Час лицарів минув?

Хотілося б поговорити про проблему загалом добрих персонажів.

Не секрет, що наразі у масовій культурі популярний типаж антигероя із сірою моралю. З яким "все не так однозначно" . Це торкнулося багатьох сфер. Певен, і рольових ігор також.

В мене є підозра, що в ситуаціях, коли гравець створює персонажа без будь-яких значних вад або проколів в житті, то це нібито може робити героя прісним, неправдоподібним. Неправдоподібним з точки зору тих, хто звик до постійних антигероїв.

Для мене така думка неприйнятна. Бо, гадаю, реалістичність персонажа залежить не від того злодій він , герой чи антигерой,а від глибини розкриття власне нашого "чара". Бо можна зробити неймовірно неоднозначного антигероя, який при цьому здаватиметься картонним. А можна – добряка. Утім настільки гарно прописанного що віриш у його існування.

Тож...
Гадаю, нам не потрібні саме ходульні лицарі без будь-якого страху і догани, якісь супермени. Але лицарі, які подаються як живі люди – потрібні . Лицарі , яким страшно. Лицарі, яким може бути за що посоромитись в житті. Лицарі, у яких є дивацтва і дрібні грішки. Власне, все як у кожного з нас. Але все ж саме лицарі з усіма витікаючими...

Тож моя відповідь питання у заголовку буде – рішуче ні!

Але то я. Що скажете ви?

Граю НЦу давно, і одне питання так само давно не дає спокою. Народ, вам теж здається, що щось сильно не так з жіночими персонажами у гетеросексуальній НЦ-і або пасивах у слеші/фемслеші? Якщо скласти середньостатистичний образ умовно "нижнього" персонажа на сюжетні ігри з високим рейтингом, то це майже завжди людина, яка нічого з себе не являє, окрім милого обличчя і гарного тіла. "Бонусом" вміння втопитися у склянці води. А найсумніше те, що і у самих рейтингових сценах пости за таких персонажів майже завжди можна переказати декількома словами: "Тут вона/він стогнала/ахав, потім вільний переказ попереднього поста співгравця". Якщо є домовленість про більший обсяг тексту, йде просто більше переказу поста співгравця або рефлексія/флешбеки, доцільність яких близька до нуля. І особисто в мене все частіше виникає відчуття того, що цей типаж - своєрідний шаблон. Наче одна і та ж людина періодично змінює імена і зовнішність одному і тому ж абсолютно ніякому персонажу, якого підкладає під усіх підряд...

Мені здається, він є у всіх рольовиків - ТОЙ САМИЙ сюжет, котрий інколи хочеться зіграти роками. Час йде, інколи ти повторюєш нові і нові спроби його зіграти з різними людьми, можливо, в трохи інших варіаціях, але все не те і не так. З'являються і граються інші теми і замальовки, але бажання зіграти саме ЙОГО не відпускає.
Розкажіть про свою неприступну Галатею і ваші спроби її оживити, пігмаліони. Який співавтор зміг би вдихнути в неї життя?

У рекламному оголошенні цієї групи вам обіцяли спроби подумати разом як потроху змінювати рольовий світ на краще. Хороша людина з Гільдії Рольовиків підкинула тему для роздумів. Групи з пошуку співгравців і груп доволі однакові, і тому, набрав знову ж таки "критичну масу" в 1-1.8 тис. людей багато у чому повторюють одна одну. Тому... А давайте в "мозковий штурм", народ? Гоу уявляти себе адміністраторами такої спільноти? Як би виглядала унікальна група з пошуком на основі вашого, як гравця, котрий 100% когось шукав, досвіду? Чого не вистачає, або що хотілось би змінити у існуючих групах-пошуках? Хотілось би вам додати у них якісь періодичні інтерактиви, статті, чати знайомства, івенти, теги?.. Топ-10 гравців місяця, чорний список, ялинку на аватарці групи в новорічний період..? Франкенштейн з усього вищеперерахованого плюс цукерки від адміна?

Хочу поділитись про деяку непопулярну думку. Деякі власники рольових так часто піарять їх що вони вже бісять, купують платні послуги аби їх закріплювали. Як на мене це якось тупо і учасники до ролки не прибавляться від такого

Вітаю! Чи грали ви колись на звірячих рольових, наприклад котами-вояками, вовками, та іншими Істотами? Багато людей не розуміють "що ж там грати?", але грають у такі ігри скоріш як людиною з певними відмінностями, сюжет у досвідченого GM може бути не менше розвинутий, нічім не відрізнятись від іншого фентезі. Класичний приклад такого фентезі - "Золотий Компас". Певним чином можна зробити такий проєкт досі цікавим, наприклад, додавши цікавих тварин, як шаблезуби тигри, та помірну магію.
Але справа то у тому що навіть у російськомовному сегменті дуже мало гравців на такі тематики, що ж можна говорити про тих хто лише з початку війни перейшов? Я розмовляла з людиною і ми дійшли до того що такий проєкт можливий, але суто під крилом великого кросовера, ну або грати з 1-3 гравцями.
Цікавить взагалі - скільки україномовних гравців можна знайти на цю тематику, бо то не занадто поширена річ і я лише пару раз зустрічала оголошення о пошуках таких ігор.

Що робити ввечері? Звісно ж мірятися пі... Кхм! Силою персонажей. Які найкрутіші здібності або магія були чи є у ваших чарів? Чим врівноваживались, або, навпаки, були настільки крутими, що врівноважуватись доводилося самому ігровому балансу? 😉

Буде таке питання, більш до творців та GM.
Як ви пишете сюжети до своїх ігор? Як глобальні події у цілому світі, так і якісь камерні квести.
1. Що ви вважаєте важливим у написанні глобального сюжету, грамотного протистояння фракцій, героїв. Ретельно намагаєтесь зробити так щоб ваш світ був не дженерік фентезі\sci-fi та інші жанри? Які ваші улюблені теми проблем у ваших світах?
2. Яким мусить бути ідеальний квест на ваш смак. Які проблеми тут головні? (занадто багато розмірковувань, наприклад, або "рейки" погано прописані, тому гравець-хаотик усе ламає.)
Які складності у вас з цим були?
Для мене це іноді бувало важко, тому що у мене проблема "хапатися за усе", якось глобально енциклопедично розписувати, коли треба зосередитись на основних подіях. (навіть коли роблю якісь карти у стратегіях то беру одразу XXXL розмір. .D)
Головна проблема у мене й у тому, що треба чітко писати ідею конфліктів, тому й фракції іноді буває ідуть у "різні сторони".
Для того, щоб не був сюжет банальним використовувала переліки штампів (типу як на сайті posmotreli)
Знайшла у ютубі канал "Поради письменникам", може комусь знадобиться.
А може у вас теж є щось таке що вам допомагає? Закликаю ділиться корисними ресурсами, тим, що вас надихає.

Бачила у оголошені з рейтингом NC-21 фразу накшталт: "Сцени сексу дозволені, але ставьте під спойлер". Тобто вдумайтесь: сцени 18+ треба ховати у грі, яка позіціонує себе як гра з найвищим рейтингом насильства і сексуальних збочень на межі девіацій? Якою лівою п'ятою адміністратори виставляють рейтинг своїх груп? Навіщо хапати максимальний, якщо у нього, як зазначав коментатор одного з постів вище, запрошують гравців 14+? Чотирнадцять плюс, Карл! У гру, де рейтинг дозволяє взагалі все! Не розумію. Просто не розумію.

Оптимальний час існування рольової? (Від створення до закриття)

Що такого має бути у оголошенні, щоб ви ніколи в житті на нього не прийшли, навіть якщо пропонований сюжет і роль припали вам до душі?

Часто помічаю, що у цьому форумі (?) та й загалом рольовому світі переважають гравці у дорослому віці.
Сама відчула це на собі, адже весь досвід, що отримала у сфері рольових, надавали люди старше. Знайти однолітків було справді складно. Однак всі ці люди формували мене як особистість, дарували нові знання, власний життєвий досвід, допомагаючи, що я справді ціную й досі.
Із більшістю контакти розірвалися, проте я скажу єдине:
Ви, дорослі гравці, найкраще що може статися у житті юного гравця.
Кажу по собі. Якби не ті люди, із котрим мене звели рольові, то я не була б тією людиною, гравцем, котрим є нині.

Чи ви так само заморочуєтесь над рольовою як я? Я можу зробити квартиру персонажа, його інстаграм аккаунт, продумати все до дрібниць, кожен мій персонаж має свій телеграф з дизайном його квартири. Як ставитесь ви до цього? Чи якось всерівно?

Франц Кафка колись писав, що життя схоже на автобус: ми всі їдемо в один бік, і навіть якщо сходимо разом на одних і тих же зупинках, залишаємось чужими один одному. Отже, питання: де у ваших іграх ви берете саму "хімію" між персонажами, якщо у них немає і не буде романтичних стосунків, щоб вони не видавались один одному чужими?

Здув пил зі старого мема
Що Ви робите коли людина не вкладається в обіцяний термін і нічого не пише в приватні? Я особисто починаю трохи перейматись, що мене забули, бо гра не цікава 😢
@akagitsune_ua

Ти робиш стрибок назад у минуле, і наразі стоїш перед собою, коли твоя копія тільки розпочинає свій рольовий шлях. Що ти йому скажеш, порадиш, яку настанову даси?

Автору, як не крути, ніколи не сховати своєї душі від читача. І персонаж - часткове її відображення. Таке собі своєрідне дзеркало, якщо хочете. А яку частинку себе ви зазвичай даєте своїм героям? Чого від них вимагаєте натомість?

Ідеалу не існує, але якби вам дали можливість самим зібрати ідеального співгравця - яким би він/вона були саме для вас?

Якщо у рольовиків є великий рольовий стаж, то чи заслуговують вони на велику рольову пенсію?

«..вибачте я покидаю рольову..»
у якого/скількох % людей ці слова викликають нерозуміння, error 404, божевілля та піну з рота та ін. Пояснюю:

до рольової, де вже сюжет прожив кілька днів або більший період часу (в цьому випадку подібне чути прирівнюється до стану "кров з вушей") або ж де сюжет тілько почав розвиватися - приходить рольовик. Деякий час можить показувати актив або його відсутність, а тоді раптово протилежні дії. Й в один з прекрасних днів в чаті з'являється повідомлення: сповіщення від бота тг - "такий/така покидає групу" та жодного пояснення. Ну або ж в рідкісних випадках пишуть причину й тоді зникають з поля зору.

Чи не здається це трохи так сказати незбагненним? Типу навіщо йти в рольову, якщо чудово знаєш, що геть не потягнеш її. Звісно ж крім розчарування, нічим іншим це не впливає на рольовиків, що лишаються. Зникає мотивація продовжувати сюжет.

Добивають назви розміру постів. Ось що таке середньорядник? Це скільки? На якій кавовій гущі гадати що мається наувазі? Це п'ятсот символів? Тисяча? Дві? Три? Чи десь на цьому етапі вже починаються багаторядники? А на якому етапі ці багаторядники закінчуються і починається обмін фанфіками? Чому просто не писати кількість строк або символів? Аааа, бісить!!!