Кураторське.
Доброго дня, спільното! Певний час поспостерігавши за нашою групою, ми зрозуміли, що серед вас дуже багато талановитих людей з власними проектами. Хтось малює, хтось пише нариси, хтось - музику, хтось керує власною спільнотою, яка так чи інакше не є форматом для того, щоб бути порекламованою у групах рекламної спрямованості.
Тож цей пост - можливість учасникам спільноти отримати собі аудиторію на свої проекти, байдуже є вони рольовими чи ні. Маєте щось цікаве, рідне, тепле, але не маєте читачів? Розкажіть про це під цим постом і залиште посилання на те, що любите, і те, що робите. Формат вільний, єдине обмеження задля уникнення спаму - кожна спільнота може бути порекламованою лише одноразово, без дубляжу і повторного надсилання вдруге.
Цей пост стане в закріп Role Talks для того, щоб завжди бути у доступі для всіх учасників і читачів.
Діалогі під цим постом дозволені, але, за можливістю, будь ласка, намагайтесь утримуватись від них, щоб посилання авторів не губились серед спілкування.
Хорошої вам аудиторії!

Переглядала один зі старих діалогів спільноти, потрапив на очі коментар від Edvard-а про олдскульних "льодяних аристократів" - гравців, які грали переважно слеш (у всякому разі, в геті помічені мною не були) виключно під чоловічими ніками і пафосними аватарками. І щось згадалось: а принцип спілкування на "Ви", ще з великої літери, між рольовиками бере ж початок саме з них. Саме з цього, с самого початку нездорового типа гравців, який канув у Лету зі всіма своїми практиками спілкування. Так чому ж залишилось це холодне відсторонене "Ви" у нашій новій спільноті, яка вже навіть не має уявлення звідки це взялось?

Яке найболючіше повідомлення є для рольовика? Що аж крає серце..💔

Улюблена тема всіх гравців: розкажіть про свого самого-самого персонажа, яким ви коли-небудь грали. Чим він/вона/воно настільки запали в душу? Що пережили? І, якщо їхня історія закінчена, то чим вона закінчилась?

Опишіть вашу поточну гру в одне речення так, щоб всі подумали: "Що за фігня там у них, в біса, відбувається?"

У багатьох є перс-краш, котрий йде із гри у гру. Типа цей перс у космосі, в іншій групі він же, але у фентазні, тут він студент на вписці, і воно, наче, прикольно, але у чому сенс? Це ж різні персонажі з різними біо, знайомствами, на різні сюжети. Мені чомусь, коли таке бачу, трохи крінжово. Наче сорол може грати лише такого перса і все...

Не всім все подобається - це логічно. Чи є у вас типи персонажів, які вам не імпонують? І чому?

Ми вже зрозуміли, що кому не подобається. А які типи персонажів вам навпаки імпонують? І чому?

Опишіть персонажа, що є повною протилежністю тих, за кого ви зазвичай граєте. Зовнішність, характер, звички і т.д.
І гравця, що є Вашою протилежністю.

Невдача за невдачею. Чи є у вас персонаж, концепт якого ви так і досі не можете розкрити та нормально за нього відіграти?

Кожна людина має свої особливості. Деяким ці особливості подобаються, у якійсь мірі навіть надихають, а деякі фукають на них, наче на гівно.
Чи є риси в соролах, через які ви б могли відмовитися з ним ролити? І чому?

І тут собака порила!
Що ви вважаєте головною проблемою українського рольового ком'юніті?

Всіх щось бісити - це окей.
Якщо ми вже поговорили про проблеми українського рольового простору, то от які речі вас у ньому бісять?

А ви в курсі, що сміх продовжує життя на 15 хв?
Розкажіть про смішні ситуації, які ставалися у ваших ролках.

Ага. Я таки дійшла до цього бота. Ну гаразд.

Мабуть, деякі вже бачили моє повідомлення про зовнішність в анкетах. І, ні, питання далеко не про роль такого пункта. Скоріше по його оформленню.

Раніше в тому комʼюніті [ви здогадались, якщо подумали про росіян та їх особливу любов до надмірного пафосу й художніх описів дерева на двадцять сторінок], де я росла, був пунктик на те, аби зовнішність обовʼязково прописувалася в текстовому вигляді і не дай Бог на дві строчки, інакше клеймо позориська тобі на все життя рольове. До усіх деталей — заледве не до тієї міри, де описується кожна родимка під пахвами.

Зараз же, такого тиску я ніде не відчуваю. І настільки насолоджуюсь волею, що тупо перестала взагалі будь-що писати про зовнішність, обходячись приємними для ока артами чи підбрікою ілюстрацій.

Цікаво, яке у переважаючої більшості зараз відношення.

Ви вважаєте несерйозним підхід до гри, коли просто прикріпили арт до анкети чи Ви теж оцей ресурс, який міг піти на опис, витрачаєте на інші значущі пункти?

Пам'ятається, що колись був тренд, де люди обирали з запропонованих їм персонажів кого б вони поцілували, кого б послали і на кому б вони одружилися/вийшли заміж.
Чи є у вас, мої любі рольовики, типи персонажів, які б ви розділили по цим групам? І чому?

Шалено люблю НІПів. Зазвичай саме вони роблять світ живим і справжнім, а сюжет - цікавим. Але чомусь інколи зустрічаюсь зі ставленням НІП = персонаж, звертати увагу на котрого не треба. Не треба взаємодіяти, можна поводитись з ними як заманеться, можна вбити і від світа нічого за це не буде... Хей, вони теж люди, навіть якщо не люди!

Чи застосовуєте ви у своїх постах творчість інших письменників, дослідження науковців?
Мова йде про цитати, вірші, оповідання, висловлювання, моралі, вчення, котрі однозначно прикрашають пости, й надають неперевершену можливість вивчити, дізнатися щось нове.
Чи вважаєте ви доцільним їх використання у рольових іграх?

Закінчите фразу: мені подобається український рольовий простір текстових ігор, тому що...

Ех, бідні мої співгравці, бо останнім часом їм багацько приходиться вислуховувати моєї ностальгії. Ті емоції, що переповнюють лише від одного теплого спогаду про хорошу історії… Ох, чорт. Навіть не знаю з чим порівняти. Єдине, шкодую, що досвід деяких досі не можу повторити.

Але мені цікаво послухати інших.

Розкажіть про свої улюблені рольові — на чому був побудований сюжет, якими були головні герої, яким був світ? А, найголовніше, чи мала історія серйозний розвиток та логічний кінець? Чи згадували ви після гри щось з неї із тим співгравцем? Як довго грали? Поділіться усім, що так грає серце рольовика; розкажіть про найрідніших вам героїв з тих історій. Не дайте їм канути в забутті… 🥺