Емпатичність включає в себе багато понять, зокрема допомогти іншим, але і з тим це розумію під собою другий шанс. Чи всі заслуговують його?
Це поняття розуміє під собою дарування ще одного шансу людині з надією на те, що вона виправиться. Що якщо людина ще з свого народження все руйнувала?

Так, до прикладу (я уникатиму імен персонажів) персонаж Х народився у жахливій родині, а в результаті перейняв найгірше від своїх батьків. У майбутньому він прославився на весь світ у своїй професії, але сам не помічав того, як часто він маніпулював, думав виключно про себе, користуючись іншими, та все завжди руйнував, навіть життя людей поруч. Так, від зради своїм найкращим друзям Х доходив часом до того, що користувався становищем інших, і одного разу ледь не переспав з підлітком.
Персонаж Х відчував провину за скоєне та навіть намагався починати все спочатку, але врешті решт, руйнував все більше аж допоки просто не зжився з думкою про те, що протягом усього життя всередині нього був гній.

Ви б дали такому персонаж другий шанс? У чому полягає його проблема? Чи виправдовує його депресія?

З чого ви починаєте побудову світу? Як би Ви відштовхувались від фандомної рольової з ориганільними персонажами, чия історія заслуговує окремої книги і свого авторського світу?
Чи траплялись випадки, коли ви створювали комфорт персонажа, який би описував ваш духовний стан? Або випадки, коли персонажі ставали такими звичними, що починали жити у вашій голові, навіть тоді коли ви не думали про рольову?

Чи ролили ви коли-небудь іншими мовами?
Штука не популярна, дуже, однак я вважаю її прекрасним способом вивчення мови, що допомагає мені особисто.

Власних розмірковувань пост.
Постійно бачу оголошення про набір людей в рольові групи. Групи, які створено зовсім молоддю, регулярно оновлюються за рахунок того, що їхня аудиторія швидко втрачає цікавість до однієї теми, шукає нових вражень, і створює нові групи по новим сетінгам (де зараз рольові по Венздей, засилля яких ми бачили після виходу серіалу, мм..?). А ось більш серйозні проекти, розраховані на гру роками, потерпають від шаленої нестачі гравців. Бо їх... Немає. Найбільші рольові пошуки в телеграмі не нараховують навіть двох тисяч гравців. І ця цифра майже не росте після перших місяців війни, коли була зібрана основна маса аудиторій таких каналів. В таких умовах втрата навіть одного непоганого постійного гравця для рольових - власна міні-драма, бо нових просто немає і звідки їх брати - невідомо. Старше покоління гравців більш схильне до усталеності, важче вчиться, і більше турбується про власний комфорт - саме тому левова частка українських "олдів" рольової спільноти залишається російськомовною і в російськомовних спільнотах відповідно. І в україномовних проектах грати не будуть. Відняти від загальної кількості людей в групах-пошуках гравців, які шукають саме рольову группу, саме такої тематики, і саме з правилами, які влаштовують саме цього гравця (частота і розмір постів, власні побажання і вподобання, атмосфера в колективі і т. і.), і... Картина для адміністраторів ігрових груп малюється якась не дуже весела.

Познайомимось ближче?
Назвіть три факти про себе, як гравця, які ще не зустрічались ні у кого з коментаторів під цим постом. Може, ви пишете пости лише з котиком на колінах? Завжди йдете по-англійські? Рахуєте кількість строчок співгравця, щоб, не дай Боже, не написати йому меньше? Ваші персонажи жартують у кожному пості, або, навпаки, виглядають так, що при їхній появі кисне молоко?..
Пропоную всім на власні очі подивитися наскільки різних людей об'єднують текстові ігри!

Питання із розряду «Чи поганець я, якщо..» :
Недавно з'явився пост про 3 пункти про себе, як гравця (надто у подробиці не вдавався). Запитав й себе. Зрозумів, що я спокійно можу покинути гравця, якщо мені не цікаво ролити з ним. Це абсолютно адекватно, однак варто вдатися у подробиці.
Розглянемо дійсний приклад:
Я ролив з людиною близько кількох місяців. Рольова, пости, сюжет, персонажі – прекрасні. Ось рольова доходить до логічного завершення, співгравець пропонує новий сюжет, однак.. я не можу, чи ж то не хочу знову ролити з ним.
Здавалося мені раніше що це звична штука, але коли дізнався, що, виявляється, є люди, котрі ролять у особистих й по року-двох, тому..
Яка ваша думка стосовно цього?

Час лицарів минув?

Хотілося б поговорити про проблему загалом добрих персонажів.

Не секрет, що наразі у масовій культурі популярний типаж антигероя із сірою моралю. З яким "все не так однозначно" . Це торкнулося багатьох сфер. Певен, і рольових ігор також.

В мене є підозра, що в ситуаціях, коли гравець створює персонажа без будь-яких значних вад або проколів в житті, то це нібито може робити героя прісним, неправдоподібним. Неправдоподібним з точки зору тих, хто звик до постійних антигероїв.

Для мене така думка неприйнятна. Бо, гадаю, реалістичність персонажа залежить не від того злодій він , герой чи антигерой,а від глибини розкриття власне нашого "чара". Бо можна зробити неймовірно неоднозначного антигероя, який при цьому здаватиметься картонним. А можна – добряка. Утім настільки гарно прописанного що віриш у його існування.

Тож...
Гадаю, нам не потрібні саме ходульні лицарі без будь-якого страху і догани, якісь супермени. Але лицарі, які подаються як живі люди – потрібні . Лицарі , яким страшно. Лицарі, яким може бути за що посоромитись в житті. Лицарі, у яких є дивацтва і дрібні грішки. Власне, все як у кожного з нас. Але все ж саме лицарі з усіма витікаючими...

Тож моя відповідь питання у заголовку буде – рішуче ні!

Але то я. Що скажете ви?

Граю НЦу давно, і одне питання так само давно не дає спокою. Народ, вам теж здається, що щось сильно не так з жіночими персонажами у гетеросексуальній НЦ-і або пасивах у слеші/фемслеші? Якщо скласти середньостатистичний образ умовно "нижнього" персонажа на сюжетні ігри з високим рейтингом, то це майже завжди людина, яка нічого з себе не являє, окрім милого обличчя і гарного тіла. "Бонусом" вміння втопитися у склянці води. А найсумніше те, що і у самих рейтингових сценах пости за таких персонажів майже завжди можна переказати декількома словами: "Тут вона/він стогнала/ахав, потім вільний переказ попереднього поста співгравця". Якщо є домовленість про більший обсяг тексту, йде просто більше переказу поста співгравця або рефлексія/флешбеки, доцільність яких близька до нуля. І особисто в мене все частіше виникає відчуття того, що цей типаж - своєрідний шаблон. Наче одна і та ж людина періодично змінює імена і зовнішність одному і тому ж абсолютно ніякому персонажу, якого підкладає під усіх підряд...

Мені здається, він є у всіх рольовиків - ТОЙ САМИЙ сюжет, котрий інколи хочеться зіграти роками. Час йде, інколи ти повторюєш нові і нові спроби його зіграти з різними людьми, можливо, в трохи інших варіаціях, але все не те і не так. З'являються і граються інші теми і замальовки, але бажання зіграти саме ЙОГО не відпускає.
Розкажіть про свою неприступну Галатею і ваші спроби її оживити, пігмаліони. Який співавтор зміг би вдихнути в неї життя?

У рекламному оголошенні цієї групи вам обіцяли спроби подумати разом як потроху змінювати рольовий світ на краще. Хороша людина з Гільдії Рольовиків підкинула тему для роздумів. Групи з пошуку співгравців і груп доволі однакові, і тому, набрав знову ж таки "критичну масу" в 1-1.8 тис. людей багато у чому повторюють одна одну. Тому... А давайте в "мозковий штурм", народ? Гоу уявляти себе адміністраторами такої спільноти? Як би виглядала унікальна група з пошуком на основі вашого, як гравця, котрий 100% когось шукав, досвіду? Чого не вистачає, або що хотілось би змінити у існуючих групах-пошуках? Хотілось би вам додати у них якісь періодичні інтерактиви, статті, чати знайомства, івенти, теги?.. Топ-10 гравців місяця, чорний список, ялинку на аватарці групи в новорічний період..? Франкенштейн з усього вищеперерахованого плюс цукерки від адміна?

Хочу поділитись про деяку непопулярну думку. Деякі власники рольових так часто піарять їх що вони вже бісять, купують платні послуги аби їх закріплювали. Як на мене це якось тупо і учасники до ролки не прибавляться від такого

Вітаю! Чи грали ви колись на звірячих рольових, наприклад котами-вояками, вовками, та іншими Істотами? Багато людей не розуміють "що ж там грати?", але грають у такі ігри скоріш як людиною з певними відмінностями, сюжет у досвідченого GM може бути не менше розвинутий, нічім не відрізнятись від іншого фентезі. Класичний приклад такого фентезі - "Золотий Компас". Певним чином можна зробити такий проєкт досі цікавим, наприклад, додавши цікавих тварин, як шаблезуби тигри, та помірну магію.
Але справа то у тому що навіть у російськомовному сегменті дуже мало гравців на такі тематики, що ж можна говорити про тих хто лише з початку війни перейшов? Я розмовляла з людиною і ми дійшли до того що такий проєкт можливий, але суто під крилом великого кросовера, ну або грати з 1-3 гравцями.
Цікавить взагалі - скільки україномовних гравців можна знайти на цю тематику, бо то не занадто поширена річ і я лише пару раз зустрічала оголошення о пошуках таких ігор.

Що робити ввечері? Звісно ж мірятися пі... Кхм! Силою персонажей. Які найкрутіші здібності або магія були чи є у ваших чарів? Чим врівноваживались, або, навпаки, були настільки крутими, що врівноважуватись доводилося самому ігровому балансу? 😉

Буде таке питання, більш до творців та GM.
Як ви пишете сюжети до своїх ігор? Як глобальні події у цілому світі, так і якісь камерні квести.
1. Що ви вважаєте важливим у написанні глобального сюжету, грамотного протистояння фракцій, героїв. Ретельно намагаєтесь зробити так щоб ваш світ був не дженерік фентезі\sci-fi та інші жанри? Які ваші улюблені теми проблем у ваших світах?
2. Яким мусить бути ідеальний квест на ваш смак. Які проблеми тут головні? (занадто багато розмірковувань, наприклад, або "рейки" погано прописані, тому гравець-хаотик усе ламає.)
Які складності у вас з цим були?
Для мене це іноді бувало важко, тому що у мене проблема "хапатися за усе", якось глобально енциклопедично розписувати, коли треба зосередитись на основних подіях. (навіть коли роблю якісь карти у стратегіях то беру одразу XXXL розмір. .D)
Головна проблема у мене й у тому, що треба чітко писати ідею конфліктів, тому й фракції іноді буває ідуть у "різні сторони".
Для того, щоб не був сюжет банальним використовувала переліки штампів (типу як на сайті posmotreli)
Знайшла у ютубі канал "Поради письменникам", може комусь знадобиться.
А може у вас теж є щось таке що вам допомагає? Закликаю ділиться корисними ресурсами, тим, що вас надихає.

Бачила у оголошені з рейтингом NC-21 фразу накшталт: "Сцени сексу дозволені, але ставьте під спойлер". Тобто вдумайтесь: сцени 18+ треба ховати у грі, яка позіціонує себе як гра з найвищим рейтингом насильства і сексуальних збочень на межі девіацій? Якою лівою п'ятою адміністратори виставляють рейтинг своїх груп? Навіщо хапати максимальний, якщо у нього, як зазначав коментатор одного з постів вище, запрошують гравців 14+? Чотирнадцять плюс, Карл! У гру, де рейтинг дозволяє взагалі все! Не розумію. Просто не розумію.

Оптимальний час існування рольової? (Від створення до закриття)

Що такого має бути у оголошенні, щоб ви ніколи в житті на нього не прийшли, навіть якщо пропонований сюжет і роль припали вам до душі?

Часто помічаю, що у цьому форумі (?) та й загалом рольовому світі переважають гравці у дорослому віці.
Сама відчула це на собі, адже весь досвід, що отримала у сфері рольових, надавали люди старше. Знайти однолітків було справді складно. Однак всі ці люди формували мене як особистість, дарували нові знання, власний життєвий досвід, допомагаючи, що я справді ціную й досі.
Із більшістю контакти розірвалися, проте я скажу єдине:
Ви, дорослі гравці, найкраще що може статися у житті юного гравця.
Кажу по собі. Якби не ті люди, із котрим мене звели рольові, то я не була б тією людиною, гравцем, котрим є нині.

Чи ви так само заморочуєтесь над рольовою як я? Я можу зробити квартиру персонажа, його інстаграм аккаунт, продумати все до дрібниць, кожен мій персонаж має свій телеграф з дизайном його квартири. Як ставитесь ви до цього? Чи якось всерівно?

Франц Кафка колись писав, що життя схоже на автобус: ми всі їдемо в один бік, і навіть якщо сходимо разом на одних і тих же зупинках, залишаємось чужими один одному. Отже, питання: де у ваших іграх ви берете саму "хімію" між персонажами, якщо у них немає і не буде романтичних стосунків, щоб вони не видавались один одному чужими?

Здув пил зі старого мема
Що Ви робите коли людина не вкладається в обіцяний термін і нічого не пише в приватні? Я особисто починаю трохи перейматись, що мене забули, бо гра не цікава 😢
@akagitsune_ua