Буде таке питання, більш до творців та GM.
Як ви пишете сюжети до своїх ігор? Як глобальні події у цілому світі, так і якісь камерні квести.
1. Що ви вважаєте важливим у написанні глобального сюжету, грамотного протистояння фракцій, героїв. Ретельно намагаєтесь зробити так щоб ваш світ був не дженерік фентезі\sci-fi та інші жанри? Які ваші улюблені теми проблем у ваших світах?
2. Яким мусить бути ідеальний квест на ваш смак. Які проблеми тут головні? (занадто багато розмірковувань, наприклад, або "рейки" погано прописані, тому гравець-хаотик усе ламає.)
Які складності у вас з цим були?
Для мене це іноді бувало важко, тому що у мене проблема "хапатися за усе", якось глобально енциклопедично розписувати, коли треба зосередитись на основних подіях. (навіть коли роблю якісь карти у стратегіях то беру одразу XXXL розмір. .D)
Головна проблема у мене й у тому, що треба чітко писати ідею конфліктів, тому й фракції іноді буває ідуть у "різні сторони".
Для того, щоб не був сюжет банальним використовувала переліки штампів (типу як на сайті posmotreli)
Знайшла у ютубі канал "Поради письменникам", може комусь знадобиться.
А може у вас теж є щось таке що вам допомагає? Закликаю ділиться корисними ресурсами, тим, що вас надихає.

Бачила у оголошені з рейтингом NC-21 фразу накшталт: "Сцени сексу дозволені, але ставьте під спойлер". Тобто вдумайтесь: сцени 18+ треба ховати у грі, яка позіціонує себе як гра з найвищим рейтингом насильства і сексуальних збочень на межі девіацій? Якою лівою п'ятою адміністратори виставляють рейтинг своїх груп? Навіщо хапати максимальний, якщо у нього, як зазначав коментатор одного з постів вище, запрошують гравців 14+? Чотирнадцять плюс, Карл! У гру, де рейтинг дозволяє взагалі все! Не розумію. Просто не розумію.

Оптимальний час існування рольової? (Від створення до закриття)

Що такого має бути у оголошенні, щоб ви ніколи в житті на нього не прийшли, навіть якщо пропонований сюжет і роль припали вам до душі?

Часто помічаю, що у цьому форумі (?) та й загалом рольовому світі переважають гравці у дорослому віці.
Сама відчула це на собі, адже весь досвід, що отримала у сфері рольових, надавали люди старше. Знайти однолітків було справді складно. Однак всі ці люди формували мене як особистість, дарували нові знання, власний життєвий досвід, допомагаючи, що я справді ціную й досі.
Із більшістю контакти розірвалися, проте я скажу єдине:
Ви, дорослі гравці, найкраще що може статися у житті юного гравця.
Кажу по собі. Якби не ті люди, із котрим мене звели рольові, то я не була б тією людиною, гравцем, котрим є нині.

Чи ви так само заморочуєтесь над рольовою як я? Я можу зробити квартиру персонажа, його інстаграм аккаунт, продумати все до дрібниць, кожен мій персонаж має свій телеграф з дизайном його квартири. Як ставитесь ви до цього? Чи якось всерівно?

Франц Кафка колись писав, що життя схоже на автобус: ми всі їдемо в один бік, і навіть якщо сходимо разом на одних і тих же зупинках, залишаємось чужими один одному. Отже, питання: де у ваших іграх ви берете саму "хімію" між персонажами, якщо у них немає і не буде романтичних стосунків, щоб вони не видавались один одному чужими?

Здув пил зі старого мема
Що Ви робите коли людина не вкладається в обіцяний термін і нічого не пише в приватні? Я особисто починаю трохи перейматись, що мене забули, бо гра не цікава 😢
@akagitsune_ua

Ти робиш стрибок назад у минуле, і наразі стоїш перед собою, коли твоя копія тільки розпочинає свій рольовий шлях. Що ти йому скажеш, порадиш, яку настанову даси?

Автору, як не крути, ніколи не сховати своєї душі від читача. І персонаж - часткове її відображення. Таке собі своєрідне дзеркало, якщо хочете. А яку частинку себе ви зазвичай даєте своїм героям? Чого від них вимагаєте натомість?

Ідеалу не існує, але якби вам дали можливість самим зібрати ідеального співгравця - яким би він/вона були саме для вас?

Якщо у рольовиків є великий рольовий стаж, то чи заслуговують вони на велику рольову пенсію?

«..вибачте я покидаю рольову..»
у якого/скількох % людей ці слова викликають нерозуміння, error 404, божевілля та піну з рота та ін. Пояснюю:

до рольової, де вже сюжет прожив кілька днів або більший період часу (в цьому випадку подібне чути прирівнюється до стану "кров з вушей") або ж де сюжет тілько почав розвиватися - приходить рольовик. Деякий час можить показувати актив або його відсутність, а тоді раптово протилежні дії. Й в один з прекрасних днів в чаті з'являється повідомлення: сповіщення від бота тг - "такий/така покидає групу" та жодного пояснення. Ну або ж в рідкісних випадках пишуть причину й тоді зникають з поля зору.

Чи не здається це трохи так сказати незбагненним? Типу навіщо йти в рольову, якщо чудово знаєш, що геть не потягнеш її. Звісно ж крім розчарування, нічим іншим це не впливає на рольовиків, що лишаються. Зникає мотивація продовжувати сюжет.

Добивають назви розміру постів. Ось що таке середньорядник? Це скільки? На якій кавовій гущі гадати що мається наувазі? Це п'ятсот символів? Тисяча? Дві? Три? Чи десь на цьому етапі вже починаються багаторядники? А на якому етапі ці багаторядники закінчуються і починається обмін фанфіками? Чому просто не писати кількість строк або символів? Аааа, бісить!!!

Кураторське.
Доброго дня, спільното! Певний час поспостерігавши за нашою групою, ми зрозуміли, що серед вас дуже багато талановитих людей з власними проектами. Хтось малює, хтось пише нариси, хтось - музику, хтось керує власною спільнотою, яка так чи інакше не є форматом для того, щоб бути порекламованою у групах рекламної спрямованості.
Тож цей пост - можливість учасникам спільноти отримати собі аудиторію на свої проекти, байдуже є вони рольовими чи ні. Маєте щось цікаве, рідне, тепле, але не маєте читачів? Розкажіть про це під цим постом і залиште посилання на те, що любите, і те, що робите. Формат вільний, єдине обмеження задля уникнення спаму - кожна спільнота може бути порекламованою лише одноразово, без дубляжу і повторного надсилання вдруге.
Цей пост стане в закріп Role Talks для того, щоб завжди бути у доступі для всіх учасників і читачів.
Діалогі під цим постом дозволені, але, за можливістю, будь ласка, намагайтесь утримуватись від них, щоб посилання авторів не губились серед спілкування.
Хорошої вам аудиторії!

Переглядала один зі старих діалогів спільноти, потрапив на очі коментар від Edvard-а про олдскульних "льодяних аристократів" - гравців, які грали переважно слеш (у всякому разі, в геті помічені мною не були) виключно під чоловічими ніками і пафосними аватарками. І щось згадалось: а принцип спілкування на "Ви", ще з великої літери, між рольовиками бере ж початок саме з них. Саме з цього, с самого початку нездорового типа гравців, який канув у Лету зі всіма своїми практиками спілкування. Так чому ж залишилось це холодне відсторонене "Ви" у нашій новій спільноті, яка вже навіть не має уявлення звідки це взялось?

Яке найболючіше повідомлення є для рольовика? Що аж крає серце..💔

Улюблена тема всіх гравців: розкажіть про свого самого-самого персонажа, яким ви коли-небудь грали. Чим він/вона/воно настільки запали в душу? Що пережили? І, якщо їхня історія закінчена, то чим вона закінчилась?

Опишіть вашу поточну гру в одне речення так, щоб всі подумали: "Що за фігня там у них, в біса, відбувається?"

У багатьох є перс-краш, котрий йде із гри у гру. Типа цей перс у космосі, в іншій групі він же, але у фентазні, тут він студент на вписці, і воно, наче, прикольно, але у чому сенс? Це ж різні персонажі з різними біо, знайомствами, на різні сюжети. Мені чомусь, коли таке бачу, трохи крінжово. Наче сорол може грати лише такого перса і все...