🔥Панове, зараз буде збір на екофлови для Рубіжу розміром у 100к.
Є потреба у дружніх банках. Шукаємо 100 людей готових взяти банки на 1000 грн (ну або будь-яка інша сума, ми регулюємо, щоб в результаті вийшло 100к). Таким чином можна буквально закрити збір на 100к за один день, тому не соромимось)

Плюсуйте під дописом, хто готовий долучитись

Для вашої проінформованості:

Звіт за попередній збір Рубіжу (машина)
Звіт за останній збір (для Айдару)

Ви тойво, соромитесь, чи просто байдуже? Бо якшо соромитесь, то ми вам поможем, щоб все вдалося й було добре, но якщо вам байдуже, то я хз шо сказать

Давайте плюсуйтесь, збір же все одно буде тут і ми будемо постійно нагадувати про потребу донатити грошів😁

Попереду у нас дуже важливий і масштабний збір на забезпечення енергією та зв'язком, тому підключайтеся)

Все розкажемо, зі всім допоможемо😊

Ну і, звичайно, будемо раді кожному

Чому ми додатково зазначили про важливість і масштабність?

На що саме буде потрібно зібрати?

- 2 Зарядні станції EcoFlow RIVER 2 Pro - 68000 грн
- Портативна Зарядна станція EcoFlow DELTA Max 1600 - 60000 грн
- 3 Генератори дизельні QUBE QED4000XE 1-phase 2.6 / 3.0 кВт 12 л - 78 747 грн
- starlink - 17 490 грн

Загальна орієнтовна сума - 224 237 грн

Поки що йде активна підготовка. Тому запрошуємо усіх додучитися до цього процесу

Разом ми сила

Вночі пані адмін розбирала проєкт закону, а зараз адмін вам буде намагатися розповісти про таку штуку як угода про визнання винуватості.

Чому я подумав що це важливо?

Оскільки адмін - правник-аутист, який зважає більше на розвиток механізмів та інструментів, ніж те що народ турбувало (покарання корупціонерів), то трохи пройдемося по термінології. Що таке “угода про визнання винуватості”, з чим її їдять та чи нова вона в юридичній практиці?

Ця тема не нова. І, навіть, передбачена законодавством. А перша ж стаття, що потрапила до ока - датована 2016-м роком (що дуже й дуже солідний термін для правової науки).

І так, практика застосовується в Штатах та Сполученому Королівстві (тобто, в англосаксонській правовій сім’ї). Як не дивно, але і в континентальній правовій сім’ї такий інструмент також розвивається, зокрема, в Німеччині, Італії, Іспанії, Польщі, державах Бенілюксу, Чехії та Словаччині.

Угода покликана скоротити час розслідування з усіма послідуючими обставинами (економія, перш за все, ресурсу та строку розгляду справ): сторона захисту фактично визнає себе винуватою, що дозволяє оминути необхідність витрачання часу на розслідування та доведення вини особи, що вчинила кримінальне правопорушення.

І вона передбачена, навіть, нашим діючим кримінально-процесуальним законодавством.

Так от, наприклад, стаття 468 КПК України визначає які, взагалі, є угоди в кримінальному провадженні, пунктом 2-м передбачена угода про визнання винуватості. ч. 2 ст. 469 КПК України визначає, що ініціатором такої угоди може бути прокурор або підозрюваний обвинувачений. Частина четверта цієї ж статті визначає що така угода може бути укладена щодо:

1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів;

2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами;

3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

До речі, що наступним абзацем вказано, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним/обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Але не все так просто. Є, як то кажуть, нюанс в особі ст. 470 КПК України, що зобов’язує, зважати на наступне:

1) ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб;

2) характер і тяжкість обвинувачення (підозри);

3) наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень;

4) наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

А що в самому змісті угоди?

Відповідно до ст. 472 КПК України в угоді зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов’язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення, затвердження та угоди.

Так а що там по неможливості оскарження? Ну, по-перше, відповідно до ст. 474 КПК України тут варіюється для кого саме. Так, от, наприклад, для підозрюваного/обвинуваченого - обмеження права оскарження вироку та відмова від того, що прокурор зобов’язаний все доводити (логічно, бо підозрюваний/обвинувачений сам погоджується у тому, що він то вчинив). По-друге, потерпілий також позбавляється права на оскарження вироку суду та вимоги, в подальшому, притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди. По-третє, і прокурор теж позбавлений права оскаржувати судовий вирок.

А які такі наслідки невиконання? Відповідно до ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення. Суд своєю ухвалою скасовує вирок, яким затверджена угода, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що засуджений не виконав умови угоди. Наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду в загальному порядку або направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була ініційована на стадії досудового розслідування.

У той же час, умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Грубо кажучи, угода про визнання винуватості - це чистосердечне зізнання у скоєному, згідно з яким обвинувачений/підсудний визнає свою провину, отримує певне послаблення можливого вироку за співпрацю (або можливу подальшу співпрацю щодо викриття інших осіб), але такий вирок буде залізобетонним і ніхто його оскаржити не зможе. Якщо буде себе добре поводити.

Так от, повернемося до суті. Як не дивно, але наше кримінальне процесуальне законодавство більш розвинене ніж кримінальне. Тому деякі речі в КПК є а в КК - нема.

Ця штука дійсно полегшує життя і економить час. Особа визнає себе винною, отримує певні послаблення але, при тому, все ще несе покарання яке вже не може оскаржити.

Тому ні, це не про “відкупився і вийшов”. Це про підвищення ефективності судової системи.

Голова Львівської ОВА підтвердив смерть Ірини Фаріон.

Як би там не було, щоб вона не казала, але в правовій державі недопустимо вирішення питання ТАКИМ чином.

Попередня кваліфікація - замах на умисне вбивство. Оскільки постраждала загинула в лікарні, кримінальне правопорушення автоматично кваліфіковуватимуть як умисне вбивство.

Відкинемо наразі конспірологічні теорії.

Співчуття рідним

Страшно. Насправді страшно, що смерть стало таким звиклим явищем.

Сьогодні русня поцілила по дитячому майданчику в Миколаєві де загинуло 3 особи (1 дитина). Ще 15 - постраждало.

Русня вбиває кожного дня. Русня хоче нас знищити. Ми маємо про це пам'ятати.

Зараз ми маємо зараз знаходити в собі силу, щоб об'єднуватися і будувати нашу державу. Разом.

Як би там не було. У нас є ворог. Не шукайте собі ворога у тому, хто поруч, але може казати те, що може не сподобатися.

Дуже б хотілося знати, хто злочинець і який мотив злочину.

Якщо чесно, мені стало лячно, бо мені колись погрожували розправою за українську мову і навіть за це побили (власне з того часу і почала втрачати слух).

Помітьте такий момент. Змушувати до спілкування російською через закони, заборони і насильство чомусь не соромно і багато хто продовжує нею спілкуватись та захищати. Однак українізація може бути лише лагідна.

Чомусь мені здається, що ви зараз можете побачити, що було б (у більших масштабах) у випадку договорнячка, а саме – розборки зі зброєю, замовні вбивства і жорсткі конфлікти між руснявими агентами та українськими активістами.

В коментах прозвучала теза про те, що в нас нема нормальних програм для переходу на українську мову. Ну, загалом, так, поверхневий пошук видав мені хіба програму Єдині (тепер в курсі, чого я бачила її на сайті КМУ, бо її запускав уряд). Навіть не ясно чи воно живе і наскільки, але, може, у вас вдасться вибити більше інфо.

Якщо у вас є якісь кращі програми з переходу на українську, то можете залишити в коментарях.

Поки що з живих і активних способів допомоги людям перейти з російської на українську я знаю тільки особисте сприяння (спілкуватися українською з людиною, щоб вона знала як це робиться) і коментарі каналів, де бан за російську🌚

Те відчуття, коли взнав, що тг канали (на які не підписаний) масово взламали руснявим ботом, прикріпленим до каналу через те, що інші канали (на які підписаний) почали це обговорювати. Це уже інформаційна гігієна чи уже ні?

Ніхто так добре не спалить твою пропаганду, як ти сам))

Ця ж ситуація – очевидний доказ того, звідки росте вся ця двіжуха про «дагаваріцца» і навіть якщо раніше можна було сумніватись, що раптом це не чисто руснява темка, а все ж таки, це у нас хтось десь втомився і все погано, то цей "взлом" виводить на чисту воду. Мені навіть складно сердитись на тих адмінів за "безпечність" і приєднання тих ботів, бо саме завдяки їх факапу підписники та інші адміни отримали таку відверту демонстрацію походження тези про договорняк (якби то було 1-2 малих канали - ніхто б і не помітив, а якби помітив, то забили б).

Навіть якщо в Україні ідею договорняка підхопили ті, хто справді втомився, то першоджерело – русня. І, дуже вірогідно, що вона застосовувала спершу таргетинг, обираючи людей, які уже підтримують меседжі про «мір». Ну а зараз…от 😅