у роботу автоматизованих систем МВС та НПУ та незаконного використання інформації з обмеженим доступом.
Володіючи професійними навичками в галузі комп’ютерних технологій та програмного забезпечення, яке забезпечує роботу автоматизованих систем МВС та НПУ, чоловік задля доступу до закритої інформації залучив до своїх незаконних схем діючих працівників поліції – спеціалістів з числа співробітників НПУ, які здійснюють обслуговування вищезазначених автоматизованих відомчих баз.
Спільники надавали змогу іншим учасникам організованої групи – своїм колишнім колегам – здійснювати несанкціоноване, віддалене втручання до службових систем з метою незаконного отримання конфіденційних відомостей про громадян України. Інформація передавалася представникам комерційних структур за грошову винагороду.
Встановлено, що клієнтами та нелегальними користувачами службової інформації були персонал і працівники служби безпеки колекторських контор, великих приватних підприємств, банківських установ або будь-яка платоспроможна особа. Одних цікавили відомості при прийомі людей на роботу, інших адреси фактичного проживання кредиторів чи боржників, третіх – персональні дані працівників правоохоронних органів.
Для прикриття злочинної діяльності організатор групи відкрив фіктивне приватне підприємство у сфері надання телекомунікаційних послуг. Його колишній підлеглий, діючий співробітник НПУ, крім забезпечення свого «боса» безперешкодним доступом на персональному комп’ютері до службових баз, налагодив за місцем свого мешкання таку собі «чергову частину» на кшталт call-центра «102». Цілодобово, у телефонному режимі, клієнти отримували потрібну їм інформацію.
Отримані таким шляхом доходи екс-посадовця поліції стали поясненням придбаної ним у Києві нерухомості – 9 квартир, які наразі він здає в оренду. Частина з них була куплена до виходу на пенсію, тобто витік конфіденційної інформації здійснювався ним і під час перебування на службі в органах.
Змовники діяли дуже обережно, дотримуючись усіх методів конспірації та продумуючи можливі ходи оперативних співробітників поліції. Були готові та попереджені про можливі службові перевірки, тому документування їхньої діяльності зайняло тривалий час.
За підтримки керівництва Міністерства внутрішніх справ та Національної поліції України працівниками Департаментів внутрішньої безпеки, кіберполіції, захисту економіки та Головного слідчого управління НПУ, під процесуальним керівництвом Генеральної прокуратури України, проведено 58 санкціонованих обшуків за місцем мешкання фігурантів, у службових кабінетах співробітників поліції, а також працівників банків, підприємств та контор. Вилучено різноманітну оргтехніку, сервер, мобільні телефони, копії документів, чорнову документацію, набої і кошти у вітчизняній та іноземній валюті.
Відразу після одержання чергової грошової винагороди за надану інформацію затримано співорганізатора групи. Також на підставі ст.
208 КПК України затримано ще трьох основних фігурантів, зокрема – і колишнього начальника департаменту.
Слідчими ГСУ готується оголошення підозри шести учасникам змови за ч.3 ст.28 (Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією), ч.2 ст. 361 (Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку) та ч.2 ст.361-2 (Несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно- обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації) Кримінального кодексу України.
Під час слідства буде встановлено ступінь вини кожного з групи та дана остаточна кваліфікація їхнім діям.
https://www.facebook.com/1972387736319092/posts/2821103398114184?sfns=mo
Слідчими ГСУ готується оголошення підозри шести учасникам змови за ч.3 ст.28 (Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією), ч.2 ст. 361 (Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку) та ч.2 ст.361-2 (Несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно- обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації) Кримінального кодексу України.
Під час слідства буде встановлено ступінь вини кожного з групи та дана остаточна кваліфікація їхнім діям.
https://www.facebook.com/1972387736319092/posts/2821103398114184?sfns=mo
Facebook
Police Control Ukraine
Полковник поліції в Києві купив 9 квартир, продаючи службову інформацію, - Нацполіція. Працівники Департаменту внутрішньої безпеки та Головного слідчого управління Національної поліції, під...
Ред.: Очередной лайфхак😅
Киевского прокурора решили не наказывать из-за взятки: это была консультация
Прокурора Киевской местной прокуратуры Даура Аграба решили не наказывать за вымогательство взятки, которое тот объяснил консультацией подозреваемого. Об этом редакция 368.media узнала из решения КДКП.
В октябре прошлого года в комиссию поступила жалоба, что прокурор в феврале апреле 2018 года, находясь в сговоре с подозреваемым по делу, требовал от него 5 тыс. долларов за передачу в суд сделки о признании виновности или вдвое больше за закрытие дела. Подозреваемый сообщил, что не имеет таких денег. Позже он согласился заплатить.
В конце марта мужчине позвонили и сообщили о необходимости вернуть долг в размере 5 тыс. долларов. Подозреваемый встретился с не известным ему человеком и передал 1,5 тыс. долларов. Позже, перед встречей с прокурором, этот же человек договорился с подозреваемым о встречи, завел в заброшенное здание и отобрал у спецтехнику для проведения негласных следственных действий.
Прокурор отрицал свою вину и утверждал, что лично не звонил подозреваемому и не требовал денег. Кроме того, Аграба отрицал причастность подельника, которому подозреваемый передал 1,5 тыс. долларов, так как с ним лично никто не созванивался и во время получения средств он находился в другом районе Киева. На допросе подозреваемый утверждал, что ранее не встречался с «подельником» прокурора. Также он сообщил, что ему позвонили с неизвестного номера и сказали, что долг за автомобиль или за ДТП забрали. На что прокурор ответил, что не знает о чем речь.
Позже позвонил подозреваемый и заявил, что передал деньги якобы в качестве долга за ДТП, но сейчас телефон отключен. Прокурор расценил это как провокацию. Аграба утверждает, что встречи с подозреваемым проходили только в служебном кабинете.
В дальнейшем, сестра прокурора обнаружила, что вскрывали дверь в квартиру, сейф и отсутствовали некоторые вещи. В связи с этим, прокурор считает, что СБУ провела обыски с нарушением требований, а именно без участия владельца квартиры и видеофиксации.
Однако, исходя из данных телефонных операторов, прокурор не созванивался в указанные сроки с подозреваемым и якобы подельником, которому передали 1,5 тыс. долларов.
КДКП не обнаружила в действиях прокурора уголовных или коррупционных правонарушений, но решила привлечь прокурора к дисциплинарной ответственности за несоблюдение этики, делового стиля общения и вероятность использования нецензурной лексики и запретила в течение года переводиться в орган прокуратуры высшего ранга или назначать его на высшую должность в прокуратуре.
Киевского прокурора решили не наказывать из-за взятки: это была консультация
Прокурора Киевской местной прокуратуры Даура Аграба решили не наказывать за вымогательство взятки, которое тот объяснил консультацией подозреваемого. Об этом редакция 368.media узнала из решения КДКП.
В октябре прошлого года в комиссию поступила жалоба, что прокурор в феврале апреле 2018 года, находясь в сговоре с подозреваемым по делу, требовал от него 5 тыс. долларов за передачу в суд сделки о признании виновности или вдвое больше за закрытие дела. Подозреваемый сообщил, что не имеет таких денег. Позже он согласился заплатить.
В конце марта мужчине позвонили и сообщили о необходимости вернуть долг в размере 5 тыс. долларов. Подозреваемый встретился с не известным ему человеком и передал 1,5 тыс. долларов. Позже, перед встречей с прокурором, этот же человек договорился с подозреваемым о встречи, завел в заброшенное здание и отобрал у спецтехнику для проведения негласных следственных действий.
Прокурор отрицал свою вину и утверждал, что лично не звонил подозреваемому и не требовал денег. Кроме того, Аграба отрицал причастность подельника, которому подозреваемый передал 1,5 тыс. долларов, так как с ним лично никто не созванивался и во время получения средств он находился в другом районе Киева. На допросе подозреваемый утверждал, что ранее не встречался с «подельником» прокурора. Также он сообщил, что ему позвонили с неизвестного номера и сказали, что долг за автомобиль или за ДТП забрали. На что прокурор ответил, что не знает о чем речь.
Позже позвонил подозреваемый и заявил, что передал деньги якобы в качестве долга за ДТП, но сейчас телефон отключен. Прокурор расценил это как провокацию. Аграба утверждает, что встречи с подозреваемым проходили только в служебном кабинете.
В дальнейшем, сестра прокурора обнаружила, что вскрывали дверь в квартиру, сейф и отсутствовали некоторые вещи. В связи с этим, прокурор считает, что СБУ провела обыски с нарушением требований, а именно без участия владельца квартиры и видеофиксации.
Однако, исходя из данных телефонных операторов, прокурор не созванивался в указанные сроки с подозреваемым и якобы подельником, которому передали 1,5 тыс. долларов.
КДКП не обнаружила в действиях прокурора уголовных или коррупционных правонарушений, но решила привлечь прокурора к дисциплинарной ответственности за несоблюдение этики, делового стиля общения и вероятность использования нецензурной лексики и запретила в течение года переводиться в орган прокуратуры высшего ранга или назначать его на высшую должность в прокуратуре.
Ред.: Парам-пам-пам👏
У Кременчуці слідчі #ДБР затримали двох інспекторів патрульної поліції під час отримання від водія 4000 гривень
Слідчі теруправління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, викрили інспекторів патрульної поліції, що вимагали від місцевого жителя неправомірну вигоду розміром у 5 тисяч гривень.
За ці кошти вони обіцяли не складати проти чоловіка адміністративний протокол за керування автомобілем у нетверезому стані.
Працівників #поліції затримали під час передачі другої частини коштів у сумі 4 тисяч гривень за оперативного супроводження працівників Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції в Полтавській області.
Вирішується питання щодо повідомлення поліцейським про підозру в одержанні неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище (ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України).
У разі доведення вини поліцейським загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна.
Процесуальне керівництво здійснює Генеральна прокуратура України.
У Кременчуці слідчі #ДБР затримали двох інспекторів патрульної поліції під час отримання від водія 4000 гривень
Слідчі теруправління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, викрили інспекторів патрульної поліції, що вимагали від місцевого жителя неправомірну вигоду розміром у 5 тисяч гривень.
За ці кошти вони обіцяли не складати проти чоловіка адміністративний протокол за керування автомобілем у нетверезому стані.
Працівників #поліції затримали під час передачі другої частини коштів у сумі 4 тисяч гривень за оперативного супроводження працівників Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції в Полтавській області.
Вирішується питання щодо повідомлення поліцейським про підозру в одержанні неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище (ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України).
У разі доведення вини поліцейським загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна.
Процесуальне керівництво здійснює Генеральна прокуратура України.
Понад 40% жертв злочинів в Україні не зверталися до поліції — опитування
Про це свідчать дані дослідження, проведеного Харківським інститутом соціальних досліджень спільно з Харківською правозахисною групою.
Згідно з опитуванням, серед причин неповідомлення в поліцію — зневіра в ефективності поліції (34,9%), думка про те, що поліція не зацікавлена в таких випадках (38,8%) або намагання розібратись самостійно (28,8%).
«Найбільше респондентів, які не повідомляли поліцію про те, що стали жертвою злочину, серед жителів Волинської, Івано-Франківської, Луганської, Львівської, Хмельницької та Чернівецької областей. Найчастіше зверталися до поліції за допомогою жертви злочинів у Кіровоградській області», — йдеться у дослідженні.
Зазвичай постраждалі повідомляли про злочин сподіваючись повернути свою власність чи отримати відшкодування (56,6%) або ж мали надію на покарання злочинця (50,8%). Крім того 27,5 % респондентів звернулась у поліцію, тому що вважали це правильним, своїм обов’язком.
Згідно з дослідженням, 58,3% опитаних для повідомлення про злочин скористалися номером 102, а от до місцевого відділення поліції подзвонили тільки 5,5%. Ще 27,7% прийшли до поліції та написали заяву.
Більшість жертв злочину (64,6%) відзначає, що поліцейські відразу прийняли заяву про злочин. 19% зауважили, що довелось почекати, а у 4,4% її приймати відмовились.
Водночас 12% респондентів отримали допомогу в оформленні заяви й подальшому спілкуванні з працівниками поліції.
Тільки 14,8% опитаних вказали, що їх повністю інформували про хід розслідування. 18,6% заявили, що їх було поінформовано «деякою мірою». 17,1% зауважили, що її інформували недостатньо, а 29,3% — не інформували взагалі.Внаслідок цього 77,2% жертв злочинів висловили бажання щодо кращого інформування про хід розслідування.
Так, найчастіше (47,3%) хотіли б отримувати інформацію про хід слідства та його результат. Одночасно, дослідження виявило, що 35,6% постраждалих не отримали від поліції жодної додаткової інформації. Тільки 15,1% опитаних отримали інформацію про те, чи було знайдено злочинця або що робити, якщо справа дійде до суду.
74,7% жертв злочинів залишились незадоволеними тим, як поліція розібралась з їхнім випадком, задоволеними — лише 21,7%. Щодо роботи поліцейських із потерпілими, слід відзначити, що найчастіше проводилось опитування про втрати або пошкодження (76,4 %). У 44,4% випадків повідомлялися дані офіцера, який веде справу. 44,9 % жертв злочинів вказали, що їм не повідомили номер в ЄРДР, за яким було зареєстровано їхню справу. 67,3% опитаних зазначили, що їх не запитували про побоювання стати жертвою злочину знову.
Щодо результатів у розслідуванні злочинів 27,3% жертв відповіли, що злочинця було знайдено. Але звинувачення було пред’явлено лише в 16,4% випадків, а направлено справу до суду — лише у 8,1%. 71,5% потерпілих не отримали відшкодування або повернення втраченого майна у злочинів. Варто також зазначити, що 14,6 % — цього не потребували. Тільки 14 % потерпілих вказали, що отримали часткове або повне відшкодування збитків.
Загалом під час дослідження опитали 19,5 тисяч респондентів, серед яких 45,3% чоловіків і 54,7% жінок.
Опитування також показало, що перспектива стати жертвою ДТП турбує 71,9% громадян України, а 62,2% українців побоюються крадіжки з будинку чи квартири.
Нагадаємо, результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) свідчать, що впродовж минулого року 52% респондентів пережили якусь стресову ситуацію.
Крім того, більшість респондентів з 26 країн, що взяли участь в опитуванні американського центру Pew Research Center, назвали головною глобальною загрозою зміну клімату.
Джерело: Hromadske.ua
Про це свідчать дані дослідження, проведеного Харківським інститутом соціальних досліджень спільно з Харківською правозахисною групою.
Згідно з опитуванням, серед причин неповідомлення в поліцію — зневіра в ефективності поліції (34,9%), думка про те, що поліція не зацікавлена в таких випадках (38,8%) або намагання розібратись самостійно (28,8%).
«Найбільше респондентів, які не повідомляли поліцію про те, що стали жертвою злочину, серед жителів Волинської, Івано-Франківської, Луганської, Львівської, Хмельницької та Чернівецької областей. Найчастіше зверталися до поліції за допомогою жертви злочинів у Кіровоградській області», — йдеться у дослідженні.
Зазвичай постраждалі повідомляли про злочин сподіваючись повернути свою власність чи отримати відшкодування (56,6%) або ж мали надію на покарання злочинця (50,8%). Крім того 27,5 % респондентів звернулась у поліцію, тому що вважали це правильним, своїм обов’язком.
Згідно з дослідженням, 58,3% опитаних для повідомлення про злочин скористалися номером 102, а от до місцевого відділення поліції подзвонили тільки 5,5%. Ще 27,7% прийшли до поліції та написали заяву.
Більшість жертв злочину (64,6%) відзначає, що поліцейські відразу прийняли заяву про злочин. 19% зауважили, що довелось почекати, а у 4,4% її приймати відмовились.
Водночас 12% респондентів отримали допомогу в оформленні заяви й подальшому спілкуванні з працівниками поліції.
Тільки 14,8% опитаних вказали, що їх повністю інформували про хід розслідування. 18,6% заявили, що їх було поінформовано «деякою мірою». 17,1% зауважили, що її інформували недостатньо, а 29,3% — не інформували взагалі.Внаслідок цього 77,2% жертв злочинів висловили бажання щодо кращого інформування про хід розслідування.
Так, найчастіше (47,3%) хотіли б отримувати інформацію про хід слідства та його результат. Одночасно, дослідження виявило, що 35,6% постраждалих не отримали від поліції жодної додаткової інформації. Тільки 15,1% опитаних отримали інформацію про те, чи було знайдено злочинця або що робити, якщо справа дійде до суду.
74,7% жертв злочинів залишились незадоволеними тим, як поліція розібралась з їхнім випадком, задоволеними — лише 21,7%. Щодо роботи поліцейських із потерпілими, слід відзначити, що найчастіше проводилось опитування про втрати або пошкодження (76,4 %). У 44,4% випадків повідомлялися дані офіцера, який веде справу. 44,9 % жертв злочинів вказали, що їм не повідомили номер в ЄРДР, за яким було зареєстровано їхню справу. 67,3% опитаних зазначили, що їх не запитували про побоювання стати жертвою злочину знову.
Щодо результатів у розслідуванні злочинів 27,3% жертв відповіли, що злочинця було знайдено. Але звинувачення було пред’явлено лише в 16,4% випадків, а направлено справу до суду — лише у 8,1%. 71,5% потерпілих не отримали відшкодування або повернення втраченого майна у злочинів. Варто також зазначити, що 14,6 % — цього не потребували. Тільки 14 % потерпілих вказали, що отримали часткове або повне відшкодування збитків.
Загалом під час дослідження опитали 19,5 тисяч респондентів, серед яких 45,3% чоловіків і 54,7% жінок.
Опитування також показало, що перспектива стати жертвою ДТП турбує 71,9% громадян України, а 62,2% українців побоюються крадіжки з будинку чи квартири.
Нагадаємо, результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) свідчать, що впродовж минулого року 52% респондентів пережили якусь стресову ситуацію.
Крім того, більшість респондентів з 26 країн, що взяли участь в опитуванні американського центру Pew Research Center, назвали головною глобальною загрозою зміну клімату.
Джерело: Hromadske.ua
Двух бывших гаишников освободили от наказания за преследование участников Евромайдана
Кассационный уголовный суд Верховного Суда по просьбе прокуратуры освободил от уголовной ответственности 2 бывших сотрудников ГАИ, осужденных за давление на подчиненных и подделку рапортов в отношении активистов Автомайдана. Об этом говорится в сообщении пресс-службы суда.
Коллегия рассмотрела кассационные жалобы прокурора и одного из осужденных на приговор местного суда и определение апелляционного суда.
Бывший начальник отдела административной практики управления ГАИ в Днепропетровской области, подполковник Дмитрий Иванюк еще в июне 2016 года был осужден по ч. 2 ст. 343 УК (вмешательство в деятельность работника правоохранительного органа, совершенное должностным лицом с использованием своего служебного положения) и приговорен к 2 годам ограничения свободы условно.
Суд установил, что подполковник ГАИ давил на подчиненных, требуя составлять админпротоколы на участников автопробега активистов Автомайдана к президентской резиденции 29 декабря 2013 года.
Несколько подчиненных отказались от фальсификации протоколов, но инспектор ДПС ГАИ Илья Борщ согласился и подделал от имени коллег несколько админпротколов в отношении автомайдановцев.
В июне 2016 года он получил приговор — 4,2 тыс. гивен штрафа с лишением права занимать должности в правоохранительных органах сроком на 2 года. Апелляционный суд оставил приговоры без изменений.
Подполковник Иванюк подал кассацию и потребовал от Верховного Суда отменить приговор. По его мнению, суды предыдущих инстанций не установили цели и мотив совершения инкриминируемого ему уголовного преступления.
Верховный Суд отказал ему в этой просьбе. В то же время, суд удовлетворил кассацию заместителя прокурора Днепропетровской области об освобождении осужденных от уголовный ответственности.
Прокурор отметил, что срок привлечения к ответственности за преступления небольшой тяжести составляет 3 года и уже истек. Не смотря на то, что оба осужденных не признали свою вину, Верховный Суд полностью освободил их от отбывания наказания по просьбе прокуратуры.
Кассационный уголовный суд Верховного Суда по просьбе прокуратуры освободил от уголовной ответственности 2 бывших сотрудников ГАИ, осужденных за давление на подчиненных и подделку рапортов в отношении активистов Автомайдана. Об этом говорится в сообщении пресс-службы суда.
Коллегия рассмотрела кассационные жалобы прокурора и одного из осужденных на приговор местного суда и определение апелляционного суда.
Бывший начальник отдела административной практики управления ГАИ в Днепропетровской области, подполковник Дмитрий Иванюк еще в июне 2016 года был осужден по ч. 2 ст. 343 УК (вмешательство в деятельность работника правоохранительного органа, совершенное должностным лицом с использованием своего служебного положения) и приговорен к 2 годам ограничения свободы условно.
Суд установил, что подполковник ГАИ давил на подчиненных, требуя составлять админпротоколы на участников автопробега активистов Автомайдана к президентской резиденции 29 декабря 2013 года.
Несколько подчиненных отказались от фальсификации протоколов, но инспектор ДПС ГАИ Илья Борщ согласился и подделал от имени коллег несколько админпротколов в отношении автомайдановцев.
В июне 2016 года он получил приговор — 4,2 тыс. гивен штрафа с лишением права занимать должности в правоохранительных органах сроком на 2 года. Апелляционный суд оставил приговоры без изменений.
Подполковник Иванюк подал кассацию и потребовал от Верховного Суда отменить приговор. По его мнению, суды предыдущих инстанций не установили цели и мотив совершения инкриминируемого ему уголовного преступления.
Верховный Суд отказал ему в этой просьбе. В то же время, суд удовлетворил кассацию заместителя прокурора Днепропетровской области об освобождении осужденных от уголовный ответственности.
Прокурор отметил, что срок привлечения к ответственности за преступления небольшой тяжести составляет 3 года и уже истек. Не смотря на то, что оба осужденных не признали свою вину, Верховный Суд полностью освободил их от отбывания наказания по просьбе прокуратуры.
Ред.: Деякі ЗМІ посилаючись на нардепа Сергія Капліна пишуть, що Аваков призначив рядового копа заступником глави Нацполіціі України.
Козловський Олег Анатолійович генерал-майор СБУ, у 2015-2018 роках начальник Управління СБУ в Луганській обл..
Колишній начальник Управління внутрішньої безпеки СБ України.
Щоб мати звання генерал-майор поліції президент повинен видати указ в порядку переатестації.
Козловський Олег Анатолійович генерал-майор СБУ, у 2015-2018 роках начальник Управління СБУ в Луганській обл..
Колишній начальник Управління внутрішньої безпеки СБ України.
Щоб мати звання генерал-майор поліції президент повинен видати указ в порядку переатестації.
Активісти назвали ім'я ще одного підозрюваного в організації вбивства Гандзюк
Зараз керівництво Нацполиції збирається відсторонити Артура Мєрікова з посади начальника НПУ в Херсонській області.
В ініціативній групі "Хто замовив Катю Гандзюк?" повідомляють, що до її вбивства причетний діючий керівник Нацполіції Херсонської області Артур Мєріков. Про це йдеться у повідомленні ініціативи у Facebook.
"Саме Мєріков попередив кримінального авторитета Олексія Левіна (Москала) про те, що за ним ведеться спостереження і йому краще виїхати. Попередив через батька, вбивцю-рецидивіста Москала-старшого", - зазначають соратники вбитої Гандзюк.
Наступного дня після отримання інформації від Мєрікова Левін (Москал) втік у Домінікану.
За словами активістів, про це їм стало відомо з декількох джерел. "За нашими даними, зараз керівництво Нацполіції збирається відсторонити Артура Мєрікова з посади начальника.
Його місце з приставкою "в.о." займе його нинішній зам Микола Цап", - розповідають в ініціативі.
За твердженнями активістів, Левін безпосередньо організовував вбивсто Каті Гандзюк на замовлення Владислава Мангера, Євгена Рищука та Андрія Гордеєва.
Брат Артура Мєрікова – Вадим, екс-депутат Верховної ради, входив до фракції Народний Фронт, колишній губернатор Миколаївської області. "Безпосередній підлеглий Мєрікова, Сергій Курділов, є кумом керівнику групи виконавців Торбіна (Опера).
Він організовував покривання реальних злочинців і вів слідство хибним шляхом", - зауважують в ініціативі. "Курділов, під чиїм наглядом поліція намагалась повісити справу на стрілочника, як і десятки інших правоохоронців (слідчих, оперативних співробітників), що фальсифікували цю справу, продовжують служити в лавах поліції. Їх просто "сховали" подалі від Главку в районних відділках поліції Херсонщини", - додають активісти.
17 жовтня президент Петро Порошенко присвоїв Артуру Мєрікову спеціальне звання "генерала поліції третього рангу". В цей час Гандзюк знаходилась в Київському опіковому центрі. Мєріков повинен був отримати погони генерала на День Незалежності.
"Але після повного саботажу розслідування херсонською поліцією і затриманням невинного Новікова, з генеральськими зірочками в Києві вирішили почекати. Чекали менше двох місяців", - зазначили активісти.
Джерело: УНІАН
Зараз керівництво Нацполиції збирається відсторонити Артура Мєрікова з посади начальника НПУ в Херсонській області.
В ініціативній групі "Хто замовив Катю Гандзюк?" повідомляють, що до її вбивства причетний діючий керівник Нацполіції Херсонської області Артур Мєріков. Про це йдеться у повідомленні ініціативи у Facebook.
"Саме Мєріков попередив кримінального авторитета Олексія Левіна (Москала) про те, що за ним ведеться спостереження і йому краще виїхати. Попередив через батька, вбивцю-рецидивіста Москала-старшого", - зазначають соратники вбитої Гандзюк.
Наступного дня після отримання інформації від Мєрікова Левін (Москал) втік у Домінікану.
За словами активістів, про це їм стало відомо з декількох джерел. "За нашими даними, зараз керівництво Нацполіції збирається відсторонити Артура Мєрікова з посади начальника.
Його місце з приставкою "в.о." займе його нинішній зам Микола Цап", - розповідають в ініціативі.
За твердженнями активістів, Левін безпосередньо організовував вбивсто Каті Гандзюк на замовлення Владислава Мангера, Євгена Рищука та Андрія Гордеєва.
Брат Артура Мєрікова – Вадим, екс-депутат Верховної ради, входив до фракції Народний Фронт, колишній губернатор Миколаївської області. "Безпосередній підлеглий Мєрікова, Сергій Курділов, є кумом керівнику групи виконавців Торбіна (Опера).
Він організовував покривання реальних злочинців і вів слідство хибним шляхом", - зауважують в ініціативі. "Курділов, під чиїм наглядом поліція намагалась повісити справу на стрілочника, як і десятки інших правоохоронців (слідчих, оперативних співробітників), що фальсифікували цю справу, продовжують служити в лавах поліції. Їх просто "сховали" подалі від Главку в районних відділках поліції Херсонщини", - додають активісти.
17 жовтня президент Петро Порошенко присвоїв Артуру Мєрікову спеціальне звання "генерала поліції третього рангу". В цей час Гандзюк знаходилась в Київському опіковому центрі. Мєріков повинен був отримати погони генерала на День Незалежності.
"Але після повного саботажу розслідування херсонською поліцією і затриманням невинного Новікова, з генеральськими зірочками в Києві вирішили почекати. Чекали менше двох місяців", - зазначили активісти.
Джерело: УНІАН