Хочу побачити загальну рольову думку щодо ігрового етикету про який чомусь не говорять. Зараз гравцям якось норм несподівано надіслати тобі кружечок з відео, кинути голосове або почати з відеовиклика навіть у випадках, якщо це взагалі не є вашим типом спілкування. Або написати 100 слів в 100 повідомленнях, щоб твій телефон розкурвило від вібрації (сам винен, що не вимикаєш на ніч, ага). Або писати АЛО, якщо ти не відповів за три хвилини. Про рандомно спливаюче ниття, розмови про психічні хвороби, орієнтацію, життєву несправедливість і т. ін. після першого-другого поста вашої гри взагалі мовчу.
Просто хочу поцікавитись – це в цій спільноті типо норм? Лижі не їдуть, чи..?

✨ОПИС МАГІЇ АБО ЯК ПАХНЕ ФАЕРБОЛЛ✨

Мені нудно розписувати в тексті якого кольору очі у персонажів і наскільки пошарпані двері відьминого будиночку, але я обожнюю описувати магічні ефекти, це прямо моє улюблене разом з репліками діалогів. Та чомусь навіть круті популярні автори часто обмежують просто тим, що у когось засвітились очі...

Взагалі це дуже розповсюджена помилка при описі будь чого використовувати лише візуальну складову забуваючи, що у людей є ще багато інших чуттів:
✨Слух — гул у вухах, шепіт, тріск
✨Нюх — запах озону, крові, свіжих трав
✨Дотик — холод, лоскіт, болюче шкрябання
✨Смак — заліза, солодкого меду, сирої землі
✨Відчуття простору — простір перевернувся, зникло відчуття верху і низу, гравітація притисла сильніше до землі
✨Відчуття у внутрішніх органах — запаморочення, "метелики в животі", прискорене серцебиття
✨Інтуїція — відчуття чужого погляду, близької смерті, нераціональне бажання піти в певному напрямку

Я дуже люблю вигадувати якісь унікальні ефекти під кожного персонажа залежно від специфіки його магії. Наприклад, був у мене некромант, заклинання якого часто викликали у оточуючих відчуття морозу по шкірі (бо трупи холодні), нудоту (бо від виду мерців людей тягне блювати) і ломоту в кістках (бо він маніпулює ходячими скелетами). А ще була відьма, яка продала душу демону за вміння чаклувати, її чари часто супроводжувалися відчуттям розпеченого гарячого повітря (бо демон був із пекла), дотиками чужих долонь на шкірі (руки демона) і запахом сірки (кажуть, так пахне в пеклі).

Диференціювати описи можна не тільки між персонажами, а й для кожного окремого заклинання. Якщо у вас є персонаж піромант, який кидає фаербол, це може відчуватися як різкий спалах жару в грудях, після якого захочеться закашлятись, запах пороху і диму, заглушливе "бах!" у вухах, ударна хвиля, що різко пробігла від кінчиків пальців до самих ніг. Але якщо цей же піромант просто створить маленький вогник і почне ним гратися, наче м'ячиком, це може супроводжуватися іскринками, що злегка колять шкіру, м'яким теплом, яке розтікається по долонях і легким приємним запахом сухої паленої сосни.

✒️✒️✒️
Його бліда рука простягнулася над тілом короля і худі кістляві пальці почали сплітатися в складні фігури, вимальовуючи в повітрі невидими узори. Як тільки маг почав читати закляття його зазвичай хриплий приглушений голос раптом став чистим, рівним, на низьких тонах промовляючи моторошні слова інфернальної мови, плавно і ритмічно, наче співаючи колискову. Сколихнулися легкі тканини штор, шелеснули обережно складені на столі папери. По шкірі почав пробігати вже рідний некроманту мороз і скоро з губ, разом з закляттям викочувалися клубочки пару. Саван, що розділяв світ живих і мертвих неспокійно здригнувся, завертівся, намагаючись протистояти чарам і, здалося, що сам простір навколо завертівся разом з ним. Маркус різко опустив руку на чоло мерця відчувши, як пальці обпекло холодом, як душа, що не так давно нарешті зазнала спокою не бажає повертатися в немічне, спотворене земне тіло. Вона гризла його пальці, била, труїла морозним подихом, верещала так, що довелося стиснути зуби від головного болю. Неспокійні коливання простору стали ще частішими, інтенсивнішими, ніби намагалися перевернути присутнім внутрішні органи, та коли вони досягли свого апогею раптом стислися в одну точку десь у черепі короля. І все стихло. Маркус повільно видихнув і розплющив бліді сяючі зеленим очі. Рука напружено піднялася на тілом, ніби здіймаючи щось дуже важке, а разом з нею поворухнувся труп. Його Величність з чавкаючим звуком розплющив очі, шевельнув пальцями. Голова трохи здійнялася над подушкою, криво похитуючись в такт руці некроманта, обличчя безвільно несиметрично перекосилося, ніби маг з зусиллям намагався скерувати кожен окремий м'яз мерця.
✒️✒️✒️

Автор: @white_book_wizard

#Статті

Яких оріджинал рольових вам не вистачає? Думаю над тим, що дуже б хотіли чогось створити, але поки плаваю між жанрами й цікаво послухати чи є на шось певне попит.

Неочікувано, але!

Спробуйте описати вайб якогось вашого персонажа (або навіть декількох) картиночками зі стоків.

Ті самі кумедні постановки з логотипною сіточкою фотостоків, так-так, це про них.))

Спочатку люди в оголошенні такі типу "не буду лити зайву воду" а потім наливають води, що помітила, в більшості випадків ті хто так пишуть саме це й роблять🤔
А ще мене тіпає коли пишуть "доброго часу доби", у вас теж є якісь деталі в оголошеннях, які здаються вам нелогічними/дивними/недоречними?

Просили не бубоніти, а писати як треба? Тримайте!

Достатньо часто анкети гравців виглядають як суха біографія: народився там-то, дитинство таке-то, став тим-то, перелік рис характеру і всьо, залишилось викласти той текст в якусь вікіпедію. Адміністратори груп ще й інколи прохають розписувати отримання всіх наявних навичок. Я і сам був таким анкетологом, і нудні біографії такі писав, поки не усвідомив: “Це все хуйня, Міша, давай по новій”.

Анкета на форумі чи в групі – це буквально презентація, яку можуть прочитати по діагоналі і забути, або ж захопитись в процесі читання і отак з порогу закохатись в вашого героя й нафантазувати як пришити його до свого сюжету. Мова, звісно, йде про художній епізод.

Замість того щоб описувати бідне дитинство, шлях становлення принципів, вміння стріляти з лука і закінчити десь там у кінці, як герой став грабіжником ака Робін Гуд, почніть анкету з того, що по місту (основне місце події вашої рольової) розклеїли вашу мармизу з розшуком деякого Роберта Локслі. Опишіть через плітки перехожих все, що можуть знати про вашого героя ще незнайомі поки з ним люди. Врешті, виведіть свого Робін Гуда на сцену і покажіть його реакцію на плакати. Чому б йому не показати свою самовпевненість і відсутність стурбованості фразою: “Зовсім не схожий! В житті я гарніший!”. Запустіть флешбек із пограбуванням, бо саме час показати якою зброєю він володіє, кого він грабує і які в нього принципи. У якості крапки можна додати вишеньку — наприклад, розкриття особистості Роберта, який зовсім не Роберт насправді.

Загалом, все залежить лише від вашої фантазії і можливості знайти ту саму ситуацію, яка якнайкраще презентує всі якості вашого героя. Від себе я також хочу відмітити, що хоч причино-наслідковий зв’язок важливий, але гравця насамперед цікавитиме ким персонаж є саме зараз. Плюсом буде, якщо ви зможете обрате місцем “заяви про себе” вже якусь основну локацію гри, яка вже існує. Це можуть бути і газети, звісно — головний підхід тут в тому, щоб оці “старигані” на проекті прочитали вашу анкету і підсвідомо вже вписали вашу присутність у всесвіт. Це працює. Ну і використовуйте картинки і форматування тексту — люди таке люблять.

Ну ось і поумнічав ваш Червоний Лис @akagitsune_ua
Прим.: Кинуті помідори і яйця автор кине назад.

Скажи свою думку і тікай: писати мало ≠ писати погано. Малорядники часто піддаються цькуванням (і я не сперечаюся, переважно, за діло), АЛЕ. Коли пости малі, динамічні і смачні — хіба це погано? Як на мене, вирішує не об'єм, а наповнення постів.
*тікає*

Кураторське.
Бачимо, що інколи виникає потреба в пошуку активних рольових груп, а шукати щось живе по оголошенням довго і незручно. 
Сподіваємось, цей пост буде корисним для всіх нас, і кожен знайде у ньому щось по душі. Отже, власників живих рольових груп, груп-пошуків, а також керівників проектів, які так чи інакше пов’язані з тематикою рольових, запрошуємо в коментарі під цим постом. Вітається конкретний стислий опис про жанр, кількість учасників, динаміку і типаж людей, яких потребує Ваш проект, однак формат залишається на Ваш розсуд. Одноразова реклама кожного з проектів без повторного надсилання, будь ласка. Куратори не будуть стежити за цим навмисно, але у ваших силах, учасники, повідомляти нам в особисті про прорекламовані і неактивні більше 2-х місяців групи. Адміністрація прохає утриматися від флуду під цією темою, щоб посилання не губились. Якщо маєте що сказати, хочеться додати відгук про групу, яка рекламується або висловити своє захоплення чи критику щодо проектів, які ви побачили, то ласкаво просимо до загального чату цієї групи - Чат

Як виглядало найсумніше оголошення з пошуку співгравця, яке ви коли-небудь бачили?

#Пліткуємо

Спочатку бачила тут обговорення, потім випадково наштовхнулась на гру, яка забороняє картини від ШІ. Крадіжка, погано, і все таке. Мені це виглядає смішно, бо гравці, котрі так роблять, це не ті люди, котрі будуть замовляти арти у художників. Це просто ті, хто хоче скрафтити на колінці те, як плюс-мінус виглядає перс, щоб показати трьом калікам в особистих або в групі з трьох калік. ШІ краде у художників? Так головний прикол у тому, що справді великі компанії, тобто ті, хто продає, і на цьому заробляють, ШІ якраз і не цураються. 
Таке відчуття, ніби ми люди з середньовіччя, які готові відтягти на багаття що завгодно, якщо воно несе нам щось нове. І найсмішніше це те, що більша половина рольовиків, які хейтять ШІ, це ті, хто тупо наслідує інших рольовиків, які хейтять ШІ.
У мене все, дякую.

Наскільки NPS рівні персонажам? Це раби, котрі мають використовуватись як хлопчики для побиття? Чи вони мають рівні права з головними героями настільки, що можуть їх покалічити або вбити, якщо влучно зайдуть в бойову сцену?

Пограємо? 
Завдання: створіть сцену лише діалогами персонажів. Ні описів, ні дій. Весь пост - лише суцільний діалог між двома (або більше) персонажами, і так, щоб іншим гравцям було цікаво читати.

#Інтерактив

Які найскладніші вибори доводилось робити вашим персонажам, і як це змінило гру?

А що ми все про старе і про старе… Піпл, а що, на вашу думку, нового з’являється у нашому просторі текстових РІ в останній час? Може, нові підходи, експерименти, якісь нові тренди, які ви помічаєте, і яких, начебто, не було раніше? Якісь загальнообговорювані теми, групи, ідеї..? Яка “середня температура по лікарні”?

Почитала старі теми, і зрозуміла, що я – трохи аморальна мразота для багатьох рольовиків.
Наскільки, як вважаєте, взагалі допустима цензура в ролках? Де оця межа між тим, де гра, а де – вже перегин? Якщо не чіпати реал, звісно?

Любі друзі 🐝
Дружнє нагадування привітати своїх інтернет-друзів з їхнім святом ❤️‍🩹
Go spread the love!

Питання у зв'язку з датою: який найромантичніший, найщиріший або найдивніший рольовий момент, пов'язаний з коханням, ви можете розказати зі своїм першим персонажем? А з тим, яким граєте зараз?

Норми і флуді vs бажання активно спілкуватися зі співгравцем

Частенько бачу в оголошеннях про пошук співгравця відкритість до/бажання/критерій про ведення діалогу між гравцями (обговорення усіх аспектів гри, персонажів, обмін музикою, артами, гедканонами і тд.) В той же час ледь не з усіх шпарин чути про те, яке зло норма у флуді групових рольових.
Так ото, поясніть бабі, в чому принципова різниця. Звичайно, давайте не чіпати неадекватні норми а-ля >100 повідомлень на тиждень, а так, тримаймося адекватного. Так отож, мені цікаво, як, де і коли людина, яка "прийшла грати, а не ляси точити" перетворюється на гостинну та "відкриту до спілкування"?

Анонімний тейк, бо інакше з'їдять

Окей, серйозно, чому в нашій квір-РП тусовці такий культ болю? Це ж фікшн, це ж наші власні світи! Чому ми знову і знову заганяємо своїх персів у ті ж самі трагічні сценарії? Чому всі ці "незрозуміли, відштовхнули, побили" і вічна драма, коли можна було б просто… ну не знаю, зробити репрезентацію нормою, а не стражданням? Чому не можна дати квір-персам жити, а не існувати у вічному трагі-арк?

МУХАХАХАХА! Я головний кошмар усього твого життя! Я той самий злодій якого всі ненавидить й чиє ім'я на можна назвати! Я всі 7 смертних й просто демон! Я сам сатана! Я той самий злодій якого ви всі так довго не чекали!

Вітаю вас, люди й інша нечисть. Багацько людей гиркається, що існує доволі мало добре прописаних лиходіїв. Цей прописаний картонно! Цей взагалі висосав мотивацію з пальця! А цього так взагалі виправдовують тим, що в нього було важке дитинство батько випадково сильніше дихнув на своє чадо чим треба! А отой, а ця, а ці, а ті...Й вже у нас назбиралося тих дойобів аж по шию. Але! Мало хто давав хоча б приклади того, як має виглядати прописаний злодій. Так, а чому б нам зараз цим не зайнятися? Наведіть хоча б один-два приклад добре прописаного лиходія на вашу думку. Це може бути персонаж з міфів, легенд, книжок, фільмів, серіалів, коміксів та навіть з вашого рольового досвіду.

Да бути поганцям! 

✒️ЯК ВВЕСТИ ПЕРСОНАЖА В ІСТОРІЮ✒️

Для рольовиків перший пост це часто дуже хвилююча подія, якої багато хто боїться, хоча я завжди дивилася на це, як на особливо цікаву задачу. Ви вигадали крутого персонажа з глибокою особистістю і складною передісторією, а в перші секунди знайомства читачів з ним вам треба всього лише добряче це все стиснути, посолити і вичавити смачненький конденсат в одну коротеньку сцену... А якщо для вас це звучить дуже складно ось кілька прийомів, якими користувалася я.

🦄 Прибрати за собою. Це, мабуть, прийом, який я на початку історій використовую найчастіше. Суть його у тому, що в першій же сцені ваш персонаж має здійснити якусь достатньо значну помилку, а потім намагатися наспіх її вирішити, і чим більші наслідки ця помилка має, тим краще. Так ви одразу ж показуєте і слабкість героя (причину помилки), і його силу (те, чим він вирішив помилку), а окрім того, так ви створюєте для нього стресову ситуацію, в якій він не має часу думати і повинен швидко реагувати, що змушує його яскравіше проявити себе.

✒️ ПРИКЛАД✒️
Принц далекої східної імперії приїхав на північ, аби одружитися з донькою короля для укладання угоди. Він дуже хвилювався перед зустріччю з нареченою, адже навіть жодного разу її не бачив. І от, коли він зустрічає королівську сім'ю перед палацом, падає на коліна перед молодою дамою, восхваляє її красу, цілує їй руки, але пізно розуміє, що увесь цей час перед ним була не принцеса, а її фрейліна... Та невинний сміх і чаруюча харизма змушують присутніх хоча би тимчасово забути про цей ганебний інцидент.

🦄 Майстерність не проп'єш. Якщо ваш персонаж майстер своєї справи, підкресліть це, помістивши його у найбільш непридатний для виконання роботи стан і змусьте працювати. Цей прийом найкраще вписується в комедії і легкі героїчні пригоди, але з ним треба бути обережним, аби не написати Меррі Сью.

✒️ПРИКЛАД✒️
До лицаря, що допиває вже десяту кружку елю в захлій неблагополучній таверні, чіпляються бандити і починають вимагати з нього грошей. Лицар увесь червоний, сонний, ледве стоїть на ногах, для розбійників це явно легка здобич. Та раптом він дістає меча і відбивається від атак трьох тверезих злодюжок настільки різво, що змушує їх втекти від страху, накивавши п'ятами.

🦄 Моральна дилема. Взагалі найкращий спосіб швидко розкрити персонажа — дати йому вибір, і чим важчий цей вибір, тим краще. Люди роблять вибір спираючись на своє минуле, на вкладені життям установки про добро і зло, про те, хто їм друг, а хто ворог, і це все можна легко вмістити в одну сцену. А якщо герой довго вагається це розкриє як мінімум дві його сторони за короткий термін.

✒️ПРИКЛАД✒️
Шпигун, що вже давно діє на боці ворога у якості подвійного агента, раптом розуміє, що його "союзники" взяли в полон його колишнього товариша. Тепер шпигун може або ризикнути і звільнити друга, або вбити його, аби довести свою вірність новій фракції і закріпитися в ній, щоб в подальшому ліквідувати змію з самої її голови. Але чи варте воно того?

Автор: @white_book_wizard

#Статті