"Хто в гості ходить зранку, той робить справу мудро", - мабуть, всі чули цю пісеньку Віні Пуха. Але мудро він робить тільки якщо господар сам запросив відвідати його оселю зранку. Втім, тут постає питання щодо мудрості самого господаря, тобто, чи прийме він гостя тільки тому, що він прийшов, чи не прийме. У цій статті ми розберемо відмінність "хорошого" господаря від гідного, а, також, який типаж гостей приймати не слід.

Попередження: Всі паралелі (асоціації) з сучасним світом - не випадкові.

#філософія #держава #політика #дипломатія
➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
Обговорення у нашому чаті🛋

Що може врятувати людину від хвороби? Профілактика цієї хвороби.
Коли ми говоримо про запобіганню виникненню чогось, ми, перш за все, говоримо про відповідальність самої людини перед соціумом, її оточенням. Чому ми направляємо свої потуги на те, чому могли-б самі запобігти?
У сьогоднішній статті ми поговоримо про те, чому саме відповідальність є універсальними ліками.

(Ми не пропагуємо відмову від традиційної медицину)

#ідеологія #відповідальність #держава #суспільство #людина
➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
Обговорення у нашому чаті🛋

Поставимо просте питання: "Чи повинні правила суперечити поставленій меті?". Доволі просте питання, проте з нього ми виведемо ще.
Чи може діяти дурне неприродне правило і що буде, якщо його дотримуватися?
Як це зв'язано з італійським страйком?
Що казав про це Цицерон?

Бачите, як багато можна поставити на таке, здавалось-би, просте питання. Втім, відповідь ви можете дізнатися у нашій сьогоднішній статті.

#філософія #мета
➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
Обговорення у нашому чаті🛋

Як вам відомо, сьогодні вранці ветеран “Айдару” Володимир Прохнич прийшов до будівлі Кабінету Міністрів України з гранатою та бажанням підірвати себе разом з будівлею.

Безперечно, ця подія жахлива сама по собі, але більш жахливо те, що подібні “терористичні” акти (пишемо в лапках, бо не вважаємо українських ветеранів терористами, а вчиненне вважаємо актом привернення уваги до своїх проблем) стаються систематично і доволі часто. Тут і захоплення мосту Метро, і акти самопідпалу, і погрози адмінбудівлям…

І не дивно, бо людина, що кожного дня бачить смерть на війні та втрачає здоров’я й час, що могла б провести з близькими, після повернення бачить не тільки людську байдужість, але й відмежування від держави за яку жертвував собою.

Повертаючись з війни, часто, нашому ветерану не надають не тільки психологічної підтримки та реабілітації, а, банально, статусу учасника бойових дій. Що вже казати про зобов’язання, які влада нібито бере на себе, але виконує дуже проблематично. Держава навіть звичайному громадянину його базові права забезпечити не в змозі. Яке ж щастя, що в нас буде транш від МВФ у розмірі близько 1800 грн на людину, може, нарешті Україна розквітне! (сарказм)

Як бачимо, багато хто з військовослужбовців розчаровується у реаліях (не в ідеях та ідеалах, бо завжди готові повернутися та боротися за Україну в яку вони вірять, а саме в дійсності) та у власному житті. Як під час будь-якої війни, а для конкретної людини - після проходження бойових дій, наступає посттравматичний синдром, який можна подолати за рахунок допомоги та адаптації, коли вона проведена вчасно та належно.
Втім, який сенс узагалі просто реабілітувати людину і пояснювати їй, що сучасний стан речей – нормальний? «Так, ви були на фронті аби дати нам час збудувати міцну державу, яка може забезпечити вам тил, а потім і допомогу для контрнаступу, але зрозумійте, це надскладна задача, ми не можемо так просто її вирішити, та й узагалі, вам потрібно зрозуміти, що це лиш ваші індивідуальні уявлення, ми не зобов’язані виправдовувати нічиї очікування. Ось такий-то бієць нормально все сприйняв, значить все ок, тож спустіться на землю і не чекайте, що ми будемо розвивати державу, нам такої вимоги не ставили».

Така фраза звучала б аморально і огидно, якби була сказана прямо, проте її завжди подають або завуальовано, або ветеран розуміє її з реального життя без усяких розмов. І так не повинно бути. Ми повинні бути вдячні нашим військовим і в нашу вдячність та повагу апріорі входить розвиток. Як ми вже казали в одній із наших статей: не можна сидіти склавши руки і намагатися задовільнити свої поточні проблемки, користуючись тим, що нам утримують мир. Держава повинна централізовано долучитися до розвитку самої себе і своїх громадян, аби ветерани не бачили, що час, який вони нам вибороли був витрачений на якісь сумнівні ігрища і розвал держави, а знали, що люди відповідально поставилися до цього.

Проте влада не робить цього і число нещасних випадків зростає.

Як це змінити? Солдат і після служби повинен відчувати, що він потрібен. І не лише словесним нагадуванням: «ви потрібні» (при тому ще й маючи на увазі, що воїни потрібні для того, щоб просто служити «щитом безпеки»). Ми не повинні кидати його на призволяще. Бо це наш воїн і якщо про нього не потурбується держава, яку він захищав, то хто? То для чого таку державу захищати? Ми повинні вносити частку до створення умов адаптації ветеранів.

Ми будуємо державу для нас, українців. А, отже, повинні будувати її так, щоб воїн надихався не тільки ідеалами майбутнього, а й захищав та боровся за реальність.

Щиро перепрошуємо читачів за казус, що відбувся з посиланнями

Усі поважні джерела скажуть: "Усі рівні перед...". Зважаючи на те, що нема ідентичної людини - не можна казати, що люди рівні між собою. Втім, вони вищі ПЕРЕД чимось вищим. Чому це так? Чим відрізняється "рівність перед..." та "рівність між", та чому друге - неможливе? Пояснення цьому ви зможете знайти у цій статті.

#держава #право #філософія #людина #суспільсво #меритократія #базис
➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
Обговорення у нашому чаті🛋

У сьогоднішньому дописі ми поговоримо про ситуацію, що розгортається навколо Укрзалізниці та РНБО. Що відбувається? Чи можна таке робити? Сьогодні ми постараємося дати відповідь на це питання.

➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
Обговорення у нашому чаті🛋

Сьогодні ми поговоримо про сприйняття консерватизму. Ця стаття прямим продовженням нашого допису про правила та їх порушення. В кінці - дещо важливе.

#консерватизм #ідеологія #держава #суспільство
➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
Обговорення у нашому чаті🛋

Послідовність людей залишає бажати кращого.
Цієї суботи о 21:00 ми проведемо лекцію: "політичні погляди людини vs реальна діяльність", де розповімо, що таке політичні погляди і чому, ані заявленій політичній позиції, ані навіть словам, що її, начебто, підтверджують - не можна вірити. Ну і скажемо трошки про себе)
Всіх чекаємо, панове!

Теза, що трохи резонує з популярною нині думкою.
Світ не такий поганий. Навіть не так. Світ чудовий.
Але це не можливо! Тисячі людей помирають/гинуть щодня, ми оточені ворогами, ми не можемо нічого вдіяти і все стає лиш гірше.
Це питання сприйняття. Якщо людина сприймає випробування і пригоди, як страждання, то їй погано і вона гіперболізує свій біль. Якщо людина сприймає страждання, як випробування чи пригоди, то їй, може, й не буде легко, але буде цікаво і вона зберігатиме тверезе бачення ситуації.
До того ж, огидний часто людський світ, у той час, як красу природи здатна оцінити кожна людина. Проте люди часто говорять про світ так, наче природа не є його частиною. Водночас, її більше ніж світу техногенного, принаймні, поки що.
То чому б не надихатися прекрасним, щоб поширювати його? Ми не безсилі проти «гнилого» суспільства, адже його творять люди. Якщо люди не хочуть, щоб соціум був бридким, то їм потрібно самим припинити робити його таким. Держава можу лиш допомогти людям у цьому бажанні.
Це нічого не дасть, бо десь поблизу все ще будуть зловмисники?
Будуть, але якщо нічого не вдієте, то теж станете зловмисником. Ми не закликаємо до наївності. Проте, якщо ви хочете кращого суспільства, то повинні об’єднуватися і створювати його, потрохи витісняючи конкурента не стільки знищенням іншої думки, скільки укріпленням своєї позиції, як більш вигідної і задовільної для людей. Людина не зацікавлена в тому, щоб жити гірше. Більш того, індивід, як одиниця творіння суспільства заслуговує того, щоб її життя змінювалося на краще (звісно, за її активної участі).
«Ні! В усьому винні ліві/праві/чоловіки/жінки/багатії! Допоки їх не буде знищено/підкорено, нічого не вдасться!»
Ця думка базується на страху. Ця думка також базується на уявленні про непевне минуле, часто, настільки далеке, що ніхто з нас там не жив, того не пам’ятає і абсолютно точно не зможе відтворити ті самі умови, при яких існували ті чи інші взаємини між людьми.
Світ змінюється і світ не може змінитися так, щоб ситуація стала безвихідною. Хіба що ми самі це дозволимо. І найкращим у цьому випадку було б сприймати і відтворювати прекрасне. Адже, якщо у світі і так багато огидного, то навіщо ще й додавати його?
Такий підхід не завадить перемогти зло, навпаки, він утвердить перемогу саме добра, а не якоїсь суміші добра зі сполучником «але».

Адміни сьогодні пішли в далекі гори, на широкі полонини і знайшли ось такий пам'ятний камінь УСС. Заїзду до нього немає, як і ніяких позначень на картах, проте були помічені зйомки кліпу до Дня Незалежності. Шкода тільки, що люди, схоже, просто обрали для зйомок гарний камінь у гарному місці, оскільки, якби вони подивилися, що написано - навряд чи ставали б на нього ногами. Дуже цікаво якось дізнатися історію цього місця. І ми дізнаємося, а ще дізнаємося про сотні, якщо не тисячі таких ось маленьких утаємничених історичних місць. Особливо, якщо кожен присвятить трохи часу конструктивній цікавості.

➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
Обговорення у нашому чаті🛋

А ми нагадуємо , що сьогодні, в 21:00, на каналі відбудеться лекція. Тема: "Політичні погляди людини vs реальна діяльність".
Всіх запрошуємо і чекаємо!

Послідовність людей залишає бажати кращого.
Цієї суботи о 21:00 ми проведемо лекцію: "політичні погляди людини vs реальна діяльність", де розповімо, що таке політичні погляди і чому, ані заявленій політичній позиції, ані навіть словам, що її, начебто, підтверджують - не можна вірити. Ну і скажемо трошки про себе)
Всіх чекаємо, панове!

Починаймо за 5 хвилин. Усіх чекаємо на лекції

Питання можете задавати у нашому чаті

Трошки по Афганістану. Всі вже сказали про паніку, стурбованість, про те, як США «втратили лице» і т.д. Тож ми скажемо дещо іншу річ. Що робили урядові війська і звичайні жителі Афганістану, коли Талібан розпочав стрімкий наступ? Здавалися або робили ціле нічого. У них був відсутній бойовий дух. Якби для цих чоловіків і жінок, які зараз вилізають на обшивки літаків була воля до збереження того ладу, що допомагали тримати американські війська – вони б не чекали, вони б взяли в руки зброю, вони б вбивали талібів на вулицях своїх сіл і міст, бодай би навіть ціною власного життя. Вони б чинили їм всякі перешкоди, допомагали урядовим військам, вели партизанську війну, бо чудово знали, яким був режим наприкінці 90-х.
Це свідчить лише про те, що встановлений режим не був для них настільки критично дорогим або їх рівня розвитку не вистачало на те, щоб боротися. Уряд, ЛГБТ і журналісти вилітають на Захід разом з американськими військовими, попутно заявляючи, що знову повернеться те, що було колись. Висловлюють стурбованість порушенням прав жінок та загалом прав людини. Проте, знову ж таки, де були ті, про кого зараз так «турбуються» (а по-факту, киданули)? Якщо цим жінкам аж настільки нестерпні умови утримання при Талібані, то, раз вони не захищалися – завжди можуть покінчити з життям, тим самим наробивши своєму ворогу більше шкоди, позбавивши його здатності до відтворення й продовження роду.
Якщо сам народ нічого не робить і не готовий померти за те, що ніби вважає правильним – ніяка допомога його не врятує і ніяке лицемірство Заходу не зможе зрівнятися з цією бездіяльністю. І що важливо для нас - не стати такими ж.

⚡️Сьогодні під будівлею МЗС, Михайлівська площа, 1 відбудеться акція, мета якої – висловити протест проти того, що літак, який був відправлений СПЕЦІАЛЬНО щоб вивезти 50 УКРАЇНЦІВ вивіз лише 8, і нагадати, про кого насправді треба турбуватися перш за все.


Чому ми закликаємо долучитися? ТОМУ ЩО ЦЕ ВАЖЛИВО ДЛЯ АБСОЛЮТНО КОЖНОГО ГРОМАДЯНИНА УКРАЇНИ!

Як для тих, хто свідомо виступає за порятунок наших співвітчизників через національний зв’язок, так і для тих, хто ну дуже співчуває нещасним афганцям. Про афганців і Афганістан ми вже писали постом вище. Якщо ж ви дотримуєтесь позиції «це може трапитися з кожним, треба виявляти співчуття» - то так, це може трапитися з кожним.

І чи любили б ви свою державу, якби перебували під загрозою смерті, вона пообіцяла вам літак, щоб вас врятувати, але замість вас туди посадили і забрали на вашу Батьківщину геть зовсім інших людей, які за свою власну країну і ідеали спромоглися аж закопати диплом про здобуття освіти у ВНЗ? Чи готові ви померти через те, що громадянство вашої держави не дає вам навіть належного захисту за кордоном? Чи через те, що вашій державі важливіше показати, яка вона гарна-добра перед іншими державами, ніж захистити своїх громадян?
Ви кажете, що не треба старатися подобатися іншим людям, всім неможливо догодити, треба турбуватися і любити себе. Це значить, що ви маєте долучитися навіть (і особливо!) якщо дотримуєтесь такої думки, бо ми повинні дати афганцям розібратися самим, не намагатися сподобатися іншим і перш за все допомогти тим, за кого Україна безпосередньо відповідає!

Така поведінка відповідає концепції Гідних держав і дійсно корисна для майбутнього. Тож, якщо хочете жити в кращому світі, де ваша держава вас захистить – долучайтеся до акції.

⏰Час: 17:30
🏛Місце: МЗС, Михайлівська Площа, 1

P.S. адміни зараз не в Києві. Тому, хто буде (а ми справді закликаємо бути, якщо не хочете, щоб вас потім залишили десь в небезпеці в чужій країні), плюсуйте @WikipedUA . Навіть якщо раніше не були на націоналістичних заходах – не бійтеся, приходьте) Адміни ж поки займуться юридичною роботою з цього питання)