Останній день голосування за топоніми в Києві. Відкладене на 30 років рішення, організація процесу достатньо неадекватна -- проте варто зробити це зараз.
Віддаю перевагу науковцям, місту не вистачає їх образів у публічному просторі.

Ми на порталі #Моя_наука розгрібли 296 топонімів по 3-75 пропозицій на кожен та виділили ще 76 вулиць, провулків і площ, які можна було б назвати на честь науковців. Ось вони:
https://my.science.ua/shhe-trohy-pro-naukovtsiv-i-toponimiku/
Зрозуміло, що всі вони перемогти в жорсткій боротьбі не зможуть, але навіть чверть була би дуже добрим результатом. Обирайте на свій смак та голосуйте в застосунку Київ Цифровий!
Особливо просимо голосувати за жінок: науковиць серед пропозицій дуже мало, але вони всі дуже достойні, адже в Києві внесок жінок у науку великий.

👩‍🔬 Ломоносова на Юлії Здановської – математикиня, загинула у Харкові від рашистського обстрілу 2022 року
👩‍🔬 Тимірязєвська на Валентини Радзимовської – видатна біологиня, дослідниця біохімії та фізіології, громадська діячка, голова Української ради Києва в 1918 році
👩‍🔬 Уляни Громової на Ірини Адаменко – відома в світі дослідниця фізичної структури рідин, професорка Київського університету
👩‍🔬 Генерала Доватора на Катерини Грушевської – дослідниця української етнографії
👩‍🔬 Генерала Карбишева на Ірини Бекешкіної – впливова дослідниця соціології
👩‍🔬 Сім’ї Сосніних на Марії Кюрі – символ жінок у науці, не Дарвіном з Коперником єдиними
👩‍🔬 Пришвіна на Оксани Мешко – дослідниця мікробіології та дисидентка
👩‍🔬 Боровиченко на Віри Гедройць – професорка хірургії Київського медінстиуту та поетеса
👩‍🔬 Волзька на Ізидори Косач-Борисової – не тільки сестра Лесі Українки, але й дослідниця в галузі ботаніки,
👩‍🔬 Генерала Родимцева на Ізидори Косач-Борисової

Перша частина пропозицій тут: https://my.science.ua/naukovi-toponimy-dlya-kyyeva
Голосування триває до 19 червня, поспішайте!

Дуже приємно, що в Києві тепер буде вулиця Бориса Балінського! Дякую, що підтримали!

Отже, чим усе закінчилося? Які з пропозицій обрали кияни? Чи стало "наукових" топонімів у Києві більше? А чи це опитування-голосування відповідає найкращим науково обґрунтованим практикам?
Про це розповідають математик Олексій Ігнатенко та біолог Олексій Болдирєв на порталі #Моя_наука.

Потроху буду повертатися до цього каналу, як матиму час.
За час вторгнення текстів і виступів було зовсім трошки. Переважно коли старі друзі та партнери вмовляли. Ось Куншт до Дня незалежності сподвиг написати про роль науковців у сучасній українській дипломатії. Текст вийшов трохи не такий, як задумувалося, але я переконаний, що наукова спільнота створює людей, які можуть бути корисними та успішними не лише в науці. Добре, що Браян Мей відклав на 30 років свою дисертацію з астрофізики міжзоряного пилу та знайшов час заснувати гурт Queen!

А ви думали, чого це нарешті щось написав? Бо гроші збираємо на Гуркіт, там де Антон Сененко . Приходьте завтра, хто в Києві. Сховище є.

Усі #розумні скучили за офлайновими подіями. Спочатку неприємний вірус, а потім російські бомбардування не давали нам зустрітися. У проєкті Дійсна наука не витримали такого життя й вирішили все-таки зібратися й поговорити про науку. Тому #Моя_наука рада повідомити, що в цю середу автор і редактор нашого порталу буде розповідати про важливий елемент нашого мозку -- хімічний синапс, і про те, як зброя може нанести йому шкоду. Вхід за донат, більшість з якого піде на користь Збройних Сил України, завдяки яким і відбудеться лекція.

Написав коротеньку колонку для "Куншта" про Сванте Паабо. Дійсно крутий дядько.
https://kunsht.com.ua/nobelivka-2022-fiziologiya-abo-medicina-naskilki-mi-sxozhi-na-svoїx-predkiv/

Колеги попрохали поговорити про вплив погоди на здоров'я. Почитав свіжі огляди. Погода -- дуже складний феномен. Як і здоров'я. То ясно, що загалом не дуже ясно. 😀
https://youtu.be/d-gRWGAwb_g

Влітку 2016 року упродовж кількох годин спілкувався з журналістами Громадського та UA:Перший про життя в науці та наукові реформи. За результатами вийшли стаття та телесюжет. Прямо потрапив у історію: в одній передачі з Юлією Безвершенко, Анатолієм Загороднім і, на жаль, з Максимом Стріхою. Коментатори на ютубі тоді засумували, але сьогодні видно, який прогрес зроблено за 6 років, хоч і підточений росокупантами та шкарлетщиною.
Усе буде добре! З Днем науки!
Мира нам і прогресу, до речі. 😉

Ще трохи спогадів з 2016.
Пам'ятаєте, в доковідну (й довоєнну) епоху були "Наукові пікніки"? Тоді організаторки вирішили зробити мінілекції про науку. На сцені було надто сонячно, тому презентації були видні погано. У наступні роки лекційну зону перемістили під дерева в затінок, то стало краще. Формат короткої лекції мені вдавався важко, тому виступ про пам'ять вийшов не дуже вдалим. Але досвід був цікавий. https://www.youtube.com/watch?v=872s9TgxM8w

Колишня студентка біофаку Анастасія Глущенко багато років працювала на каналі "Рада", то якось запросила Ксенію Гулак і мене поговорити про науку. Ксенія дуже хвилювалася, бо ж треба говорити більше про політичне, ніж про власне науку, але по ходу передачі в неї ввімкнулася рішучість і вона чітко формулювала відповіді чи не на кожне питання. То я переважно сидів і милувався.

У жовтні 2016 року в Харкові відбувався конгрес Товариства патофізіологів, то з Інституту фізіології там висадився цілий десант. Окрім відвідування наукових подій, вирішив почитати й наукпоп у дружньому проєкті Вільний університет Майдан-Моніторинг (ВУММ), а також зазирнув і до специфічної тусовки 15x4. ВУММ був тоді єдиним — і залишається досі лідером — центром української популяризації науки в Харкові. Іонні канали, робота мозку, історія науки — розповісти хотілося про все, тому в регламент лекції сильно не вклався. Зате питання були цікаві.

Сьогодні такий день, що неможливо не порушити правила цього архіву й не зберегти статтю, що вийшла прямо сьогодні.
День жінок та дівчат у науці нагадує про те, що половині людства все ще доводиться стикатися з позанауковими перепонами при дослідженнях. Варто про це пам'ятати й не опускатися до масних жартиків.
А також у цей день багатьом важко згадати когось, окрім Склодовської та Франклін.
Ось вам історія Валентини Радзимовської. Вона точно достойна пам'яті. Ми вже вдруге подаємо її ім'я на дерусифікацію/декомунізацію київських топонімів. Скоро голосування, знайомтеся.

Німецька агенція DAAD минулого року підтримала ініціативу українських науковців Тюбінгенського університету та їхніх колег в Україні, які організували додаткові курси з біологічних наук для студентів, що постраждали від війни. Проєкт продовжили на цей рік, і до нього долучилися більше українських універів, зокрема й наш Kyiv Academic University. Мені пощастило взяти участь у ньому з курсом молекулярної й клітинної фізіології -- та й ще й у першому весняному семестрі.

То якщо є студенти чи аспіранти, яких цікавить нейрофізіологія, а‌ ‌ч‌а‌т‌-‌б‌о‌т‌ ‌ч‌о‌м‌у‌с‌ь‌ ‌н‌е‌ ‌в‌л‌а‌ш‌т‌о‌в‌у‌є‌, можете подаватися за посиланням до 28 лютого https://lifesciencescourse.utrigg.net/f/Neurophysiology. За заявками буде відібрано 40 учасників, близько половини яких за результатами екзамену можуть здобути стипендію від DAAD. Кому не пощастить потрапити до "сіяних", усе одно зможуть стати слухачами на лекціях (якщо всіх сумарно буде не більше 100). Курс читатиметься з 8 березня у вечірній час та вихідні дні. За результатами можна здобути сертифікат в об'ємі одного кредиту ECTS. Подробиці -- на сайті проєкту http://lifesciencescourse.org/news/vidkryto-reyestratsiyu-na-kurs-molekulyarna-ta-klitynna-neyrofiziolohiya.

А фашисти з країни тарганів (як називали їх у Пруссії) неодмінно здохнуть

Хочу більше науковців на мапі Києва. Правдич-Немінський, Радзимовська, Добржанський, Шелюжко, Шмальгаузен. Проголосуйте в Києві Цифровому, будь ласка.

Привіт, це знову #Моя_наука.
І ми знову хочемо, щоб у Києві були вулиці з іменами українських науковців і науковиць.
І математика Вороного, і фізіологині Радзимовської, і генетика Добржанського, і хіміка Реформатського, і інженера Піроцького, і багатьох інших.
І Хржонщевського знову хочемо. Замість Пржевальського, це не боляче.
Треба ваша допомога, #розумні. Якихось кілька тисяч голосів у Київ Цифровий -- і ці вчені стануть трішки ближче до киян.
Дякуємо за кожний голос! ❤️❤️❤️
https://my.science.ua/shhe-odyn-krok-do-pam-yati-pro-naukovtsiv/

Під час тривоги головне — це спокій.

Один з перших моїх історичних текстів. З тих пір вийшло їх чимало, а невдовзі буде ще. Проте цей уже добряче пішов у народ, і це добре.