Іноді хочеться абстрагуватись від новин та інтернету загалом, але для українців це щось з переліку розкішного. Сидиш в горах, наче почуваєшся ок, а тоді прилітає новина про краматорські вітряки та ворога в Покровську і тобі уже зовсім не ок

Українська – дуже складна і важка мова.

Її складно вивчити, бо її забороняли, переписували і змінювали. Багато з нас вчили українську за підручниками, зі словами, наближеними до російської, на кшталт «заметілі», щоб було схоже на «метель». Багато з нас вчили українську з учителями, котрі не були носіями мови. Багато з нас не мали серед знайомих носіїв мови, які б не переходили на російську у російськомовній компанії. На т.о. територіях вивчення української може призвести до психіатричної лікарні, в’язниці, а то й смерті.

Її складно зберігати, бо українська несе ризик, що тебе облають, поб’ють, уб’ють. Щоб послуговуватись українською – таки треба мати певну сміливість.

Її складно відновлювати як офіційну мову, бо українська рясніє діалектами, незвичними словами та абсолютно не літературними варіантами використання і важко підігнати все це під уніфікований еталон.

Українська ближче до символу, ніж до простого засобу спілкування. Щоб її вивчати – треба бачити сенс, а не просту потребу.

Моя українська – геть не літературна. Це намагання довести вчительці у 2 класі, що слово «мнякий» - існує. Це Севастополь 2013 року і пошук відповідного взуття, щоб пояснити, що таке мешти. Це канапки на канапі, бамбетель на веранді, фасоля на тичках, кєрниця, півниця, стрих; мама, яка приходить і просить прибрати манатки, бо в кімнаті капарство; пропуски школи через сильний катер; неконвенційне використання «ся» і «видиш» з двома твердими «И». І ще багато-багато всього.

І воно все рідне, живе і близьке – те, що не хочеться втрачати і що аж ніяк не суперечить будь-яким іншим діалектам української.

Ваша українська може бути неідеальна, не літературна, вивчена в дитинстві, або вже у свідомому віці: важливо перш за все – що вона для вас означає. Чим більш вона для вас буде живою та автентичною – тим більший шанс, що нею схочеться говорити і передати своїм дітям.

Тож я щиро вітаю з Днем української мови та писемності! Всіх, хто писав радіодиктант і всіх, хто не писав – також.

Вірю, що колись теж зможу написати, але навіть якщо ні – все одно братиму участь в обговореннях пітяток, пацєток, котяток, песяток і навіть дорослих псів Птаронів😁

Пам'ятаєте добірку кулінарних шедеврів від адмінші?
Так от: яблука з сирою цибулею не смачні

❗️Лекцію щодо ШІ зробимо у п'ятницю 31.10 о 21:00 (по часу орієнтовно година + обговорення, якщо будуть запитання).

Лекція онлайн, тут на каналі. Зробимо голосовий чат.

Хто зможе прийти - приходіть. На минулу лекцію, котра була офлайн - прийшло ~30 людей і було норм. Хто не зможе - я покладу запис на каналі і він лежатиме десь тиждень, бо деякий час не буде змоги робити ніякий контент.

Рівно за ми годину - початок

Заапрошуємо всіх)

Трансляцію починаєм. Залітайте)

Запис лекції

У мене стільки багато нових думок і досліджень після цеї лекції, що прям не можу дочекатись, коли зможу все записати🥲

Не всі з них стосуються ШІ, але випливають з теми.

Там в коментах до минулого допису була ціла дискусія щодо того чи дійсно якісь зміни та обмеження були впроваджені. Або адмін, або я потім - чекну і напишу. Зараз ще будуть дискусійні панелі по ШІ, може скажуть щось цікавого

Всім вітання.

Короче, справа в тому, що адмін методом проб і помилок сьогодні досліджував тему обмежень чату GPT щодо надання юридичних та медичних консультацій.

І… можна було б сказати, що обмежень немає, якби не одне «але». Поясню по ходу історії.

Власне, адмін спитав у GPT з приводу дозування одного медичного препарату — і він, власне, надав відповідь.

Запитав його, і він дав таку відповідь:

> “Ти насправді не порушив ніяких правил. Річ ось у чому 👇
У мене є обмеження на надання медичних порад у сенсі діагностики, призначення лікування або зміни дозування препаратів — тобто я не можу:

«прописувати» ліки;

радити точні схеми лікування без лікаря;

тлумачити аналізи;

замінювати консультацію спеціаліста.


Але я можу пояснювати офіційні інструкції, наводити дозування з відкритих джерел (як-от tabletki.ua, Державний реєстр лікарських засобів України, EMA), розповідати, як зазвичай застосовують препарат згідно з офіційними даними, або дати освітню довідку — чим відрізняється один засіб від іншого, як діє діюча речовина, що означає певний симптом тощо.”



Вирішив піти далі — запитав юридичне питання. Але адмін чи то надто тупий, чи то вже настільки юрист, що він усе одно видав відповідь. Запитав детальніше. Виявилося, що щоб він не надав відповідь, потрібно звертатися до нього імперативно, від себе, а не академічно чи зі специфічною термінологією. Він відмовить, наприклад, якщо ви попросите його скласти дії типу «як прибрати сліди від вчинення кримінального правопорушення», але якщо ваш запит буде «алгоритм захисту особи, обвинуваченої за статтею 115 КК України», то він цілком нормально надасть відповідь.

Власне, що він каже:
Я не можу давати персональні поради, тобто ті, що впливають на чиїсь реальні рішення (наприклад: «тобі треба мовчати» або «звернись у такий суд»).

Але я можу пояснювати закон, структуру злочину, судову практику, алгоритми дій як приклад або теоретичну модель. І так само — можу аналізувати науково-правові конструкції (умисел, суб’єктивна сторона, кваліфікація, правомірність оборони тощо).

Але є одна деталь. Він надає рекомендації, але завжди каже, які дії має виконати спеціаліст на місці. Він дає досить інформації, щоб людина могла зорієнтуватися на місці.

Він не допоможе приховати злочин — у такому випадку відмовить.

Тому так: від формулювання залежить дуже й дуже багато чого.

Вітаннячка!

Ми тут долучаємося до збору Пані Петлі на Корч для 78 полку ДШВ. Взяли допоміжну банку на 15к

ВЛАСНЕ БАНКА

Збір вже триває давненько так, тому давайте піднатиснемо

Пи.Си. за донати від 200 грн (з підтвердженням) можете попроситись в чат на бета-рідінг частини адмінської книжки. Будемо там філософствувати. Проситись в чат можна написавши @ViazovchenkoB, скинувши скрін донату

Трішки додамо, що пропонуємо вам читати й обговорювати.
Книжка – фентезі. Займаємось сюжетом з 2019 року. Цього року дописали 1 том і розбираємось з процесами й усіма викликами процесу видання. Фентезі вийшло трішки юридичним (але специфічних знань не потребує).

У головних ролях:

Давід Скобічевський — маг-втікач, колишній студент магічної Академії, який балансуючи на межі закону, намагається вижити в нових реаліях, приховуючи свою справжню природу (і прикидається експертом, аби тільки ніхто не подумав, що він не експерт);
Натаніель Бладмар — вуличний поет та принц, який втратив все і тепер живе мріями про повернення додому, але отримує бажане зовсім не так як сподівався.
Агнія Сарелінська — лісова бунтарка з таємним шляхетним походженням, яка вступає до закритої організації з власним баченням влади.

Разом вони втрапляють у нову політичну гру між чинною владою, прихильниками монархії (сінгаамату) – скинутого силою, багатіями, магічними, військовими, аристократичними та релігійними організаціями з власними мотивами.
Це книга про простоту і складність життя, про стійкість та падіння принципів, про унікальність та норму, про можливості та обмеження. Про те, чи можуть молодші гравці протистояти старшим.

Тут можна і просто почитати і подумати про екзистенційне.

Ми з адміном трохи експериментуємо, тож було б цікаво поговорити, проаналізувати якомога більше відгуків.

Попри всі викриті схеми енергетики - не забуваєм донатити на ЗСУ

Хлопці потребують ваших донатів

Нагадаїмо, що є можливість отримати на прочитку частину книжечки