Проблема псевдонауки лишається суспільно-важливою сьогодні, а 6 років тому була ще більш гострою. Загальна байдужість до людей, які поширюють байки про устрій світу, компенсується прямою шкодою, яку адепти псевдонауки приносять здоров'ю та матеріальному стану громадян. Тому на заклик популярного тоді інтернет-каналу "Ідеаліст-медіа" прийшов і розповів про основні види й небезпеки від псевдонауки. https://www.youtube.com/watch?v=-zlyDkFGO4U

Псевдонаукова тема, як і інші навколонаукові теми ставали все популярніше восени 2015. Довга радіорозмова з Міріам Драгіною на Радіо Аристократи була присвячена всіляким псевдонауковим маніпуляціям, "альтернативним" методам лікування всього. Ця тема нарешті набула популярності в теперішні пандемічні часи, а тоді про неї казали одиниці. І серед них — автор цього каналу. 😊

По результатах своїх інтерв'ю сайт Платформа у 2015 році зібрав у популярному тоді просторі "Часопис" більшість їхніх героїв-науковців. Усі вони виступали з невеличкими промовами. Я запізнювався й попрохав поставити мій виступ насамкінець. І не прогадав. Більшість промовців виявилися настільки слабко пов'язані з наукою та висловлювали такі сумнівні тези, що до своєї черги я вже майже кипів.
"Науковці нікому нічого не винні в суспільстві, яке не розуміє, нащо потрібна наука!" У принципі, лишаюся на цій позиції й зараз. 😊
Така експресія вразила присутнього там Романа Зінченка, який запросив мене негайно долучитися до програми @TEDxKyiv. Але то вже інша історія.

У грудні 2015 року Уряд намагався позбавити Академію наук прямого державного фінансування. Тоді чи не щодня були якісь кулуарні зустрічі, дискусії, публічні виступи. Довелось і мені сходити на Громадське радіо. НАН України перебуває в поганому стані й нині, хоча десь відбулися поліпшення, а щось здеградувало остаточно. На жаль, досі нема дослідницьких центрів, де б науковці могли б продовжити наукову працю в разі ліквідації НАН. Будемо сподіватися, що такі центри з'являться в найближчий час.

Популярний колись канал Ідеаліст.Медіа під впливом загального настрою на популяризацію науки, що буяв у 2015 році, тоді ж зарядив серію відеовиступів науковців. Спробував свої сили і я, коротко розповівши про живу електрику.

На @TEDxKyiv потрапив завдяки розлюченому виступу в Часописі 😊. Вагався, чи варто йти на такий популярний проєкт. Усе вирішила #наукова_хунта: усе, що публічне, was good на той момент. Прийшов на репетицію, які вже йшли тоді. Люди розповідали про свої проєкти, хтось про серйозні, хтось про смішні. На одній з репетицій поруч сиділи Віталій Дейнега та Давид Арахамія, підбадьорювали мене. Мені ж усе не подобалося, ані розповідь, ані відсутність слайдів, ані гелікоптерний майданчик Януковича, під яким усе відбувалося. Але 600 гостей у залі надихнулися виступом про науковців, який зайшов на контрасті з загальним дискурсом. Звісно, на ютубі не так цікаво заходить.

А оце неочікуваний неісторичний вихід у майбутнє. За півгодини та телеканалі Ісландія @islndtv поговоримо про #МаршЗаКиїв. "Наукова унія", що проводила @dninauky, організує колону "Кияни за освічене місто". Приєднатися до колони можна через @marshzakyivbot.

У ці хвилини під Верховною Радою. #МаршЗаКиїв

У зв'язку з падінням фейсбуку ловіть свіжий текст про Нобелівську премію з фізіології. Передивився свої публікації: одна присвячена TRPV1, відкритим Джуліусом, та іншим ванілоїдним, а 2 інших - TRPM8, що вони їх відкрили на пару с Патапутяном.

За останні два тижні довелося двічі говорити про еволюцію. Один раз в контексті постаті Феодосія Добржанського, а другий — для Українського радіо. Про цю трансляцію скоро розповім, а поки нагадаю, "Що таке еволюція і чому я впевнений, що вона відбувається"

Щоб два рази не вставати, ось історія про зв'язок редагування РНК, на честь якого названий цей канал, і біологічної еволюції. Це відео дуже обурило україномовний ютуб, бо кого ж цікавить історія російською мовою?
У людей коротка пам'ять, і вони забули як у 2013 році подій російською мовою було значно більше, ніж українською. Добре, що часи змінюються.

"Часопис" давно закрито, але де-не-де по інтернету трапляються відеолекції, записані на лекторії Brainy. Там я читав лекцію про фізіологічні механізми роботи органів чуття тварин. Це така базова історія, до якої інкрустовано всілякі приємні дрібниці на кшталт зору комах чи впливу алкоголю на вестибулярний апарат.

У 2016 році в Києві з'явився лекторій 15x4, де любителі науки виступали на всілякі теми з мінілекціями по 15 хвилин. Харківський "головний офіс" цього двіжу постійно транслював ідеї "наука поза політикою" (що виражалося в дружбі з РФ), але в Києві спільнота була більш адекватна. Тому вирішив спробувати себе в ролі аматора та розповісти про Вікіпедію — проєкт, у який я вже тоді досить щільно вліз. Маленька історія для тих, хто не в курсі, як працює той сайт.

А як вам такий анонс? Сьогодні, о 22-40 раптово виходжу в ефір на Радіо "Культура". Один відомий фізик казав, що голос мій снодійний. Якраз перед сном 15 хвилин про еволюцію та її "сучасний синтез". Передача "Амфітеатр".
Онлайн можна слухати тут: https://suspilne.radio/

Наприкінці 2015 року Віктор Досенко запропонував відродити найперший медичний лекторій Києва: "Народні медичні читання", які заснував у XIX столітті його кумір Никанор Хржонщевський. Ця видатна особистість була надовго забута в історії, і лише зусиллями професора Досенка та порталу @my_science_ua почала повертатися до українців. Віктор Євгенович запросив "Мою науку" та команду волонтерів "Червоного хреста" взятися за організацію. Михайло Тульський займався дизайном афіш, інші волонтери організовували залу, в якій і читав лекції Хржонщевський, "Моя наука" і я займалися промоцією події. Було прочитано 4 лекції, за назвами аналогічні тим, що їх читали в 1890-ті роки. Про проєкт ми з паном Досенком написали статтю для "Української правди". Шкода, що подальші дії Віктора Євгеновича та одного з волонтерів Червоного хреста Максима Максименка викликали несприйняття інших організаторів "Народних читань" та зіпсували репутацію всього проєкту

Десь після Майдану, в 2015 році до нас у лабораторію завітала Вікторія Федоріна. Говорили про "університет дітей" як одну з форм популяризації науки. Цей проєкт не пішов, але з'явився сайт InKyiv. З тих пір дав йому кілька коментарів. Перший з них навесні 2016 був присвячений популяризації науки. Тій, що була тоді. Хоча деякі проєкти й більшість людей активні й зараз. На жаль, з нами вже нема Валерія Поліщука та Геннадія Зинов'єва. Тому цей короткий допис і про актуальне, і про історію.

Одного ранку в квітні 2016 року мав їхати в студію каналу «Ідеаліст.медіа», щоб записати черговий ролик про те, як світло потрапляє в сітківку ока та викликає появу зображення. Поки снідав, мені надіслали попереднє відео цього каналу -- псевдонаукова діячка Костинська рекламувала антропософську медицину та гомеопатію. Тому по дорозі на студію я читав свіжі статті про цю пошесть. Після виступу "Про гомеопатію та антропософську медицину" ще довго дискутував з редакторкою Анною Ореховою про неприпустимість давати трибуну псевдонауковцям. Тоді Анна відбивалася від мене, як могла, а тепер ось організує проєкти з медіаграмотності та допомагає боротися з фейками навколо пандемії коронавірусної хвороби. 😍

Працюючи в Сінгапурі, познайомився з чудовим біологом розвитку Володимиром Коржом, який заразив мене історією науки. Він так цікаво розповідав про Бориса Балінського, Надію Добровольську-Завадську, Сергія Навашина, що мені захотілося читати й ділитися з усіма. На порталі "Моя наука" @my_science_ua й у Вікіпедії почав писати про маловідомих, але потужних науковців. У 2015 році наважився на перший проєкт у цій галузі: подався на грант FENS (Федерація європейських товариств нейронаук) щодо історії нейробіології. Уже на той момент зібрав чимало інформації про Володимира Правдича-Немінського -- київського фізіолога, який уперше в світі записав електроенцефалограму, не розрізаючи черепа ссавця. Історія виявилася більш ніж цікавою, та має свої продовження. А проєкт досі можна побачити на порталі "Моя наука".

Навесні 2016 року @dni.nauky були вже настільки популярні, що організаторів "брали в телевізор" напередодні заходу. Тоді в травні я був майже такий волохатий, як тепер. 😉
Окрім того анонсу, дещо сказав про наукову політику та, напевне, вперше про мозкові міфи. Звісно, у ролику на #Наукуїмо інформації більше.

Телеграм повний всілякої рус-пропаганди під виглядом нейтральних каналів про війну. Звісно, є й трешак офіційних ру-джерел, на кшталт РИА Новости. Там ми всі давно вже здалися, а світове співтовариство в особі Судану та Центральноафриканської республіки засудило київську хунту (яка досі бореться попри попереднє повідомлення). Ах да, ще там кажуть, що їх фейсбук банить.

Але є ще купа каналів, які між реальними подіями, ніби-то зі співчуттям до мирних громадян, пишуть про "укронацистов" чи рекомендують встановити сумнівні програми на смартфон. У цих каналів до сотень тисяч підписників.

Я розумію, що тут переважно всі свої та здатні розрізнити маячню та пропаганду за вторинними ознаками. Проте варто подивитися, що читають ваші менш грамотні родичі. Ясно, що однією з рус-цілей є нагоняння зради, параної та відчаю.

Бо з довірою один до одного ми непереможні!