Невеликий коментар до конференції, на якій я, власне, була. Як уже було сказано, сам матеріал мені сподобався. Я скептично ставлюся до будь-якої інформації і перевіряю її, але, як мінімум, щоб щось критикувати і казати, що воно не так як має бути – мушу добре орієнтуватися в матчастині.
Без знань матчастини рано чи пізно викриють або на брехні, або на некомпетентності. І від цього не захистишся, бо не орієнтуєшся в чужому полі.
Однак, зараз про організаційний момент. Як ви знаєте, адмінша у вас погано чує. Ну як погано. Майже нічого))) Відповідно, стикається з деякими проблемами, яких інші не помічають.Це не в докір іншим. Помітити проблеми, яких у вас нема – складно. Все це починається уже коли дізнаєшся про них від інших або сам стикаєшся.
Відповідно, я помітила що? Що там, як і в Україні, не було пристосувань для людей з неочевидними особливими потребами (слух/зір). Пам’ятаю, як здавала ще іспит з англійської FCE. Для них цей випадок теж був сюрпризом, вони з таким не стикалися і спершу не знали що зі мною робити.
У мене трохи таке враження, що попри заявлену інклюзивність є неформальне розуміння, що людей, які не бачать чи не чують, у топ-університетах не буде. І на топ-програмах теж. Чому так? Вони відсіюються куди раніше. Якщо потреби – з народження, то зазвичай це означає направлення в спеціальну школу. Включення дитини до звичайної школи іноді навіть вважається насиллям, бо психологічно їй складно адаптуватися, а шкільна система досі не створює нормальних умов для тих, хто відрізняється. З ВНЗ те ж.
Крім того, проблематика адаптації осіб з інвалідністю полягає в частому приховуванні самого факту, замкнутості спільнот або не бажання первинно виїжджати на своїй інвалідності. Погодьтеся, навряд зустрінете людину яка заявить: «Я пишаюся, що я – інвалід, бо це робить мене особливим».
Власне, проблематика взаємодії з суспільством, створюють умови, коли питання оминаються, а дехто каже: «А у нас ще більша біда».
Інклюзивних пристосувань немає перш за все тому, що немає попиту в тих місцях. А попиту немає, бо люди до такого рівня часто потрапити не можуть.
У вас може виникнути логічне питання, а шо не так з адміншею, що вона туди влізла і чого тоді інші не можуть. Чесно? Не знаю. Я почала втрачати слух після однієї не дуже приємної події у віці 10 років. Проблема ще в школі стала добре помітна, але я її не визнавала доки справа не дійшла до аудіювання на ЗНО з англійської (знала, що провалю його, провалювала практично всі аудіювання й диктанти, тому вирішила таки сходити до лікаря).
Виїжджала виключно на друкованих матеріалах. І досі так роблю. Пощастило вміти швидко читати і добре розуміти. Дуже рятує дистанційне навчання, бо більшість матеріалу йде в письмовому вигляді. На заняттях мені іноді достатньо уловити одне слово (зазвичай – частину фрази), щоб зрозуміти, про що йдеться і надати відповідь. Коли викладач запитує по питаннях, які він записав у силабусі – то взагалі шикарно.
На жаль, так пощастило не всім. Можливості людей - різні. З урахуванням гіршої стартової підготовки більшість навіть не насмілюється піти туди, де для них немає пристосувань. Бо це може тягти не лише труднощі навчання, але й труднощі соціалізації (от з цим у мене все погано).
На жаль, за намагання жити нормальне життя у даному випадку доводиться платити постійним напруженням. Треба завжди бути напоготові. Тому не можу назвати елітні навчальні заклади такими ж елітними та привабливими з точки зору людини з особливими потребами. Для неї це радше агресивне середовище. Для України, через війну, питання інтеграції людей з інвалідністю набуває актуальності
Без знань матчастини рано чи пізно викриють або на брехні, або на некомпетентності. І від цього не захистишся, бо не орієнтуєшся в чужому полі.
Однак, зараз про організаційний момент. Як ви знаєте, адмінша у вас погано чує. Ну як погано. Майже нічого))) Відповідно, стикається з деякими проблемами, яких інші не помічають.Це не в докір іншим. Помітити проблеми, яких у вас нема – складно. Все це починається уже коли дізнаєшся про них від інших або сам стикаєшся.
Відповідно, я помітила що? Що там, як і в Україні, не було пристосувань для людей з неочевидними особливими потребами (слух/зір). Пам’ятаю, як здавала ще іспит з англійської FCE. Для них цей випадок теж був сюрпризом, вони з таким не стикалися і спершу не знали що зі мною робити.
У мене трохи таке враження, що попри заявлену інклюзивність є неформальне розуміння, що людей, які не бачать чи не чують, у топ-університетах не буде. І на топ-програмах теж. Чому так? Вони відсіюються куди раніше. Якщо потреби – з народження, то зазвичай це означає направлення в спеціальну школу. Включення дитини до звичайної школи іноді навіть вважається насиллям, бо психологічно їй складно адаптуватися, а шкільна система досі не створює нормальних умов для тих, хто відрізняється. З ВНЗ те ж.
Крім того, проблематика адаптації осіб з інвалідністю полягає в частому приховуванні самого факту, замкнутості спільнот або не бажання первинно виїжджати на своїй інвалідності. Погодьтеся, навряд зустрінете людину яка заявить: «Я пишаюся, що я – інвалід, бо це робить мене особливим».
Власне, проблематика взаємодії з суспільством, створюють умови, коли питання оминаються, а дехто каже: «А у нас ще більша біда».
Інклюзивних пристосувань немає перш за все тому, що немає попиту в тих місцях. А попиту немає, бо люди до такого рівня часто потрапити не можуть.
У вас може виникнути логічне питання, а шо не так з адміншею, що вона туди влізла і чого тоді інші не можуть. Чесно? Не знаю. Я почала втрачати слух після однієї не дуже приємної події у віці 10 років. Проблема ще в школі стала добре помітна, але я її не визнавала доки справа не дійшла до аудіювання на ЗНО з англійської (знала, що провалю його, провалювала практично всі аудіювання й диктанти, тому вирішила таки сходити до лікаря).
Виїжджала виключно на друкованих матеріалах. І досі так роблю. Пощастило вміти швидко читати і добре розуміти. Дуже рятує дистанційне навчання, бо більшість матеріалу йде в письмовому вигляді. На заняттях мені іноді достатньо уловити одне слово (зазвичай – частину фрази), щоб зрозуміти, про що йдеться і надати відповідь. Коли викладач запитує по питаннях, які він записав у силабусі – то взагалі шикарно.
На жаль, так пощастило не всім. Можливості людей - різні. З урахуванням гіршої стартової підготовки більшість навіть не насмілюється піти туди, де для них немає пристосувань. Бо це може тягти не лише труднощі навчання, але й труднощі соціалізації (от з цим у мене все погано).
На жаль, за намагання жити нормальне життя у даному випадку доводиться платити постійним напруженням. Треба завжди бути напоготові. Тому не можу назвати елітні навчальні заклади такими ж елітними та привабливими з точки зору людини з особливими потребами. Для неї це радше агресивне середовище. Для України, через війну, питання інтеграції людей з інвалідністю набуває актуальності
👍3👏1
Нині на місце Князєва обрали Кравченко. Відверто, шило на мило .
🤦♂️ Незважаючи на суспільну позицію, оцінку експертів і факт, що Кравченко - це та сама людина, яка перебувала в складі колегії суддів, котра відпустила обвинуваченого у вбивстві Гонгандзе - Пукача.
Усе одно 108 з 148 присутніх суддів підтримали кандидатуру Кравченка. Це не дивно, якщо відомості, що з метою агітації, він пообіцяв виділити суддям безкоштовні (службові) квартири – правда. Більше про Кравченка і його критику можна глянути також тут - BBC News Україна. Втім, у разі підкупу - підтверджується необхідність перевірки ВСІХ суддів (хаха, вона потрібна давно). Дещо про те, чому обрання нового голови ВС взагалі слід було відкласти: тут.
Хоча... усілякі справи доводиться розглядати, раптом то випадковість чи неправда. От тільки це не єдиний гріх пана Станіслава. Згадаймо про ухвалення рішення, що порушують права людини, про що констатував ЄСПЛ, і про що сам Кравченко не вніс до своєї декларації доброчесності. І про те, що у деклараціях за 2012-2014 роки не вносив відомості у свою декларацію про володіння земельною ділянкою на 900 кв.м.. Не вносив також жодних відомостей про будинок, що розташовувався на цій ділянці, у деклараціях за 2004, 2006 та 2009 роки (нерухомість грає в хованки). Випадки за час каденції Януковича взагалі, мали б призвести до люстрації.
📕 Інша кандидатка, Наталія Коваленко – теж має скелети у шафі. Вона перебувала у складі комісії Касаційного Адміністративного Суду, який встановив законність забудови Рибальського Острова, за якими стояли такі одіозні та НЕшановні особи як Нестор Шуфрич та Михайло Бродський.
🗿 Нагадаємо, що в рамках запровадження судової реформи у 2017 році склад ВСУ було повністю знесено. Однак, усі кандидати і судді ВСУ мають величезний стаж роботи. Наприклад, обраний Голова ВСУ має цілих 30 років стажу.
А тепер уявіть, одразу після скандалу з викриттям отримання попереднім Головою Князєвим неправомірної вигоди (хабара) - судді обирають новим Головою, до того ж, дуже кваплячись, суддю з не самою чистою репутацією. Так швидко проводять процедуру, що дійсно достойні люди, такі як, наприклад, Олександр Мамолюй, який наразі воює, просто не встигають внести свої кандидатури.
😒 Про що це свідчить? Мабуть, про те, що 2 кандидатури, які проявилися - це лише вершина величезного айсбергу. Цілих 108 суддів з присутніх 148, віддають свій голос за людину, навколо якої ще до обрання, скопилась достатня кількість скандалів, негативна суспільна думка та сформувалася не найкраща репутація.
Проблема з суддями у нас існувала завжди. Щонайменше, наша система виникла з радянської і перейняла багато її недоліків. Сюди входить і покривання одне одного. І, безперечно, в таких умовах складно проводити будь-яку реформу. Система її сама саботує.
👨💻 Універсальних ліків від цього не має. Ми думали про штучний інтелект, принаймні, для суддів першої інстанції. Хтось - пропонує зовсім знести судову систему і оновити ВСІХ. Хтось ще пропонує обирати суддів на місцях (народним голосуванням).
Що з цього вийде? У випадку, якщо не обмежити можливість отаким от суддям обиратися, обирати та бути обраними - результат не зміниться. Але, водночас, існують і добропорядні судді, вище вже згадували суддю, що пішов у ЗСУ, хоча мав підстави уникати мобілізації, тобто не можна робити висновок про всіх суддів. Отже, потрібно розглядати кожного суддю окремо й тоді виносити рішення щодо допуску або недопуску до носіння судової мантії. А хто цим може зайнятися? Хто може винести таке рішення? Правильно, наразі - самі судді.
Вбачається, що дійсно треба створювати незалежний орган, надавати йому компетенцію та ресурси на все це, створювати умови, через які не зависнуть судові справи по всій країні... А ще згадаємо, що більшість державних органів також має дуже погану репутацію. А ще, що у нас купа новостворених органів, які проблемні «з народження». Схоже, ідея зі штучним інтелектом не здається аж настільки жахливою.
Усе одно 108 з 148 присутніх суддів підтримали кандидатуру Кравченка. Це не дивно, якщо відомості, що з метою агітації, він пообіцяв виділити суддям безкоштовні (службові) квартири – правда. Більше про Кравченка і його критику можна глянути також тут - BBC News Україна. Втім, у разі підкупу - підтверджується необхідність перевірки ВСІХ суддів (хаха, вона потрібна давно). Дещо про те, чому обрання нового голови ВС взагалі слід було відкласти: тут.
Хоча... усілякі справи доводиться розглядати, раптом то випадковість чи неправда. От тільки це не єдиний гріх пана Станіслава. Згадаймо про ухвалення рішення, що порушують права людини, про що констатував ЄСПЛ, і про що сам Кравченко не вніс до своєї декларації доброчесності. І про те, що у деклараціях за 2012-2014 роки не вносив відомості у свою декларацію про володіння земельною ділянкою на 900 кв.м.. Не вносив також жодних відомостей про будинок, що розташовувався на цій ділянці, у деклараціях за 2004, 2006 та 2009 роки (нерухомість грає в хованки). Випадки за час каденції Януковича взагалі, мали б призвести до люстрації.
А тепер уявіть, одразу після скандалу з викриттям отримання попереднім Головою Князєвим неправомірної вигоди (хабара) - судді обирають новим Головою, до того ж, дуже кваплячись, суддю з не самою чистою репутацією. Так швидко проводять процедуру, що дійсно достойні люди, такі як, наприклад, Олександр Мамолюй, який наразі воює, просто не встигають внести свої кандидатури.
Проблема з суддями у нас існувала завжди. Щонайменше, наша система виникла з радянської і перейняла багато її недоліків. Сюди входить і покривання одне одного. І, безперечно, в таких умовах складно проводити будь-яку реформу. Система її сама саботує.
Що з цього вийде? У випадку, якщо не обмежити можливість отаким от суддям обиратися, обирати та бути обраними - результат не зміниться. Але, водночас, існують і добропорядні судді, вище вже згадували суддю, що пішов у ЗСУ, хоча мав підстави уникати мобілізації, тобто не можна робити висновок про всіх суддів. Отже, потрібно розглядати кожного суддю окремо й тоді виносити рішення щодо допуску або недопуску до носіння судової мантії. А хто цим може зайнятися? Хто може винести таке рішення? Правильно, наразі - самі судді.
Вбачається, що дійсно треба створювати незалежний орган, надавати йому компетенцію та ресурси на все це, створювати умови, через які не зависнуть судові справи по всій країні... А ще згадаємо, що більшість державних органів також має дуже погану репутацію. А ще, що у нас купа новостворених органів, які проблемні «з народження». Схоже, ідея зі штучним інтелектом не здається аж настільки жахливою.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Трохи фото Києва з нестандартних ракурсів до дня столиці❤️
Для тих, хто не розуміє, нащо це виставляти, ви шо хочете шоб ракета прилетіла. UPD: фото старе. Хто знає - той розуміє НАСКІЛЬКИ
❤2
Проєкт «Активна ре(інтеграція) молоді ВПО на Львівщині» втілюється ГО «Штука» за сприяння Програми розвитку Організації Обʼєднаних Націй (ПРООН) в Україні у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.
#UNRPP
В останні вихідні травня нам таки вдалося реалізувати проект, про який неодноразово тут писали – тренінги для нечуючих людей.
Окрема подяка:
НГО «Штука» - які проводили конкурс з отримання мікрогрантів, а надалі – багато допомагали з комунікацією та організацією.
ГО «Соціальна Єдність» - котрі спеціалізуються на допомозі і створенні можливостей для людей з особливими потребами по слуху
УТОГ – за інформаційне сприяння і консультації
Олені Чернишовій – перекладачу жестової мови, яка забезпечила переклад
Лілії Фабін – тренеру з медицини, яка допомогла людям опанувати необхідні навички
Наразі такий тренінг пройшов лише у Львові, але ми працюємо над його розширенням як територіально, так і кількісно.
Для себе дізналися багато нового. Було круто бачити, що можеш надати людям можливості отримати необхідні знання, які були для них недоступні 1,5 року (!) повномасштабного вторгнення, при тому що тренінгів з тактмеду в інтернеті купа. Жоден з них не був пристосований для людей з особливими потребами.
Запрошуємо панство надалі до співпраці!
#UNRPP
В останні вихідні травня нам таки вдалося реалізувати проект, про який неодноразово тут писали – тренінги для нечуючих людей.
Окрема подяка:
НГО «Штука» - які проводили конкурс з отримання мікрогрантів, а надалі – багато допомагали з комунікацією та організацією.
ГО «Соціальна Єдність» - котрі спеціалізуються на допомозі і створенні можливостей для людей з особливими потребами по слуху
УТОГ – за інформаційне сприяння і консультації
Олені Чернишовій – перекладачу жестової мови, яка забезпечила переклад
Лілії Фабін – тренеру з медицини, яка допомогла людям опанувати необхідні навички
Наразі такий тренінг пройшов лише у Львові, але ми працюємо над його розширенням як територіально, так і кількісно.
Для себе дізналися багато нового. Було круто бачити, що можеш надати людям можливості отримати необхідні знання, які були для них недоступні 1,5 року (!) повномасштабного вторгнення, при тому що тренінгів з тактмеду в інтернеті купа. Жоден з них не був пристосований для людей з особливими потребами.
Запрошуємо панство надалі до співпраці!
Telegram
Штука — ГО "ШТУКА"
Громадська організація з Донеччини. Ми про культуру, молодь і громадянське суспільство.
Чат: https://news.1rj.ru/str/+U_RKNWtTuJpiYjgy
facebook.com/ShtukaNGO
youtube.com/@shtukango
instagram.com/shtukango
tiktok.com/@shtukango
Чат: https://news.1rj.ru/str/+U_RKNWtTuJpiYjgy
facebook.com/ShtukaNGO
youtube.com/@shtukango
instagram.com/shtukango
tiktok.com/@shtukango
❤🔥2👍1
Зараз займаюся дослідженнями для деяких робіт, які пишу (це уже який напрямок того шо я роблю?). Якщо комусь цікаво, іноді можу закидувати свої роботи сюди, єдине що більшість з них англійською.
В поле зору мого дослідження потрапила нинішня ситуація в Києві. Люди під час тривоги прийшли до укриття, не змогли потрапити всередину, оскільки воно було зачинене і постраждали внаслідок падіння уламків, а троє - загинули.
Тут безперечна відповідальність осіб, що повинні стежити за укриттям, хоч у нас це погано прописано. Так то навіть за міжнародним правом: під час війни, сторона, що захищається, повинна турбуватися про своїх цивільних.
Наразі відомо, що затримали сторожа з ознаками алкогольного сп’яніння. Міська влада Києва повідомила, що ініційовано пропозицію до ВРУ вдосконалити законодавство стосовно відповідальності осіб, що мають стежити за укриттями. Також вказали, що тепер укриття мають бути завжди відчиненими, зокрема тому, що зменшився часовий проміжок між оголошенням повітряної тривоги та вибухами, а також між повітряними тривогами загалом.
Звісно, виникло питання: «чому тільки зараз?»
Пам’ятаю історію знайомої, яка в перші дні повномасштабного вторгнення перебувала в укритті на Оболоні і там не зачинялися двері (укриття, за необхідності, мусить зачинятися, оскільки від деяких небезпек рятує лише герметично зачинене приміщення).
Однак, зміни провокує часто якраз таки трагічна ситуація. Ну бо знову ж, ми не думаємо про вирішення проблеми, поки вона не спричиняє чогось страшного. Законодавства про покарання за вбивство не було б, якби нікому не прийшло в голову вбити іншу людину. Законодавство – це часто реакція на те, що трапилося щось, чого не мало б трапитися.
Тому, казати, що закони треба було ухвалювати півтора роки тому – складно, вважалося, що досить того що є (ну, шановні, навіть петицій щодо цього не робили, люди самі подумали, що то треба було рік тому зробити, коли уже сталося).
Тепер ще одне: я вважаю, що просто не зачиняти укриття – погана ідея. Якщо так робити – треба обов’язково додати регуляцію проблеми, що виникає з доступності приміщень.
Там хтось нагадить. В укриття, що не охороняються, у будь-який час зможуть заходити всякі любителі випити, любителі насмітити, любителі гострих відчуттів і т.д.
Я бачила цю проблему неодноразово в укриттях відкритого типу, які не так давно встановили в Дніпрі, Миколаєві, Одесі і деяких інших містах.
Заглядаєш в це укриття, а там, вибачте, смердить сечею, сміттям, купа якогось лахміття. Якщо його зачинити для захисту від небезпеки – воно стане газовою камерою для людей всередині, ніяка вентиляція не врятує. Натуральний смітник. Інтернетом ще ширилося відео про секс в такому укритті.
Ну це ж дичина. Звісно, у нас є багато громадян, які розуміють, нащо треба укриття, але ті, хто гадить – це якраз таки категорія населення, якій найскладніше пояснити, чому так робити не можна.
Тому я бачу так:
1. Якщо укриття залишати відчиненими 24/7 там мусить бути або охорона, або відеоспостереження
2. Покарання для тих, хто гадить у відчинених укриттях (частково це регулюється нормами КУпАП та КК, але недостатньо)
3. Якщо НЕ залишати укриття відчиненими 24/7, то було б круто їх вдосконалити. Наприклад в нових ЖК (бо в старій забудові це зробити досить складно через її стан) передбачити автоматичне відкриття дверей. Можна технічно прив’язати до сповіщення про повітряну тривогу, щоб двері (наприклад на магніті, як це часто при вході в сам будинок, де є домофони) автоматично відчинялися при сповіщення про небезпеку.
В поле зору мого дослідження потрапила нинішня ситуація в Києві. Люди під час тривоги прийшли до укриття, не змогли потрапити всередину, оскільки воно було зачинене і постраждали внаслідок падіння уламків, а троє - загинули.
Тут безперечна відповідальність осіб, що повинні стежити за укриттям, хоч у нас це погано прописано. Так то навіть за міжнародним правом: під час війни, сторона, що захищається, повинна турбуватися про своїх цивільних.
Наразі відомо, що затримали сторожа з ознаками алкогольного сп’яніння. Міська влада Києва повідомила, що ініційовано пропозицію до ВРУ вдосконалити законодавство стосовно відповідальності осіб, що мають стежити за укриттями. Також вказали, що тепер укриття мають бути завжди відчиненими, зокрема тому, що зменшився часовий проміжок між оголошенням повітряної тривоги та вибухами, а також між повітряними тривогами загалом.
Звісно, виникло питання: «чому тільки зараз?»
Пам’ятаю історію знайомої, яка в перші дні повномасштабного вторгнення перебувала в укритті на Оболоні і там не зачинялися двері (укриття, за необхідності, мусить зачинятися, оскільки від деяких небезпек рятує лише герметично зачинене приміщення).
Однак, зміни провокує часто якраз таки трагічна ситуація. Ну бо знову ж, ми не думаємо про вирішення проблеми, поки вона не спричиняє чогось страшного. Законодавства про покарання за вбивство не було б, якби нікому не прийшло в голову вбити іншу людину. Законодавство – це часто реакція на те, що трапилося щось, чого не мало б трапитися.
Тому, казати, що закони треба було ухвалювати півтора роки тому – складно, вважалося, що досить того що є (ну, шановні, навіть петицій щодо цього не робили, люди самі подумали, що то треба було рік тому зробити, коли уже сталося).
Тепер ще одне: я вважаю, що просто не зачиняти укриття – погана ідея. Якщо так робити – треба обов’язково додати регуляцію проблеми, що виникає з доступності приміщень.
Там хтось нагадить. В укриття, що не охороняються, у будь-який час зможуть заходити всякі любителі випити, любителі насмітити, любителі гострих відчуттів і т.д.
Я бачила цю проблему неодноразово в укриттях відкритого типу, які не так давно встановили в Дніпрі, Миколаєві, Одесі і деяких інших містах.
Заглядаєш в це укриття, а там, вибачте, смердить сечею, сміттям, купа якогось лахміття. Якщо його зачинити для захисту від небезпеки – воно стане газовою камерою для людей всередині, ніяка вентиляція не врятує. Натуральний смітник. Інтернетом ще ширилося відео про секс в такому укритті.
Ну це ж дичина. Звісно, у нас є багато громадян, які розуміють, нащо треба укриття, але ті, хто гадить – це якраз таки категорія населення, якій найскладніше пояснити, чому так робити не можна.
Тому я бачу так:
1. Якщо укриття залишати відчиненими 24/7 там мусить бути або охорона, або відеоспостереження
2. Покарання для тих, хто гадить у відчинених укриттях (частково це регулюється нормами КУпАП та КК, але недостатньо)
3. Якщо НЕ залишати укриття відчиненими 24/7, то було б круто їх вдосконалити. Наприклад в нових ЖК (бо в старій забудові це зробити досить складно через її стан) передбачити автоматичне відкриття дверей. Можна технічно прив’язати до сповіщення про повітряну тривогу, щоб двері (наприклад на магніті, як це часто при вході в сам будинок, де є домофони) автоматично відчинялися при сповіщення про небезпеку.
👍1
Forwarded from Енергоатом 🇺🇦
‼️ Підрив рашистами Каховської ГЕС може мати негативні наслідки для ЗАЕС, проте ситуація контрольована
Вночі 6 червня 2023 року російські окупанти підірвали греблю Каховської ГЕС.
Внаслідок підриву рівень води в Каховському водосховищі стрімко знижується, що є додатковою загрозою для тимчасово окупованої Запорізької АЕС.
Вода з Каховського водосховища необхідна для того, щоб станція отримувала підживлення для конденсаторів турбін і систем безпеки ЗАЕС. Зараз станційний ставок-охолоджувач наповнений: станом на 8:00 ранку рівень води становить 16,6 метра, і цього достатьно для потреб станції.
На даний час ситуація на ЗАЕС під контролем, український персонал моніторить усі показники.
В разі зміни ситуації Енергоатом оперативно повідомить про стан справ.
Написати нам 🇺🇦 | FB | IG | YT | TW | IN | EA
Вночі 6 червня 2023 року російські окупанти підірвали греблю Каховської ГЕС.
Внаслідок підриву рівень води в Каховському водосховищі стрімко знижується, що є додатковою загрозою для тимчасово окупованої Запорізької АЕС.
Вода з Каховського водосховища необхідна для того, щоб станція отримувала підживлення для конденсаторів турбін і систем безпеки ЗАЕС. Зараз станційний ставок-охолоджувач наповнений: станом на 8:00 ранку рівень води становить 16,6 метра, і цього достатьно для потреб станції.
На даний час ситуація на ЗАЕС під контролем, український персонал моніторить усі показники.
В разі зміни ситуації Енергоатом оперативно повідомить про стан справ.
Написати нам 🇺🇦 | FB | IG | YT | TW | IN | EA
🔥1
Ніколи не забувайте про причинно-наслідковий зв'язок. Коли в одному місці прибуває, в іншому - відбуває. Не специ, але чисто в теорії річка в результаті мала б повернутись до +- того ж русла, що було до появи водосховища. Поки що не зовсім зрозуміло, як будуть ліквідовуватися наслідки через близькість ворожих позицій і відсутність стабільних міцних споруд вище (до Запоріжжя)/нижче за течією, що могли б допомогти у стримуванні води. У цьому плані можна покладатись тільки на спеціалістів, які або знають, що робити в таких випадках, або мають достатньо знань, щоб зімпровізувати.
А ще тепер зрозуміло наслідки дурнуватими були заняття з "громадянської безпеки" в школі (хто ще застав це замість "захисту Вітчизни"?). Кому як, а нам там це показували як цунамі, яка за 3 хв досягає від Вишгороду до Подолу і за цей час ми маємо встигнути цивілізовано, ставши в пари, перейти до Андріївської церкви. Трохи пізніше уже сказали, що насправді треба було б вискакувати з вікон хто-куди і тікати на гору. А в реальному житті воно все зовсім і далеко не так. Є взагалі хтось, кого нормально вчили??
Краще забирати з собою. Відв'язувати і залишати - це варіант тільки тоді, коли забрати неможливо. До речі, хто надає/надаватиме евакуйованим людям житло, то було б добре зазначати про кількість і вид тварин, яких готові прийняти. З дрібними тваринами все +- зрозуміло, бо їх можна тримати в приміщенні, а от з сільськогосподарськими складніше. До речі, якщо тут є підписники або знайомі підписників, яким може бути потрібне тимчасове житло - можете писати в коментарі або @ViazovchenkoB (з тваринами теж можете звертатись)