Ми займалися проєктом @my_science_ua понад 3 роки, але люди цього не бачили. Помітними ми стали після того, як Оксана Хмельовська в середині 2014 року завітала до Інституту фізіології, а після того десь за півроку на сайті "Платформа" вийшло 2 інтерв'ю: зі мною і з Віктором Досенком. Фотографії Катерини Переверзевої так зайшли народу, що досі їх без жодного застереження авторських прав використовують усі, хто завгодно.
Інтерв'ю було про все: про наукові успіхи українців з колайдером та інтерференцією РНК, про Дні науки та Наукові пікніки, про необхідність взаємодії між науковцями й суспільством. Більшість цього актуальне й за 7 років.

Корисно все-таки систематизувати інформацію. Одразу згадуєш про те, що давно забув. Перед візитом на радіо до Дмитра Сімонова був ще один "дорослий" ефір. Нас з Віктором Досенком запросили на радіо "Культура" поговорити про генетику й ГМО. Передача була в прямому ефірі ввечері 13 лютого 2012 року, до ефіру можна було телефонувати. Одна зі слухачок почала нас викривати в пропаганді ГМО. На це ми запропонували їй продовжити спілкування на порталі "Моя наука" @my_science_ua. І вона прийшла! Це була найдовша дискусія на сайті, з купою посилань та звинувачень у лобіюванні біотехнологічних компаній. При переїзді сайту на нову платформу 2016 року коментарі було втрачено, але, на щастя, Вебархів багато чого пам'ятає.

На радіо "Вєсті" я ходив ще раз у 2015. Бо там був Дмитро Сімонов, уже з іншим напарником. Поговорили про мамонтів, можливість відтворення їхньої ДНК з фрагментів у вічній мерзлоті, а також власне про клонування мамонтів. Було весело. Так весело, що один заввідділу в Інституті фізіології НАН досі при зустрічах мені то згадує. Хоча запису теж не зберіглося.
На фото - Сімонов і мамонт у Геологічному музеї Київського університету.

На "Наукових пікніках" був як штик з 2013 року. Показували науку, яку можна помацати: жуків, ДНК з фруктів, електрофорез, хроматографію, тощо. А восени 2015 організатор(к)и поставили сцену та запросили щось прочитати. Коротенький виступ під сліпучим вересневим сонцем був присвячений органам чуття. https://www.youtube.com/watch?v=QD1Ypt5sJCQ&t=7s

Проблема псевдонауки лишається суспільно-важливою сьогодні, а 6 років тому була ще більш гострою. Загальна байдужість до людей, які поширюють байки про устрій світу, компенсується прямою шкодою, яку адепти псевдонауки приносять здоров'ю та матеріальному стану громадян. Тому на заклик популярного тоді інтернет-каналу "Ідеаліст-медіа" прийшов і розповів про основні види й небезпеки від псевдонауки. https://www.youtube.com/watch?v=-zlyDkFGO4U

Псевдонаукова тема, як і інші навколонаукові теми ставали все популярніше восени 2015. Довга радіорозмова з Міріам Драгіною на Радіо Аристократи була присвячена всіляким псевдонауковим маніпуляціям, "альтернативним" методам лікування всього. Ця тема нарешті набула популярності в теперішні пандемічні часи, а тоді про неї казали одиниці. І серед них — автор цього каналу. 😊

По результатах своїх інтерв'ю сайт Платформа у 2015 році зібрав у популярному тоді просторі "Часопис" більшість їхніх героїв-науковців. Усі вони виступали з невеличкими промовами. Я запізнювався й попрохав поставити мій виступ насамкінець. І не прогадав. Більшість промовців виявилися настільки слабко пов'язані з наукою та висловлювали такі сумнівні тези, що до своєї черги я вже майже кипів.
"Науковці нікому нічого не винні в суспільстві, яке не розуміє, нащо потрібна наука!" У принципі, лишаюся на цій позиції й зараз. 😊
Така експресія вразила присутнього там Романа Зінченка, який запросив мене негайно долучитися до програми @TEDxKyiv. Але то вже інша історія.

У грудні 2015 року Уряд намагався позбавити Академію наук прямого державного фінансування. Тоді чи не щодня були якісь кулуарні зустрічі, дискусії, публічні виступи. Довелось і мені сходити на Громадське радіо. НАН України перебуває в поганому стані й нині, хоча десь відбулися поліпшення, а щось здеградувало остаточно. На жаль, досі нема дослідницьких центрів, де б науковці могли б продовжити наукову працю в разі ліквідації НАН. Будемо сподіватися, що такі центри з'являться в найближчий час.

Популярний колись канал Ідеаліст.Медіа під впливом загального настрою на популяризацію науки, що буяв у 2015 році, тоді ж зарядив серію відеовиступів науковців. Спробував свої сили і я, коротко розповівши про живу електрику.

На @TEDxKyiv потрапив завдяки розлюченому виступу в Часописі 😊. Вагався, чи варто йти на такий популярний проєкт. Усе вирішила #наукова_хунта: усе, що публічне, was good на той момент. Прийшов на репетицію, які вже йшли тоді. Люди розповідали про свої проєкти, хтось про серйозні, хтось про смішні. На одній з репетицій поруч сиділи Віталій Дейнега та Давид Арахамія, підбадьорювали мене. Мені ж усе не подобалося, ані розповідь, ані відсутність слайдів, ані гелікоптерний майданчик Януковича, під яким усе відбувалося. Але 600 гостей у залі надихнулися виступом про науковців, який зайшов на контрасті з загальним дискурсом. Звісно, на ютубі не так цікаво заходить.

А оце неочікуваний неісторичний вихід у майбутнє. За півгодини та телеканалі Ісландія @islndtv поговоримо про #МаршЗаКиїв. "Наукова унія", що проводила @dninauky, організує колону "Кияни за освічене місто". Приєднатися до колони можна через @marshzakyivbot.

У ці хвилини під Верховною Радою. #МаршЗаКиїв

У зв'язку з падінням фейсбуку ловіть свіжий текст про Нобелівську премію з фізіології. Передивився свої публікації: одна присвячена TRPV1, відкритим Джуліусом, та іншим ванілоїдним, а 2 інших - TRPM8, що вони їх відкрили на пару с Патапутяном.

За останні два тижні довелося двічі говорити про еволюцію. Один раз в контексті постаті Феодосія Добржанського, а другий — для Українського радіо. Про цю трансляцію скоро розповім, а поки нагадаю, "Що таке еволюція і чому я впевнений, що вона відбувається"

Щоб два рази не вставати, ось історія про зв'язок редагування РНК, на честь якого названий цей канал, і біологічної еволюції. Це відео дуже обурило україномовний ютуб, бо кого ж цікавить історія російською мовою?
У людей коротка пам'ять, і вони забули як у 2013 році подій російською мовою було значно більше, ніж українською. Добре, що часи змінюються.

"Часопис" давно закрито, але де-не-де по інтернету трапляються відеолекції, записані на лекторії Brainy. Там я читав лекцію про фізіологічні механізми роботи органів чуття тварин. Це така базова історія, до якої інкрустовано всілякі приємні дрібниці на кшталт зору комах чи впливу алкоголю на вестибулярний апарат.

У 2016 році в Києві з'явився лекторій 15x4, де любителі науки виступали на всілякі теми з мінілекціями по 15 хвилин. Харківський "головний офіс" цього двіжу постійно транслював ідеї "наука поза політикою" (що виражалося в дружбі з РФ), але в Києві спільнота була більш адекватна. Тому вирішив спробувати себе в ролі аматора та розповісти про Вікіпедію — проєкт, у який я вже тоді досить щільно вліз. Маленька історія для тих, хто не в курсі, як працює той сайт.

А як вам такий анонс? Сьогодні, о 22-40 раптово виходжу в ефір на Радіо "Культура". Один відомий фізик казав, що голос мій снодійний. Якраз перед сном 15 хвилин про еволюцію та її "сучасний синтез". Передача "Амфітеатр".
Онлайн можна слухати тут: https://suspilne.radio/

Наприкінці 2015 року Віктор Досенко запропонував відродити найперший медичний лекторій Києва: "Народні медичні читання", які заснував у XIX столітті його кумір Никанор Хржонщевський. Ця видатна особистість була надовго забута в історії, і лише зусиллями професора Досенка та порталу @my_science_ua почала повертатися до українців. Віктор Євгенович запросив "Мою науку" та команду волонтерів "Червоного хреста" взятися за організацію. Михайло Тульський займався дизайном афіш, інші волонтери організовували залу, в якій і читав лекції Хржонщевський, "Моя наука" і я займалися промоцією події. Було прочитано 4 лекції, за назвами аналогічні тим, що їх читали в 1890-ті роки. Про проєкт ми з паном Досенком написали статтю для "Української правди". Шкода, що подальші дії Віктора Євгеновича та одного з волонтерів Червоного хреста Максима Максименка викликали несприйняття інших організаторів "Народних читань" та зіпсували репутацію всього проєкту

Десь після Майдану, в 2015 році до нас у лабораторію завітала Вікторія Федоріна. Говорили про "університет дітей" як одну з форм популяризації науки. Цей проєкт не пішов, але з'явився сайт InKyiv. З тих пір дав йому кілька коментарів. Перший з них навесні 2016 був присвячений популяризації науки. Тій, що була тоді. Хоча деякі проєкти й більшість людей активні й зараз. На жаль, з нами вже нема Валерія Поліщука та Геннадія Зинов'єва. Тому цей короткий допис і про актуальне, і про історію.