І так… це був трошечки байт, бо насправді інфополітика – дуже важлива і нею потрібно займатись (але ж не в форматі телемарафону🥲).
В коментарях до опитування, до речі, була така думка. Дійсно, є велика кількість напрямків та платформ інформаційної взаємодії, котрі дають змогу просувати Україну як бренд і як суб'єкт геополітики (в широкому розумінні: як активного учасника багатьох, не тільки політичних процесів).
Зрештою, існує українська версія багатьох матеріалів у Вікіпедії і це теж частина інфоборотьби, бо показує, що ми як би тут і як би існуємо))
Вчора ото кинула репост про з’їзд республіканської партії і «консервативний інтернаціонал». Чисто особисто – байдуже хто кого не випустив, цікавить платформа та те, чому б не скористатись нею (в IDU дійсно входить як Республіканська партія США так і наша ЄС і організація дійсно використовується для міжпартійної взаємодії). Сьогодні бачила, що делегація від України, включно з Зеленським була на заході з керівництвом Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, члени якої, зокрема, теж брали участь у допомозі постраждалим з Охматдиту.
В чому суть? Не так давно читала книжку «Нові правила війни» і власне, там автор описує, що позаурядові сили (зокрема і релігійні спільноти) та міжнародні організації трошки нижчого рівня офіційності ніж те ж ООН, яке розтратило свій авторитет, наразі стають більш активними та затребуваними акторами й важелями впливу. Якщо в нас інфоборотьба ефективніше та дешевше йде з гравцями нижчого рівня (які, звісно ж, зацікавлені в тому, щоб нарощувати свій вплив) – то чому б ні?
Єдине що треба розуміти таку штуку, що росія – це «імперія брехні», про це навіть в книжках пишуть і це не є секретом. Практично всі країни світу програють їй у здатності розносити прутню. Це буквально є сильною рисою росії в її геополітичній діяльності.
Вона постійно користується можливістю бути першим хто рознесе інформацію, яка б вона не була абсурдна (коли як ми спершу проводимо розслідування і видаємо офіційну позицію). Є таке правило першого – все, що сказано першим – лягає в основу людського сприйняття події, все що сказано далі – сприйматиметься нею як виправдовування чи намагання переконати. Навіть якщо людина має власну позицію і вона відрізняється від сказаного першоджерелом – сприйняття залишається на рівні підсвідомості і, якщо не переконує, то сіє сумніви (на кшталт «та мене там не було, що якщо справді не так». Уряд Словаччини так відмовився засудити ракетну атаку росії на Охматдит). Це також ігри з людською невпевненістю: люди зазвичай бояться думати не так як більшість, а також не впевнені до кінця у своїх висновках та позиціях (впевнених іноді ще видають за фанатиків, хоча це не синоніми).
Тому у відкритому інфопросторі (особливо, в політичному дискурсі) у нас все трошки сумненько, а люди якраз таки очікують і вимагають видимості. Через це навіть почали розсекречувати деякі дані, які раніше були таємними, що навряд чий де на користь.
Проблема в тому, що в росії в напрямку ІПСО та дезінформації уже стаж у багато десятиліть і вона швидко адаптовується та максимально перебиває наші спроби цю ІПСОшечку перебороти. У нас на таке трошки нема грошів. Тому чисто з мого погляду, кидати всі сили на ті напрямки, де росія успішна в просуванні чого небудь – це як намагатися бити по чужому сильному місці (стратеги застерігали такого не робити) і так можна робити хіба в дуже виняткових випадках. Радше треба дивитися, де знаходиться його слабкість (ніхто не є абсолютно сильним та невразливим), а де наша сила.
Можливо, в інформаційному полі, вона дійсно полягає не в директивному спростуванні дезінформації, яку розносять всі кому не лінь, а у взаємодії з менш відкритими та очевидними гравцями плюс демонстрації фактичного результату навіть якшо то не протидія самому ІПСО, а його виробникам.
Хейт і прохання про роз'яснення приймаються в коментах🤍
В коментарях до опитування, до речі, була така думка. Дійсно, є велика кількість напрямків та платформ інформаційної взаємодії, котрі дають змогу просувати Україну як бренд і як суб'єкт геополітики (в широкому розумінні: як активного учасника багатьох, не тільки політичних процесів).
Зрештою, існує українська версія багатьох матеріалів у Вікіпедії і це теж частина інфоборотьби, бо показує, що ми як би тут і як би існуємо))
Вчора ото кинула репост про з’їзд республіканської партії і «консервативний інтернаціонал». Чисто особисто – байдуже хто кого не випустив, цікавить платформа та те, чому б не скористатись нею (в IDU дійсно входить як Республіканська партія США так і наша ЄС і організація дійсно використовується для міжпартійної взаємодії). Сьогодні бачила, що делегація від України, включно з Зеленським була на заході з керівництвом Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, члени якої, зокрема, теж брали участь у допомозі постраждалим з Охматдиту.
В чому суть? Не так давно читала книжку «Нові правила війни» і власне, там автор описує, що позаурядові сили (зокрема і релігійні спільноти) та міжнародні організації трошки нижчого рівня офіційності ніж те ж ООН, яке розтратило свій авторитет, наразі стають більш активними та затребуваними акторами й важелями впливу. Якщо в нас інфоборотьба ефективніше та дешевше йде з гравцями нижчого рівня (які, звісно ж, зацікавлені в тому, щоб нарощувати свій вплив) – то чому б ні?
Єдине що треба розуміти таку штуку, що росія – це «імперія брехні», про це навіть в книжках пишуть і це не є секретом. Практично всі країни світу програють їй у здатності розносити прутню. Це буквально є сильною рисою росії в її геополітичній діяльності.
Вона постійно користується можливістю бути першим хто рознесе інформацію, яка б вона не була абсурдна (коли як ми спершу проводимо розслідування і видаємо офіційну позицію). Є таке правило першого – все, що сказано першим – лягає в основу людського сприйняття події, все що сказано далі – сприйматиметься нею як виправдовування чи намагання переконати. Навіть якщо людина має власну позицію і вона відрізняється від сказаного першоджерелом – сприйняття залишається на рівні підсвідомості і, якщо не переконує, то сіє сумніви (на кшталт «та мене там не було, що якщо справді не так». Уряд Словаччини так відмовився засудити ракетну атаку росії на Охматдит). Це також ігри з людською невпевненістю: люди зазвичай бояться думати не так як більшість, а також не впевнені до кінця у своїх висновках та позиціях (впевнених іноді ще видають за фанатиків, хоча це не синоніми).
Тому у відкритому інфопросторі (особливо, в політичному дискурсі) у нас все трошки сумненько, а люди якраз таки очікують і вимагають видимості. Через це навіть почали розсекречувати деякі дані, які раніше були таємними, що навряд чий де на користь.
Проблема в тому, що в росії в напрямку ІПСО та дезінформації уже стаж у багато десятиліть і вона швидко адаптовується та максимально перебиває наші спроби цю ІПСОшечку перебороти. У нас на таке трошки нема грошів. Тому чисто з мого погляду, кидати всі сили на ті напрямки, де росія успішна в просуванні чого небудь – це як намагатися бити по чужому сильному місці (стратеги застерігали такого не робити) і так можна робити хіба в дуже виняткових випадках. Радше треба дивитися, де знаходиться його слабкість (ніхто не є абсолютно сильним та невразливим), а де наша сила.
Можливо, в інформаційному полі, вона дійсно полягає не в директивному спростуванні дезінформації, яку розносять всі кому не лінь, а у взаємодії з менш відкритими та очевидними гравцями плюс демонстрації фактичного результату навіть якшо то не протидія самому ІПСО, а його виробникам.
Хейт і прохання про роз'яснення приймаються в коментах🤍
👍2❤1🔥1
Для нас і нашої здатності накопичити згадані раніше 30 млн на пенсію, Уряд вирішив затвердити Стратегію фінансової грамотності до 2030 року. Це було ще 5 липня, але не мала часу щось толкове сказати. Загалом нормальна Стратегія, хоча мене трохи дивує, що підготовка фахівців з викладання фінграмотності запланована на пізніший час, ніж програми, які ці фахівці мали б викладати.
Як мені здалося, основний акцент робиться на навчання дітей та молоді (програмидля дітей з 1 класу). Коли я була в молодшій школі, то до нас теж приходила «Свинка-копілка» з одного з банків і розказувала куди хрюкати, щоб мати хрювень. Десь з 2010 цю практику закинули, а шкода, було непогано.
Олди яких може 1 чи 2 на каналі, можуть пам’ятати, що я теж у 2017 році в КМДА вела пару лекцій з фінграму.
Деякі кажуть, що фінансову грамотність поширювати невигідно, бо як же так, що всі будуть знати де взяти грошів, але я зне згодна і рахую, що ідея зі Стратегією дуже навіть хороша. Чим більше ми знаємо про поведінку з грошима – тим більше ми можемо донатити й при цьому адекватно існувати. На жаль, тема з «видати всі гроші на донати і сидіти на хлібі+воді» у довгостроковій перспективі не працює.
До речі, дуже сподіваюся, що в межах цеї стратегії будуть реалізовані лекції на тему свідомого підходу до донатів. Про це вже не раз писали і говорили волонтери й навіть на сайті котрогось з держорганів бачила статтю, однак з того часу уже з’явилися нові підходи та інструменти (легалізація крипти як мінімум).
Реалізація дорожньої карти Стратегії починається буквально вже. Як побачу щось цікаве в цьому напрямку, то теж закину на канал.
P.S. план стратегії може здаватись простим, а статті на багатьох ресурсах рясніють професійною фінансовою термінологією, яка часто справляє на читача враження великого авторитету, але як на мене звичайна база-грунт-фундамент з досить побутовою лексикою, підходить значно краще. З особистого досвіду хочу сказати, що найкращі поради фінграму мені давали у віці 3-6 років і пояснювали, відповідно, як для малої дитини. Сподіваюся, що в реалізації стратегії теж буде акцент на простоту та затребуваність. Бо потім в конторах які займаються правничою допомогою при мікрокредитах нормальні такі прибутки🤌
Як мені здалося, основний акцент робиться на навчання дітей та молоді (програмидля дітей з 1 класу). Коли я була в молодшій школі, то до нас теж приходила «Свинка-копілка» з одного з банків і розказувала куди хрюкати, щоб мати хрювень. Десь з 2010 цю практику закинули, а шкода, було непогано.
Олди яких може 1 чи 2 на каналі, можуть пам’ятати, що я теж у 2017 році в КМДА вела пару лекцій з фінграму.
Деякі кажуть, що фінансову грамотність поширювати невигідно, бо як же так, що всі будуть знати де взяти грошів, але я зне згодна і рахую, що ідея зі Стратегією дуже навіть хороша. Чим більше ми знаємо про поведінку з грошима – тим більше ми можемо донатити й при цьому адекватно існувати. На жаль, тема з «видати всі гроші на донати і сидіти на хлібі+воді» у довгостроковій перспективі не працює.
До речі, дуже сподіваюся, що в межах цеї стратегії будуть реалізовані лекції на тему свідомого підходу до донатів. Про це вже не раз писали і говорили волонтери й навіть на сайті котрогось з держорганів бачила статтю, однак з того часу уже з’явилися нові підходи та інструменти (легалізація крипти як мінімум).
Реалізація дорожньої карти Стратегії починається буквально вже. Як побачу щось цікаве в цьому напрямку, то теж закину на канал.
P.S. план стратегії може здаватись простим, а статті на багатьох ресурсах рясніють професійною фінансовою термінологією, яка часто справляє на читача враження великого авторитету, але як на мене звичайна база-грунт-фундамент з досить побутовою лексикою, підходить значно краще. З особистого досвіду хочу сказати, що найкращі поради фінграму мені давали у віці 3-6 років і пояснювали, відповідно, як для малої дитини. Сподіваюся, що в реалізації стратегії теж буде акцент на простоту та затребуваність. Бо потім в конторах які займаються правничою допомогою при мікрокредитах нормальні такі прибутки🤌
💯3👍2
Forwarded from Zelenskiy / Official
Продовжуємо повертати наших людей додому. Ще 95 захисників звільнені з російського полону. Це воїни Збройних Сил України, Національної гвардії, прикордонники.
Вдячний нашій команді, яка займається обмінами, та Об’єднаним Арабським Еміратам – за посередництво в цьому звільненні. Хоч би як складно це було, шукаємо кожного, хто може бути в полоні. Маємо повернути всіх.
Вдячний нашій команді, яка займається обмінами, та Об’єднаним Арабським Еміратам – за посередництво в цьому звільненні. Хоч би як складно це було, шукаємо кожного, хто може бути в полоні. Маємо повернути всіх.
❤3👍3
Forwarded from Український Наступ | #УкрТг ∆
Хто надає психологічну допомогу нашим захисникам?
Чи уявляли ви, що замість кваліфікованих психологів, які повинні допомагати нашим військовим справлятися з жахіттями війни, насправді працюють люди без відповідної освіти? Уявіть собі, що замість професіонала з багаторічним досвідом ваш син чи брат розмовляє з колишнім програмістом або агрономом, який за 40 днів отримав звання “психолога”. Ця реальність вражає і шокує, адже на кону – життя та психічне здоров’я наших захисників.
Проблема психологів без освіти в ЗСУ
До повномасштабного вторгнення на посадах психологів у ЗСУ служили люди з психологічною освітою. З початком війни багато спеціалістів, таких як психіатри, психологи, реабілітологи, потрапили до ЗСУ. Для них було створено навчання-перекваліфікацію строком 40 діб.
І все було б добре та ми забули, що ми в армії. І виник ряд проблем, деякі з них перерахую:
1. Деякі командири замість психологів направляли на навчання дружин/друзів/дружин друзів БЕЗ ДОТИЧНОЇ ДО ПСИХОЛОГІЇ ОСВІТИ. Законом не заборонено після 40 діб навчання працювати з травмованою психікою військовослужбовців. Хай працюють, це ж всього розмови.
2. Командири відправляли зайвих для себе бійців на ці курси. Ну а що, артилерист поганий, зв’язківець паршивий, най буде психологом. Це ж всього розмови з бійцями після втрат побратимів, кожен зможе.
3.Військовий інститут Київського Національного університету сам вибирав кого навчати психології за 40 діб по тестам на інтелект з кандидатів на інші спеціальності (людина яка все життя працювала айтівцем/агрономом/журналістом/фінансистом/тренером різко за 40 діб ставала психологом).
Все згідно законів, дуже гарний з вчорашнього заправника психолог, законом не заборонено, працювати з суїцидальними бажаннями та спробами може. Все окей.
Є велика кількість психологів та психотерапевтів, які бажають приєднатися до ЗСУ за своїм фахом, але існують перепони:
1. Гарантії розподілу та посад. Не кожна В/Ч може гарантувати, що психолог потрапить саме до них після базової підготовки та потрапить на заплановану посаду (бо для цього треба аж вирішити питання телефонним дзвінком, це дуже складно).
2. Вакантні посади. Відсутність посад через зайнятість їх людьми з 40-денними курсами.
3. Вікові обмеження. Армія не може дати психологу/психотерапевту офіцерське звання якщо йому більше 45 років. (і все одно скільки років та де той психолог працював, все одно що він навчався більше 20 років паралельно з роботою, старше 45-ти – психологом в ЗСУ не бути)
І вишенька на торті.
Зараз декілька тисяч офіцерів зі структури морально-психологічного забезпечення (переважно без психологічної освіти) через розформування даної структури в війську планують зробити психологами після он-лайн курсів на прометеус. (ну а що, посада не бойова. Мала ймовірність померти і всеодно на людей яких вони травмують)
І це при тому, що в ЗСУ вже служить велика кількість психологів (в тому числі до 45 років).
НАМ НЕ ПОТРІБНІ ПСИХОТЕРАПЕВТИ ТА ПСИХОЛОГИ, НАМ ПОТРІБНІ МАЗАНІ ЖІНОЧКИ БЕЗ ОСВІТИ НА ПОСАДАХ ПСИХОЛОГІВ.
Тим часом велика кількість психологів, психотерапевтів та лікарів у ЗСУ стоять на посадах водіїв, кулеметників, поварів або бойових медиків. Це важливі посади, але краще залучити людей з психологічною освітою до того, що вони роблять найкраще – допомага людям. Це особливо важливо в умовах війни, коли підтримка психічного здоров’я є критичною.
Це злочин чи бездіяльність дивитися, як психічним здоров’ям військовослужбовців будуть займатися айтівці та мазані?
Є декілька речей, які можна вжити:
1. Зняти віковий ценз для отримання офіцерського звання психологами.
2. Додати солдатські та сержантські посади до груп контролю бойового стресу та груп психологічного супроводу та відновлення.
3.Поступово замінити на посадах психологів усіх без винятку людей без відповідної освіти на людей, які її мають.
Наші захисники заслуговують на найкраще. Вони щодня ризикують своїм життям заради нашої свободи.
Чи уявляли ви, що замість кваліфікованих психологів, які повинні допомагати нашим військовим справлятися з жахіттями війни, насправді працюють люди без відповідної освіти? Уявіть собі, що замість професіонала з багаторічним досвідом ваш син чи брат розмовляє з колишнім програмістом або агрономом, який за 40 днів отримав звання “психолога”. Ця реальність вражає і шокує, адже на кону – життя та психічне здоров’я наших захисників.
Проблема психологів без освіти в ЗСУ
До повномасштабного вторгнення на посадах психологів у ЗСУ служили люди з психологічною освітою. З початком війни багато спеціалістів, таких як психіатри, психологи, реабілітологи, потрапили до ЗСУ. Для них було створено навчання-перекваліфікацію строком 40 діб.
І все було б добре та ми забули, що ми в армії. І виник ряд проблем, деякі з них перерахую:
1. Деякі командири замість психологів направляли на навчання дружин/друзів/дружин друзів БЕЗ ДОТИЧНОЇ ДО ПСИХОЛОГІЇ ОСВІТИ. Законом не заборонено після 40 діб навчання працювати з травмованою психікою військовослужбовців. Хай працюють, це ж всього розмови.
2. Командири відправляли зайвих для себе бійців на ці курси. Ну а що, артилерист поганий, зв’язківець паршивий, най буде психологом. Це ж всього розмови з бійцями після втрат побратимів, кожен зможе.
3.Військовий інститут Київського Національного університету сам вибирав кого навчати психології за 40 діб по тестам на інтелект з кандидатів на інші спеціальності (людина яка все життя працювала айтівцем/агрономом/журналістом/фінансистом/тренером різко за 40 діб ставала психологом).
Все згідно законів, дуже гарний з вчорашнього заправника психолог, законом не заборонено, працювати з суїцидальними бажаннями та спробами може. Все окей.
Є велика кількість психологів та психотерапевтів, які бажають приєднатися до ЗСУ за своїм фахом, але існують перепони:
1. Гарантії розподілу та посад. Не кожна В/Ч може гарантувати, що психолог потрапить саме до них після базової підготовки та потрапить на заплановану посаду (бо для цього треба аж вирішити питання телефонним дзвінком, це дуже складно).
2. Вакантні посади. Відсутність посад через зайнятість їх людьми з 40-денними курсами.
3. Вікові обмеження. Армія не може дати психологу/психотерапевту офіцерське звання якщо йому більше 45 років. (і все одно скільки років та де той психолог працював, все одно що він навчався більше 20 років паралельно з роботою, старше 45-ти – психологом в ЗСУ не бути)
І вишенька на торті.
Зараз декілька тисяч офіцерів зі структури морально-психологічного забезпечення (переважно без психологічної освіти) через розформування даної структури в війську планують зробити психологами після он-лайн курсів на прометеус. (ну а що, посада не бойова. Мала ймовірність померти і всеодно на людей яких вони травмують)
І це при тому, що в ЗСУ вже служить велика кількість психологів (в тому числі до 45 років).
НАМ НЕ ПОТРІБНІ ПСИХОТЕРАПЕВТИ ТА ПСИХОЛОГИ, НАМ ПОТРІБНІ МАЗАНІ ЖІНОЧКИ БЕЗ ОСВІТИ НА ПОСАДАХ ПСИХОЛОГІВ.
Тим часом велика кількість психологів, психотерапевтів та лікарів у ЗСУ стоять на посадах водіїв, кулеметників, поварів або бойових медиків. Це важливі посади, але краще залучити людей з психологічною освітою до того, що вони роблять найкраще – допомага людям. Це особливо важливо в умовах війни, коли підтримка психічного здоров’я є критичною.
Це злочин чи бездіяльність дивитися, як психічним здоров’ям військовослужбовців будуть займатися айтівці та мазані?
Є декілька речей, які можна вжити:
1. Зняти віковий ценз для отримання офіцерського звання психологами.
2. Додати солдатські та сержантські посади до груп контролю бойового стресу та груп психологічного супроводу та відновлення.
3.Поступово замінити на посадах психологів усіх без винятку людей без відповідної освіти на людей, які її мають.
Наші захисники заслуговують на найкраще. Вони щодня ризикують своїм життям заради нашої свободи.
❤4👍1
Український Наступ | #УкрТг ∆
Хто надає психологічну допомогу нашим захисникам? Чи уявляли ви, що замість кваліфікованих психологів, які повинні допомагати нашим військовим справлятися з жахіттями війни, насправді працюють люди без відповідної освіти? Уявіть собі, що замість професіонала…
В коментар до теми, щоб ви розуміли, чого я погоджуюсь на 100%.
При одній з моїх спроб потрапити до ЗСУ, мені запропонували бути на посаді психолога. Я сказала, що не маю відповідної освіти, бо ж юрист за фахом і ніколи не мала досвіду у психології (навіть на одиничних курсах в Могилянці). На що була відповідь, що це не проблема, я пройду курси і все буде супер.
Я відмовилась і в результаті не потрапила нікуди. Дехто казав, що даремно, але:
1. Я ж перепитую по 2-3 рази, а людям, що звернулися до психолога явно потрібно не це (читала дописи військових про те, що їх злить, коли людині треба повторювати)
2. Простого курсу точно недостатньо, щоб працювати з психологічними проблемами. Це все ж потребує відповідно сформованого мислення (власне в універах це і формують), щоб не отримати на виході замість фахівця, людину, що сама заплуталася в психологічних термінах і оперує складними словами замість їх сенсів (психологія це також про знання фізіології, анатомії врешті-решт).
3. Була думка, що без освіти і тільки з якими-попало курсами за спиною, я буду займатися психологією лише номінально. Мені ж важливо приносити на посаді реальну користь для держави, тому краще нічого, ніж позоритись і щоб мене потім ненавиділи.
Тож, розумію, що якщо психологом пропонували бути навіть мені, то проблема з кваліфікованими кадрами дуже навіть реальна. Навіть якби я погодилась і дійсно була на посаді номінально – все одно займала б штатку і справжнього психолога вже не можна було б туди додати.
Ну, це безвідповідально і не може так бути. Навіть якщо фахових психологів, готових мобілізуватись, недостатньо для покриття потреб – то організуйте вже людям нормальне навчання, почніть працювати наперед і заохочувати абітурієнтів вступати на психологію й обирати військовий напрям (їм це навіть було б вигідно, бо мобілізовувалися б на посаду за спеціальністю).
За поточного підходу - чудово розумію військових, які не хочуть звертатися до психологів.
При одній з моїх спроб потрапити до ЗСУ, мені запропонували бути на посаді психолога. Я сказала, що не маю відповідної освіти, бо ж юрист за фахом і ніколи не мала досвіду у психології (навіть на одиничних курсах в Могилянці). На що була відповідь, що це не проблема, я пройду курси і все буде супер.
Я відмовилась і в результаті не потрапила нікуди. Дехто казав, що даремно, але:
1. Я ж перепитую по 2-3 рази, а людям, що звернулися до психолога явно потрібно не це (читала дописи військових про те, що їх злить, коли людині треба повторювати)
2. Простого курсу точно недостатньо, щоб працювати з психологічними проблемами. Це все ж потребує відповідно сформованого мислення (власне в універах це і формують), щоб не отримати на виході замість фахівця, людину, що сама заплуталася в психологічних термінах і оперує складними словами замість їх сенсів (психологія це також про знання фізіології, анатомії врешті-решт).
3. Була думка, що без освіти і тільки з якими-попало курсами за спиною, я буду займатися психологією лише номінально. Мені ж важливо приносити на посаді реальну користь для держави, тому краще нічого, ніж позоритись і щоб мене потім ненавиділи.
Тож, розумію, що якщо психологом пропонували бути навіть мені, то проблема з кваліфікованими кадрами дуже навіть реальна. Навіть якби я погодилась і дійсно була на посаді номінально – все одно займала б штатку і справжнього психолога вже не можна було б туди додати.
Ну, це безвідповідально і не може так бути. Навіть якщо фахових психологів, готових мобілізуватись, недостатньо для покриття потреб – то організуйте вже людям нормальне навчання, почніть працювати наперед і заохочувати абітурієнтів вступати на психологію й обирати військовий напрям (їм це навіть було б вигідно, бо мобілізовувалися б на посаду за спеціальністю).
За поточного підходу - чудово розумію військових, які не хочуть звертатися до психологів.
👍7
Бачу, в інтернетах несеться про законопроект №11340 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності укладення угод про визнання винуватості» (ну або законопроект, що дозволяє внести певну суму при корупційних злочинах. Включно з особливо тяжкими). Уже є навіть заклики, щоб Зеленський не підписував.
Якщо коротко, він не може підписати, бо це було перше читання. Це не прийнятий законопроект ще.
Але мене цікавить інше. Цей законопроект позначений як євроінтеграційний. Євроінтеграційні законопроекти мають відношення до співпраці з інституціями ЄС при їх опрацюванні. Отже, це ще не кінцева версія законопроекту і ще не факт, що взагалі буде прийнятий (зокрема, через якісь неузгодженості з правом ЄС).
Щоб детальніше сказати, що там по тексту - треба поколупатись у чинному законодавстві. Зможемо це зробити хіба після роботи, якщо панове підписникам цікаво
Можете реакцій поставити, щоб ми знали чи розбирати, чи досить того, що це не друге читання:
👍 - розбирати
👎 - не треба
Якщо коротко, він не може підписати, бо це було перше читання. Це не прийнятий законопроект ще.
Але мене цікавить інше. Цей законопроект позначений як євроінтеграційний. Євроінтеграційні законопроекти мають відношення до співпраці з інституціями ЄС при їх опрацюванні. Отже, це ще не кінцева версія законопроекту і ще не факт, що взагалі буде прийнятий (зокрема, через якісь неузгодженості з правом ЄС).
Щоб детальніше сказати, що там по тексту - треба поколупатись у чинному законодавстві. Зможемо це зробити хіба після роботи, якщо панове підписникам цікаво
Можете реакцій поставити, щоб ми знали чи розбирати, чи досить того, що це не друге читання:
👍 - розбирати
👎 - не треба
👍18
Розбираємось, наскільки все страшно і погано.
По-перше, я дізналася, чого цей законопроект євроінтеграційний. Арахамія не брехав, цей пункт дійсно є в плані Ukraine Facility, виконання якого є обов’язковим для України, щоб отримати фінансування у розмірі 50млрд євро протягом 2024-2027рр.
А саме, йдеться про Реформу 2. Удосконалення законодавчої бази для більш ефективної боротьби з корупцією. (ст. 95-97, вам треба буде перейти на сайт вище і завантажити той план в пдф)
Це означає, що законопроект дуже вірогідно буде прийнятий. Невиконання індикаторів = гроші більше не надходять. При чому не тільки за певний період, а загалом припиняється їх подальше надходження, не можна «відпрацювати» в наступному кварталі.
Що ми маємо у самих положеннях законопроекту:
«Виключно щодо корупційних правопорушень, правопорушень, пов’язаних з корупцією, суд може ухвалити вирок, яким затверджує угоду про визнання винуватості, і призначити узгоджене сторонами додаткове покарання у виді штрафу, у випадках коли таке покарання не передбачено в санкції статті»
Додаткове покарання – це не заміна на штраф. Додаткове покарання призначається винятково разом із основним (умовно кажучи: тюрячка плюс штраф).
Наступне, якщо людина вказує на інших осіб, причетних до правопорушення і відшкодовує збавдані збитки, то суд може ухвалити рішення про затвердження угоди про визнання винуватості, у випадку, якщо сторонами узгоджено покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті. При цьому особа не може бути звільнена від відбування такого покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК.
Знову ж таки, людина здає співучасників+відшкодовує збитки + сидить строк. Мається на увазі, що в такому випадку, людина сидить в тюрячкі плюс цей штраф. Від відбування покарання вона не звільняється.
Коментар: Головне науково-експертне управління уже просить прямо записати, що має бути викриття спільників ТА відшкодування збитків, щоб не було ризику неправильного трактування.
Звільнення від відбування покарання з випробуванням можливе, якщо узгоджено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років або іншого більш м’якого покарання (виправні роботи, наприклад). Іспитовий строк встановлюється тривалістю від двох до шести років.
У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у вигляді … конфіскації майна.
Судимість вважається погашеною тільки після виконання додаткових покарань. Тобто, навіть якщо людина відсиділа свої пару років, але на заплатила той штраф – з неї не знімається судимість, поки виплату не буде здійснено.
По-перше, я дізналася, чого цей законопроект євроінтеграційний. Арахамія не брехав, цей пункт дійсно є в плані Ukraine Facility, виконання якого є обов’язковим для України, щоб отримати фінансування у розмірі 50млрд євро протягом 2024-2027рр.
А саме, йдеться про Реформу 2. Удосконалення законодавчої бази для більш ефективної боротьби з корупцією. (ст. 95-97, вам треба буде перейти на сайт вище і завантажити той план в пдф)
Це означає, що законопроект дуже вірогідно буде прийнятий. Невиконання індикаторів = гроші більше не надходять. При чому не тільки за певний період, а загалом припиняється їх подальше надходження, не можна «відпрацювати» в наступному кварталі.
Що ми маємо у самих положеннях законопроекту:
«Виключно щодо корупційних правопорушень, правопорушень, пов’язаних з корупцією, суд може ухвалити вирок, яким затверджує угоду про визнання винуватості, і призначити узгоджене сторонами додаткове покарання у виді штрафу, у випадках коли таке покарання не передбачено в санкції статті»
Додаткове покарання – це не заміна на штраф. Додаткове покарання призначається винятково разом із основним (умовно кажучи: тюрячка плюс штраф).
Наступне, якщо людина вказує на інших осіб, причетних до правопорушення і відшкодовує збавдані збитки, то суд може ухвалити рішення про затвердження угоди про визнання винуватості, у випадку, якщо сторонами узгоджено покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті. При цьому особа не може бути звільнена від відбування такого покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК.
Знову ж таки, людина здає співучасників+відшкодовує збитки + сидить строк. Мається на увазі, що в такому випадку, людина сидить в тюрячкі плюс цей штраф. Від відбування покарання вона не звільняється.
Коментар: Головне науково-експертне управління уже просить прямо записати, що має бути викриття спільників ТА відшкодування збитків, щоб не було ризику неправильного трактування.
Звільнення від відбування покарання з випробуванням можливе, якщо узгоджено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років або іншого більш м’якого покарання (виправні роботи, наприклад). Іспитовий строк встановлюється тривалістю від двох до шести років.
У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у вигляді … конфіскації майна.
Судимість вважається погашеною тільки після виконання додаткових покарань. Тобто, навіть якщо людина відсиділа свої пару років, але на заплатила той штраф – з неї не знімається судимість, поки виплату не буде здійснено.
👍8
Що стосується особливо тяжких злочинів:
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України, за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані);
Давайте зробимо зрозуміліше і розберемо на прикладі справжньої статті з КК України.
Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років, довічного позбавлення волі
Стаття 368. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою
...
4. Діяння, передбачене частинами першою, другою або третьою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода в особливо великому розмірі, або вчинене службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, –
карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією.
*Особи що займають особливо відповідальне становище є, власне, топ-посадовці. Тобто, вони уже потрапляють під цю санкцію поголовно. Жоден із них не може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням за новим законопроектом.
Що ж має відбуватися з ними у разі укладення тієї угоди?
Вони відшкодовують всю завдану шкоду + платять той штраф (у даному випадку це від 102 млн грн до 204 млн грн) + сидять в тюрячкі (однак це може бути не 8 років, а 6-7. КК містить пояснення як саме призначається покарання нижче нижньої межі, але це заслуговує окремої юридичної статті). На друге читання сюди ще буде додано здачу співучасників.
Взагалі, там ще є умова, з ким має узгоджуватись рішення про укладення тієї угоди (прокурорами різних рівнів), але це ми пропускаєм, бо по-перше, саме затримання топ-посадовців має бути погоджене (це уже є в кримінальному законодавстві), по-друге, я все ж припускаю тут корупційний ризик у вигляді «домовитись».
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України, за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані);
Давайте зробимо зрозуміліше і розберемо на прикладі справжньої статті з КК України.
Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років, довічного позбавлення волі
Стаття 368. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою
...
4. Діяння, передбачене частинами першою, другою або третьою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода в особливо великому розмірі, або вчинене службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, –
карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією.
*Особи що займають особливо відповідальне становище є, власне, топ-посадовці. Тобто, вони уже потрапляють під цю санкцію поголовно. Жоден із них не може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням за новим законопроектом.
Що ж має відбуватися з ними у разі укладення тієї угоди?
Вони відшкодовують всю завдану шкоду + платять той штраф (у даному випадку це від 102 млн грн до 204 млн грн) + сидять в тюрячкі (однак це може бути не 8 років, а 6-7. КК містить пояснення як саме призначається покарання нижче нижньої межі, але це заслуговує окремої юридичної статті). На друге читання сюди ще буде додано здачу співучасників.
Взагалі, там ще є умова, з ким має узгоджуватись рішення про укладення тієї угоди (прокурорами різних рівнів), але це ми пропускаєм, бо по-перше, саме затримання топ-посадовців має бути погоджене (це уже є в кримінальному законодавстві), по-друге, я все ж припускаю тут корупційний ризик у вигляді «домовитись».
👍7
Що уже сказали в експертних висновках і що нас може чекати на 2 читання:
1. Зниження розміру тих додаткових штрафів. Парадоксально? Ні. Є умова, що штраф має сплачуватись з законних доходів. Зараз там - від 204 тисяч грн до 2,04 млн грн - у разі скоєння кримінальної провини. Кримінальна провина – це у тому числі «заніс лікарю за то шоб він в мені серветку на операції не забув». Навряд чи у середньостатистичного громадянина є 204к доходу (хоча це могло б бути хорошим лякаючим фактором). Я розумію, що всі сконцентрувались на топ-чиновниках, але це не лише про них.
2. Багато покарань за корупцію зараз уже містять штраф. Але законопроект передбачає, що додатковий штраф може бути лише якщо немає основного. Пропонується це прибрати і зробити додатковий штраф незалежно від того чи є основний.
3. Обов’язково вказати, що для укладення угоди має бути і видача спільників, і відшкодування збитків (майже точно буде схвалено, оскільки на цей момент вказано кількома інституціями).
Власний коментар: законодавство у сфері запобігання і протидії корупції, котре є зараз – ГІРШЕ, ніж запропоноване. Окремо ви також можете ознайомитися з переліком корупційних злочинів (ось тут), оскільки справи з топ-посадовцями – це лише дуже мала їх частина. Законопроект містить корупціогенні ризики, на які вже було вказано відповідними інституціями. Звільнення від позбавлення волі для топ-чиновників НЕ вводиться, оскільки вони всі підпадають під санкції більше 8 років.
З того, що мені не подобається – можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадках, якщо санкція передбачає менше 8 років позбавлення волі (я б брала від 5 років, щоб охопити також топ-посадовців всяких там фірм і надавачів публічних послуг, оскільки вони мають іноді вплив не надто менше представника держвлади).
1. Зниження розміру тих додаткових штрафів. Парадоксально? Ні. Є умова, що штраф має сплачуватись з законних доходів. Зараз там - від 204 тисяч грн до 2,04 млн грн - у разі скоєння кримінальної провини. Кримінальна провина – це у тому числі «заніс лікарю за то шоб він в мені серветку на операції не забув». Навряд чи у середньостатистичного громадянина є 204к доходу (хоча це могло б бути хорошим лякаючим фактором). Я розумію, що всі сконцентрувались на топ-чиновниках, але це не лише про них.
2. Багато покарань за корупцію зараз уже містять штраф. Але законопроект передбачає, що додатковий штраф може бути лише якщо немає основного. Пропонується це прибрати і зробити додатковий штраф незалежно від того чи є основний.
3. Обов’язково вказати, що для укладення угоди має бути і видача спільників, і відшкодування збитків (майже точно буде схвалено, оскільки на цей момент вказано кількома інституціями).
Власний коментар: законодавство у сфері запобігання і протидії корупції, котре є зараз – ГІРШЕ, ніж запропоноване. Окремо ви також можете ознайомитися з переліком корупційних злочинів (ось тут), оскільки справи з топ-посадовцями – це лише дуже мала їх частина. Законопроект містить корупціогенні ризики, на які вже було вказано відповідними інституціями. Звільнення від позбавлення волі для топ-чиновників НЕ вводиться, оскільки вони всі підпадають під санкції більше 8 років.
З того, що мені не подобається – можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадках, якщо санкція передбачає менше 8 років позбавлення волі (я б брала від 5 років, щоб охопити також топ-посадовців всяких там фірм і надавачів публічних послуг, оскільки вони мають іноді вплив не надто менше представника держвлади).
👍18❤1😁1🤩1
🔥Панове, зараз буде збір на екофлови для Рубіжу розміром у 100к.
Є потреба у дружніх банках. Шукаємо 100 людей готових взяти банки на 1000 грн (ну або будь-яка інша сума, ми регулюємо, щоб в результаті вийшло 100к). Таким чином можна буквально закрити збір на 100к за один день, тому не соромимось)
Плюсуйте під дописом, хто готовий долучитись
Для вашої проінформованості:
Звіт за попередній збір Рубіжу (машина)
Звіт за останній збір (для Айдару)
Є потреба у дружніх банках. Шукаємо 100 людей готових взяти банки на 1000 грн (ну або будь-яка інша сума, ми регулюємо, щоб в результаті вийшло 100к). Таким чином можна буквально закрити збір на 100к за один день, тому не соромимось)
Плюсуйте під дописом, хто готовий долучитись
Для вашої проінформованості:
Звіт за попередній збір Рубіжу (машина)
Звіт за останній збір (для Айдару)
👍4
✙splendoris △pparent✙
🔥Панове, зараз буде збір на екофлови для Рубіжу розміром у 100к. Є потреба у дружніх банках. Шукаємо 100 людей готових взяти банки на 1000 грн (ну або будь-яка інша сума, ми регулюємо, щоб в результаті вийшло 100к). Таким чином можна буквально закрити збір…
Ви тойво, соромитесь, чи просто байдуже? Бо якшо соромитесь, то ми вам поможем, щоб все вдалося й було добре, но якщо вам байдуже, то я хз шо сказать
Давайте плюсуйтесь, збір же все одно буде тут і ми будемо постійно нагадувати про потребу донатити грошів😁
Давайте плюсуйтесь, збір же все одно буде тут і ми будемо постійно нагадувати про потребу донатити грошів😁
👍4
✙splendoris △pparent✙
Ви тойво, соромитесь, чи просто байдуже? Бо якшо соромитесь, то ми вам поможем, щоб все вдалося й було добре, но якщо вам байдуже, то я хз шо сказать Давайте плюсуйтесь, збір же все одно буде тут і ми будемо постійно нагадувати про потребу донатити грошів😁
Попереду у нас дуже важливий і масштабний збір на забезпечення енергією та зв'язком, тому підключайтеся)
Все розкажемо, зі всім допоможемо😊
Ну і, звичайно, будемо раді кожному
Все розкажемо, зі всім допоможемо😊
Ну і, звичайно, будемо раді кожному
👍2
✙splendoris △pparent✙
🔥Панове, зараз буде збір на екофлови для Рубіжу розміром у 100к. Є потреба у дружніх банках. Шукаємо 100 людей готових взяти банки на 1000 грн (ну або будь-яка інша сума, ми регулюємо, щоб в результаті вийшло 100к). Таким чином можна буквально закрити збір…
Чому ми додатково зазначили про важливість і масштабність?
На що саме буде потрібно зібрати?
- 2 Зарядні станції EcoFlow RIVER 2 Pro - 68000 грн
- Портативна Зарядна станція EcoFlow DELTA Max 1600 - 60000 грн
- 3 Генератори дизельні QUBE QED4000XE 1-phase 2.6 / 3.0 кВт 12 л - 78 747 грн
- starlink - 17 490 грн
Загальна орієнтовна сума - 224 237 грн
Поки що йде активна підготовка. Тому запрошуємо усіх додучитися до цього процесу
Разом ми сила
На що саме буде потрібно зібрати?
- 2 Зарядні станції EcoFlow RIVER 2 Pro - 68000 грн
- Портативна Зарядна станція EcoFlow DELTA Max 1600 - 60000 грн
- 3 Генератори дизельні QUBE QED4000XE 1-phase 2.6 / 3.0 кВт 12 л - 78 747 грн
- starlink - 17 490 грн
Загальна орієнтовна сума - 224 237 грн
Поки що йде активна підготовка. Тому запрошуємо усіх додучитися до цього процесу
Разом ми сила
👍2🫡2
Вночі пані адмін розбирала проєкт закону, а зараз адмін вам буде намагатися розповісти про таку штуку як угода про визнання винуватості.
Чому я подумав що це важливо?
Оскільки адмін - правник-аутист, який зважає більше на розвиток механізмів та інструментів, ніж те що народ турбувало (покарання корупціонерів), то трохи пройдемося по термінології. Що таке “угода про визнання винуватості”, з чим її їдять та чи нова вона в юридичній практиці?
Ця тема не нова. І, навіть, передбачена законодавством. А перша ж стаття, що потрапила до ока - датована 2016-м роком (що дуже й дуже солідний термін для правової науки).
І так, практика застосовується в Штатах та Сполученому Королівстві (тобто, в англосаксонській правовій сім’ї). Як не дивно, але і в континентальній правовій сім’ї такий інструмент також розвивається, зокрема, в Німеччині, Італії, Іспанії, Польщі, державах Бенілюксу, Чехії та Словаччині.
Угода покликана скоротити час розслідування з усіма послідуючими обставинами (економія, перш за все, ресурсу та строку розгляду справ): сторона захисту фактично визнає себе винуватою, що дозволяє оминути необхідність витрачання часу на розслідування та доведення вини особи, що вчинила кримінальне правопорушення.
І вона передбачена, навіть, нашим діючим кримінально-процесуальним законодавством.
Так от, наприклад, стаття 468 КПК України визначає які, взагалі, є угоди в кримінальному провадженні, пунктом 2-м передбачена угода про визнання винуватості. ч. 2 ст. 469 КПК України визначає, що ініціатором такої угоди може бути прокурор або підозрюваний обвинувачений. Частина четверта цієї ж статті визначає що така угода може бути укладена щодо:
1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів;
2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами;
3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
До речі, що наступним абзацем вказано, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним/обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Але не все так просто. Є, як то кажуть, нюанс в особі ст. 470 КПК України, що зобов’язує, зважати на наступне:
1) ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб;
2) характер і тяжкість обвинувачення (підозри);
3) наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень;
4) наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.
Чому я подумав що це важливо?
Оскільки адмін - правник-аутист, який зважає більше на розвиток механізмів та інструментів, ніж те що народ турбувало (покарання корупціонерів), то трохи пройдемося по термінології. Що таке “угода про визнання винуватості”, з чим її їдять та чи нова вона в юридичній практиці?
Ця тема не нова. І, навіть, передбачена законодавством. А перша ж стаття, що потрапила до ока - датована 2016-м роком (що дуже й дуже солідний термін для правової науки).
І так, практика застосовується в Штатах та Сполученому Королівстві (тобто, в англосаксонській правовій сім’ї). Як не дивно, але і в континентальній правовій сім’ї такий інструмент також розвивається, зокрема, в Німеччині, Італії, Іспанії, Польщі, державах Бенілюксу, Чехії та Словаччині.
Угода покликана скоротити час розслідування з усіма послідуючими обставинами (економія, перш за все, ресурсу та строку розгляду справ): сторона захисту фактично визнає себе винуватою, що дозволяє оминути необхідність витрачання часу на розслідування та доведення вини особи, що вчинила кримінальне правопорушення.
І вона передбачена, навіть, нашим діючим кримінально-процесуальним законодавством.
Так от, наприклад, стаття 468 КПК України визначає які, взагалі, є угоди в кримінальному провадженні, пунктом 2-м передбачена угода про визнання винуватості. ч. 2 ст. 469 КПК України визначає, що ініціатором такої угоди може бути прокурор або підозрюваний обвинувачений. Частина четверта цієї ж статті визначає що така угода може бути укладена щодо:
1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів;
2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами;
3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
До речі, що наступним абзацем вказано, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним/обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Але не все так просто. Є, як то кажуть, нюанс в особі ст. 470 КПК України, що зобов’язує, зважати на наступне:
1) ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб;
2) характер і тяжкість обвинувачення (підозри);
3) наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень;
4) наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.
👍3
А що в самому змісті угоди?
Відповідно до ст. 472 КПК України в угоді зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов’язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення, затвердження та угоди.
Так а що там по неможливості оскарження? Ну, по-перше, відповідно до ст. 474 КПК України тут варіюється для кого саме. Так, от, наприклад, для підозрюваного/обвинуваченого - обмеження права оскарження вироку та відмова від того, що прокурор зобов’язаний все доводити (логічно, бо підозрюваний/обвинувачений сам погоджується у тому, що він то вчинив). По-друге, потерпілий також позбавляється права на оскарження вироку суду та вимоги, в подальшому, притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди. По-третє, і прокурор теж позбавлений права оскаржувати судовий вирок.
А які такі наслідки невиконання? Відповідно до ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення. Суд своєю ухвалою скасовує вирок, яким затверджена угода, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що засуджений не виконав умови угоди. Наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду в загальному порядку або направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була ініційована на стадії досудового розслідування.
У той же час, умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.
Грубо кажучи, угода про визнання винуватості - це чистосердечне зізнання у скоєному, згідно з яким обвинувачений/підсудний визнає свою провину, отримує певне послаблення можливого вироку за співпрацю (або можливу подальшу співпрацю щодо викриття інших осіб), але такий вирок буде залізобетонним і ніхто його оскаржити не зможе. Якщо буде себе добре поводити.
Так от, повернемося до суті. Як не дивно, але наше кримінальне процесуальне законодавство більш розвинене ніж кримінальне. Тому деякі речі в КПК є а в КК - нема.
Ця штука дійсно полегшує життя і економить час. Особа визнає себе винною, отримує певні послаблення але, при тому, все ще несе покарання яке вже не може оскаржити.
Тому ні, це не про “відкупився і вийшов”. Це про підвищення ефективності судової системи.
Відповідно до ст. 472 КПК України в угоді зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов’язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення, затвердження та угоди.
Так а що там по неможливості оскарження? Ну, по-перше, відповідно до ст. 474 КПК України тут варіюється для кого саме. Так, от, наприклад, для підозрюваного/обвинуваченого - обмеження права оскарження вироку та відмова від того, що прокурор зобов’язаний все доводити (логічно, бо підозрюваний/обвинувачений сам погоджується у тому, що він то вчинив). По-друге, потерпілий також позбавляється права на оскарження вироку суду та вимоги, в подальшому, притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди. По-третє, і прокурор теж позбавлений права оскаржувати судовий вирок.
А які такі наслідки невиконання? Відповідно до ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення. Суд своєю ухвалою скасовує вирок, яким затверджена угода, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що засуджений не виконав умови угоди. Наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду в загальному порядку або направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була ініційована на стадії досудового розслідування.
У той же час, умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.
Грубо кажучи, угода про визнання винуватості - це чистосердечне зізнання у скоєному, згідно з яким обвинувачений/підсудний визнає свою провину, отримує певне послаблення можливого вироку за співпрацю (або можливу подальшу співпрацю щодо викриття інших осіб), але такий вирок буде залізобетонним і ніхто його оскаржити не зможе. Якщо буде себе добре поводити.
Так от, повернемося до суті. Як не дивно, але наше кримінальне процесуальне законодавство більш розвинене ніж кримінальне. Тому деякі речі в КПК є а в КК - нема.
Ця штука дійсно полегшує життя і економить час. Особа визнає себе винною, отримує певні послаблення але, при тому, все ще несе покарання яке вже не може оскаржити.
Тому ні, це не про “відкупився і вийшов”. Це про підвищення ефективності судової системи.
👍3❤1
✙splendoris △pparent✙ pinned «Чому ми додатково зазначили про важливість і масштабність? На що саме буде потрібно зібрати? - 2 Зарядні станції EcoFlow RIVER 2 Pro - 68000 грн - Портативна Зарядна станція EcoFlow DELTA Max 1600 - 60000 грн - 3 Генератори дизельні QUBE QED4000XE 1-phase…»