#Зіркова_хвилинка

Я люблю тебе 🪐

Фд: Все заради гри
Персонажі: Ріко Моріяма/Натаніель Веснінські
Рейтинг: G

Опис:
Про Натаніеля Веснінські можна сказати багато чого. Але одне буде правдивим у будь-якій ситуації — йому подобається бути у центрі уваги свого короля.

Посилання на роботу: https://archiveofourown.org/works/63604435
ТҐК авторки: https://news.1rj.ru/str/sparr0winwildlife

@likenotu

#Зіркова_хвилинка
Вітаю! Хочу поділитися своїм психологічним портретом по фандому "Alien stage". Можливо тут знайдуться поціновувачі.

Приємного читання!
https://telegra.ph/Psiholog%D1%96chnij-portret--Sua-03-01

@F3fff_0

#Зіркова_хвилинка
Темно та зірки мерехтять за вікном,
Місяць сліпить сонні очі.
За вікном виють не тільки вовки,
А «інші», вони теж живі істоти.

Мавки та русалки бродять по лісу,
Лісовик зітхає голосно.
Люди — вони все більше шкодять лісу,
А відьмам за це, все більше соромно.

Люди не люблять «інакших»,
Вони їх навіть ненавидять.
Знищують і змушують зникнути,
Виганяють і переписують правила.

Інакші — це хто? Всі хто не люди,
Та навіть деякі люди, як відьми.
Відьми, знають більше чим просто люди,
Знають, що з лісом можна жити у мирі.

Вона, була останньою відьмою тут,
Берегла цей ліс від дурних людей.
Тримала у руках травичок жмут,
Й не чекала таких гостей.

Та згубила її людська лють,
Вони вважали її інакшою.
Не знала вона, що люди все більше гниють,
Не знала вона, що буде останньою.

08-10.04.2025

@OleksOwlArt

#Зіркова_хвилинка
Хтось одиноко сидів у бара кидаючи сумні погляди на танцювальний майдачик. Хтось вже танцював на тому самому майданчику. Хтось вже з кимось обжимався у куточку. Або навіть не куточку, а за столом, активно вивчаючи.. анатомію нового чи не дуже нового знайомого. Сірі очі Ланґе оглядають весь цей заклад, і вже через хвилину чи дві сам сидить біля бара. Замовляючи марґаріту у милої бар-леді. І потім сидить п'ючи своє замовлення та спостерігаючи, за тим що відбувається навкруги.
У той час інший відвідувач клубу ковтав не перший коктейль. Так саме ковтав, тому ще з якою швидкістю зникали напої зі склянки блондина, що сидів по далі від всіх помітити було не складно. Особливо бар-леді, яка і виконувала нові замовлення. І навіть були сумніви чи витримає той молодий чоловік ще ті кілька коктейлів які замовляв одразу ж після спустошення минулих склянок. Але по правді кажучи, у цьому клубі, він, Алоїс Гідлер, з'явився вже не тверезим. А добряче він випившим. Що було не складно помітити. Але блондин одразу сховався у найбільш далекому від входу кутку бару. Навіть будучи п'яним, залишками тверезого розуму він розумів, що це за такий цікавий заклад. І було страшно, що якщо він буде сидіти десь ближче до світла, його помітять зайві очі. Ті які потім, зможуть докласти "кудись", за таку цікаву новину. Що таку людину як Алоїса бачили у ґей клубі! Це здається був найбільший страх його наразі. Втім, продовжуючи поглинати солодкий алкоголь він спостерігав за залом. Тим які там люди з'являлись. Хто уходив, а хто приходив. Хто йшов сам, а хто з кимось "під руку". Поки на очі не потрапила одна людина. І така бляха гарна.. блакитні очі німця і були прикуті до тієї фігури, що сиділа сама за баром. Хоча не зовсім сама, а переодично з якимись чоловіками чи молодими хлопцями, що підсідали до того, схоже пригощаючи напоєм. І так було не одноразово. І поки Алоїс спостерігав за цим, то щось неприємне їло його зсередини. Щось таке, що аж бісило. А потім змусило підвестися на ноги та скрізь натовп пробиратися до свого об'єкту уваги. Зблизька він зміг роздивитися те, що це здається його одноліток, з світло-русявим волоссям, яке у кольоровому світлі клубу взагалі не здавалося таким. Блондин кілька хвилин стоїть непоміченим через галас у клубі, але потім шумно видихнув повітря носом та всівся на барний стілець біля того симпатичного чоловіка.

Це шматочок драбла, по моїх оригінальних персонажах, який зараз у процесі написання. Буквально сьогодні - завтра вже буде готовий для читання ☺️

@OleksOwlArt

#Зіркова_хвилинка

Рандомний скетч з навчання, коли було нудно))
@OleksOwlArt

Класний вийшов день!
І все - завдяки вам. Дякуємо кожному автору, котрий знайшов час, сили й настрій поділитися рідним.
Було цікаво, тепло, і натхненно. Буде дуже приємно побачити всіх вас знову, за місяць, з новими роботами, а також зустріти тих, хто ще соромиться демонструвати чи просто ще дошліфовує свої шедеври.
З ранку паблік повертається до свого стандартного формату, і буде радий бачити не лише талановитих творців, а й коментаторів, авторів, читачів.
Зустрінемось в обговореннях! 😊

Як ваші герої зізнаються у коханні без слів «я тебе кохаю»?