А ви думали, чого це нарешті щось написав? Бо гроші збираємо на Гуркіт, там де Антон Сененко . Приходьте завтра, хто в Києві. Сховище є.

Усі #розумні скучили за офлайновими подіями. Спочатку неприємний вірус, а потім російські бомбардування не давали нам зустрітися. У проєкті Дійсна наука не витримали такого життя й вирішили все-таки зібратися й поговорити про науку. Тому #Моя_наука рада повідомити, що в цю середу автор і редактор нашого порталу буде розповідати про важливий елемент нашого мозку -- хімічний синапс, і про те, як зброя може нанести йому шкоду. Вхід за донат, більшість з якого піде на користь Збройних Сил України, завдяки яким і відбудеться лекція.

Написав коротеньку колонку для "Куншта" про Сванте Паабо. Дійсно крутий дядько.
https://kunsht.com.ua/nobelivka-2022-fiziologiya-abo-medicina-naskilki-mi-sxozhi-na-svoїx-predkiv/

Колеги попрохали поговорити про вплив погоди на здоров'я. Почитав свіжі огляди. Погода -- дуже складний феномен. Як і здоров'я. То ясно, що загалом не дуже ясно. 😀
https://youtu.be/d-gRWGAwb_g

Влітку 2016 року упродовж кількох годин спілкувався з журналістами Громадського та UA:Перший про життя в науці та наукові реформи. За результатами вийшли стаття та телесюжет. Прямо потрапив у історію: в одній передачі з Юлією Безвершенко, Анатолієм Загороднім і, на жаль, з Максимом Стріхою. Коментатори на ютубі тоді засумували, але сьогодні видно, який прогрес зроблено за 6 років, хоч і підточений росокупантами та шкарлетщиною.
Усе буде добре! З Днем науки!
Мира нам і прогресу, до речі. 😉

Ще трохи спогадів з 2016.
Пам'ятаєте, в доковідну (й довоєнну) епоху були "Наукові пікніки"? Тоді організаторки вирішили зробити мінілекції про науку. На сцені було надто сонячно, тому презентації були видні погано. У наступні роки лекційну зону перемістили під дерева в затінок, то стало краще. Формат короткої лекції мені вдавався важко, тому виступ про пам'ять вийшов не дуже вдалим. Але досвід був цікавий. https://www.youtube.com/watch?v=872s9TgxM8w

Колишня студентка біофаку Анастасія Глущенко багато років працювала на каналі "Рада", то якось запросила Ксенію Гулак і мене поговорити про науку. Ксенія дуже хвилювалася, бо ж треба говорити більше про політичне, ніж про власне науку, але по ходу передачі в неї ввімкнулася рішучість і вона чітко формулювала відповіді чи не на кожне питання. То я переважно сидів і милувався.

У жовтні 2016 року в Харкові відбувався конгрес Товариства патофізіологів, то з Інституту фізіології там висадився цілий десант. Окрім відвідування наукових подій, вирішив почитати й наукпоп у дружньому проєкті Вільний університет Майдан-Моніторинг (ВУММ), а також зазирнув і до специфічної тусовки 15x4. ВУММ був тоді єдиним — і залишається досі лідером — центром української популяризації науки в Харкові. Іонні канали, робота мозку, історія науки — розповісти хотілося про все, тому в регламент лекції сильно не вклався. Зате питання були цікаві.

Сьогодні такий день, що неможливо не порушити правила цього архіву й не зберегти статтю, що вийшла прямо сьогодні.
День жінок та дівчат у науці нагадує про те, що половині людства все ще доводиться стикатися з позанауковими перепонами при дослідженнях. Варто про це пам'ятати й не опускатися до масних жартиків.
А також у цей день багатьом важко згадати когось, окрім Склодовської та Франклін.
Ось вам історія Валентини Радзимовської. Вона точно достойна пам'яті. Ми вже вдруге подаємо її ім'я на дерусифікацію/декомунізацію київських топонімів. Скоро голосування, знайомтеся.

Німецька агенція DAAD минулого року підтримала ініціативу українських науковців Тюбінгенського університету та їхніх колег в Україні, які організували додаткові курси з біологічних наук для студентів, що постраждали від війни. Проєкт продовжили на цей рік, і до нього долучилися більше українських універів, зокрема й наш Kyiv Academic University. Мені пощастило взяти участь у ньому з курсом молекулярної й клітинної фізіології -- та й ще й у першому весняному семестрі.

То якщо є студенти чи аспіранти, яких цікавить нейрофізіологія, а‌ ‌ч‌а‌т‌-‌б‌о‌т‌ ‌ч‌о‌м‌у‌с‌ь‌ ‌н‌е‌ ‌в‌л‌а‌ш‌т‌о‌в‌у‌є‌, можете подаватися за посиланням до 28 лютого https://lifesciencescourse.utrigg.net/f/Neurophysiology. За заявками буде відібрано 40 учасників, близько половини яких за результатами екзамену можуть здобути стипендію від DAAD. Кому не пощастить потрапити до "сіяних", усе одно зможуть стати слухачами на лекціях (якщо всіх сумарно буде не більше 100). Курс читатиметься з 8 березня у вечірній час та вихідні дні. За результатами можна здобути сертифікат в об'ємі одного кредиту ECTS. Подробиці -- на сайті проєкту http://lifesciencescourse.org/news/vidkryto-reyestratsiyu-na-kurs-molekulyarna-ta-klitynna-neyrofiziolohiya.

А фашисти з країни тарганів (як називали їх у Пруссії) неодмінно здохнуть

Хочу більше науковців на мапі Києва. Правдич-Немінський, Радзимовська, Добржанський, Шелюжко, Шмальгаузен. Проголосуйте в Києві Цифровому, будь ласка.

Привіт, це знову #Моя_наука.
І ми знову хочемо, щоб у Києві були вулиці з іменами українських науковців і науковиць.
І математика Вороного, і фізіологині Радзимовської, і генетика Добржанського, і хіміка Реформатського, і інженера Піроцького, і багатьох інших.
І Хржонщевського знову хочемо. Замість Пржевальського, це не боляче.
Треба ваша допомога, #розумні. Якихось кілька тисяч голосів у Київ Цифровий -- і ці вчені стануть трішки ближче до киян.
Дякуємо за кожний голос! ❤️❤️❤️
https://my.science.ua/shhe-odyn-krok-do-pam-yati-pro-naukovtsiv/

Під час тривоги головне — це спокій.

Один з перших моїх історичних текстів. З тих пір вийшло їх чимало, а невдовзі буде ще. Проте цей уже добряче пішов у народ, і це добре.

144 роки тому в цей день народився український нейробіолог Володимир Правдич-Немінський. Він уперше в світі виміряв та проаналізував поверхневі потенціали головного мозку хребетних тварин, ті що ми тепер звемо ЕЕГ. Світова відомість не завадила йому потрапити до радянської тюрми, а потім 20 років поневірятися вдалині від рідного Києва. Так і згасла пам'ять про його відкриття.
Бути вченим в Україні часто було небезпечно, #розумні. Але наші науковці продовжують працювати, попри сирени.
#Моя_наука вважає за потрібне пам'ятати дослідників минулого та поважати сучасних науковців.
https://my.science.ua/pravdych-neminskyj-1879-1952-persha-eeg-ta-borotba-za-nejronauku/

Колись у Харкові створився такий собі проєкт "15x4". Зараз важко собі уявити, але люди вже після вторгнення Росії в Крим, Донецьк і Луганськ виступали за "мир у всьому світі" та "науку внє палітікі". В Україні проєкт скис з пандемією коронавіруса, але десь по Молдовах і Німеччинах досі іноді читають по 4 лекції по 15 хвилин за раз. Оскільки в жовтні 2016 року велика група науковців Інституту фізіології була в Харкові на конференції, ми вирішили здивувати місцевих "мизамирців" українською мовою. Потім нас просили написати російські субтитри (ми відмовилися), один з виступів був забанений за згадку Януковича в негативному ключі, а в коментарях мешканці "русского міра" виражали огиду від української мови. Загалом, незабутній досвід, ага.🤨

А я їм запустив стареньку історію про пріоноподібні білки в аплізії за синаптичної пластичності. (Потім їх уже й у ссавців з людиною знайшли). У мінілекції мимоволі наїхав на Вірхова щодо терміну "амілоїд", за що мене потім Досенко розкритикував. 😔

Відео досі лежить на їхньому каналі: https://www.youtube.com/watch?v=lR1qGg3Goqg

З кінця 2021 року з багатьма колегами з України, Південної Африки та інших країн ми готували Симпозіум Балінського. Уперше я написав про нього лише 2020 року, але познайомився й зацікавився цим забороненим і забутим українським біологом ще 2012 року, працюючи в Сінгапурі. https://my.science.ua/hto-takyj-borys-balinskyj/

А симпозіум сьогодні йде вже другий день. Наступні доповіді — про африканських гнойовиків та дослідження Антарктиди. Моя доповідь передостання, о 16:15. Нехай тут збережеться посилання, в цьому архіві.
https://www.youtube.com/watch?v=lfgJxl-E9QU

Чи знаєте ви, як я не люблю біотехнологію? Я її зненавидів ще на 3-му курсі. А потім пішов у лабораторію, що займалася біосенсорами -- класичним біотехом.
І ненависть моя виросла до хмар.

Тепер мені треба набрати 30 студентів на спеціальність G21 "Біотехнології та біоінженерія". Трохи важко підібрати слова. Слова ненависті. 🤣

Напевно, абітурієнти та їхні батьки не зрозуміють.
А може, навпаки? Говорити відверто про проблеми та хиби біотехнології? Розгорнути дискусію та зібрати під неї якраз цікавих людей?

Є тут хто живий? Підкажіть.